Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №280/504/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/504/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №280/504/26 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 21 січня 2026 року звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому, просить постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Білана Д.Г. від 14.01.2026 ВП №78417428 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 5100,0 грн скасувати. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки органу державної виконавчої служби не надано доказів вжиття заходів зі сторони боржника для повного і своєчасного виконання рішення суду у спосіб, встановлений судом, тому доводи позивача про повне фактичне виконання рішення суду, зокрема, до прийняття постанови від 14.01.2026 ВП №78417428 про накладення штрафу, не знаходять підтвердження. Спірна постанова про накладення штрафу прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України, та відповідає критеріям правомірності, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, тому підстав для її скасування не вбачається.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було здійснено виплату пенсії ОСОБА_1 через АТ «Ощадбанк» на рахунок, поданий за заявою представника UA65328845000002 6204509654967, про що свідчить витяг з відомості Список №1 на зарахування пенсії та грошової допомоги на поточні рахунків АТ «Ощадбанк». Проте сума пенсії була повернута банком у зв`язку з невідповідністю рахунку реквізитам пенсіонера по прізвищу, імені, по-батькові, про що свідчить Квитанція №1 від 27.08.2025 на вересень 2025. Боржник жодним чином не може вплинути на банківську установу щодо зміни П.І.Б. одержувача, а здійснює лише перерахування коштів на зазначений рахунок. Лише сам пенсіонер (його представник) відкриває банківський рахунок та зазначає одержувача. Натомість, старший державний виконавець в оскаржуваній постанові безпідставно не дав оцінки зазначеним обставинам.

Відповідач та третя особа не надали суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року по справі №280/5828/24 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника – Акерман Олега Матвійовича ( АДРЕСА_2 ), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не поновлення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з дати припинення та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2025 року по справі №280/5828/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2024 в адміністративній справі №280/5828/24, - залишено без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2024 в адміністративній справі №280/5828/24, - залишено без змін.

24.06.2025 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Біланом Д.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78417428 з примусового виконання виконавчого листа №280/5828/24, виданого 03.06.2025 Запорізьким окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з дати припинення та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником (а.с. 67-68).

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 12.08.2025 звернулося до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про зупинення виконавчого провадження №78417428, відкрите на підставі рішення суду від 04.11.2024 у справі №280/5828/24 до отримання доступу до макетної обробки пенсійної справи стягувача.

Листом від 08.09.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про те, що на виконання рішення суду по справі №280/5828/24 Головним управлінням поновлено ОСОБА_1 нарахування пенсії з 01.05.2018. Донарахована сума пенсії за період з 01.05.2018 по 31.07.2025 у сумі 201138,00 грн внесено до Реєстру судових рішень (№2532369). Поточна пенсія стягувача за вересень 2025 року у розмірі 3323,00грн згідно заяви від 25.04.2024 була перерахована на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк». Але, вказана сума пенсії повернута банком у зв`язку з невідповідністю реквізитам пенсіонера по ПІБ. З огляду на викладене рішення у справі №280/5828/24 виконане Головним управлінням в межах покладених судом зобов`язань та з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством (а.с. 71-72).

14.01.2026 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Біланом Д.Г. винесено постанову про накладення штрафу ВП №78417428, якою на боржника за невиконання рішення без поважних причин накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. При цьому в обґрунтування оскаржуваної постанови державний виконавець зазначив наступне:

«… Станом на сьогодні рішення не виконано. Згідно заяви стягувача, пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником не виплачено. Управління зазначає у виплатних реквізитах прізвище, в зв`язку з чим платіж повертається Нацбанком.

Поважних причин невиконання рішення у встановлений виконавцем строк у листах боржника не зазначено. Своїм правом, передбаченим КАС України, звернутися до адміністративного суду щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання (дії) судового рішення; роз`яснення судового рішення тощо – боржник не скористався. …» (а.с. 8-9).

Не погодившись з вищезазначеною постановою, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до суду з цим позовом.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписи ст.1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» визначають, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно із статтею 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.

З оскаржуваної постанови вбачається, що штраф до позивача застосований у зв`язку з невиконанням у встановлений державним виконавцем строк рішення суду в частині виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок, оскільки фактичного перерахування пенсійних коштів на рахунок стягувача не відбулося, а платіж був повернутий банківською установою через невідповідність реквізитів отримувача.

Приписами частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв`язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду України) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Згідно з пунктом 10 Порядку №1596, заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Викладене свідчить про те, що пенсійним органом здійснюється виплата пенсії, зокрема, через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з листа від 08.09.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про те, що на виконання рішення суду по справі №280/5828/24 Головним управлінням поновлено ОСОБА_1 нарахування пенсії з 01.05.2018. Поточна пенсія стягувача згідно заяви від 25.04.2024 була перерахована на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», проте вказана сума пенсії повернута банком у зв`язку з невідповідністю реквізитам пенсіонера по ПІБ (а.с. 71-72).

На підтвердження вищезазначених обставин позивачем було надано квитанцію №1 від 27.08.2025 на вересень 2025 в якій зазначено про те, що «рахунок не відповідає реквізитам пенсіонера по ПІБ» (а.с. 103).

Натомість, відповідач приймаючи постанову №78417428 про накладення штрафу не надав оцінку вищезазначеним обставинам, оскільки не з`ясував підстав не зарахування на рахунок стягувача пенсійних коштів, що в свою чергу свідчить про не встановлення відповідачем поважності причин невиконання рішення.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано оцінку поважності підстав невиконання рішення зазначеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області у листі від 08.09.2025, колегія суддів вважає, що постанова від 14.01.2026 ВП №78417428 про накладення штрафу є протиправною та як наслідок підлягає скасуванню.

На підставі зазначеного колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №280/504/26 задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №280/504/26 – скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Білана Д.Г. від 14.01.2026 ВП №78417428 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у розмірі 5100 грн.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 6656 гривень сплаченої суми судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко