Постанова від 21 квітня 2024 р. у справі №757/50798/23-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа: № 757/50798/23-п Головуючий у суді першої інстанції: Гречана С.І.

Провадження № 33/824/1009/2024 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Балацька Г.О.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 рокум. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю:

особи, стосовно якої складено протокол про

адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року стосовно

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1.000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановою суду визнано доведеним те, що 24.10.2023 близько 02 год. 00 хв., рухаючись по Набережному шосе, 8 у м. Києві, ОСОБА_1 керував автомобілем "Skoda Kodiaq? д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, порушення мовлення.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку, у лікаря-нарколога відмовився.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішення суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову Печерського районного суду міста Києва від 28.11.2023 скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, ОСОБА_1 посилається на те, що при винесенні постанови судом першої інстанції не дотримано норм процесуального та матеріального права, та, окрім того, судом не було досліджено всіх наявних доказів та не надано їм належної оцінки.

Вказує ОСОБА_1 на те, що судом було проігноровано вимоги Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2015 № 1452/735 щодо відбору біохімічного середовища зі здачі крові.

Водночас лікар-нарколог, відмовляючи в заборі крові, послався на неможливості відібрати інші біологічні середовища за предметом дослідження (слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук), що підтверджується відеозаписом з бодікамери інспектора поліції № 473773 від 24.10.2023 на 03 год. 00 хв. 31 сек.

Отже ОСОБА_1 вказує на те, що лікарем, окрім забору сечі, не було запропоновано відібрати в нього інші предмети дослідження, що свідчить про некомпетентність лікаря, у зв`язку з чим суд розцінив дії ОСОБА_1 як ухиляння від медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги про скасування постанови Печерського районного суду міста Києва від 28.11.2023, перевіривши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу, переглянувши диск з відеозаписом досліджуваних подій, слід дійти наступних висновків.

Суд першої та апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення, що визнані судом доведеними в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, за доводами, означеними в апеляційній скарзі, з урахуванням позиції сторони захисту в суді апеляційної інстанції, - на виконання вимог ст. 294 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону під час розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_1 , винність якого у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху

України за обставин, викладених в постанові, підтверджується дослідженими і оціненими у сукупності доказами в справі.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 529551 від 24.10.2023, в цей день о 02 год. 00 хв., рухаючись по Набережному шосе, 8 у м. Києві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Skoda Kodiaq? д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мовлення.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку, у лікаря-нарколога відмовився.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, а саме - інспектором взводу № 2 роти № 5 батальйону № 3 полку № 1 (з ОПБ) УПП в м. Києві ДПП старшим лейтенантом - Солодкою А.М.

Також матеріали справи містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.10.2023 (а.п. 2).

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається повне дотримання працівниками поліції вимог інструкції щодо проведення огляду на стан сп`яніння з використанням технічних засобів.

В суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та пояснив, що йому було відмовлено в заборі крові та не запропонували нічого іншого, окрім як забір сечі.

Дослідивши відео з бодікамер працівників поліції: 473773,472724, 473626, 477755, вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до медичного закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

На вимогу лікаря-нарколога пройти належний огляд на стан сп`яніння, ОСОБА_1 виявив бажання зробити забір крові та був повідомлений лікарем про те, що відповідно до Інструкції № 1452/735 предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Оскільки ОСОБА_1 попри неодноразові пояснення лікаря-нарколога та працівників поліції не виявив бажання пройти тест за допомогою спеціального газоаналізатора "Drager? або здати сечу, а наполягав на заборі крові, а також не виконував вимоги поліцейського та відмовився підписувати за добровільною згодою акт про проведення медичного огляду, дії ОСОБА_1 були розцінені як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, визначено що для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу, а саме: слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Оскільки підстав для неможливості проведення огляду в ОСОБА_1 із забором біологічних зразків таких як: слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, не вбачалося, а фактична відмова від здачі одного біологічного матеріалу та бажання здати інший (кров) не передбачені Інструкцією № 1452/735, ОСОБА_1 було відмовлено в заборі крові.

Згідно з наявними відеоматеріалами ОСОБА_1 був повідомлений, що його дії будуть розцінені як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння

Так, відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Порушень вимог ст. 266 КУпАП, які б могли слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 - не вбачається.

За наведеним, в сукупності, на переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов до ґрунтовного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено.

Не вказав на такі обставини, щоб заслуговували на увагу, і ОСОБА_1 .

Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП - відповідає меті адміністративного стягнення та загальним засадам його накладення у відповідності до положень ст. 23 КУпАП.

У рішенні по справі "О?Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Законом України від 16.02.2021 № 1231-ІХ, що набрав чинності 17.03.2021, в чергове посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження огляду з метою виявлення такого стану.

Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.

Порушень норм матеріального або процесуального права, які б слугували підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, - не встановлено.

За підсумками вищевикладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Постанову Печерського районного суду м.Києва від 28 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1.000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік- залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду Г.О. Балацька