Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №161/11435/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11435/26

Номер провадження: 3/161/3019/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Луцьк 18 червня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Гринь О.М., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

За ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2026 року з УПП у Волинській області до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 672251 від 22 травня 2026 року вбачається, що 22 травня 2026 року о 00:31 в м. Луцьку, по вул. Ковельська, 16, ОСОБА_1 керував легким персональним електричним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.

Дії ОСОБА_1 , працівниками поліції кваліфіковані як порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, вказав, що не знав про те, що не може керувати електричним тз в стані ас, проте суд зазначає, що не знання закону не звільняє від відповідальності.

Диспозиція статті 130 КУпАП крім іншого, передбачає відповідальність за керування водіями транспортних засобів з ознаками алкогольного сп`яніння та їх відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокрема статті 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема пункт 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» тощо.

Пунктом 1.10. ПДР передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Однак, при цьому, норма статті 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб дво - і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 672251 від 22 травня 2026 року;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

направленнями на огляд водія тз з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

рапортом;

відеозаписом з місця події.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд встановив, що ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України 22 травня 2026 року від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння відмовився під безперервний відеозапис.

Аналізуючи досліджені докази у сукупності у суду немає об`єктивних сумнівів у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд, дослідивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Визначаючи вид адміністративного стягнення суд застосовує санкцію в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому, приймаючи до уваги дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 283, 284, 287 КУпАП, на підставі ч.1 ст. 130 КУпАП,-.

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області О.М. Гринь