Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №161/18353/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18353/25

Провадження № 3/161/132/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м.Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Антіпова Т.А., за участю секретаря судового зсідання - Семенової І.М., Остимчук О.М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мар`яш Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції (дистанційного судового засідання) справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

02.09.2025 року о 10:37 годин, водій ОСОБА_1 в місті Луцьк, вулиця Назарія Яремчука (Єршова), керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810 (0881), результат огляду 0,43 проміле.

Таким чином, ОСОБА_1 , порушив п. 2.9а ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

29.09.2025 року на адресу суду від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Мар`яш Л.В. надійшло клопотання про визнання доданих до справи відеозаписів неналежними та недопустимими доказами.

Зазначає, що наявний у матеріалах справи відеозапис є неповним та небезперервним, оскільки відеофіксація не здійснювалась поліцейським з початку і до завершення виконання ним службових обов`язків.

На відеозаписі не зафіксовано рух автомобіля, відсутній проміжок часу між 10.37 год. та 10.39 год. Отже, відеозапис містить ознаки монтажу та коригування, а тому наявні підстави стверджувати, що в доданий до матеріалів справи відеозапис відбулось втручання сторонніх осіб, що виразилось у нарізці відеокадрів з оригінального відеозапису, що не дає повного об`єктивно з`ясувати всі обставини справи. Відтак, відсутність повного відображення перебігу події, ставить під сумнів оригінальність вказаного відеозапису, тобто наявні ознаки втручання у відеодоказ, що виключає можливість використовувати ці кадри як доказ.

Враховуючи викладене, наявний в матеріалах справи відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом у справі (а.с.33-35).

27.10.2025 року на адресу суду від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мар`яш Л.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Зазначає, що на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, видно, що працівники поліції здалека побачивши автомобіль ОСОБА_1 , прийняли рішення про його переслідування та зупинку без наявних на це причин.

Поліцейський автомобіль стояв припаркований перпендикулярно головній дорозі, по якій рухався ОСОБА_1 на значній відстані, з якої оглядовість номерного знаку автомобіля була неможлива.

Так, умовою виконання водієм вимог працівника поліції є передусім законність дій самого поліцейського. Викладене повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2019 по справі №686/11314/17. Отже, всі наступні вимоги працівників поліції ОСОБА_1 не зобов`язаний був виконувати, а всі складені процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, зазначає про порушення процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння. Зазначає, що ОСОБА_1 не було направлено до медичного закладу і він не відмовився від проведення такого огляду у медичному закладі.

Зазначає, що час проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння згідно з роздруківкою алкотестера «Драгер» вказано 10.47 год, однак згідно з відеозаписом огляд проведено о 10.41 год.

Згідно з роздруківкою алкотестера «Драгер» огляд проведено інспектором Костевко Ю.Ю., однак на відеозаписі зафіксовано, що огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер» проведено іншим поліцейським.

Роздруківка алкотестера «Драгер» не мітить даних, про серію та номер протоколу, до якої вона додається. Отже, процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не відповідає вимогам чинного законодавства, а результати огляду є недійсними на підставі ч.5 ст. 266 КУпАП.

Щодо мінімальної допустимої межі вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, зазначає, що вміст алкоголю, у повітрі, що вдихав ОСОБА_1 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права.

Відповідно до роздруківки тесту від 02.09.2024 року за допомогою Drager Alcotest 6810, результат огляду 0.43 проміле.

Відповідно до технічних характеристик приладу Drager Alcotest 6810 границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0.02 проміле-у діапазоні від 0 до 0.2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0.04 проміле - у діапазоні від 0 до 0.4 проміле; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.4 проміле. Мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що вдихається і у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.

Таким чином, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав ОСОБА_1 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права.

Крім того, зазначає, що на відеозаписі відсутній проміжок часу між 10.37 год. та 10.39 год.

Тобто вказаний відеозапис є нарізаним, неповним і таким, що отриманий з порушенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену Наказом МВС 18.12.2018 року № 1026, а тому є неналежним та недопустимим доказом.

Отже, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП (а.с. 47- 49).

27.10.2025року на адресу суду від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мар`яш Л.В. надійшло клопотання про визнання результатів огляду недійсними.

Зазначає, що з наявного у матеріалах справи відеозапису видно, що після отримання результату тестування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер», працівник поліції не з`ясував, чи погоджується ОСОБА_1 з результатом тестування та не пропонував пройти огляд в закладі охорони здоров`я.

Однак, в матеріалах справи наявне направлення на огляд ОСОБА_1 до медичного закладу. Наведене свідчить про фабрикування доказів у справі.

Під час надання ОСОБА_1 для підпису акту огляду у графі «з результатом згоден», поліцейський пояснив «тут підпис, що проходили огляд саме на місці» та не запитав чи згідний ОСОБА_1 з цим результатом.

Отже, ОСОБА_1 не було направлено до медичного закладу і він не відмовлявся від проведення такого огляду у медичному закладі.

Огляд ОСОБА_1 проведено з порушенням вимог ст.266 КУпАП, а тому вважається недійсним.

Враховуючи викладене, просить визнати процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а сам огляд та його результати недійсними (а.с.52-53).

27.10.2025 року на адресу суду від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мар`яш Л.В. надійшло клопотання про долучення документів. Просила долучити до матеріалів справи копію посвідчення та медичні документи ОСОБА_1 (а.с.56).

Відповідно до постановою Луцького міськрайонного суду Волинської областізадоволено клопотання захисника ОСОБА_1 , адвоката Мар`яш Л.М., та витребувано з Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції оригінальну та повну версію відеозапису, який став підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №441164 від 02.09.2025 року, який долучено до матеріалів справи 161/18353/25 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.67).

14.11.2025 року на адресу суду від ДПП УПП надійшов відеозапис про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення передбаченого ч 1 ст. 130 КУпАП (а.с.71).

В судові засідання, які неодноразово призначались судом, ОСОБА_1 , не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про проведення розгляду справи за його відсутності не надав. Як пояснила під час судового розгляду справи його захисник – адвокат Мар`яш Л.В., Кондращук В.Ю. не може приймати участь у розгляді справи з огляду на незадовільний стан здоров`я, на його думку, участі в судовому засіданні його захисника є достатнім. Проте, чому не подав до суду відповідну заяву з підтверджуючими документами, захисник ОСОБА_1 , адвокат Мар`яш Л.В., пояснити не змогла.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвокат Мар`яш Л.В. вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП заперечувала. Зазначила що процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведена з порушенням вимог діючого законодавства, а тому надані суду докази є недопустимими. А також, просила врахувати ті пояснення, які викладені нею у клопотанні про закриття провадження у вказаній справі. Просила закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Надала пояснення аналогічні запереченням на протокол, які містяться в матеріалах справи.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка, працівник УПП ДПП у Волинській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , пояснив суду, що патрулюючи по вул. Назарія Яремчука, ним разом із напарником було виявлено рух транспортного засобу «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , реєстрація Польща. Було прийнято рішення про зупинення вищевказаного транспортного засобу на підставі ч. 1п. 10 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Після зупинки транспортного засобу, під час спілкування з водієм ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на що ОСОБА_1 погодився. Результат огляду - 0,43 проміле. Після цього, було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та інші матеріали, відсторонено водія від керування транспортним засобом до повного витвереження.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП фактичні дані, що стосуються справи, зокрема наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, інші обставини, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом поліцейського, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими документами.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до відповідальності, допитавши в судовому засіданні свідка, дослідивши наявні у справі докази, в тому числі відтворивши відеозапис з нагрудних боді камер працівників поліції, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доказана у повному обсязі.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 441164 від 02.09.2025 року (а.с. 1);

-довідкою Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції від 03.09.2025 року (а.с.2 );

-чеком спеціального технічного приладу газоаналізатора Драгер Alcotest 6810, результат огляду 0,43 проміле (а.с.3);

-актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 02.09.2025 (а.с. 4);

-направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5);

-рапортом поліцейського від 02.09.2025 (а.с.6);

-відеозаписом з місця події (а.с. 7).

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.п. 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), - огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У вказаному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у інспектора поліції були в наявності. Так, інспектором поліції було встановлено, що від водія, ОСОБА_1 , відчувався запах алкоголю з порожнини рота, спостерігається виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

Посилання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Мар`яш Л.В. про те, що не існує такої ознаки алкогольного сп`яніння, як «запах алкоголю з автомобіля», як це дослівно було зазначено працівником поліції, суд сприймає критично, оскільки зазначена конструкція вислову «запах з автомобіля», фактично не спростовує обставини того, що від водія відчувався запах алкоголю, що дає підстави для запропонування водієві проходження огляду на визначення такого стану.

Більше того, ОСОБА_1 , на запитання працівника поліції, чи вживав він алкогольні напої, повідомив, що вживав алкоголь напередодні ввечері.

Згідно п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції, - огляд на стан сп`яніння також проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров`я).

З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов`язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я.

Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Як встановлено судом, факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки був зафіксований із використанням спеціальних технічних засобів, що відповідає приписам ч. 2 ст. 266 КУпАП.

Пунктом 7 Розділу ІІ Інструкції визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

З досліджених судом відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції встановлено, що ОСОБА_1 результати огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510», не оспорював.

Окрім цього, суд констатує, що під час відтворення відеозаписів в судовому засіданні, встановлено, що після продуття «Alcotest Drager 7510» та позитивного результату – 0,43 проміле, працівник поліції запитав у ОСОБА_1 , чи погоджується він з такими результатами, на що була відповідь: «А що я маю вам відповісти? Я же попереджав, що вчора вживав алкоголь…».

Таким чином, суд приходить до висновку, що чек газоаналізатора Alcotest drager 6810 ARBL 0881, результат огляду становить 0,43 проміле, за допомогою якого було встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, не заперечувався ОСОБА_1 , фактично був ним визнаний, а, отже, даний доказ є належним, допустимим, достовірним та достатнім.

Доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мар`яш Л.В., щодо порушення процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на увагу суду не заслуговують, оскільки об`єктивно спростовуються переглянутим судом відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції.

Щодо доводів захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мар`яш Л.В., щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 був зупинений на підставі ч. 1п. 10 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Вказане також підтверджується надиними в судовому засіданні поясненнями, допитаного в якості свідка, працівника УПП ДПП у Волинській області, старший лейтенант поліції Костевко Ю.Ю.,

Щодо доводів захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мар`яш Л.В., що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп`яніння з урахуванням положень Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, яка ратифікована УРСР 25 квітня 1974 року, суд зазначає, що положення зазначеної Конвенції застосуванню, у даному випадку, не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25 квітня 1974 року, із змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух від 01 травня 1971 року, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

Наведена вище норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає алкогольне сп`яніння. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 мг у видихуваному повітрі, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2 ‰.

За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , при зазначених вище обставинах, своїми діями, які мали місце 02.09.2025 року о 10:37 годин, в місті Луцьк, вулиця Назарія Яремчука, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказані вище факти його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно досліджені в ході судового засідання.

За змістом ст. 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність порушника, судом не встановлено.

При обранні виду та розміру стягнення судом враховано характер скоєного правопорушення, особу винного, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою ст. 307 КУпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 251, 252, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова