Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №591/11487/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м.Суми

Справа №591/11487/24

Номер провадження 22-ц/816/244/26

22-ц/816/2304/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Замченко А. О. , Худика А. М.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,

треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвоката Батюка Антона Геннадійовича на рішення Сумського районного суду Сумської області від 18 березня 2025 року та представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвоката Тихонова Володимира Владиленовича на додаткове рішення Сумського районного суду Сумської області від 20 квітня 2026 року, ухвалених в м. Суми в складі судді Черних О.М.,

в с т а н о в и в :

13 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі – АТ «Ощадбанк»), вимоги якого збільшив та просив визнати протиправними дії/рішення щодо утримання коштів соціальних допомог під час їх видачі за період з серпня 2024 року по січень 2025 року, стягнути 1103,06 грн недоотриманих коштів, зобов`язати утриматись від дій/рішень по платному наданню послуг під час зняття коштів соціальних гарантій з власного поточного рахунку та повернути недоотримані кошти через платне надання послуг, починаючи з лютого 2025 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в банку відкритий поточний рахунок фізичної особи у національній валюті без використання платіжної картки № НОМЕР_1 з метою отримання соціальних допомог та пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що фінансуються Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради і Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області. Разом з тим, після відвідування відділення банку 14 серпня 2024 року за отриманням готівки при видачі коштів недоотримано 208,06 грн, а 12 вересня 2024 року і 09 жовтня 2024 року позивачем недоотримано по 180 грн. Позивач звертався до відповідача з претензією на та такі дії, проте відповідач повідомив, що відповідно до затверджених змін до тарифів за обслуговування поточного рахунку (без картки) видача готівкової національної валюти з поточних рахунків тарифікується у розмірі 1% від суми, але не менше 100 грн. Для безкоштовного обслуговування та отримання виплат банк рекомендував відкрити картковий рахунок. Вважає дії банку щодо утримання комісії з соціальних виплат та пенсії незаконними та просить позов задовольнити.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 18 березня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії/рішення АТ «Ощадбанк» щодо утримання коштів соціальних допомог під час їх видачі за період з серпня 2024 року по січень 2025 року.

Стягнуто з АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 1103,06 грн, які були недоотримані ним при отриманні соціальних гарантій.

Стягнуто з АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн.

Стягнуто з АТ «Ощадбанк» на користь держави 1211,20 грн судового збору.

Додатковим рішенням Сумського районного суду Сумської області від 20 квітня 2026 року заяву представника ОСОБА_2 задоволено, зобов`язано АТ «Ощадбанк» утриматись від дій/рішень по платному наданню послуг ОСОБА_1 під час зняття ним коштів соціальних гарантій з власного поточного рахунку та повернути кошти, що були ним недоотримані через платне надання послуг з лютого 2025 року.

В апеляційній скарзі представник АТ «Ощадбанк» - адвокат Батюк А.Г. просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що позивачу відкритий поточний рахунок, на який можуть зараховуватись будь-які кошти, а не тільки соціальні чи пенсійні виплати. Звертає увагу на те, що після зарахування соціальних виплат на рахунок банку такі кошти втрачають свій цільовий статус, оскільки набувають статусу вкладу, а видавати вклад банк має право з утриманням комісії. Крім того, позивач має право отримувати готівку у банкоматах та терміналах з використанням картки банку без утримання комісії у разі використання тарифного пакету «Мій рахунок», проте позивач такою послугою не скористався.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Пономаренко О.В. просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначає, що дохід позивача складається виключно з соціальних виплат, тобто на поточний рахунок кошти з іншим цільовим призначенням не зараховуються. Банк включений до переліку уповноважених установ для виплати пенсій і заробітних плат, а тому затверджений Урядом відповідний Порядок від 26 вересня 2001 року № 1231 прямо забороняє утримувати комісії з соціальних виплат.

В апеляційній скарзі представник АТ «Ощадбанк» - адвокат Тихонов В.В. просить додаткове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що додатковим рішенням суд зобов`язав банк утриматись від вчинення дій у майбутньому, тобто прямо порушив вимоги ст. 16 ЦК України. До того ж, основним рішенням позов задоволено частково, тобто вимогу про зобов`язання банку утриматись від нарахування комісії вже розглянуто і у її задоволенні суд відмовив.

Відзив на додаткове судове рішення не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Пономаренка О.В. про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника в розгляді іншої справи задоволенню не підлягає. Позиція позивача і його представника є чіткою і зрозумілою.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Верховний Суд вже неодноразово в своїх рішеннях, зокрема в постановах від 16.03.2026 у справі №128/1272/18, від 14.03.2025 у справі №203/3889/23, від 21.12.2023 у справі №686/23143/20, від 27.04.2020 у справі №802/562/18-а, від 21.06.2018 у справі №826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

Колегія суддів враховує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Враховуючи передбачені чинним процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи в якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності в справі матеріалів для її розгляду, заслухавши думку учасників справи, які беруть участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

ОСОБА_1 , треті особи повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явилися. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без сторін, оскільки явка до апеляційного суду є необов`язковою, їх позиція є чіткою і зрозумілою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача – адвоката Тихонова В.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, додаткового судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 25 лютого 2009 року укладено договір № 209392 про відкриття поточного рахунку у національній валюті та його обслуговування. Цього ж дня позивач підписав заяву про відкриття поточного рахунку (а.с. 44-46).

ОСОБА_1 у територіальному відокремленому безбалансовому відділенні № 10018/0145 філії Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» відкрито поточний рахунок фізичної особи у національній валюті без використання платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с. 10).

З 24 вересня 2024 року при отриманні ОСОБА_1 готівкових коштів в касі відділення АТ «Ощадбанк» було утримано 1% від знятої суми готівкових коштів. В подальшому, при кожному зверненні ОСОБА_1 до відділення банку в касі при знятті готівки соціальних допомог та пенсії утримувалась комісія, зокрема 12 вересня 2024 рок та 09 жовтня 2024 року утримано по 180 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що відповідачу відомо, що кошти які заходять на рахунок ОСОБА_1 є соціальної допомогою та пенсією, які передбачені вимогами чинного законодавств, як особі з інвалідністю внаслідок війни, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а тому вважав протиправним утримання комісії з соціальних допомог та пенсії за період з серпня 2024 року по січень 2025 року та стягнув з банку 1103,06 грн.

Крім того, додатковим судовим рішенням суд зобов`язав банк з лютого 2025 року утриматись від платного надання послуг ОСОБА_1 під час зняття ним коштів соціальних гарантій з власного поточного рахунку, а також зобов`язав повернути кошти, що недоотримані позивачем через платне надання послуг. Таке рішення суд прийняв через те, що в основному рішенні фактично ця вимога була вирішена, проте в резолютивній частині рішення про вирішення цієї вимоги не зазначено.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Нормою ч. 1 ст. 1067 ЦК України визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно ч. 4 ст. 1068 ЦК України, клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Як зазначалось вище на підставі укладеного між сторонами 25 лютого 2009 року договору № 209392 позивачу в АТ «Ощадбанк» відкрито поточний рахунок у національній валюті, того ж дня він підписав заяву про відкриття поточного рахунку.

Відповідно до п. 2.9. договору від 25 лютого 2009 року № 209392 при здійсненні безготівкових зарахувань вкладник доручає банку проводити списання з рахунку комісійних, передбачених Тарифами за послуги установ Банку для фізичних осіб, в розмірі 1% від зазначених зарахувань.

Згідно з тарифами банку по поточних (без використання платіжної карти) та вкладних рахунках фізичних осіб, зарахування безготівкових коштів в національній валюті на рахунки клієнтів не тарифікується, проте видача готівкової національної валюти з поточних рахунків тарифікується у розмірі 1% від суми, але не менше 100 грн.

Відповідно до п. 4.2.6. договору вкладник зобов`язаний ознайомитись з тарифами банку в частині, що визначає плату за розрахункове касове обслуговування клієнтів у національній валюті, та своєчасно сплачувати комісії, передбачені цими Тарифами.

14 серпня 2024 року, 12 вересня 2024 та 09 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звертався до відділення банку за отриманням готівкових коштів зі свого поточного рахунку, він був повідомлений працівником банку, що за зняття готівкових коштів банк утримує відсоток від знятої суми коштів, у зв`язку із чим утримувались комісійні винагороди.

При цьому позивач не відмовлявся від надання банківських послуг, договір не розривав.

Листом № 11/5-16/8094/2024/с від 24 вересня 2024 року банк роз`яснив позивачу, що відповідно до п. 1.1.1.10 діючих Тарифів за послуги установ АТ «Ощадбанк» по поточних (без використання платіжної картки) та вкладних рахунках фізичних осіб, вартість послуги за видачу готівкової національної валюти з поточних рахунків тарифікується у розмірі 1% від суми, але не менше 100 грн. Для безкоштовного обслуговування та отримання виплат позивачу рекомендувалось відкрити картковий рахунок.

Таким чином операція щодо видачі готівкової національної валюти з поточних рахунків є окремою банківською операцією, що здійснюється за комісійну винагороду, яка встановлюється банком самостійно, як оплата за послуги банку.

Водночас, п. 1 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв`язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів, шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги.

Відповідно до пунктів 2 - 5 вказаного Порядку уповноваженими банками є банки, визначені відповідно до Порядку відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1231.

Відповідач АТ «Ощадбанк» є визначеним уповноваженим банком, через який здійснюються перелічені вище виплати, зокрема позивачу у справі.

Виплата і доставка пенсій та грошової допомоги здійснюється уповноваженими банками на умовах, визначених цим Порядком, та на підставі договорів, що укладаються між уповноваженими банками та органами соціального захисту населення, Пенсійним фондом України та органами Пенсійного фонду України. Виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України через вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо).

Уповноважені банки проводять операції з відкриття поточних рахунків, зарахування сум пенсій та грошової допомоги, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на поточні рахунки і їх виплати відповідно до зобов`язань, визначених додатком до Порядку відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1231, та укладених договорів, передбачених п. 3 цього Порядку.

Протягом строку дії договору з одержувачем уповноважений банк повинен надавати послуги з урахуванням граничного значення їх показників, який в свою чергу йменується як Перелік послуг і граничне значення їх показників, яких банк зобов`язується дотримуватись у разі набуття статусу уповноваженого банку, і передбачає, що випуск/відкриття та розрахунково-касове обслуговування основної платіжної картки/поточного рахунка, зарахування пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ на рахунки їх одержувачів, зарахування коштів на поточні рахунки одержувачів, видача готівки з поточного рахунка через власну мережу кас і банкоматів здійснюється безоплатно.

Додатком до Порядку № 1231 також передбачено, що випуск/відкриття та розрахунково-касове обслуговування основної платіжної картки/поточного рахунка, зарахування коштів на поточні рахунки одержувачів, видача готівки з поточного рахунка через власну мережу кас і банкоматів здійснюється безоплатно.

Пунктом 1 Порядку № 1231 передбачено, що цей Порядок визначає механізм визначення та вимоги до банків, у яких одержувачам пенсій, грошової допомоги, заробітної плати у бюджетній установі відкриваються поточні рахунки, через які здійснюється їх виплата, а згідно з абз. 4 п. 4 Порядку № 1231 обслуговування одержувачів здійснюється на підставі договорів між уповноваженими банками та одержувачами.

Договір № 209392 між позивачем та банком укладено 25 лютого 2009 року, а редакція додатку до Порядку № 1231, у якому йдеться про безоплатність послуг, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662, тобто після укладення договору.

Як зазначалось вище, договір між сторонами спору не змінювався і не розривався. Крім того, банк роз`яснив позивачу, що реалізація передбаченого нормативно-правовими актами права на безоплатне зняття готівки з поточного рахунку здійснюється у межах тарифного пакету «Мій рахунок» для виплат пенсії, соціальної допомоги, за яким видача готівки у мережі банкоматів банку, у мережі кас банку через РОS-термінали з використанням картки або без використання картки не тарифікується, а отже здійснюється безоплатно, що узгоджується із Порядком № 1231. Позивач такою послугою банку не скористався.

Крім того, відповідно до правової позиції, яка викладена Верховним Судом України у постанові від 24 червня 2015 року по справі № 6-535цс15, кошти після зарахування на рахунок отримувача стають його власністю, втрачають свій цільовий статус (заробітна плата, пенсія, соціальна виплата), та набувають статусу вкладу. При цьому, перерахування (видача) вкладу можливе лише в порядок та спосіб, визначений законодавством.

У постанові від 03 лютого 2021 року у справі №756/1927/16-ц Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду було зроблено висновок, що кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус, та набули статус вкладу.

Отже, враховуючи передбачену умовами укладеного між сторонами договору № 209392 від 25 лютого 2009 року комісійну винагороду за послуги розрахунково-касового обслуговування та встановлений розмір комісійної винагороди у тарифах банку за видачу готівкової національної валюти з поточних рахунків, утримання такої комісійної винагороди банком є правомірним.

Вказаним вище обставинам та висновкам суду касаційної інстанції суд першої інстанції належної оцінки не надав, дійшовши до помилкових висновків про часткове задоволення позову.

Виходячи з викладеного, на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 зазначила, що за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Отже, оскільки додаткове судове рішення є невід`ємною частиною основного рішення суду, тому додаткове рішення Сумського районного суду Сумської області від 20 квітня 2026 року також підлягає скасуванню.

На підставі ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат підлягає зміні. Оскільки за наслідками апеляційного перегляду судового рішення позов залишається без задоволення, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання позову, тому за рахунок держави відповідачу слід компенсувати 2906,88 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

З огляду на характер спору, який вирішується в даній справі, остання є малозначною, а тому відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова колегії суддів оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційні скарги представників Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвоката Батюка Антона Геннадійовича та адвоката Тихонова Володимира Владиленовича задовольнити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 18 березня 2025 року та додаткове рішення Сумського районного суду Сумської області від 20 квітня 2026 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання протиправними дій/рішень щодо утримання коштів соціальних допомог під час їх видачі за період з серпня 2024 року по січень 2025 року, стягнення 1103 грн 06 коп. недоотриманих коштів, зобов`язання утриматись від дій/рішень по платному наданню послуг під час зняття коштів соціальних гарантій з поточного рахунку та повернення недоотриманих коштів через платне надання послуг, починаючи з лютого 2025 року.

Компенсувати Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 00032129) 2906 грн 88 коп. судового збору за подання апеляційної скарги за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: А. О. Замченко

А. М. Худик