Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №362/4946/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4946/26

Провадження № 1-кп/362/553/26

ВИРОК

Іменем України

18.06.2026 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026116140000072 від 02.06.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Василькові Обухівського району Київської області, українка, громадянка України, освіта вища, не працює, незаміжня, зареєстрована та жителька АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до ч. 3 ст. 381 КПК України, дане провадження щодо кримінального проступку здійснено згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України з урахуванням положень § 1 Глави 30 Розділу IV КПК України.

27.05.2026 близько 16:00 год. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували поблизу будинку № 45 по вул. Володимирській у м. Василькові Київської області, де між вказаними особами на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся словесний конфлікт. Тоді у ОСОБА_3 виник прямий умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . У ході вказаного конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, знаходячись обличчям до обличчя, ОСОБА_3 , тримаючи в правій руці пакет, в якому знаходилась побутова каструля, раптово нанесла ОСОБА_4 не менше двох ударів вказаним пакетом в ліву лобну ділянку голови, внаслідок чого ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодженні у вигляді забійної рани лобної ділянки голови ліворуч, які за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (понад 6 днів, але менше 21 доби).

Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування і викладені в обвинувальному акті, що підписано прокурором, який звернувся до суду з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, не оспорюються обвинуваченим, про що ним подана відповідна заява за участю захисника.

Із заяви обвинуваченої ОСОБА_3 вбачається, що вона беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме у заподіянні умисного легкого тілесних ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Також у вказаній заяві, що підписана у присутності захисника ОСОБА_5 зазначено, що обвинувачена ОСОБА_3 ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_4 не заперечувала щодо розгляду даного кримінального провадження у спрощеному провадженні, про що наявна відповідна заява.

Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_3 свою вину визнала повністю, не оспорювала фактичні обставини справи, згідна на розгляд обвинувального акту за її відсутності, а також те, що прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, обвинувачений не заперечує щодо розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, у відповідності до ч. 2 ст. 382 КПК України суд розглядає обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Таким чином дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров я.

Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання" під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

ОСОБА_3 вчинила умисне кримінальне правопорушення, які згідно з ст. 12 КК України є кримінальним проступком, на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, виключно з позитивними характеристиками за місцем проживання, раніше не судима.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин у справі, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винної, щирого каяття обвинуваченої у вчиненому, тобто наявності обставини, що покарання пом`якшує, відсутності обставин, які його обтяжують, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті, за якою обвинувачується, у виді штрафу, як достатнє для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.

Підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався, цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази в даному кримінальному провадження відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373- 374, 381-382, 394 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області, окрім оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1