Суд: Чернігівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Дата: 15 червня 2026 р.
Справа: №927/1186/23
Суддя: Висоцька Н. В.
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
16 червня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 927/1186/23
Головуючий у першій інстанції – Луговець О. А.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1348/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Висоцької Н.В.,
суддів Любчика О.В., Шитченко Н.В.,
із секретарем Хілик М.О.,
учасники справи:
боржник ОСОБА_1 ,
стягувач Чернігівська обласна прокуратура,
заінтересовані особи Крутівська сільська рада, Ніжинська окружна прокуратура,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 09 квітня 2026 року про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з заявою, в якій просив визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Чернігівської області, виданий на виконання рішення суду від 19.12.2023 у частині стягнення з відповідача на користь Чернігівської обласної прокуратури 5368,00 грн, а також стягнути з Чернігівської обласної прокуратури на користь відповідача 5368,00 грн, що стягнуті з відповідача за наказом Господарського суду Чернігівської області, виданого на виконання рішення суду від 19.12.2023.
В обґрунтування заяви вказував, що державний виконавець в рамках виконавчого провадження №74155862 стягнув з нього в примусовому порядку 5368,00 грн судового збору шляхом звернення стягнення на заробітну плату у порядку, передбаченому розділом ІХ Закону України «Про виконавче провадження», що підтверджується листом роботодавця №425 від 03.07.2025, наказом суду та постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.
Зазначав, що у відповідача відсутні первинні бухгалтерські документи щодо сплати ним коштів на користь Чернігівської обласної прокуратури, оскільки роботодавець утримував кошти із заробітної плати, які перераховував на рахунок органу виконавчої служби, а державний виконавець – безпосередньо прокуратурі. Оскільки фактичне виконання відповідачем рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 у частині стягнення з нього на користь Чернігівської обласної прокуратури 5368,00 грн Північним апеляційним господарським судом визнано протиправним та скасовано рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі, то є законні підстави для задоволення даної заяви.
Ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 09.04.2026 ОСОБА_1 – відмовлено у відкритті провадження в справі за його заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування ухвали суд першої інстанції зазначив, що передача за встановленою юрисдикцією основної справи за позовом прокурора в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі в даному випадку не може бути підставою для вирішення в порядку цивільного судочинства заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, оскільки системний аналіз спеціальних норм процесуального законодавства з прямою вказівкою в законі (ч.1 ст.432 ЦПК України, ч.1 ст.328 ГПК України) дає підстави для висновку, що законодавець чітко розмежував юрисдикцію загальних і господарських судів у залежності від того суду, який видав виконавчий документ.
Враховуючи, що виконавчий документ (наказ) був виданий Господарським судом Чернігівської області, то до підвідомчості останнього й належить вирішення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 09.04.2026 скасувати та направити заяву для продовження розгляду до Борзнянського районного суду.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що внаслідок прийняття Господарським судом Чернігівської області ухвали від 14.11.2025, що набрала законної сили, яка є обов`язковою для Борзнянського районного суду, зокрема, з мотивів її прийняття; відповідач отримав легітимні очікування, що має належне правове підґрунтя (ст. 18 ГПК України), що Борзнянський районний суд вирішить по суті його заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, що була отримана Борзнянським районним судом з Господарського суду Чернігівської області, згідно ухвали від 14.11.2025.
Зазначає, що доступ до правосуддя шляхом ініціювання перед господарським судом визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, унеможливлений, згідно обов`язковості ухвали Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2026. Завдяки процесуальним маніпуляціям Борзнянського районного суду, відповідач позбавлений можливості вирішення по суті його заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Вказує, що Борзнянський районний суд свідомо створив правову колізію (існування двох протилежних судових рішень, з приводу суду, який повинен розглянути заяву відповідача про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, що була подана до господарського суду), чим позбавив відповідача доступу до правосуддя, зокрема через не повернення до Господарського суду Чернігівської області заяви відповідача про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи.
У відзиві на апеляційну скаргу, Ніжинська окружна прокуратура зазначає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції – залишенню без змін.
Вважає, що передача за встановленою юрисдикцією основної справи за позовом прокурора в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі в даному випадку не може бути підставою для вирішення в порядку цивільного судочинства заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Посилається на, спеціальні норми процесуального законодавства, які прямою вказівкою в законі (ч. 1 ст.432 ЦПК України, ч. 1 ст. 328 ГПК України) встановлюють чітке розмежування юрисдикції загальних і господарських судів у залежності від того суду, який видав виконавчий документ. Суди загальної юрисдикції не мають повноважень втручатися у вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у справах господарської юрисдикції, і навпаки.
Стверджує, що виконавчий документ (наказ) видано Господарським судом Чернігівської області, то до підвідомчості останнього й належить вирішення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Звертає увагу на те, що представник заявника подавав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2025 про направлення вказаної заяви до Борзнянського районного суду Чернігівської області, але в подальшому її відкликав.
ОСОБА_1 та його представник Підгорний К. Є. в судове засідання не з`явились, проте були належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового переказу (а.с. 102, справа № 927/1186/23, провадження № 6/730/30/2026) та довідкою про доставку електронного документу (а.с. 97, справа № 927/1186/23, провадження № 6/730/30/2026).
15.06.2026 представником заявника ОСОБА_1 – адвокатом Підгорним К. Є. через «Електронний суд» подано клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки знаходитиметься в судовому засіданні Господарського суду Чернігівської області, призначеному на 10:30 16.06.2026.
Також у судове засідання не з`явилась Крутівська сільська рада, яка 03.06.026 через «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи без участі.
Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення повістки про явку в суд не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання з урахуванням належного повідомлення учасників справи.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 позов заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення 87311,17 грн та розірвання договору оренди землі задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Крутівської сільської ради заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 87311,17 грн.
Вирішено Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Розірвано Договір оренди землі від 03.12.2007, укладений між Борзнянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 30 га з кадастровим номером 7420885600:03:000:0988, номер запису про інше речове право 40363043.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури 5368,00 грн судового збору.
Вирішено Наказ видати після набрання рішенням законної сили (а.с. 83-96, т. 1).
09.01.2024 Господарським судом Чернігівської області видано Наказ про примусове виконання рішення від 19.12.2023, яке набрало законної сили 09.01.2024, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури 5368,00 грн судового збору (а.с. 100, т. 1).
09.01.2024 Господарським судом Чернігівської області видано Наказ про примусове виконання рішення від 19.12.2023, яке набрало законної сили 09.01.2024, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Крутівської сільської ради заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 87311,17 грн (а.с. 101, т. 1).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 у справі №927/1186/23 скасовано, провадження у справі закрито (позовна заява не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства) (а.с. 128, т. 2).
21.06.2026 ОСОБА_1 подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо судових витрат відповідача (а.с. 139-141, т. 2).
Додатковою постановою Північний апеляційний господарський суд від 08.07.2025 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнив частково. Стягнув з Ніжинської окружної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Заяву ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору на суму 6441,60 грн, судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією №7К85-6НРМ-СВНХ-68РЕ від 14.03.2025 за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 у справі № 927/1186/23 задовольнив та повернув та повернув Безпалому судовий збір з Державного бюджету 6441,60 грн, судового збору (а.с. 158-162, т. 2).
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з заявою, в якій просив визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Чернігівської області, виданий на виконання рішення суду від 19.12.2023 у частині стягнення з відповідача на користь Чернігівської обласної прокуратури 5368,00 грн, а також стягнути з Чернігівської обласної прокуратури на користь відповідача 5368,00 грн, що стягнуті з відповідача за наказом Господарського суду Чернігівської області, виданого на виконання рішення суду від 19.12.2023 (а.с. 8, справа № 927/1186/23, провадження № 6/730/30/2026).
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2025 заяву ОСОБА_1 направлено до Борзнянського районного суду Чернігівської області (а.с. 36-39, справа № 927/1186/23, провадження № 6/730/30/2026).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу про передачу справи на розгляд іншого суду Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2025 у справі № 927/1186/23 залишено без руху (а.с. 43-44, справа № 927/1186/23, провадження № 6/730/30/2026).
04.01.2026 ОСОБА_1 відкликано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2025 (а.с. 46-47, справа № 927/1186/23, провадження № 6/730/30/2026).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 прийнято заяву ОСОБА_1 про відкликання апеляційної скарги та повернуто скаржнику з доданими до неї документами (а.с. 53-54, справа № 927/1186/23, провадження № 6/730/30/2026).
Ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 09.04.2026 ОСОБА_1 – відмовлено у відкритті провадження в справі за його заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (а.с. 57-60, справа № 927/1186/23, провадження № 6/730/30/2026).
Відмовляючи у відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції дійшов висновку, що передача за встановленою юрисдикцією основної справи за позовом прокурора в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі в даному випадку не може бути підставою для вирішення в порядку цивільного судочинства заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Системний аналіз спеціальних норм процесуального законодавства з прямою вказівкою в законі (ч.1 ст.432 ЦПК України, ч.1 ст.328 ГПК України) дає підстави для висновку, що законодавець чітко розмежував юрисдикцію загальних і господарських судів у залежності від того суду, який видав виконавчий документ.
Тому, оскільки оспорюваний виконавчий документ (наказ) був виданий Господарським судом Чернігівської області, то до підвідомчості останнього й належить вирішення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства, враховуючи наступне.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Водночас, приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 позов заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення 87311,17 грн та розірвання договору оренди землі задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Крутівської сільської ради заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 87311,17 грн.
Вирішено Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Розірвано Договір оренди землі від 03.12.2007, укладений між Борзнянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 30 га з кадастровим номером 7420885600:03:000:0988, номер запису про інше речове право 40363043.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури 5368,00 грн судового збору.
Вирішено Наказ видати після набрання рішенням законної сили (а.с. 83-96, т. 1).
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Звертаючись до суду з заявою ОСОБА_1 просив визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Чернігівської області, виданий на виконання рішення суду від 19.12.2023 у частині стягнення з відповідача на користь Чернігівської обласної прокуратури 5368,00 грн.
Положеннями розділу VI ЦПК України унормовано порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Зокрема, відповідно з ч.1 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічна норма міститься й у розділі V ГПК України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах», а саме: ч.1 ст.328 ГПК України, згідно якої суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Судом першої інстанції зазначено, з чим погоджується апеляційний суд, що передача за встановленою юрисдикцією основної справи за позовом прокурора в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі в даному випадку не може бути підставою для вирішення в порядку цивільного судочинства заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Адже, системний аналіз вищенаведених спеціальних норм процесуального законодавства з прямою вказівкою в законі (ч.1 ст.432 ЦПК України, ч.1 ст.328 ГПК України) дає підстави для висновку, що законодавець чітко розмежував юрисдикцію загальних і господарських судів у залежності від того суду, який видав виконавчий документ.
Отже, правильним є висновок суду першої інстанції, що суди загальної юрисдикції не мають повноважень втручатися у вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у справах господарської юрисдикції, і навпаки. Тому, оскільки виконавчий документ (наказ) був виданий Господарським судом Чернігівської області, то до підвідомчості останнього й належить вирішення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що не спростовують правильних висновків суду першої інстанції доводи заявника про те, що ухвала Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2025, яка набрала законної сили, яка є обов`язковою для Борзнянського районного суду та ОСОБА_1 отримав легітимні очікування, що має належне правове підґрунтя (ст. 18 ГПК України) вирішити по суті його заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, оскільки спірний наказ видано Господарським судом Чернігівської області, питання щодо його виконання належить до компетенції суду, який видав його, незалежно від подальшої долі основної справи чи висновків апеляційного суду про неналежність господарської юрисдикції під час розгляду спору по суті.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суд відмовляє у відкритті провадження, оскільки позов не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Цією ж ухвалою суд роз`яснює позивачу до якої юрисдикції віднесено вирішення спору.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2025 заяву ОСОБА_1 направлено до Борзнянського районного суду Чернігівської області (а.с. 36-39, справа № 927/1186/23, провадження № 6/730/30/2026), з посиланням на норми ст. 31 ГПК України, яка не унормовує питання передачсі справи до суду іншої юрисдикції, оскільки підлягає застосуванню при вирішенні питання територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу про передачу справи на розгляд іншого суду Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2025 у справі № 927/1186/23 залишено без руху (а.с. 43-44, справа № 927/1186/23, провадження № 6/730/30/2026).
Проте, 04.01.2026 ОСОБА_1 відкликано апеляційну скаргу та ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 прийнято заяву ОСОБА_1 про відкликання апеляційної скарги та повернуто скаржнику з доданими до неї документами (а.с. 53-54, справа № 927/1186/23, провадження № 6/730/30/2026).
Таким чином, не ґрунтуються на нормах права доводи апеляційної скарги щодо позбавлення доступу до правосуддя, оскільки передача за встановленою юрисдикцією основної справи за позовом прокурора в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі в даному випадку не може бути підставою для вирішення в порядку цивільного судочинства заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, оскільки питання стосується виконавчого листа виданого судом господарської юрисдикції.
З юридичної точки зору відмова у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню не є порушенням чи позбавленням права на доступ до правосуддя.
Це вважається реалізацією законних процесуальних механізмів, які застосовуються для дотримання порядку та дотримання Європейської конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини, оскільки «суд, встановлений законом» (законний суд) є необхідним елементом справедливого правосуддя та тісно пов`язаний із реалізацією принципу верховенства права під час здійснення правосуддя.
Саме такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.
Якщо спір розглянуто судом, який не мав на те повноважень, це є істотним порушенням, що тягне за собою скасування рішення
Отже, ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутись до суду господарської юрисдикції, який видав виконавчий лист, і який заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню.
З врахуванням викладеного, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що Борзнянським районним судом створено правову колізію, адже відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з норм процесуального законодавства, які розмежовують компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне та діяв відповідно до вимог ст. 186 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі судового рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 09 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.06.2026.
Головуючий Судді
Оригінал: reyestr.court.gov.ua