Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 17 червня 2026 р.
Справа: №950/155/26
Суддя: Замченко А. О.
Справа №950/155/26
Номер провадження 22-ц/816/2318/26
Категорія - 39
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2026 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Замченко А.О. (суддя-доповідач), суддів: Черних О.М., Худика А.М.,
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 04 травня 2026 року у складі судді Стеценка В.А., постановлену в м. Лебедин, Сумської області (повний текст виготовлено 04 травня 2026 року)
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
23.01.2026 АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до ОСОБА_1 з позовом, який мотивувало тим, що 10.04.2020 відповідач отримав у кредит 50000 грн на 20 років зі сплатою відсотків у розмірі 42% річних. Останній належним чином взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 15.12.2025 у нього утворилася заборгованість у розмірі 40947 грн 63 коп., з яких: 32855 грн 42 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 8092 грн 21 коп. - прострочена заборгованість за відсотками.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь банку вказану суму.
Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 04.05.2026 провадження в справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрито. У стягненні на користь АТ КБ «ПриватБанк» судового збору з державного бюджету України відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не застосування норми закону, яка підлягала застосуванню, а саме: п. 5 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», просить ухвалу суду в частині відмови в поверненні судового збору скасувати та постановити нову ухвалу, якою повернути АТ КБ «ПриватБанк» з державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не подавав заяви про відмову від позову, а звернувся до суду із заявою про закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Отже підстави для застосування винятку, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у даному випадку відсутні.
Вказує, що суд першої інстанції, відмовляючи в поверненні судового збору, послався на частину 1 ст. 142 ЦПК України. Але зазначена норма регулює питання розподілу судових витрат між сторонами, а не питання повернення судового збору з державного бюджету України.
Учасники справи правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися.
У судове засідання сторони не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 104).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 23.01.2026 АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь банку 40947 грн 63 коп. заборгованості за кредитним договором від 10.04.2020.
За подачу позову банком сплачено 2662 грн 40 коп. судового збору (а. с. 39).
Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 27.01.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено її до розгляду на 27.02.2026.
04.05.2026 представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Савіхіна А.М. подала до Лебединського районного суду Сумської області заяву про закриття провадження в справі. Клопотання мотивувала тим, що станом на 04.05.2026 заборгованість по кредиту повністю сплачена, що свідчить про відсутність предмета спору та є підставою для закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Також представниця банку просила повернути судовий збір (а. с. 85).
Постановляючи ухвалу про закриття провадження в справі, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами відсутній предмет спору. Також суд дійшов висновку, що судовий збір поверненню не підлягає, оскільки ч. 1 ст. 142 ЦПК України не передбачає повернення судового збору у випадку закриття провадження внаслідок відсутності предмета спору.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком місцевого суду з наступних підстав.
У даній справі ухвала районного суду оскаржується виключно в частині відмови повернути сплачений судовий збір, тому в іншій частині судове рішення в цьому апеляційному провадженні не переглядається.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки банк просив закрити провадження в справі у зв`язку з повним погашенням заборгованості за кредитом, і саме на цій підставі закрито провадження в справі, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що сума сплаченого судового збору не підлягає поверненню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, ухвалу суду першої інстанції в частині відмови повернути судовий збір необхідно скасувати та постановити нове рішення, яким повернути позивачу сплачений ним при зверненні до суду першої інстанції судовий збір.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 04 травня 2026 року в частині вирішення питання щодо повернення судового збору скасувати та ухвалити нове рішення.
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області повернути Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) 2662 грн 40 коп. судового збору, який був сплачений відповідно до платіжної інструкції №ZZ423B2GMN від 13 січня 2026 року на рахунок НОМЕР_1 , код отримувача 37970404.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - А.О. Замченко
Судді: О.М. Черних
А.М. Худик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua