Вирок від 27 травня 2026 р. у справі №366/92/25 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/92/25

Провадження № 1-кп/366/98/26

В И Р О К

Іменем України

28 травня 2026 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Іванків кримінальне провадження № 12024111190000037 від 26.10.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ковалівка, Іванківського району Київської області, українки, громадянки України, із середньою освітою, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає по АДРЕСА_2 , не інвалід, одружена, працює на першому столичному хліб заводі, раніше не судима, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267 -1 КК України

ВСТАНОВИВ:

Так, 25.10.2024 року ОСОБА_4 , приблизно о 07 годині ранку, маючи умисел на збір продуктів харчування рослинного походження, а саме лісових грибів на території зони безумовного (обов`язкового) відселення, що постраждала внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, з подальшим їх переміщенням за межі зони, з метою вживання в їжу, діючи з корисливих мотивів, не маючи передбаченого законом дозволу, в обхід КПП Національної поліції, які розташовані по периметру, взявши із собою пластмасове відро білого кольору об`ємом 10 л. та поліетиленовий пакет чорного кольору, пішим порядком, вирушила в напрямку зони відчуження, територія якої межує з с. Потока Вишгородського району Київської області, де через прорив у дротяній огорожі з колючого дроту, проникла до Росохівського Природного науково-дослідного відділення ДУ Чорнобильский радіаційно-екологічного біосферного заповідника, де у період часу з 07:30 години до 14 години, назбирала лісових грибів виду Білий гриб, Маслюк та Боровик, загальною вагою 6, 042 кг.

Цього ж дня, 25.10.2024 року, приблизно о 14 годині, ОСОБА_4 , незаконно перебуваючи на території 71 лісового кварталу Росохівського Природного науково-дослідного відділення ДУ Чорнобильский радіаційно-екологічного біосферного заповідника, була виявлена працівниками поліції, які здійснювали патрулювання території зони відчуження.

Отже, ОСОБА_4 вчинила з прямим умислом діяння безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, виконавши усі дії, які вважала за необхідне, для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі.

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні закінченого замаху на переміщення будь-яким способом за межі зони відчуження без надання передбаченого законом дозволу та без проведення дозиметричного контролю продуктів харчування рослинного походження, оскільки вони виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України.

У судовому засіданні, після виконання вимог ст. 348 КПК України, після роз`яснення суті пред`явленого обвинувачення, обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України не визнала.

Допитана у судовому засіданні як обвинувачена ОСОБА_4 показала суду, що вона народилась в с. Ковалівка Вишгородського району, яке межує із зоною відчуження, все дитинство та юні роки провела в селі, знала про аварію на ЧАЕС. Того дня вона разом із сусідкою – жінкою похилого віку, пішла до лісу збирати гриби. Під час збору грибів, йдучи лісом вийшли на дорогу, де згодом до них під`їхали працівники поліції та повідомили, що вона перебуває в зоні відчуження. Про те, що вона потрапила в зону відчуження вона не знала, умислу туди потрапити вона не мала, попереджуючих знаків та колючого дроту вона не помітила, блок-пости не оминала та наміру оминати не мала. Про те, що територія зони відчуження огороджена колючим дротом, їй відомо, але в деяких місцях колючий дріт відсутній. Свою вину не визнає.

Не зважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_4 , її вина повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які були безпосередньо дослідження судом у судовому засіданні, а саме:

Витяг з ЄРДР за № 12024111190000037 від 17.12.2024 року, відповідно до якого, під час проведення досудового розслідування кримінального провадження (ЄРДР № 12024111190000021 від 26.10.2024 року) за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України, було виявлено окремий факт кримінального правопорушення, а саме, що ОСОБА_4 діючи з окремим умислом на вчинення злочину, 25.10.2024 року в період часу з 07:30 години до 14 години, на території 71 лісового кварталу Росохівського Природного науково-дослідного відділення ДУ Чорнобильский радіаційно-екологічного біосферного заповідника зони безумовного обов`язкового відселення, назбирала лісових грибів виду Білий гриб, Маслюк та Боровик, загальною вагою 6, 042 кг., та незаконно намагалась їх перемістити за межі зони безумовного обов`язкового відселення без передбаченого законом дозволу та без проведення дозиметричного контролю, але свої дії до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі;

Постанову про виділення матеріалів досудового розслідування від 18.12.2024 року;

Додаток до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 18.12.2024 року;

Витяг з ЄРДР № 12024111190000021 від 26.10.2024 року, відповідно до якого, 25.10.2024 року, до ЧЧ ВП № 3 Вишгородського РУП, по телефону надійшло повідомлення від дільничного ОСОБА_5 , який повідомив, що під час патрулювання території зони відчуження, у 71 лісовому кварталі Росохівського Природного науково-дослідного відділення ДУ Чорнобильский радіаційно-екологічного біосферного заповідника було виявлено громадян: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , які намагалися незаконно перемістити за межі зони відчуження без передбаченого законом дозволу, та без проведення дозиметричного контролю, без мети збуту лісові гриби;

Постанову про призначення групи слідчих від 26.10.2024 року;

Постанову про призначення групи прокурорів від 28.10.2024 року;

Рапорт поліцейського грпп, ОСОБА_7 , про те, що 25.10.2024 року, о 14:08 надійшло повідомлення зі служби 102, що в м. Чорнобиль, під час патрулювання виявлено двох невідомих жінок, які збирали гриби;

Протокол огляду місця події від 25.10.2026 року, складений на території 71 лісового кварталу Росохівського Природного науково-дослідного відділення ДУ Чорнобильский радіаційно-екологічного біосферного заповідника;

Постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 26.10.2024 року, відповідно до якої пластмасове відро білого кольору об`ємом 10 л., поліетиленовий пакет чорного кольору, свіжозібрані гриби виду Білий гриб, Боровик, Маслюк, загальною вагою 6,042 кг., визнано речовими доказами, та передано до кімнати зберігання речових доказів ВП № 3 Вишгородського РУП;

Квитанцію про отримання на зберігання речових доказів № 82;

Доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих дій від 26.10.2024 року;

Протокол проведення слідчого експерименту від 16.12.2024 року за участі свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, пов`язаного з проникненням у зону відчуження, збором грибів, та спробою їх перемістити за межі зони відчуження, йому не відомі, про це він почув безпосередньо від працівників поліції, а до того, чув від односельчан, але він припускає, що ОСОБА_4 могла проникнути до зони відчуження через прорив у дротяній огорожі в межах села Потоки, та показав наочно працівникам поліції, де у дротяній огорожі відсутні елементи колючого дроту;

Рапорт слідчого ОСОБА_9 від 17.12.2024 року на адресу начальника ВП № 3, про виявлення під час досудового розслідування кримінального провадження № 12024111190000021, окремого факту кримінального правопорушення за участі ОСОБА_4 ;

Постанову про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 18.12.2024 року (матеріали кримінальних проваджень за № № 12024111190000021 та 12024111190000036, об`єднали в одне провадження);

Протокол радіаційного зважування № 483 від 26.10.2024 року, відповідно до якого, із загальної масиву вилучених грибів, було відібрано партію, вагою 560 г., та проведено дослідження – спектрометрію, за результатами якого, було зроблено висновок, що згідно ОСПУ-2005 (п. 15.1.17) за критерієм питомої активності проба не відноситься до радіоактивних відходів (РАВ);

Протокол зважування від 26.10.2024 року, відповідно до якого, в результаті зважування встановлено, що вага склала 6,042 кг грибів, які були вилучені у ОСОБА_4 ;

Інформаційний лист за підписом першого заступника голови ОСОБА_10 , від 26.10.2024 року, про те, що дозволу ОСОБА_4 протягом 2024 року на право переміщення за межі зони відчуження лісових грибів не надавався;

Копію паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_4 ;

Інформаційну довідку про відсутність у обвинуваченої ОСОБА_4 судимостей;

Довідку-характеристику Іванківської селищної ради від 18.12.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_4 проживає без реєстрації на території АДРЕСА_2 , на обліку у Вишгородському РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації», не перебуває, скарг і зауважень на її поведінку не надходило;

Інформаційну довідку, про те, що ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

На підтвердження встановлених судом обставин, судом було допитано в якості свідка ОСОБА_11 (засідання від 01.05.2026 року), який показав суду, що проживає в м. Остер, працює слідчим у ВП № 3 Вишгородського РУП, обвинувачену ОСОБА_4 знає по справі, стосунків не підтримує. Восени 2024 року, був на вахті, у складі патруля їхали службовим автомобілем із відселеного села Бички в напрямку відселеного с. Россоха, та побачили на узбіччі дороги 2-х жінок з відрами з грибами, одна з них, як було встановлено в подальшому – ОСОБА_12 , зупинились біля них та викликали слідчо-оперативну групу. Він з ОСОБА_13 на автомобілі поїхали в м. Чорнобиль, а дільничного ОСОБА_14 залишили біля жінок. На запитання, що вони тут роблять, відповіли, що збирають гриби. На запитання чи знають вони, що перебувають у зоні відчуження, відповіли, що так, але заблукали.

Відповідаючи на запитання, свідок повідомив, що з Житомирської сторони в Поліському районі є місця де взагалі відсутня будь-яка огорожа, але в цій частині, огорожа присутня, можливо не вистачає декілька прольотів, можливо дикі звірі пошкодили, або впало дерево.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 повністю підтвердив покази надані свідком ОСОБА_11 .

Допитана в якості свідка ОСОБА_16 показала суду, що вона проживає в с. Потоки, не працює, обвинувачену ОСОБА_4 знає, ще зі школи, стосунки нормальні. Навчаючись у школі, вона проживала в с. Старі Соколи, яке межує із зоною відчуження. Коли на ЧАЕС відбулась аварія, вона проживала в с. Піски. Навколо зони відчуження є огорожа з колючого дроту, і вона розуміє, що це межа. Є місця де стовпи стоять, а колючого дроту немає, можна вільно заходити.

Покази, які вона надавала на досудовому слідстві, насправді вона не надавала, слідчий сам все написав, а вона просто підписала не думаючи. 25.10.2024 року, вона особисто ОСОБА_4 не бачила, та й не знає чим вона займалась, і не розуміє чому до неї приїхала поліція. По приїзду, працівники поліції повідомили, що свідок по справі ОСОБА_17 сказав їм їхати до тьоті Інни, тобто до неї, а вона все підпише.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Так, суд визнає показання свідка ОСОБА_16 неналежним доказам в розумінні ст. 85 КПК України та не бере їх до уваги, з тих підстав, що сам свідок не був присутній безпосередньо на місці виявлення вчиненого кримінального правопорушення, нічого не бачив та не знає.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Згідно досудової доповіді складеної провідним інспектором органу пробації, ОСОБА_18 від 23.01.2026 року, щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , з урахуванням інформації, що характеризує особу обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення відповідно до результатів оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації, вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без обмеження або позбавлення волі на певний строк, та у разі призначення покарання у виді пробаційного нагляду або звільнення від покарання з випробуванням, додатково покласти на засудженого додатковий обов`язок, зокрема: виконати заходи передбачені пробаційною програмою.

Згідно наданих характеристик за місцем проживання, обвинувачена ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, скарг на її поведінку не надходило, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, перебуває у шлюбі, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судима.

Так, вина обвинуваченої ОСОБА_4 доведена, а її умисні дії кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України, як вчинення з прямим умислом закінченого замаху на порушення вимог режиму радіаційної безпеки, тобто переміщення будь-яким способом без надання передбаченого законом дозволу та без проведення дозиметричного контролю продуктів харчування рослинного походження.

Обставин, які б, відповідно до ст. 66 КК України пом`якшуювали покарання обвинуваченої, ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченої, ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу.

За ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 53 КК України - штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

За ч. 2 ст. 53 КК України - розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.

При визначені виду і міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд бере до уваги ступінь і характер скоєного злочину, відомості про її особу, відсутність обставин, які б пом`якшували або ж обтяжували покарання, її вік, майновий та сімейний стан, а тому вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання в межах санкції статті у виді штрафу.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в перерахунку становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід не обирався та підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази: Лісові гриби виду «Білий гриб, Боровик, Маслюк», загальною вагою 6,042 кг., - знищити.

На вирок може бути подано апеляцію до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області, протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі подання апеляції – після прийняття рішення Київським апеляційним судом.

Копію вироку прокурору та засудженій вручається негайно після закінчення судового засідання.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Згідно ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_20