Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №686/20374/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/20374/25

Провадження № 22-ц/820/1379/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Ярмолюка О.І.,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Чевилюк З.А. від 13 лютого 2026 року.

Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У липні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», звертаючись в суд з позовом до відповідача, вказувало, що 11.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3556681, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит 20000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

Відповідач не виконав умови кредитного договору, у нього перед позикодавцем утворилась заборгованість у розмірі 56834,40 грн., що складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту – 19000 грн., простроченої заборгованості по процентах – 36434,40 грн., простроченої заборгованості за комісією – 1400 грн.

09.02.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №80-МЛ, за яким відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №3556681 від 11.10.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Отже, позивач набув права вимоги до відповідача на загальну суму 56834,40 грн.

Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 56834,40 грн. заборгованості.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 55434,40 грн. заборгованості за кредитним договором №3556681 від 11.10.2021 року, судовий збір 2362,73 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та відмовити в задоволенні позову. Вказує, що надані позивачем документи не можна вважати складовою кредитного договору, позивачем не доведено досягнення згоди щодо істотних умов договору. Кредитор не дотримався вимог, передбачених ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими кредитор.

Він не здійснював будь-які конклюдентні дії, пов`язані з укладенням з кредитором кредитного договору із визначенням процентної ставки, тому вимога щодо стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором необґрунтована та задоволенню не підлягає. На його думку, не доведено факт укладення між скаржником та кредитором кредитного договору з визначенням процентної ставки, на яку посилається позивач, що вказує на відсутність порушеного права позивача в частині стягнення відсотків за кредитним договором та свідчить про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог в цій частині. Заявлений до стягнення розмір витрат на оплату правничої допомоги вважає неспівмірним зі складністю справи, часом, витраченим представником на виконання робіт (надання послуг).

У відзиві ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказує, що позивач заявив до стягнення виключно нараховані проценти за користування кредитом, які погоджені умовами підписаного договору як плата за користування кредитними коштами. Відповідач здійснював часткове погашення кредитної заборгованості, що свідчить про визнання боргу. Також відповідач не надав жодних обґрунтованих доказів чи розрахунків, які б підтверджували його твердження про необґрунтованість заявленої суми.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 11.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №3556681, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 20000 грн. на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені Договором.

Відповідно до інформаційної довідки Акціонерного банку «Південний» №33/001/30241/2025-БТ від 14.11.2025 року в Акціонерному Банку «Південний» на ім`я ОСОБА_1 оформлена картка № НОМЕР_1 на поточний рахунок № НОМЕР_2 , на яку 11.10.2021 року здійснено зарахування 20000 грн. При видачі платіжної карти проводилася верифікація.

Згідно п. 2.2.2. кредитного договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.2.3. проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування.

09.02.2022 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір відступлення прав вимоги №80-МЛ., останнім сплачено на виконання договору відступлення права вимоги 3304285,52 грн.

Згідно вказаного договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3556681 від 11.10.2021 року.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 55434,40 грн., з них заборгованість за тілом кредиту – 19000 грн.; заборгованість за процентами – 36434,40 грн.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що представлені докази цілком підтверджують факт укладення кредитного договору між сторонами та зарахування кредитних коштів на платіжну картку ОСОБА_1 . Відповідач частково виконував умови кредитного договору - здійснив платіж в рахунок повернення кредитних коштів, що свідчить про визнання ним договору, тому наявні підстави для стягнення заборгованості в сумі 55434,40 грн. Нарахована комісія не підлягає стягненню внаслідок нікчемності умови договору, що встановлює її стягнення.

Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду є безпідставними.

Так, згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеним факт укладення кредитного договору відповідачем, підписання його сторонами, в тому числі відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та отримання відповідачем кредиту на умовах, визначених кредитним договором №3556681 від 11.10.2021 року

Так, кредитний договір №3556681 від 11.10.2021 року підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора V51220, надісланого на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_3 відповідно до договору.

Копія договору про надання споживчого кредиту №3556681 від 11.10.2021 року та всі додатки до цього договору наявні у справі.

Підписання договору електронним підписом відповідає умовам кредитного договору №3556681 від 11.10.2021 року, за яким цей договір укладається з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Твердження апелянта про непідписання цього кредитного договору електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора спростовується даними його анкети клієнта та візуальної послідовності дій клієнта, із зазначенням всіх персональних даних заявника, а також всіх етапів оформлення та розгляду заяви в інформаційно-комунікаційній системі товариства із зазначенням дати та точного часу.

Факт зарахування кредитних коштів на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на поточний рахунок № НОМЕР_2 11.10.2021 року підтверджується інформаційною довідкою Акціонерного банку «Південний» №33/001/30241/2025-БТ від 14.11.2025 року.

Суд першої інстанції правильно констатував, що відповідачем не спростовано достатніми та допустимими доказами, що він уклав цей кредитний договір на зазначених в ньому умовах.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

У п.п.1.5.2, 1.6, 2.2, 2.3 договору сторони узгодили розмір процентної ставки за користування кредитними коштами.

Відповідач, діючи згідно принципу свободи договору (п.6.3 договору), погодився з умовами та підтвердив, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується зі змістом договору, тому безпідставним є твердження апелянта про неповідомлення його про умови кредитування та безпідставне нарахування процентів.

Матеріалами справи підтверджується перехід права вимоги до ТОВ «Фінансової компанії «Кредит-Капітал» за кредитним договором №3556681 від 11.10.2021 року, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення 55434,40 грн. заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на користь позивача.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року, що укладений позивачем із Адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер, детальний опис наданих послуг, акт наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 06.07.2025 року.

Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач в позовній заяві навів витрати понесені на професійну правничу допомогу у цій справі, проте представник відповідача Савченко Я.В. у відзиві на позовну заяву не заявляв про неспівмірність понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, а тому у суду не було процесуальних підстав для зменшення цих витрат.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 18 червня 2026 року.

Судді Л.М. Грох

А.М. Костенко

О.І. Ярмолюк