Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №375/1085/25 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1085/25

Провадження № 1-кп/375/147/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с. Рокитне кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1205116250000059 від 11.04.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Недригайлів Недригайлівського району Сумської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На початку квітня 2025 року, більш точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 перебував в місті Біла Церква Київської області, більш точного місця органом досудового розслідування не встановлено, та на узбіччі дороги в бур`янах, побачив прозору полімерну ємність в середині якої знаходилась кристалоподібна речовина. Оскільки ОСОБА_4 раніше вживав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), тому зрозумів, що у прозорій полімерній ємності находиться психотропна речовина.

В цей час у ОСОБА_4 виник кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне, умисне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонений PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), без мети збуту, для особистого вживання, без мети збуту.

Негайно реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, незаконно, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», підняв вказану прозору полімерну ємність з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонений PVP, тим самим здійснив незаконне, умисне придбання психотропної речовини, після чого поклав придбану прозору полімерну ємність з психотропною речовиною до лівої задньої кишені вдягнутих на ньому джинсових штанів, тим самим став незаконно, умисно зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), без мети збуту, для особистого вживання.

11 квітня 2025 року в період часу з 01 години 17 хвилин до 01 години 28 хвилин, під час проведення у встановленому законом порядку огляду місця події ділянки місцевості, поблизу будинку № 37 по вулиці Шевченка в с. Насташка Білоцерківського району Київської області, на якій знаходився ОСОБА_4 , останній на вимогу працівників поліції ППП в м. Біла Церква а Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, добровільно надав для огляду прозору полімерну ємність, в середині якої знаходилась кристалічна речовина, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальна маса якої (в перерахунку на основу) складає 1,283 г, яку ОСОБА_4 , діючи умисно, незаконно, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22.12.2006 придбав та зберігав, без мети збуту, для особистого вживання.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», кількості особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонений PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою (в перерахунку на основу) 1,283 г достатньо для притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.

Відповідно до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» в редакції від 22.12.2006 року (зі змінами) та Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» зі змінами та доповненнями, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), (таблиця № I, список № 2) віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонений.

Між прокурором Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_8 , за участю захисника ОСОБА_5 30 квітня 2025 року укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно п. 2 угоди ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, щиро каятися та надати правдиві покази у судовому засіданні.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік та на підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком..

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і вирішити долю речових доказів та стягнути судові витрати.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред`явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України в повному обсязі, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно в присутності захисника та призначити узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз`яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та виконання вимоги п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КК України незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, караються штрафом від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, яке згідно з ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.

Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить нічим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.

Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Таким чином, судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника, 30 квітня 2025 року угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 309 Кримінального Кодексу України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачений свою провину визнає повністю, зазначив, що може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання винуватості від 30 квітня 2025 року слід затвердити та призначити обвинуваченому покарання передбачене угодою.

Так, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, у виді одного року позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України, є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.

За таких обставин, судом враховано, що ОСОБА_4 раніше судимий, критично ставиться до скоєного, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра не знаходиться, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, за місцем проживання характеризується позитивно, наявність обставин, що пом`якшує покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне визначити йому міру покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим за участю захисника відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб.

Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні проведено судово-технічну експертизу фахівцями Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Витрати, пов`язані з проведенням судової технічної експертизи № СЕ-19/111-25/22824-НЗПРАП від 17.04.2025, що складають 3565,60 грн. на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Рокитнянського районного суду Київської області від 11.04.2025 підлягає скасуванню.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався і на теперішній час відсутні підстави для його обрання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 118, 124, 373, 374, 394, 424, 468, 469,

472-476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.04.2025 між прокурором Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025116250000059 від 11.04.2025 року.

ОСОБА_4 визнати винуватим за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому узгоджену міру покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні пов`язані із проведенням по справі судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/111-25/22824-НЗПРАП від 17.04.2025 у сумі 3565,60 грн. (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Скасувати арешт, накладний ухвалою слідчого судді Рокитнянського районного суду Київської області від 11 квітня 2025 року на пластикову ємність з вмістом речовини білого кольору, яку поміщено до спецпакету CRI 1200944.

Речові докази: пластикову ємність з речовиною білого кольору - PVP, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонений, масою 1,283 гр., яку поміщено до спецпакету CRI 120094, якій зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відповідно до квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 199, номер книги обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження 67, порядковий номер: 199, - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1