Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №440/11243/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 р. Справа № 440/11243/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2026, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, м. Полтава, по справі № 440/11243/25

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №440/11243/25, що набрало законної сили 22.11.2025, позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради щодо залишення без розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо оформлення паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (вхідний №11 від 18 червня 2025 року), оформлені листом Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 30 червня 2025 року №1337/02.3-11 "Про повернення заяви без розгляду".

Зобов`язано Виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради вирішити питання про початок адміністративного провадження за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо оформлення паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (вхідний №11 від 18 червня 2025 року) з урахуванням висновків суду. Визнано протиправними дії щодо залишення без розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про намір встановити тимчасову споруду (вхідний №023-10/3963 від 18 липня 2025 року), оформлені листом Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 01 серпня 2025 року №1575/02.3-10 "Про розгляд звернення щодо можливості розміщення ТС". Зобов`язано Виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради вирішити питання про початок адміністративного провадження за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про намір встановити тимчасову споруду (вхідний №023-10/3963 від 18 липня 2025 року) з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. (три тисячі гривень).

20 березня 2026 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №440/11243/25, у якій позивач просить:

1) визнати протиправною бездіяльність з боку Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради у справі № 440/11243/25, на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у цій справі, шляхом не прийняття рішення про початок адміністративної процедури за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про намір встановити тимчасову споруду (вхідний №023-10/3963 від 18 липня 2025 року);

2) визнати бездіяльність з боку Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради у справі № 440/11243/25 щодо не прийняття адміністративного акту за результатами розгляду заяви орган фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про намір встановити тимчасову споруду (вхідний №023-10/3963 від 18 липня 2025 року);

3) зобов`язати Виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про намір встановити тимчасову споруду (вхідний №023-10/3963 від 18 липня 2025 року) за процедурою визначеною ЗУ "Про адміністративну процедуру".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 року повернуто заявнику заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №440/11243/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 року та направити справу для продовження розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції, зокрема про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Повертаючи позивачу заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заявником, в порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України, документа про сплату судового збору не надано, підстав для звільнення його від сплати судового збору не зазначено.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 383 КАС України у такій заяві зазначається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом №3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється, серед іншого, за подання до суду іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Таке формулювання вказує на те, що за подання усіх заяв, які передбачені процесуальним законом, підлягає справлянню судовий збір.

Оскільки заява «про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду» передбачена процесуальним законом (стаття 383 КАС України), то за змістом частини першої статті 3 Закону №3674-VI за її подання підлягає сплаті судовий збір.

Розміри ставок судового збору передбачено статтею 4 Закону №3674-VI.

Водночас, ставка судового збору за подання заяви в порядку статті 383 КАС України статтею 4 Закону №3674-VI не передбачена.

Хоча заява, подана в порядку статті 383 КАС України, формально є об`єктом справляння судового збору, відсутність встановленої ставки у Законі №3674-VI робить вимогу щодо його сплати безпідставною. Отже, за подання такої заяви судовий збір не сплачується.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31 березня 2026 року по справі №280/4284/22, від 15 квітня 2025 року по справі №620/17733/23, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про необхідність сплати позивачем судового збору за подання заяви на підставі ст. 383 КАС України, є помилковим.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

За встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 по справі № 440/11243/25 - скасувати.

Адміністративну справу №440/11243/25 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій