Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Дата: 16 червня 2026 р.
Справа: №340/6461/25
Суддя: Коршун А.О.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
17 червня 2026 року м. Дніпросправа № 340/6461/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - Головного управління ДПС у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2026р. у справі № 340/6461/25
за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до: про:Головного управління ДПС у Кіровоградській області скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
22.09.2025р. Кіровоградським окружним адміністративним судом зареєстровано позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі – ГУ ДПС у Кіровоградській області) про скасування рішення та 25.09.2025р. судом першої інстанції за цим адміністративним позовом відкрито провадження у справі №340/6461/25 і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач, в особі свого представника, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідач безпідставно провів фактичну перевірку та виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки наказ про проведення спірної фактичної перевірки не містить посилання на конкретні підстави призначення перевірки, тому просила суд: - скасувати податкове повідомлення-рішення №000073690902 від 13.06.2025р., яким нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 40 000,00 грн. та податкове повідомлення- рішення №00080690704 від 23.06.2025р., яким нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 5100,00 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.03.2026р. у справі №340/6461/25 позовні вимоги задоволені частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 13.06.2025р. за №000073690902 в частині нарахування суми штрафних санкцій в розмірі 20 000,00 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 23.06.2025 року за №00080690704, яким нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 5100,00 грн.; задоволені решти позовних вимог відмовлено /а.с. 92-94/.
Позивач – ФОП ОСОБА_1 , та відповідач – ГУ ДПС у Кіровоградській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подали до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги, за якими судом апеляційної інстанції 20.04.2026р. та 29.04.2026р. відкриті апеляційні провадження і справу №340/6461/25 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 26.05.2026р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Позивач – ФОП ОСОБА_1 , посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просила скасувати рішення суду першої інстанції від 19.03.2026р. в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимов в повному обсязі.
Відповідач – ГУ ДПС у Кіровоградській області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 19.03.2026р. в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Сторони правом на подачу відзивів на апеляційні скарги не скористалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивач у справі – ФОП ОСОБА_1 зареєстрована платником акцизного податку з реалізації пального з 11.09.2018р. з акцизним складом за адресою: АДРЕСА_1 , уніфікований номер акцизного складу – 1003923.
У період з 09.04.2025р. по 16.04.2025р. ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою фактичного провадження господарської діяльності - АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 17.04.2025р. №4626/11-28-09-09/ НОМЕР_1 /а.с.5-7/, яким встановлено порушення пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України – в частині не обладнання акцизного складу витратомірами лічильниками (в кількості 2 шт.).
На підставі висновків акту перевірки, відповідачем винесено:
- податкове повідомлення-рішення №000073690902 від 13.06.2025р., яким застосовано штраф в сумі 40000 грн. /а.с.8/;
- податкове повідомлення-рішення №00080690704 від 23.06.2025р., яким застосовано штраф в сумі 5100 грн. /а.с.25/.
Надаючи оцінку спірним відносинам, які виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
Згідно пп.14.1.6. п.14.1 ст.14 ПК України, акцизний склад - це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
За пп.14.1.224 п.14.1 ст.14 ПК України, розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Пунктом 230.1 ст. 230 ПК України передбачено, акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Відповідно до пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Постановою КМУ №891 від 22.11.2017р. затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів (далі Порядок №891).
Згідно пп.1 та 2 п.2 Порядку №891, витратомір-лічильник (далі - витратомір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах; рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі (далі - рівнемір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об`єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.
З аналізу викладених норм вбачається, що кожний введений в експлуатацію стаціонарний резервуар, розташований на акцизному складі, повинен бути обладнаний рівнеміром-лічильником, який повинен відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. Кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу, розташоване на акцизному складі, повинно бути обладнане витратомірами-лічильниками.
Водночас, функції витратомірів-лічильників можуть виконувати встановлені на акцизних складах паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства.
Відтак, враховуючи наведені положення ПК України, реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі підлягають, зокрема, витратоміри-лічильники (паливороздавальні колонки) та рівнеміри-лічильники, які розташовані на такому акцизному складі.
Як вбачається з матеріалів справи, до проведення перевірки перевіряючими надано позивачу запит про надання документів від 09.04.2025р., у якому були вказані документи, копії яких потрібно надати до перевірки, в т. ч.: свідоцтва про повірку або сертифікати відповідності витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників на акцизному складі уніфікований номер 1003923.
На підставі отриманого запиту ФОП ОСОБА_1 було надано до перевірки свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 6-01/25С від 14.01.2025р. та лист ДП «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації» Кропивницька філія від 16.04.2025р. № 05/25-С.
Згідно листа ДП «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації» Кропивницька філія від 16.04.2025р. № 05/25-С, фахівцями Світловодського науково-технічного відділу повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки проведено роботи з повірки паливо роздавальних колонок (ПРК) на АЗС с. Глинськ. Визнано придатними до застосування ПРК (витратоміри-лічильники) серійні (ідентифікаційні) номери: 95030269, 95030292, 95030291.
Разом з тим, позивачем не було надано інформацію щодо повірок витратомірів-лічильників серійні (ідентифікаційні) номери: 95030318, 95030392.
Таким чином витратоміри-лічильники серійні (ідентифікаційні) номери: 95030318, 95030392 не були повірені, відповідно згідно вимог п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, у зв`язку з чим акцизний склад (уніфікований номер 1008138) є таким, що необладнаний витратомірами-лічильниками пального в кількості 2 шт.
В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно укладеного договору №К-35.600001 від 10.01.2025р., ДП «Дніпровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» за замовленням ФОП ОСОБА_1 зобов`язався надати послуги повірки, в тому числі і щодо паливороздавальних колонок (ПРК) /а.с.10-12/.
Відповідно до інформації, наданої ДП «Дніпровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», фахівцями науково-технічного відділу повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки /м. Світловодськ/ 10.01.2025р. було виконано метрологічні роботи на АЗС с. Глинськ, в тому числі паливороздавальних колонок (ПРК), а саме:
01. Дизельне пальне ПРК №96030392;
02. Бензин А-95 – ПРК №95030269
03. Дизельне пальне ПРК №96030291.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючим органом під час перевірки помилково ідентифіковано рівнемір-лічильник №96030392, як такий, що має номер 95030292, що свідчить про відсутність в діях позивача порушень щодо не обладнання акцизного складу витратомірами – лічильниками.
Також колегією суддів встановлено, що витратомір з серійним номером №95030318 згідно пояснень позивача не працює, на підтвердження чого надані звіти про облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального на акцизному складі, в якому дані про зазначений витратомір дійсно відсутні /а.с.14-15/.
З журналу перевірки ПРК на точність відпускання нафтопродуктів АЗС вбачається, що 10.01.2025 проведено вимірювання щодо 3 ПРК: 95030392 (ДП), 95030369 (А-95) та 950303291 (ДП) /а.с.16-17/.
Дані про витратомір з серійним номером №95030318 у зазначеному журналі теж відсутні, при цьому вказаний витратомір внесений до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, що не спростовано позивачем в ході розгляду справи.
Згідно з підпунктом 230.1.4. пункту 230.1 статті 230 ПК України, порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017р. № 891, затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів (далі - Порядок № 891).
Згідно підпунктів 1 та 2 пункту 2 Порядку № 891 витратомір-лічильник - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах; рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об`єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.
З аналізу викладеного вбачається, що кожний введений в експлуатацію стаціонарний резервуар, розташований на акцизному складі, повинен бути обладнаний рівнеміром-лічильником, який повинен відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. Кожне місце відпуску пального паливом з акцизного складу, розташоване на акцизному складі, повинно бути обладнане витратомірами-лічильниками. Водночас, функції витратомірів-лічильників можуть виконувати встановлені на акцизних складах паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства.
Тобто, норма ПК України альтернативно встановлює, що документами, які підтверджують відповідність рівнеміра-лічильника вимогам законодавства можуть бути або позитивний результат повірки, або документ про відповідність, або калібрування.
При цьому, стаття 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» містить визначення, що оцінка відповідності - процес доведення того, що задані вимоги, які стосуються продукції, процесу, послуги, системи, особи чи органу, були виконані; документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності.
Таким чином, обов`язковими умовами виконання встановленими на акцизних складах функцій рівнемірів-лічильників, є наявність позитивних результатів їх повірки або оцінки відповідності, проведених відповідно до законодавства, та підтверджених відповідними документами, що підтверджують відповідність таких рівнемірів-лічильників певним вимогам, які до них встановлені, а також їх реєстрація у відповідному Реєстрі.
Зокрема, сертифікат відповідності підтверджує, що певна продукція відповідає вимогам, які встановлені у нормативному документі виробництва або в державних національних, галузевих стандартах, чи різного роду специфікаціях на таку продукцію.
Водночас, доказів проведення щодо повірки витратоміру з серійним номером №95030318 не надано, що свідчить про правомірність доводів податкового органу про допущення порушення у вказаній частині.
Отже з урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що податкове повідомлення-рішення від 13.06.2025р. № 000073690902 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 20 000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 23.06.2025р. за №00080690704, колегія суддів зазначає наступне.
Так, під час перевірки встановлено, що платником податків використовується режим попереднього програмування найменування цін, товарів (послуг) та обліку їх кількості з порушенням вимог п.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: 26.02.2025р. та 28.02.2025р. здійснено реалізацію пального без зазначення у чеках відповідного коду УКТ ЗЕД.
У відповідності до абз. 8 п. 2 ст. II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13 до обов`язкових реквізитів чека віднесено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених законодавством).
Пунктом 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Реквізити фіскального касового чека на товари (послуги) визначено п. 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016р. № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016р. за № 220/28350 (далі - Положення № 13).
Згідно з абзацом 8 п. 2 розділу 3 Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).
Тобто, у розрахунковому документі, який створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов`язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».
Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону № 265 до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, застосовується фінансова санкція у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, відповідальність згідно пункту 7 статті 17 Закону № 265 може наставати виключно у випадку відсутності у розрахунковому документі, який видається покупцю коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Отже, саме розрахунковий документ є доказом, що підтверджує факт продажу товару та саме такий документ має контролюючим органом братися до уваги.
В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції досліджено копії фіскальних чеків від 26.02.2025р. №9763 /а.с.31/ та від 28.02.2025р. №9797 /а.с. 33/, зі змісту яких вбачається, що останні мають коди УКТ ЗЕД, згідно української класифікації: 2710124512- бензин 95 /а.с.31/ та 2710194300 – дизельне пальне /а.с.33/, що спростовує допущення порушення позивачем у вказаній частині.
Водночас, відповідачем до актів перевірок не надано належних та відповідних доказів, які б підтверджували проведення позивачем розрахункової операції через РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Крім того, з наданих відповідачем до актів перевірок фіскальних чеків як додатки вбачається, що позивачем було забезпечено режим програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який міститься у відповідному рядку чеку.
Тобто, позивачем було забезпечено режим програмування коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД.
Таким чином суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що штраф в сумі 5100,00 грн. відповідачем визначено безпідставно, а тому податкове повідомлення-рішення від 23.06.2025р. за №00080690704 є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 19.03.2026р. у цій справі залишити без змін, а апеляційні скарги позивача та відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційних скаргах, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Кіровоградській області – залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2026р. у справі №340/6461/25 – залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано – 17.06.2026р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua