Постанова від 24 липня 2025 р. у справі №754/4604/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 754/4604/25 Головуючий в суді І інстанції - Броновицька О.В.

Провадження № 33/824/2866/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2025 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,

секретар: Сіваєва Ю.В.,

за участю:

захисника особи, яка притягається до відповідальності Білошкурського О.В.

представника потерпілого Бовкуна А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Бовкуна Андрія Сергійовича та Михайлова Івана Олександровича на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 15 квітня 2025 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 ,-

у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Як встановлено судом першої інстанції, 05.01.2025 в 14.09 годин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Закревського, 22Т в м. Києві, порушив п.10.1,10.2 Правил дорожнього руху, виїжджаючи з другорядної дороги, виконуючи маневр повороту ліворуч на головну дорогу проїзної частини вул. Закревського, не надав переваги в русі автомобілю BMW інз DEN41К7 (н.з. НОМЕР_2 ), який рухався прямо, в результаті чого відбулось зіткнення, після чого автомобіль BMW інз НОМЕР_3 в некерованому стані здійснив наїзд на електроопору, в подальшому уламками скла та пластику було пошкоджено припарковані автомобілі Honda д.н.з. НОМЕР_4 та Mazda д.н.з. НОМЕР_5 , що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів, та отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 15 квітня 2025 року закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Бовкун А.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 15 квітня 2025 року та ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

В обґрунтування апеляційної скарги представник зазначає, що оскаржувана постанова є необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також неврахуванням обставин, які мають істотне значення для справи.

Так, суд першої інстанції виходив із того, що перебіг строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, розпочався з дати вчинення дорожньо-транспортної пригоди - 05.01.2025, тобто з моменту самого факту події.

Однак суддя місцевого суду залишила поза увагою та не надала жодної оцінки наступним матеріалам адміністративної справи, а саме: супровідному листу з Слідчого управління ГУНП у м. Києві № 80313-2025 від 05.03.2025; витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформованого 06.01.2025; висновку експерта № 042-175-2025; постанові про закриття кримінального провадження від 28.02.2025.

Із наведених документів чітко випливає, що за фактом ДТП, яка сталася 05.01.2025, було відкрито кримінальне провадження, яке у подальшому було закрите, оскільки потерпілий отримав лише легкі тілесні ушкодження. Водночас, слідчий направив матеріали до патрульної поліції з метою вирішення питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, оскільки у діях останнього містилися ознаки адміністративного правопорушення.

Відповідно, з огляду на положення ч. 8 ст. 38 КУпАП, тримісячний строк, протягом якого на ОСОБА_2 може бути накладено адміністративне стягнення, повинен відраховуватись з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, тобто з 28.02.2025, а не з дня вчинення ДТП (05.01.2025).

Таким чином, на момент розгляду справи судом першої інстанції та винесення постанови (15.04.2025) строки, передбачені ст. 38 КУпАП, не сплинули, а отже, висновок суду про їх закінчення є помилковим і необґрунтованим.

Разом з цим, потерпіла сторона повністю підтримує позицію суду першої інстанції в частині висновку про доведеність вини ОСОБА_2 , яка підтверджується сукупністю зібраних доказів у справі.

Проте, не погоджується з помилковим висновком місцевого суду щодо нібито спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки такі строки на день винесення постанови (15.04.2025) не сплинули, а тому підстав для закриття провадження у справі не існувало.

Відтак, на думку представника ОСОБА_1, у даній справі слід прийняти рішення, яким ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення в межах санкції зазначеної статті.

В свою чергу, не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що місцевий суд не прийняв до уваги доводи ОСОБА_2 про те, що ДТП трапилось внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля BMW ОСОБА_1 , яке виразилось у занадто значному перевищенні (майже більше на 100 км./год., яка дозволена) ним швидкості руху.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП доведена дослідженими в судовому засіданні і підтверджена наступними доказами: поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, даних протоколу огляду та схеми ДТП, даних відеозапису події ДТП, напрямку руху автомобілів до зіткнення, місця зіткнення, розташування та характеру пошкоджень на автомобілях, даних висновку експерта №СЕ-19/111-25/10875-ІТ та не приймає до уваги в підтвердження вини ОСОБА_2 сам протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання про встановлення вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, судом першої інстанції не враховано, що строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Також, місцевим судом не враховано, що п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження в справі про адміністративні правопорушення.

Таким чином, закриття справи з одночасним встановленням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, на момент розгляду зазначеної справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, минуло більше трьох місяців з дня виявлення цього правопорушення, тобто минув встановлений ст. 38 КУпАП строк давності накладення адміністративного стягнення, а тому на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, без визнання вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

До того ж, місцевим судом не було надано належної оцінки поясненням ОСОБА_2 та відеозаписам, які були ним надані під час досудового розслідування.

Також, суд першої інстанції приймаючи як доказ винуватості ОСОБА_2 висновки експертизи не надав оцінки, що експертом не досліджено і надаючи відповідь на поставлені питання не здійснено визначення моменту виникнення перешкоди для руху транспортного засобу яким керував водій ОСОБА_2 та іншого учасника ДТП та їх об`єктивну можливість уникнення зіткнення з моменту виникнення такої перешкоди, часового проміжку з моменту можливості виявлення такої перешкоди до моменту зіткнення з врахуванням швидкості, з яким рухався автомобіль БМВ.

Разом з тим, ОСОБА_2 зазначає, що Деснянським районним судом міста Києва від 15.04.2025 винесено постанову якою місцевий суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 , оскільки вона знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом поліції кваліфіковані правильно - порушення п. 12.9Б ПДР - Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху передбачених знаками 3.29, 3.31, 30.3, що спричинило пошкодження транспортних засобів та закрито провадження по справі в зв`язку з строками давності.

Заслухавши доповідь судді,

пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Бовкуна А.С., який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити, заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 ,

пояснення захисника ОСОБА_2 - адвоката Білошкурського О.В., який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_2 та просив її задовольнити, заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника потерпілого,

перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Апеляційний суд, проаналізувавши зміст оскарженої постанови та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, встановив порушення судом першої інстанції вимог ст. 280 КУпАП, що в даному випадку є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови, з огляду на наступне.

Мотивуючи прийняте рішення, суд зазначив, що адміністративне правопорушення було вчинено 05.01.2025, у зв`язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 має бути закрито через сплив на момент розгляду справи по суті строку, в період якого можливе накладення адміністративного стягнення.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає такі висновки помилковими і такими, що не ґрунтуються на положеннях процесуального та матеріального закону.

Так, частинами 1, 6, 7 ст. 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

З матеріалів справи встановлено, що 06 січня 2025 року до ЄРДР були внесені відомості під №12025100000000002 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

28 лютого 2025 року кримінальне провадження №12025100000000002 щодо ОСОБА_2 постановою слідчого закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст .284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Оскаржувана постанова Деснянського районного суду міста Києва ухвалена 15 квітня 2025 року, тобто в межах тримісячного строку, з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження

Таким чином, рішення суду першої інстанції про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, є такими, що не ґрунтуються на положеннях законодавства.

Враховуючи вищенаведене відповідні доводи апеляційної скарги представника є законними та обґрунтованими і в даному випадку є підставою для скасування оскарженої постанови місцевого суду.

На противагу доводам апеляційної скарги ОСОБА_2 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то апеляційний суд зазначає наступне.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 05.01.2025 в 14.09 годин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Закревського, 22Т в м. Києві, порушив п.10.1,10.2 Правил дорожнього руху, виїжджаючи з другорядної дороги, виконуючи маневр повороту ліворуч на головну дорогу проїзної частини вул. Закревського, не надав переваги в русі автомобілю BMW інз DEN41К7 (н.з. НОМЕР_2 ), який рухався прямо, в результаті чого відбулось зіткнення, після чого автомобіль BMW інз НОМЕР_3 в некерованому стані здійснив наїзд на електроопору, в подальшому уламками скла та пластику було пошкоджено припарковані автомобілі Honda д.н.з. НОМЕР_4 та Mazda д.н.з. НОМЕР_5 , що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів, та отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Як слідує з письмових пояснень водія автомобіля BMW інз DEN41К7 (н.з. НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 , 05.01.2025 року приблизно в 14.00 годин, рухаючись проїзною частиною дороги по вул. Закревського, 22-Т в м. Києві, він несподівано для себе виявив, що з другорядної дороги виїжджав автомобіль, для уникнення зіткнення ОСОБА_1 застосував екстрене гальмування та повернув ліворуч, однак зіткнення уникнути не вдалось, від зіткнення його автомобіль в некерованому стані виїхав на узбіччя дороги та відбувся наїзд на електроопору.

Як вбачається зі змісту протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми ДТП, зіткнення між автомобілями Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 та BMW інз DEN41К7 (н.з. НОМЕР_2 ) відбулось на проїзній частині дороги по вул. Закревського, 22Т в м. Києві, автомобіль Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 має пошкодження передньої частини автомобіля, автомобіль BMW інз НОМЕР_3 має пошкодження передньої частини автомобіля, також на місці ДТП перебувають автомобілі, які мають пошкодження внаслідок вказаної ДТП, а саме автомобіль Honda д.н.з. НОМЕР_4 , який має пошкодженя передньої частини автомобіля та автомобіляь Mazda д.н.з. НОМЕР_5 , який має пошкодження передньої частини автомобіля, а також електроопора №64, яка такжо має пошкодження внаслідок даної ДТП.

З відеозапису події дорожньо-транспортної пригоди, вбачається, що автомобіль Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 при виїзді з другорядної дороги на головну дорогу, переїхавши трамвайні колії, здійснив виїзд на проїзну частину, здійснюючи маневр повороту ліворуч, в цей час по проїзній частині дороги в напрямку прямо рухався автомобіль BMW інз НОМЕР_3 , якій рухався на значній швидкості, та здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 , від зіткнення автомобіль BMW інз НОМЕР_3 в некерованому стані здійснив рух на узбіччя та здійснив наїзд на електроопору.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-25/10875-ІТ, в цій дорожній ситуації водій автомобіля BMW інз DEN41К7 ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами пунктів 12.3, 12.9.б Правил дорожнього руху України, в даній дорожній ситуації при заданих параметрах руху при русі зі швидкістю (132,02…157,21) км/год, з моменту виникнення небезпеки для його руху не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом застосування екстреного гальмування. В даній дорожній ситуації водій автомобіля BMW інз DEN41К7 з моменту виникнення небезпеки для його руху при русі транспортного засобу з дозволеною швидкістю мав би технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом застосування екстреного гальмування. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля BMW інз НОМЕР_3 з технічної точки зору, невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху не вбачається, та вбачаються невідповідності вимогам п.12.9.б Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням досліджуваної дорожньо-транспортної пригоди. В цій дорожній ситуації водій автомобіля Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами пунктів 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем BMW інз НОМЕР_3 шляхом виконання вимог п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п.10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням досліджуваної дорожньо-транспортної пригоди.

Відтак, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується дослідженими в суді апеляційної інстанції доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 270886 від 14.03.2025, складений стосовно ОСОБА_2 , поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, даними протоколу огляду та схеми місця ДТП, даних відеозапису події, напрямку руху автомобілів до зіткнення, місця зіткнення, розташування та характеру пошкоджень на автомобілях, даних висновку експерта №СЕ-19/111-25/10875-ІТ.

За результатами дослідження доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність в діях водія ОСОБА_2 порушення п. 10.1, 10.2 ПДР України, що знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням цієї дорожньо-транспортної пригоди, а його дії апеляційний суд кваліфікує за ст. 124 КУпАП як порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Будь-яких порушень вимог КУпАП під час оформлення матеріалів, які б могли вплинути на висновки суду про доведеність або недоведеність винуватості ОСОБА_2 та наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП під час апеляційного перегляду не встановлено.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_2 фактично оскаржується не оцінка його дій і наступні висновки щодо наявності вини, а те, що суддею не було дано оцінку діям іншого учасника ДТП - водія ОСОБА_1 , який, порушив правила ПДР. Разом з тим, оцінка дій водія ОСОБА_1 не є предметом розгляду вказаної справи. Навіть при умові, що водієм ОСОБА_1 були порушені ПДР, це не виключає факт порушення ОСОБА_2 п.п. 10.1, 10.2 ПДР України, які призвели до зіткнення з іншим автомобілем.

Підстав для призначення у справі судової комплексної автотехнічної, транспортно-трасологічної, відео-технічної судової експертизи, як про це клопоче ОСОБА_2 , апеляційний суд не вбачає.

Частиною першою статті 273 КУпАП визначено, що експертиза призначається у разі наявності обставин, що потребують спеціальних знань. У цій справі такі обставини відсутні, а наявні докази, зокрема висновок експерта №СЕ-19/111-25/10875-ІТ, дозволяють встановити механізм ДТП у повному обсязі без повторного залучення спеціалістів.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є не обґрунтованими та не узгоджуються з матеріалами справи.

Як встановлено апеляційним судом, постановою від 28.02.2025 кримінальне провадження було закрите, тому строк накладення адміністративного стягнення на день розгляду справи апеляційним судом та винесення постанови - 25 липня 2025 року, закінчився.

Враховуючи вимоги ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП адміністративне провадження стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду апеляційним судом справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бовкуна Андрія Сергійовича - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 15 квітня 2025 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - закрити, на підставі ст. 38 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Рудніченко