Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №520/14683/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 р.Справа № 520/14683/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2026, (головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І.) по справі № 520/14683/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , якими порушено Закон України "Про звернення громадян", ЗУ "Про надання публічної інформації", якими проігноровано станом на 05.06.2025 заява № 6 (вх.№7862 від 06.03.2025), заява №7, інформаційний запит №1 від 15.03.2025 (рекомендоване/цінне з описом лист № 612060053512) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути по суті, якими проігноровано станом на 05.06.2025 ОСОБА_1 заява № 6 (вх.№ 7862 від 06.03.2025), заява № 7, Інформаційний запит № 1 від 15.03.2025 (рекомендоване/цінне з описом лист № 612060053512) до ІНФОРМАЦІЯ_2 );

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , якими здійснюється підробка офіційних документів, перевищення своїх службових повноважень, якими до військового квитка ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 01.08.1985 в вересні 2024 року ставиться квадратна печатка про нібито взяття ОСОБА_1 на військовий облік 09.06.1988 - саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , який станом на 1988 рік не існував, а був на той час ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 які не виконали рішення ВЛК, вимоги Закону України, які усунулися від виконання своїх службових обов`язків, якими протягом з 29.03.2012 року по 05.06.2025 року грудня (тобто 13,2 років), не зняли/не виключили з військового обліку ОСОБА_1 від свідоцтва про хворобу № 55 від 29.03.2012 Військово-Лікарська комісія госпіталю ГУМВС України в Харківській області за розпорядженням ВКПС ПМДПА в Харківській області наказ № 85 МВС України від 06.02.2001 - за сукупністю захворювань непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку, наказу № 1100-0 від 21 травня 2012 року Державної податкової служби (через хворобу), що було підтверджено рішенням та постановою вищестояшої ВЛК за сукупністю захворювань непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку за постановою Військово Лікарської комісії протокол № 8 від 11.04.2012;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 зняти, виключити з військового обліку, внести в реєстр "Оберіг", внести відомості про зняття, виключення з військового обліку в воєнний квиток № НОМЕР_1 від 01.08.1985 ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про хворобу № 55 від 29.03.2012 Військово-Лікарська комісія госпіталю ГУМВС України в Харківській області за розпорядженням: ВКПС ПМДПА в Харківській області наказ № 85 МВС України від 06.02.2001 - за сукупністю захворювань непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку, наказу № 1100-0 від 21 травня 2012 року Державної податкової служби (через хворобу), що було підтверджено рішенням та постановою вищестоящої ВЛК за сукупністю захворювань непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку за постановою Військово Лікарської комісії Протокол № 8 від 11.04.2012;

- винести окрему ухвалу та направити до правоохоронного органу , в порядку ст.214 КПК України внесення відомостей в ЄРДР щодо можливих неправомірних дій ІНФОРМАЦІЯ_1 в діях яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення, якими на протязі 13,2 років відмовлено у знятті і в подальшому виключенню з військового обліку, здійснюється підробка офіційних документів, перевищення своїх службових повноважень, якими до військового квитка ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 01.08.1985 в вересні 2024 року ставиться квадратна печатка про нібито взяття ОСОБА_1 на військовий облік 09.06.1988 саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , який станом на 1988 рік не існували, а був на той час ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025, яке за наслідками апеляційного перегляду набрало законної сили 01.12.2025 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 № 6 (вх.№ 7862 від 06.03.2025), заяви №7 від 15.03.2025 щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі №520/31300/24 та інформаційного запиту № 1 від 15.03.2025 (рекомендоване/цінне з описом лист №6120600053512), в порядку Закону України "Про звернення громадян".

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 №6 (вх.№ 7862 від 06.03.2025), заяву №7 від 15.03.2025 щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі №520/31300/24 та інформаційний запит № 1 від 15.03.2025 (рекомендоване/цінне з описом лист № 6120600053512), в порядку Закону України "Про звернення громадян".

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

11.12.2025 ОСОБА_1 подав до Харківського окружного адміністративного суду заяву, в якій просив:

- здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 520/8234/24 у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 КАСУ;

- зобов`язати подати звіт, у 10-денний термін, про виконання судового рішення № 520/14683/25 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підполковника ОСОБА_2 у порядку, встановленому статтею 382 КАСУ;

- накласти на начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) підполковника ОСОБА_2 - 60 560,00 грн;

- стягнути з начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 штраф у сумі 30 280,00 грн;

- стягувачем в частині стягнення штрафу у сумі 30 280,00 грн визначити ОСОБА_1 ;

- стягнути з начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України штраф у сумі 30 280,00 грн;

- стягувачем в частині стягнення штрафу у сумі 30 280,00 грн визначити Державну судову адміністрацію України;

- надати всі звіти, пояснення, докази, надані відповідачами, завірені належним чином з метою повного, всебічного, об`єктивного, неупередженого розгляду справи, з урахування звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору;

- винести окрему ухвалу та направити до правоохоронного органу, в порядку ст.214 КПК України з метою внесення відомостей в ЄРДР щодо неправомірних, а можливо злочинних дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_2 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення/службове підроблення документів, зловживання владою та своїм службовим становищем, якими на протязі 13,5 років відмовлено у знятті, в подальшому виключенню з військового обліку, здійснюється підробка офіційних документів, перевищення своїх службових повноважень, якими до військового квитку № НОМЕР_1 від 01.08.1985 ОСОБА_1 в вересні 2024 року, ставиться квадратна печатка про нібито взяття ОСОБА_1 на військовий облік 09.06.1988 - саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , який станом на 1988 рік – не існував, а був на той час ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_6 протягом тридцяти днів з дня отримання даної ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі № 520/14683/25.

В іншій частині вимог заяви - відмовлено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 прийнято звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду.

За наслідками апеляційного оскарження ухвали суду, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2026 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі № 520/14683/25 скасовано, направлено справу № 520/14683/25 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 роз`єднано вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.

Виділено окремо вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку ст.383 КАС України, а саме вимоги щодо здійснення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 520/8234/24 у порядку, встановленому статтею 383 КАСУ та винесення окремої ухвали та направлення до правоохоронного органу , в порядку ст.214 КПК України і метою внесення відомостей в ЄРДР щодо неправомірних дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 підполковника ОСОБА_2 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку ст.383 КАС України відмовлено.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та постановити нову, якою, зокрема, направити справу для продовження розгляду, накласти штраф на начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 , постановити окрему ухвалу відносно начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 та направити її до правоохоронного органу в порядку ст. 214 КПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що судове рішення тривалий час залишається невиконаним та ІНФОРМАЦІЯ_7 не повідомляє ні суд, ні позивача про причини його невиконання.

Натомість, в силу як ст. 129-1 Конституції України, так і ст. 370 КАС України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Вважає, що відмова суду першої інстанції у встановленні судового контролю позбавляє позивача доступу до правосуддя, що є неприпустимим.

ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі – відповідач) не надав відзив на апеляційну скаргу.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ІНФОРМАЦІЯ_8 виконано судове рішення, тоді як доводи заявника щодо незгоди із діями відповідача не пов`язані із його виконанням.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124, ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

Наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов`язковості (що передбачає обов`язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов`язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу правомочних осіб.

Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що виконання судового рішення є невід`ємним складовим елементом права кожного на судовий захист; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом; держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. 3 п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012, перше речення абз. 2 п. 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012, перше речення абз. 8 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019, мотивувальна частина рішення №10-р/2020 у справі №1-14/2020(230/20) від 28 серпня 2020 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими заявником.

При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства, дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю в порядку, зокрема ст. 383 КАС України, в якій просив:

винести окрему ухвалу та направити до правоохоронного органу , в порядку ст.214 КПК України і метою внесення відомостей в ЄРДР щодо неправомірних, а можливо злочинних дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) підполковника ОСОБА_2 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення/службове підроблення документів, зловживання владою та службовим становищем, якими на протязі 13,5 років відмовлено у знятті, в подальшому виключенню з військового обліку, до військового квитку № НОМЕР_1 від 01.08.1985 ОСОБА_1 в вересні 2024 року, проставлена квадратна печатка про нібито взяття ОСОБА_1 на військовий облік 09.06.1988 року - саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , який станом на 1988 рік – не існував, а був на той час ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою суду від 18.05.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку ст.383 КАС України відмовлено з підстав виконання судового рішення відповідачем.

Натомість, за твердженням апелянта ІНФОРМАЦІЯ_8 не виконано судове рішення, не надано обґрунтовану відповідь та не направлено звіт його про виконання, що надавався суду, що не враховано судом, не досліджено чи свідчить лист №13/303 від 18.12.2025 про повне та належне виконання судового рішення.

Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою, що заява ОСОБА_1 в частині встановлення судового контролю в порядку ст. 383 КАС України містить лише вимогу щодо постановлення окремої ухвали.

Водночас, передумовою для постановлення окремої ухвали є визнання судом протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Як наслідок, суд першої інстанції мав з`ясувати які саме рішення, дії чи бездіяльність, вчинені суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення на думку ОСОБА_1 є протиправними та чи порушуються боржником його права під час його виконання.

Проте, судом першої інстанції не з`ясовано відповідні питання, не надано позивачу можливості зазначити вказані вище обставини.

Таким чином, висновок суду щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви з підстав виконання ІНФОРМАЦІЯ_8 судового рішення є передчасним, зробленим без повного та всебічного з`ясування обставин у справі в їх сукупності та перевірки їх доказами.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.1 ст.383 КАС України заява про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання судового рішення, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду вирішується судом першої інстанції.

Як наслідок, апеляційна скарга в частині накладення штрафу на керівника ІНФОРМАЦІЯ_9 за невиконання судового рішення та постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 243, 310, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 по справі № 520/14683/25 скасувати.

Адміністративну справу № 520/14683/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц

Повний текст постанови складено 17.06.2026 року