Суд: Камінь-Каширський районний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 17 червня 2026 р.
Справа: №157/854/26
Суддя: Антонюк О. В.
Справа № 157/854/26
Провадження №1-кп/157/142/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2026 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,
прокурора – ОСОБА_3 ,
обвинуваченого – ОСОБА_4 ,
захисника – ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 березня 2026 року за № 12026030530000101, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця смт Шацьк, Шацького району, Волинської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, не одружений, не працевлаштований, учасник бойових дій, раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність у справі № 161/17585/24 постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 березня 2025 року, яка набрала законної сили 11 квітня 2025 року і якою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, будучи ознайомленим з цією постановою, маючи реальну можливість виконати її, з метою невиконання зазначеної постанови суду у частині позбавлення права керування транспортними засобами, підриваючи авторитет органів правосуддя України, у порушення ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом, чим умисно ухилився від виконання зазначеної постанови суду, за таких обставин.
Так, він 09 березня 2026 року о 23 годині 25 хвилин, всупереч зазначеній постанові суду, керував автомобілем марки «Audi А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався ним по вулиці Героя України Романа Букала у м. Камені-Каширському Волинської області, де був зупинений працівниками Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області. В подальшому, 09.03.2026 поліцейськими СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області щодо останнього винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 6800675 за ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та 10.03.2026 складено протокол серії ЕПР1 № 610894 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім цього, ОСОБА_4 , всупереч зазначеній постанові суду, о 14 годині 22 хвилини 11 березня 2026 року керував автомобілем марки «Audi А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Шевченка у м. Камені-Каширському Волинської області, де був зупинений працівниками Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області. В подальшому, поліцейським СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 612251 від 11.03.2026 за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив викладені у обвинувальному акті обставини, за яких було вчинено кримінальні правопорушення, а саме пояснив, що 09 березня 2026 року керував автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, оскільки потрібно було забрати дівчину додому, та не подумав, що не має права керування, при цьому дійсно перебував у стані алкогольного сп`яніння, а 11 березня 2026 року хотів завезти свій автомобіль, який стояв біля будинку у м. Камені-Каширському, додому, і забув, що позбавлений права керування транспортними засобами. У скоєному щиро розкаюється, шкодує про вчинене, більше вчиняти злочинів не буде, просить застосувати до нього покарання у виді штрафу у якомога найменшому розмірі, штраф він спроможний сплати, оскільки має власні заощадження від проходження військової служби, хоча й на цей час не працевлаштований.
З урахуванням повного визнання вини обвинуваченим, суд, з`ясувавши у судовому засіданні, чи правильно розуміє обвинувачений зміст зазначених ним обставин, чи немає сумнівів у добровільності позиції останнього та роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а також заслухавши думку прокурора та захисника, які не заперечили у судовому засіданні щодо спрощеного порядку розгляду кримінального провадження, визнав на підставі ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Отже, суд дійшов висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
За змістом ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
Частинами 2, 3 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії нетяжких злочинів та є злочинами проти авторитету органів правосуддя.
Суд також враховує дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, проходив військову службу у Збройних Силах України, є учасником бойових дій.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття. Обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, висловив жаль з приводу вчиненого та осуд своєї поведінки, готовність понести покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, вищезазначені фактичні обставини їх скоєння і дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючу покарання обставину, а також обставину, що обтяжує покарання, і майновий стан обвинуваченого, суд дійшов висновку, що достатнім та необхідним буде призначити покарання ОСОБА_4 у виді штрафу у розмірі 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 15 300 гривень.
На думку суду, зазначене покарання, з урахуванням, зокрема, конкретних обставин подій та беззастережного визнання обвинуваченим своєї вини, надання останнім зізнавальних показань, подання клопотання про дослідження доказів під час судового розгляду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, не є м`яким.
Таке покарання також, з огляду на наявність обставини, що обтяжує покарання, та кількість епізодів злочинної діяльності, не є надто суворим.
Саме зазначене покарання, з урахування принципів справедливості та індивідуалізації, буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами, та змусить останнього поважати закони суспільства.
Підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження немає.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 900 (дев`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 15 300 (п`ятнадцять тисяч триста) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Головуючий: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua