Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №280/7973/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7973/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №280/7973/25 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області №8/8-2025 від 31 липня 2025 року (про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та призначення йому покарання у вигляді зупинення права на адвокатську діяльність строком один рік (дванадцять місяців).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. При цьому, суд зауважив на тому, що наявні матеріали справи не дають підстав для висновку, що тривалість подачі довідки та всіх матеріалів перевірки на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури, будь-яким чином вплинула на процес встановлення обставин відповідачем та його результат, відтак не може слугувати достатнім свідченням того, що спірне рішення неправомірне саме з цієї підстави.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи. Зазначає про те, що КДКА Запорізької області не було дотримано відповідної процедури, а саме рішення КДКА від 31 липня 2025 року не є обґрунтованим, вмотивованим та законним. Також, позивач вказує на те, що ТОВ «Оріхівсільмаш» ігнорувало прохання ОСОБА_1 підриваючи діяльність адвоката та перешкоджало реалізації такої діяльності та відповідно правової позиції, узгодженої з клієнтом.

Відповідач подав додаткові пояснення, в яких просив вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області зі скаргою звернулось ТОВ «Оріхівсільмаш» з вимогою про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (а.с. 99-100).

21.05.2025 зареєстровано скаргу ТОВ «Оріхівсільмаш» вх. №70. Членом дисциплінарної палати КДКА Запорізької області адвокатом Шуляковим Ю.К. проведено перевірку за скаргою ТОВ «Оріхівсільмаш», про що 02 липня 2025 року складено ним довідку, за висновками якої запропоновано порушити дисциплінарну справу відносно ОСОБА_1 (а.с. 109-112).

Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області №8/6-2025 від 31.07.2025 адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та призначено йому покарання у вигляді зупинення права на адвокатську діяльність строком на 1 рік (дванадцять місяців).

В рішенні №8/6-2025 від 31.07.2025 Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області дійшла висновків: «…у стосунках з TOB «Оріхівсільмаш» відповідно до договору від 09.07.2024 в ході адвокатської діяльності адвокат ОСОБА_1 допустив порушення принципів адвокатської діяльності: компетентності, добросовісності, поваги до адвокатської професії, чесності та добропорядної репутації. При укладенні договору від 09 липня 2024 року адвокатом серед істотних умов договору не був зазначений розмір гонорару. Не виконав зобов`язання, передбачені договором з клієнтом, що є невиконанням обов`язків адвоката при здійсненні адвокатської діяльності. Не повернув гонорар. Дії, що вчиняв адвокат, про вендорні угоди і підшукання бізнесового співробітництва в Республіці Корея і тому подібне, якщо такі дії здійснювалися адвокатом, не є видами адвокатської діяльності, вони не передбачені договором від 09.07.2024 про надання правничої допомоги і мають оплачуватися за іншим договором, якщо такий був укладений. Нічого спільного такі дії з адвокатською діяльністю за вказаним договором не мають. Невнесення в ЄРАУ відомостей, що змінилися, протягом трьох днів є порушенням Закону про адвокатуру та ПАЕ і відноситься до інших порушень. Окупація Кам`янки-Дніпровської Запорізької області, де зазначена адреса робочого місця адвоката, відбулася в березні 2022 року, а змінені дані про робоче місце не внесені протягом трьох з половиною років. Дії адвоката ОСОБА_1 є триваючим дисциплінарним проступком, який полягає в порушенні присяги адвоката, порушенні ПАЕ, невиконанні та неналежному виконанні свої професійних обов`язків.» (а.с. 117-120).

Не погодившись із рішенням №8/6-2025 від 31.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (частина перша статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення).

Відповідно до пункту 21 Положення заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

За приписами пункту 26 Положення член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в ЄРАУ. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень пункту 31 Положення за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (пункт 31 Положення).

Згідно з пунктом 33 Положення рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається засобами поштового зв`язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Пункт 43 Положення визначає, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката (абзац 1 пункту 44 Положення).

Відповідно до пункту 46 Положення неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Аналіз наведених положень свідчить, що належне та своєчасне повідомлення адвоката, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, є обов`язковою передумовою правомірності такого провадження на всіх його стадіях — від проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката до розгляду дисциплінарної справи по суті.

Таке нормативне регулювання пов`язане з необхідністю забезпечення реалізації принципу змагальності, який передбачає можливість особи брати участь у провадженні, знати про пред`явлені їй порушення, подавати докази, надавати пояснення, ставити питання іншим учасникам, заявляти клопотання та відводи.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було отримано скаргу TOB «Оріхівсільмаш» з додатками на надано відповідні пояснення щодо цієї скарги, які в подальшому були враховані відповідачем (а.с. 108).

Зазначені обставини свідчать про забезпечення відповідачем реалізації принципу змагальності при розгляді скарги TOB «Оріхівсільмаш».

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що інші процесуальні порушення допущені відповідачем, а саме не дотримання тридцятиденного строку складення довідки, встановленого статтею 30 Положення не впливає на обґрунтованість рішення №8/6-2025 та дотримання відповідачем принципу змагальності, а тому не є підставою для скасування рішення №8/6-2025.

У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 1640/3394/18 Верховний Суд указав, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення – це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд у справі № 1640/3394/18 констатував, що не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Зважаючи на те, що судом не встановлено обставин, які б вплинули на правильність рішення №8/6-2025 через порушення тридцятиденного строку складення довідки, суд апеляційної інстанції погодужється з висновокм суду першої інстанції про те, що такі обставини не свідчать про протиправність оспорюваного рішення.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що ТОВ «Оріхівсільмаш» ігнорувало прохання ОСОБА_1 підриваючи діяльність адвоката та перешкоджало реалізації такої діяльності та відповідно правової позиції, узгодженої з клієнтом, адже позивач як адвокат не був позбавлений права на вчинення дій щодо припинення договору від 09.07.2024.

За приписами пункту 49 Положення за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про:

1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення;

2) закриття дисциплінарної справи.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини (пункт 51 Положення).

Відповідно до пункту 53 Положення накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Згідно з пунктом 60 Положення винесене дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення у дисциплінарній справі за результатами розгляду заяви (скарги) може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття лише адвокатом, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, або особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, чи їхніми представниками, з дотриманням вимог, визначених пунктами 36.1., 36.2., 36.3., 36.4., 36.5., 36.6. цього Положення.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

За усталеною практикою Верховного Суду правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно в контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Як вбачається з тексту спірного рішення КДКА Запорізької області, ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення принципів адвокатської діяльності: компетентності, добросовісності, поваги до адвокатської професії, чесності та добропорядної репутації.

Водночас у цьому рішенні КДКА Запорізької області наведено належне та достатнє обґрунтування того, у чому саме полягає порушення принципів адвокатської діяльності, що свідчить про обґрунтованість такого рішення.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №280/7973/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко