Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №592/21092/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/21092/25

Номер провадження 22-ц/816/1954/26

Категорія - 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Черних О.М. (суддя-доповідач), суддів: Криворотенка В.І., Замченко А.О.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 лютого 2026 року, ухваленого під головуванням судді Фоменка І.М., в цивільній справі № 592/21092/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог позову

У грудні 2025 року представник АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовною заявою про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява вмотивована тим, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення.

18 листопада 2019 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку № НОМЕР_1 , в остаточному розмірі 40 000 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 3,1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (37,2% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом в розмірі 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (74,4% річних).

Позивач свої зобов`язання за вищевказаним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Однак, відповідач своїх обов`язків за договором не виконує належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 03.11.2025 становить 52 900,85 грн. (заборгованість за тілом кредиту – 52 900,85 грн; заборгованість за пенею 0,00 грн; заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 0,00 грн). Тому, позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість в сумі 52 900,85 грн та 3 028 грн судового збору.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 лютого 2026 року у складі судді Фоменко І.М. позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» були задоволені та стягнуто зі ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 18.11.2019 в розмірі 52 900 грн 85 коп. та витрати по судовому збору 2422,40 гривень.

Суд першої інстанції виходив із того, що було встановлено наявність договірних зобов`язань між позивачем та відповідачем. Зокрема 18.11.2019 ОСОБА_1 уклав кредитний договір «Monobank» з позивачем та підписав власноруч анкету-заяву. Положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вказаних документів у мобільному додатку, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Скаржник вважає, що рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 лютого 2026 року не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, суд не дослідив докази, порушуючи норми матеріального та процесуального права. Банк не мав права стягувати відсотки, оскільки дані умови договору не погоджені сторонами. Анкета-заява не містить істотних умов кредитного договору, а саме: конкретного розміру процентної ставки, повної вартості кредиту, графіку платежів та чітко визначеного розміру штрафних санкцій. Зазначив, що частково оплачував кредит, а тому не згоден з сумою боргу. Вважає, що потрібно зробити перерахунок з відрахуванням коштів, які він сплатив саме з тіла кредиту, а не відсотків, оскільки нарахування відсотків є незаконними.

Посилаючись на норми Закону, просив скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 лютого 2026 року у справі № 592/21092/25 в частині задоволення позовних вимог та винести нове рішення, яким відмовити банку у задоволенні позову, або просить зарахувати сплачені ним суми у тіло кредиту та стягнути різницю.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 березня 2026 року справу передано судді-доповідачеві – Черних О.М.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 27 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 27 березня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 21 квітня 2026 року без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року справу було призначено до розгляду з повідомленням учасників справи, визнано участь представника позивача обов`язковою та запропоновано стороні позивача надати деталізовану виписку з рахунку відповідача.

Аргументи позивача по апеляційній скарзі

Представником позивача надано пояснення щодо суми боргу відповідача, зазначивши, що відповідно до умов укладеного договору та додаткових заяв списання відбувається автоматично з зарахуванням кошт на погашення боргу та процентів, не ведеться окремий поділ, яка частина платежу була саме з власних коштів клієнта, а яка з кредитних.

Представник банку зазначив, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 лютого 2026 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позиція апеляційного суду

У судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду справи представник позивача та відповідач не з`явились.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст.ст.371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності учасників, які не з`явились.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню чи порушення норм процесуального права.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що 18 листопада 2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank» та отримав кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 40 000 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 3,1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (37,2% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом в розмірі 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (74,4% річних) (а.с.36-42).

Положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вказаних документів у мобільному додатку, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови.

В анкеті також зазначено, що особа просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку. Він засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Також він визнає, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Він підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів повідомлень) можуть вчинятися ним /та або банком з використанням електронного/удосконаленого електронного підпису. Усе листування щодо цього договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.

Відповідно до довідок від 03.11.2025 ОСОБА_1 має платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку перераховано банком кошти згідно умов договору та збільшено розмір кредитного ліміту до 40000 гривень (а.с.35, зв.)

Відповідач свої зобов`язання не виконує належним чином, в результаті чого станом на 03 листопада 2025 року утворилась заборгованість у сумі 52 900,85 грн. (заборгованість за тілом кредиту – 52 900,85 грн; заборгованість за пенею 0,00 грн; заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 0,00 грн) (а.с.12-19).

Застосовані норми права

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору з відповідачем з погодженими умовами користування, сторони обумовили в письмовому вигляді ціну договору (відсотки за користування кредитом).

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та вимогами закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, зроблено висновок, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У даному випадку банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами. На підтвердження своїх вимог, поряд з іншими доказами, банк надав витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», який відповідач не підписував, та паспорт споживчого кредиту.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20 зроблено висновок, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

За змістом частини 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що 18.11.2019 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання останнім анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в monobank /АТ «Універсал Банк», з 18 листопада 2019 року до 03 листопада 2025 року ОСОБА_1 користувався коштами, наданими йому банком, оплачував відсотки за користування ними. Але в підписаній анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в monobank / «Універсал Банк» відсутні умови про сплату відповідачем процентів за користування кредитом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов не вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

З наданих деталізованих розрахунків представником позивача встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами та з врахуванням різниці сума боргу по несплаченому кредиту становить – 52 900, 85 грн (1104827.91 грн. (сума витрат) - 1051927.07 (сума зарахувань).

При цьому, позивачем було зараховано 20 487.95 грн. відсотків за користування кредитним лімітом за базовою процентною ставкою (3.1 % на місяць або 37.2 % річних) (а.с.241-243).

Колегія суддів звертає увагу, що процентна ставка за користування кредитом сторонами не була погоджена, тож зарахування коштів на погашення процентів за користування кредитом банком було неправомірне, а тому заборгованість по тілу кредиту повинна бути перерахована з урахуванням суми, зарахованої на погашення процентів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 32412,90 грн (52900,85 – 20487,95).

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №61-1536св17, від 02.10.2019 у справі №640/2755/16-ц, відповідно до якої в разі встановлення, що позичальник здійснював платежі на виконання умов договору, які визнані недійсними, він має право на проведення відповідного перерахунку, або повернення зайво сплачених коштів.

При виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судові витрати

Щодо розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді апеляційній інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, і з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Підпунктом 1 пункту 1 частини 1статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з майновим спором, ціна позову у справі складає 52900,85 гривні, за подання позовної заяви, позивач сплатив 3028 гривні 00 копійок.

З урахуванням скасування рішення суду першої інстанції (позов задоволено частково), що у відсотковому співвідношенні до ціни позову становить 61,27 % (32412,90/ 52900,85 х 100).

Отже, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню судовий збір за звернення позивача до суду першої інстанції у сумі 1855 гривень 26 копійок.

За подання апеляційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою, 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 при зверненні з апеляційною скаргою сплатив судовий збір у розмірі 3633 гривні 60 коп.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена на 61,27 %.

Отже, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2226 гривні 31 коп.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною першою та другою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково є неправильне застосування судом норм матеріального права неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Ковпаківського районного суду від 17 лютого 2026 року необхідно змінити.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 381-382 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 лютого 2026 року змінити, виклавши резолютивну частину в новій редакції.

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 18.11.2019 року в розмірі 32412 грн 90 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) судовий збір в розмірі 1855, 26 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір 2226 гривні 31 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О.М. Черних

Судді: В.І. Криворотенко

А.О. Замченко