Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №757/61477/25-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 757/61477/25-п

номер провадження: 33/824/1710/2026

Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ткаленко Анни Володимирівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Бутка Дмитра Геннадійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 30 січня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 30 січня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн 60 коп.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Бутко Д.Г. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 30 січня 2026 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційна скарга мотивована тим, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не належний доказ в силу такого: відсутні відомості про особу, яку оглядали; відсутній підпис працівника поліції, який нібито проводив огляд; замість свідків вказані номери; відсутні підписи свідків та відсутні результати огляду на стан сп`яніння. Таким чином вважає, що даний доказ складений не в момент правопорушення 22 листопада 2025 року та відносно ОСОБА_1 .

Вказує, що направлення на медичний огляд водія транспортного засобу від 22 листопада 2025 року видано для проведення обстеження в КМНКЛ «Соціотерапія», який з урахуванням наказу Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №563 від 27 травня 2019 року є єдиним закладом охорони здоров`я, якому надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв в місті Києві. При цьому наявний в матеріалах справи висновок щодо результатів проведеного медичного огляду №006016 від 22 листопада 2025 року виданий комунальним підприємством «Київська міська клінічна лікарня №10» (далі - КНП «КНКЛ 10»), тобто не уповноваженим на це органом.

Зазначає, що у порушення п.п. 8, 9 розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), працівники закладу охорони здоров`я провели дослідження виключно за допомогою газоаналізатора, що в подальшому позбавило права на оскарження результатів.

Вважає, що наведені обставини вказують на порушення Інструкції №1452/735, які були вчинені працівниками поліції та закладу охорони здоров`я з метою спотворення реальних відомостей щодо задовільного стану ОСОБА_1 з метою його дискредитації та незаконного притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того посилається на те, що жодної події правопорушення не було, оскільки на відео не зафіксовано керування транспортним засобом.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся апеляційним судом належним чином. В той же час його захисник - адвокат Ткаленко А.В. вважала за можливе проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ткаленко А.В., яка підтримала доводи, що викладені в апеляційній скарзі й просила її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи вказані вимоги закону виконав.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.9 а) Правил дорожнього руху (далі - ПДР) встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновків судді, як щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні.

Висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з керуванням транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, є правильним.

Зокрема, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містять:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №520791 від 22 листопада 2025 року, яким встановлено, що 22 листопада 2025 року о 19 год 10 хв. в місті Київ на мосту Патона водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mazda», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №006016 від 22 листопада 2025 року, чим порушив п.2.9 а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1);

- висновок КНП «КМНЛ №10» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №006016 від 22 листопада 2025 року, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння - 1,45‰ (а.с.4);

- письмове направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 листопада 2025 року, з якого слідує, що за результатом огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення координації рухів (а.с.5);

- відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано викладені в протоколі обставини (а.с.9).

У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Апеляційний суд враховує, що обставини фабули адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та норма інкримінованого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю узгоджуються із дослідженими судом апеляційної інстанції відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких відображені події, що відбувалися 22 листопада 2025 року за участю ОСОБА_1 .

Так, з відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що 22 листопада 2025 року до працівників поліції, які перебували у своєму службовому автомобілі, підійшов ОСОБА_1 та попросив їх подивитись його автомобіль, оскільки він переживає що під ним щось може бути (19 год 16 хв. відеозапису). Надалі працівник поліції повідомив, що у нього є підозра що ОСОБА_1 перебуває у стані сп`яніння, на що він відповів, що так і є, що він в стані сп`яніння (19 год 18 хв. відеозапису). На запитання працівника поліції чи поїде він до лікаря-нарколога ОСОБА_1 відповів, щоб працівники поліції спочатку перевірили його автомобіль. В подальшому ОСОБА_1 було роз`яснено права визначені ст.63 Конституції України та 268 КУпАП (19 год 23 хв. відеозапису). Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив, що він зараз їде додому (19 год 27 хв. відеозапису). Також ОСОБА_1 повідомив, що до цього він був у гостях, де трішки випив (19 год 38 хв. відеозапису). Під час підготовки приладу «Драгер» для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився його проходити на місці та погодився на проходження огляду у лікаря-нарколога (19 год 50 хв. відеозапису). В подальшому на відеозапис зафіксовано процес проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у лікаря-нарколога за допомогою приладу «Драгер», який показав результат 1,42‰. У подальшому через 20 хв. лікар-нарколог повторно провів огляд ОСОБА_1 за допомогою приладу «Драгер», який показав результат 1,45‰ (20 год 14 хв. та 20 год 34 хв. відеозапису). Надалі ОСОБА_1 підписав висновок КНП «КМНЛ №10» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №006016 від 22 листопада 2025 року, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння - 1,45‰. При цьому ОСОБА_1 не зазначив будь-яких заперечень щодо його змісту, ні письмово, ні усно (20 год 40 хв. відеозапису).

Відомості, які містяться на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських, свідчать про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції №1452/735 під час проведення огляду та вимог ст.266 КУпАП.

Вказані відеозаписи з нагрудних камер поліцейських є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксована подія правопорушення, а тому суддя першої інстанції правильно оцінив його в сукупності з іншими долученими до протоколу про адміністративне правопорушення доказами, і дійшов обгрунтованого висновку про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є правильним і таким, що ґрунтується на матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що на відеозаписі не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд відхиляє, оскільки з переглянутих відеозаписів слідує, що ОСОБА_1 підтвердив факт керування транспортним засобом (19 год 27 хв. відеозапису).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів є неналежним доказом, оскільки: відсутні відомості про особу, яку оглядали; відсутній підпис працівника поліції, який нібито проводив огляд; замість свідків вказані номери; відсутні підписи свідків та відсутні результати огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки стан алкогольного сп`яніння встановлювали не працівники поліції на місці події, а лікар-нарколог у медичному закладі.

При цьому протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №520791 від 22 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 складений на підставі висновку КНП «КМНЛ №10» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №006016 від 22 листопада 2025 року.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про грубе порушення п.п.8, 9 розділу 3 Інструкції №1452/735 у зв`язку з тим, що працівники закладу охорони здоров`я провели дослідження виключно за допомогою газоаналізатора, що в подальшому позбавило права на оскарження результатів, апеляційний суд виходить із такого.

Так, відповідно до ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція №1452/735.

Відповідно до п.п. 6-9 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження.

Відповідно до п.13 розділу ІІІ даної Інструкції №1452/735, якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Отже, у відповідності до вимог Інструкції №1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення вмісту алкоголю під час огляду на стан алкогольного сп`яніння не є обов`язковим.

Проведення такого огляду лікарем можливе за допомогою вимірювальної техніки та приладів, зокрема, приладу «Драгер», який дозволений МОЗ України.

У даному випадку вирішення питання про методи огляду на стан алкогольного сп`яніння належать лікарю, який проводить такий огляд.

У ОСОБА_1 були виявлені ознаки саме алкогольного сп`яніння, останній пройшов огляд в медичному закладі із використанням спеціального технічного засобу газоаналізатору, результат якого становив 1,42‰ та повторний результат - 1,45‰, що відповідає вимогам законодавства.

З огляду на відсутність у особи, яка з її згоди доставлена поліцейським до медичного закладу для проведення огляду на стан сп`яніння будь-яких заперечень, то висновок про стан сп`яніння ОСОБА_1 на підставі проведеного огляду за допомого спеціального технічного засобу не свідчить про порушення вимог Інструкції №1452/735 і не може бути підставою до скасування постанови судді.

Під час апеляційного розгляду даної справи апеляційним судом було задоволено клопотання адвоката Ткаленко А.В. про виклик лікаря-нарколога ОСОБА_2 для надання пояснень щодо обставин складання нею 22 листопада 2025 року акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №006016 та подальшої видачі на підставі нього висновку щодо ОСОБА_1

12 червня 2026 року у судовому засіданні в режимі відеоконференції лікар-нарколог ОСОБА_2 пояснила, що відбір біологічного середовища у особи обов`язковий лише для визначення вмісту наркотичного засобу або психотропної речовини у разі позитивного результату тесту. В першу чергу відбирається для аналізу сеча, а кров лише у разі якщо особа перебуває у несвідомому стані. Щодо проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, то лікар-нарколог повідомила, що для такого огляду використовується спеціальний технічний прилад «Драгер», і лише у разі незгоди з його результатом або якщо особа ухиляється від проходження огляду за допомогою приладу «Драгер», вирішується питання про відібрання біологічного середовища у тому ж порядку, як і для визначення вмісту наркотичного засобу або психотропної речовини у особи. Лікар-нарколог ОСОБА_2 пояснила, що у даному конкретному випадку огляд ОСОБА_1 проводився лише за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», оскільки для відібрання біологічного середовища не було необхідності, так як ОСОБА_1 не висловив незгоди із таким результатом.

Таким чином під час апеляційного розгляду не встановлено підстав для висновку про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено з порушенням вимог ст.266 КУпАП та положень Інструкції №1452/735, а відтак підстави для визнання його результатів недійсними, виходячи з наведених у скарзі обставин, відсутні.

Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що безпосередньо на місці події ОСОБА_3 визнав ту обставину, що він перебуває у стані сп`яніння (19 год 18 хв. та 19 год 38 хв. відеозапису).

За таких обставин позицію сторони захисту про порушення процедури огляду, апеляційний суд оцінює критично, вважає її маніпулятивною та спрямованою на бажання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи висновок щодо результатів проведеного медичного огляду №006016 від 22 листопада 2025 року виданий КНП «КНКЛ 10», тобто не уповноваженим на це органом, апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки наказом Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 09 жовтня 2025 року №968 «Про проведення у місті Києві оглядів водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів» визначено КНП «КМКЛ №10» закладом охорони здоров`я, якому надається право проведення у місті Києві оглядів водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що направлення на медичний огляд водія транспортного засобу від 22 листопада 2025 року видано для проведення обстеження в КМНКЛ «Соціотерапія», який з урахуванням наказу Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №563 від 27 травня 2019 року є єдиним закладом охорони здоров`я, якому надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв в місті Києві, то апеляційний суд не приймає їх до уваги, виходячи з такого.

По-перше, відповідно до частини 4 наказу Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 09 вересня 2021 року №1160 «Про організацію проведення у м.Києві оглядів на стан сп`яніння водіїв транспортних засобів» визнано таким, що втратив чинність наказ Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 27 травня 2019 року №563 «Про оптимізацію організації проведення медичних оглядів на стан сп`яніння в м.Києві».

По-друге, на час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, тобто 22 листопада 2025 року, діяв наказ Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 09 жовтня 2025 року №968 «Про проведення у місті Києві оглядів водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів», яким визначено КНП «КМКЛ №10» закладом охорони здоров`я, якому надається право проведення у місті Києві оглядів водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Що ж стосується зазначення у направленні КМНКЛ «Соціотерапія», то апеляційний суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно із пунктом 10 висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №006016 від 22 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 , огляд проводився у КНП «КМКЛ №10», який відповідно до вказаного вище наказу був визначений закладом охорони здоров`я, якому надається право проведення у місті Києві оглядів водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Саме ж зазначення у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 листопада 2025 року медичного закладу КМНКЛ «Соціотерапія», а не КНП «КМКЛ №10», не має будь-якого значення, за умови того, що працівниками поліції було забезпечено доставлення особи до закладу охорони здоров`я, якому надано право його проведення, тому такі доводи не є підставою для скасування постанови судді першої інстанції.

Інших доводів, які б спростовували висновки судді в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суддею першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване судове рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що обраний суддею першої інстанції ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП. Крім того, санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Печерського районного суду міста Києва від 30 січня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Будка Д.Г., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргуадвоката Бутка Дмитра Геннадійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 30 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.М.Верланов