Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №607/12196/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/12196/25Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.

Провадження № 22-ц/817/663/26 Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, цивільну справу № 607/12196/25 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Універсал Банк", інтереси якого представляє адвокат Македон Олександр Андрійович, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 лютого 2026 року, повний текст якого складено 04 березня 2026 року, ухваленого суддею Ромазаном В.В., у справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

у червні 2025 року АТ "Універсал Банк" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 01.06.2024 у розмірі 49898,46 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 01 червня 2024 року ОСОБА_1 встановила мобільний додаток Monobank. Пройшовши реєстрацію та надавши пакет документів, відповідач підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Вважає, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають між нею і банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку НОМЕР_1 . Позивач зазначив, що станом на 03.01.2025 у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором, відтак уся заборгованість за кредитом стала простроченою. АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, ОСОБА_1 не належним чином виконала взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором, внаслідок чого, станом на 03.03.2025 заборгованість відповідачки перед АТ «Універсал Банк» за договором становить 49898,46 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 44215 грн 59 коп; заборгованість за пенею - 5682,87 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 лютого 2026 року позов АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 в користь АТ "Універсал Банк" заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 01.06.2024 року у розмірі 19055 грн, а також 1156,39 грн судового збору, сплаченого при зверненні із позовом в суд, пропорційно до задоволених вимог.

У решті вимог, відмовлено.

В апеляційній скарзі представник АТ "Універсал Банк" - адвокат Македон О.А. просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 лютого 2026 року скасувати у частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 01.06.2024 року у розмірі 30843,46 грн (49898,46-19055).

В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначив, що відсутність підпису боржника на паперовому екземплярі Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк", Тарифів за карткою Monobank, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорті споживчого кредиту "Карта Monobank" не свідчить про не укладеність договору про споживчий кредит.

Також суд помилково вважаючи, що договір приєднання був укладений в письмовій формі послався на позицію Верховного Суду по справі № 342/180/17-ц від 03.07.2019 в частині письмової форми договору.

Вважає, що застосування до даних правовідносин, правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 є незаконним.

Отже, форма та порядок укладення договору відбулось не в письмовій формі, а в електронній формі шляхом накладення електронного цифрового підпису самого відповідача на заяві-анкеті та засвідчений генерацією ключової пари з особистим ключем, який в подальшому також буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором.

Крім того, існує певний механізм реєстрації та отримання банківських послуг, який включає в себе поетапні дії клієнта (позичальника) з метою отримання банківських послуг: завантаження на свій мобільний пристрій застосунку Monobank; ознайомлення з актуальними Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту; зазначення клієнтом свого мобільного телефону, на який буде направлено ОТР-параль, введення якого є підтвердженням факту ознайомлення з актуальними умовами та правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту; завантаження клієнтом скан-копії свого паспорта та РНОКПП в мобільний додаток з метою попередньої ідентифікації; здійснення верифікації клієнта співробітником банку, підписання сторонами Анкети-заяви.

При цьому, мобільний застосунок не переходить на наступний етап реєстрації без ознайомлення клієнта з актуальними Умовами та правилами.

З вказаного алгоритму укладення договору приєднання вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного договору є неможливим.

Також на час розгляду справи договір про надання банківських послуг "Monobank" укладений між сторонами, недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний.

Суд не звернув уваги, що індивідуальна частина договору, а саме п. 2 анкети-заяви передбачає, що відповідач просить встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному застосунку та погодив, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом. Інші істотні умови щодо надання та повернення кредитних коштів містяться в публічній частині договору, а саме у п. 5 розділу 2 Умов і Правил.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Карапетян Е.Т. подав відзив на апеляційну скаргу представника АТ "Універсал Банк" - адвокат Македон О.А., у якому зазначив, що суд першої інстанції правильно дослідив і вважає, що умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, паспорт споживчого кредиту «Чорна картка monobank» та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що долучені позивачем до матеріалів позовної заяви, підписів ОСОБА_1 , як особистого так і електронного цифрового не містять.

Відтак, оцінюючи зазначені докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідача не було ознайомлено саме із наданим позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначеними Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту, а відтак, твердження позивача про те, що вони є складовими спірного кредитного договору, суд відкинув.

Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині відмовлених позовних вимог, в іншій частині сторонами рішення не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного перегляду.

Судом встановлено, що в анкеті-заяві від 01.06.2024 до договору про надання банківських послуг, зазначено, ОСОБА_1 , підписуючи цю анкету-заяву власноручним або цифровим власноручним підписом на екрані мобільного смартфону у мобільному за стосунку Monobank просить відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, визначену у мобільному додатку. У вказаній заяві анкеті мітяться усі анкетні дані відповідача, зокрема номер/серія документу (паспорту), орган, що його видав та дата, запису в ЄДДР, ІПН, адресу місця проживання, середній дохід та свої дані про працевлаштування. Також у пункті 3 зазначеної анкети вказано, що відповідач підтверджує, що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають дійсності. Засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 038002f9802620b9728ea91fcb6d49c712cf12b4faa80e28178e9538a235022295, що буде використовуватись для вчинення правочинів та платіжних операцій. Зазначену анкету заяву підписано власноручним цифровим підписом на екрані власного смартфону у мобільному застосунку Monobank.

До матеріалів справи, позивачем долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, чинна редакція яких затверджена протоколом правління № 46 від 24.11.2021 та набула чинності з 27.11.2021.

Також позивачем у якості доказу на підтвердження своїх позовних вимог долучено інформація щодо «Чорна картка monobank», згідно якої передбачено тарифи обслуговування кредитних карт Чорна картка monobank, умови та порядок користування карткою, порядок нарахування процентів та штрафних санкцій, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank.

ОСОБА_1 на виконання зазначених зобов`язань відкрито рахунок № НОМЕР_3 та видано картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою АТ «Універсалбанк» від 03.03.2025.

Крім цього, як вбачається із довідки АТ «Універсалбанк» від 03.03.2025, ОСОБА_1 позивачем було встановлено розмір кредитного ліміту через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01.06.2024 за карткою НОМЕР_1 станом на 03.03.2025, а саме: 01.06.2024 об 23:32:33 на суму 20 000 грн, 06.08.2024 об 11:29:24 на суму 18400 грн.

Із витягу програмного комплексу банку щодо клієнта ОСОБА_1 , вбачається, що відповідач входила у мобільний застосунок monobank, мала повний доступ до аканту шляхом її автентифікації - введення OTP паролів та своїх біометричних даних (відбитків пальців або розпізнавання обличчя).

Зазначені обставини підтверджено заявою свідка ОСОБА_2 , поданої стороною позивача у порядку ст. 93 ЦПК України. Крім цього, останній підтвердив, що для отримання віртуальної картки відповідач пройшла ідентифікацію та верифікацію шляхом отримання Банком електронної копії ідентифікаційного документу за допомогою ресурсу державних онлайн-послуг «Дія», після чого було здійснено фотофіксацію відповідача з використанням методу розпізнавання реальності особи з подальшим накладенням КЕП уповноваженого працівника банку та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото чим підтвердила реальність своєї присутності через біометричну фотофіксацію.

Як вбачається із витягу з ЄРДР від 02.07.2025, що 01.07.2025 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що гр. ОСОБА_3 , який використав її анкетні дані та оформив на неї кредити в банківських установах на загальну суму 368000 грн. Дані про доведеність винуватості вказаної особи за наведених обставин матеріали справи не містять.

Згідно із інформацією ПрАТ «Київстар» від 24.12.2025 № 39727/01 телефонний номер НОМЕР_4 був анульований та в мережі ПрАТ «Київстар» не обслуговувався. До анулювання, зокрема станом на 01.06.2024, електронні комунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_4 надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар» знеособлено (анонімно), без укладення письмового договору або реєстрації та за жодною особою номер зареєстрований не був.

Як вбачається із даних про рух коштів по картці № НОМЕР_1 від 03.03.2025, що ОСОБА_1 за період з 01.06.2024 по 01.03.2025 користувалась кредитними коштами, періодично здійснюючи зняття коштів із неї та її поповнення. За період з 01.06.2024 по 01.02.2025 відповідачем поповнено картку на загальну суму 945 грн, а саме: 02.06.2024 - 155 грн, 07.06.2024 - 50 грн, 31.08.2024 - 740 грн. Також, 07.06.2024 відповідачем було здійснено зняття коштів шляхом їх переказу, на загальну суму 20000 грн.

Як видно із розрахунку заборгованості, який складено позивачем, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 01.06.2024, станом на 03.03.2025 становить 49898,46 грн., з яких 44 215,59 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 5 682,87 грн - заборгованість за пенею.

У поясненні до виписки про рух коштів на рахунку вказано, що заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 18400 та суми офердрафту, яка становить 31498,46 грн. Овердрафт - (мінус) 31498,46 грн виник, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення та по неустойці.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що даними про рух коштів по картковому рахунку, який було відкрито відповідачу на виконання вказаного кредитного договору, який суд вважав належним та допустимим доказом, підтверджено, що ОСОБА_1 було надані кредитні кошти, а також те, що остання користувалася наданими їй банком кредитними коштами, здійснювала погашення кредитної заборгованості, відтак зобов`язана повернути заборгованість по тілу кредиту. У заяві, підписаній відповідачем за допомогою електронного підпису відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, паспорт споживчого кредиту «Чорна картка monobank» та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що долучені позивачем до матеріалів позовної заяви, підписів ОСОБА_1 як особистого, так і електронного цифрового не містять. А зазначення в анкеті-заяві про ознайомлення відповідача з умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами банку, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, яку банк долучає до позовної заяви.

За період з 01.06.2024 по 01.02.2025 відповідачем здійснювалось поповнення коштів на загальну суму 945 грн, а саме: 02.06.2024 - 155 грн, 07.06.2024 - 50 грн, 31.08.2024 - 740 грн. Відтак, суд вважав, що заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором повинна складати 19055 грн (20000 -945).

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на таке.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.09.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Закон України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом першої інстанції встановлено, що у жовтні 2017 АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

При цьому, банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.06.2024 Депутат- ОСОБА_4 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій просила відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві міститься фотографія та вхід у застосунок Дія.

Також у пункті 3 зазначеної анкети зазначено, що відповідач підтверджує, що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають дійсності. Засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 038002f9802620b9728ea91fcb6d49c712cf12b4faa80e28178e9538a235022295, що буде використовуватись для вчинення правочинів та платіжних операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що між сторонами було належним чином укладено кредитний договір, згідно якого позичальник отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого платіжна картка, а отже між сторонами виникли кредитні правовідносини.

Так, у матеріалах справи наявна довідка про розмір встановленого кредитного ліміту по рахунку та виписка про рух коштів по картці, яка містить детальну інформацію про рух коштів по картці за період з 01.06.2024 по 01.03.2025, що підтверджує користування ОСОБА_1 кредитними коштами та здійснення нею погашення заборгованості, що також свідчить про вчинення нею усіх дій, необхідних для укладання кредитного договору.

Крім того, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 допущено порушення умов договору щодо своєчасного погашення платежів, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Таким чином, встановивши, що основне зобов`язання за цим договором не виконано, колегія суддів вважає, що відповідач ОСОБА_1 повинна нести відповідальність за його невиконання.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду з позовом, АТ «Універсал Банк» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, що утворилась станом на 03.03.2025 у розмірі 49898,46 грн, в тому числі: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 44215,59 грн; заборгованість за пенею 5682,87 грн.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також беручи до уваги вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Проте, колегія суддів вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Разом з тим, правомірність застосування офердрафту, зокрема списання коштів, нарахованих у виді процентів, пені та включення їх до тіла кредиту понад повністю використаний кредитний ліміт, позивачем не доведено, оскільки достатніх, допустимих та достовірних доказів того, що відповідач з Умовами і правилами обслуговування в АТ "Універсал Банк", які долучені до матеріалів справи, була ознайомлена, суду не надано.

Отже, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що пеня за порушення грошового зобов`язання нарахована за період з 01.06.2024 по 03.03.2025, тобто під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Відтак, нарахована кредитором пеня у розмірі 5682,87 грн не відповідає вимогам закону. Відповідач користувалась наданими їй кредитними коштами, повністю використала встановлений їй кредитний ліміт на картку, заборгованість банку не повернула, а також те, що позивачем не доведено правомірність застосування овердрафту, тому з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за наданим кредитом в межах встановленого їй кредитного ліміту у розмірі 19055грн із врахуванням сплачених відповідачем коштів.

Доводи апеляційної скарги на доведеність факту укладення сторонами кредитного договору в електронній формі, на висновки суду першої інстанції не впливають, оскільки сам факт укладення кредитного договору сторонами у справі не оспорюється.

Також не заслуговують на увагу доводи заявника, що відповідач розуміла Умови і правила обслуговування в АТ "Універсал Банк", які долучені до матеріалів справи та погодилася з ними, оскільки доказів того, що відповідач з ними була ознайомлена, суду не надано.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу АТ "Універсал Банк", інтереси якого представляє адвокат Македон О.А., слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 лютого 2026 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Враховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції залишається без змін, перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України не здійснюється.

Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 20 квітня 2026 року було зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 лютого 2026 року слід поновити.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Універсал Банк", інтереси якого представляє адвокат Македон Олександр Андрійович, залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 лютого 2026 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 лютого 2026 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

М.В. Хома