Суд: Овруцький районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 15 червня 2026 р.
Справа: №286/27/26
Суддя: Гришковець А. Л.
Справа № 286/27/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ
16 червня 2026 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л. ,
із секретарем Павленко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду і просить розірвати шлюб з відповідачем, мотивуючи тим, що спільне життя у них не склалося, шлюбні відносини фактично припинені, спільне господарство не ведеться, примирення неможливе. Від спільного проживання з відповідачем мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спору щодо місця проживання яких не виникає.
В судове засідання сторони не з`явилися. Позивач в своїй позовній заяві просить справу слухати у її відсутність. На минуле судове засідання також надала заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність, так як на даний час вона знаходиться за кордоном. Позовні вимоги підтримала. Відповідач про причини неявки не повідомив, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням та оголошенням про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.
Врахувавши позицію позивача, наведену в позовній заяві, та дослідивши в судовому засіданні письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України.
У міжнародному праві категорія "підсудність" застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.
Вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суди України відповідно до статей 2, 497 ЦПК України повинні керуватися нормами Закону України "Про міжнародне приватне право" та нормами відповідних міжнародних договорів.
Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює порядок урегулювання приватно-правових відносин, які хоча б через один зі своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, зокрема, визначає підсудність судам України справ з іноземним елементом (п. 3 ч. 1 ст. 1, ст. ст. 75 -77 Закону).
У п. 2 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Оскільки, позивач – ОСОБА_1 є громадянкою України, яка на даний час проживає за її межами, відповідно вказана справа є справою з іноземним елементом.
Положеннями ст. ст. 60, 63 Закону встановлено, що правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.
Припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Відповідно до ст. 75 Закону підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.
Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та про наявність таких підстав суду стало відомо до відкриття провадження у справі.
Суд залишає позов без розгляду, якщо після відкриття провадження у справі буде з`ясовано, що у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
В ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» законодавець закріпив підстави визначення підсудності справ судам України. Так, серед інших, суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом і у таких випадках: якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Відтак, враховуючи, що останнім місцем проживання подружжя (сторін у справі) було м. Овруч Коростенського району Житомирської області, вказана інформація не заперечується ними, відповідач – громадянин України і на даний час зареєстрований та проживає в м. Овруч Коростенського району Житомирської області, шлюб укладався на території України, а саме: реєструвався відділом реєстрації актів цивільного стану Овруцького районного управління юстиції Житомирської області, тому справа підсудна судам України, а саме: Овруцькому районному суду Житомирської області.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.05.2005, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було укладено шлюб 21.05.2005 (актовий запис №36).
Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В ст.51 Конституції України та ст.24 Сімейного Кодексу України законодавець закріпив, що шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
В судовому засіданні встановлено, що відносини між сторонами не склалися. Позивач не бажає примирення, що вбачається з її позовної заяви. Тобто, фактично шлюб не існує, збереження сім`ї стало неможливим.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп. в дохід держави, який відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на її користь.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 21 травня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Овруцького районного управління юстиції Житомирської області, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , (актовий запис №36).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп..
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Про перегляд заочного рішення може бути подана заява відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення на заочне рішення до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд (скарги), якщо така заява (скарга) подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua