Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №161/8644/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8644/26

Провадження № 3/161/2424/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м.Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Антіпова Т.А., за участю секретаря судового зсідання - Остимчук О.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, що притягається, до адміністративної відповідальності, адвоката Петрука І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

22.04.2026 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов для розгляду протокол серії ЕПР1 № 644435 від 19.04.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до якого 19.04.2026 року о 00:16 годин, водій ОСОБА_1 керував електричним самокатом з наявними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager ARHJ 0300, та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.

Вищевказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п.2.5 ПДР та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні року ОСОБА_1 свою вину у вчинені вказаного правопорушення не визнав, просив закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Суду пояснив наступні обставини.

Так, 19.04.2026 року ішов до дому по проспекту Соборності в місті Луцьк. По дорозі зустрів свого знайомого, ОСОБА_2 , який рухався на електросамокаті, останній запропонував підвезти його до дому, на що ОСОБА_1 погодився, оскільки живе в районі гіпермаркету Там Там.

Щодо факту керування елктросамокатом пояснив, що самокатом він не керував, за кермом механічного засобу був його знайомий ОСОБА_2 , не заперечував того факту, що він перебував на самокаті, проте за кермо не тримався і жодних дій з кермом електросамоката, які приводять механічний засіб до руху, він не здійснював. В зв`язку з такими обставинами, просив викликати в судове зсідання та допитати в якості свідка ОСОБА_2 ..

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвокат Петрук І.В., вину ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні заперечив, просив закрити провадження у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Підтвердив позицію щодо відсутності доказів керування його підзахисним електричним самокатом.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 , пояснив суду, що 19.04.2026 року біля 12 години ночі направляючись до дому, їхав на електро самокаті, який взяв на прокат. По дорозі зустрів ОСОБА_1 та запропонував підвезти його до дому, на що ОСОБА_1 погодився, оскільки проживає поруч з Там Тамом.

Пояснив, що ОСОБА_1 встав на самокат попереду нього, проте за кермо не тримався і самокатом не керував. Однозначно та ствердно заявив про те, що керування самокатом саме він, ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 тримався за трубу самоката, при цьому був попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Вони рухались по велосипедній доріжці, під час руху їх зупинили працівники поліції, пояснивши причину зупинки комендантською годиною. Після зупинки, працівники поліції попросили пред`явити документи. Оскільки у ОСОБА_3 обновлювався застосунок «Резерв», ОСОБА_1 першим пред`явив працівниками поліції свої документи, тому працівники поліції почали спілкуватись саме з ОСОБА_1 , напевно, припускаючи, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом електросамоката. У ОСОБА_2 жодних документів працівники поліції не перевірили, та спілкування з ним, як з водієм електросамоката не здійснювали.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Петрука І.В., допитавши свідка ОСОБА_2 , дослідивши наявні у справі докази, в тому числі відтворивши відеозапис з місця події, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 19.04.2026 року інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП У Волинській області капітаном поліції Гапонюком В.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 644435, яким зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).

Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 644435, 19.04.2026 року о 00:16 годин, водій ОСОБА_1 керував електричним самокатом з наявними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager ARHJ 0300, та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.

Суд звертає увагу на наступні обставини.

Безпосередньо в судовому засіданні ОСОБА_1 було надано пояснення, згідно яких останній не перебував за кермом транспортного засобу. Вказане також підтверджується показами свідка та відеозаписом з нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції.

Так, суд відтворив під час судового розгляду справи відеодиск, на якому зафіксовано події, які мали місце 19.04.2026 року о 00:16 годин, проте даний відеоносій не містить доказів (не зафіксовано) факту керування ОСОБА_1 електричним самокатом.

Крім того, покази свідка ОСОБА_3 , об`єктивно та у повній мірі узгоджуються із обставинами, які зафіксовані на нагрудний відеореєстратор інспектора поліції.

Верховний Суд у своїй постанові від 18.07.2019 у справі № 216/5226/16-а вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).

На відеозаписі не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 електричним самокатом.

Отже, жодного доказу на підтвердження факту керування ОСОБА_1 електричним самокатом матеріали справи не містять, а пояснення надані в судовому засіданні ОСОБА_1 повністю узгоджуються з поясненнями свідка, допитаного під час судового розгляду справи та попередженого про кримінальну відповідальність, та відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 644435 від 19.04.2026 року.

У постанові Верховного Суду №404/4467/16-а від 20.02.19р. викладений правовий висновок, відповідно до якого керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі; експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Відсутність в справі доказів факту керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння - виключає можливість притягнення її до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не містить необхідної для цього складової - доведення факту керування транспортним засобом.

Технічні записи додані до протоколу, не підтверджують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Положеннями ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Аналізуючи у сукупності докази по справі, суд встановив, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винні дії водія ОСОБА_1 , щодо керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи викладене, вказані вище обставини в сукупності дають підстави для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ч.1 ст. 130 КУпАП, п. 1 ст. 247 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова