Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №520/24434/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 р. Справа № 520/24434/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 (головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д.) у справі №520/24434/24

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) щодо неповного виконання обов`язку, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, з нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” за періоди з 20.04.2022 по 30.04.2022, з 19.05.2022 по 31.05.2022, з 20.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 05.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 02.03.2023, з 04.03.2023 по 21.03.2023, з 27.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 04.04.2023, з 17.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 03.05.2023, з 05.05.2023 по 06.05.2023, з 08.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 19.06.2023, з 21.06.2023 по 28.06.2023, 30.06.2023, з 19.07.2023 по 31.07.2023, з 01.08.2023 по 16.08.2023, з 03.09.2023 по 12.09.2023, з 29.09.2023 по 30.09.2023, з 21.10.2023 по 23.10.2023, з 25.10.2023 по 26.10.2023, з 12.11.2023 по 30.11.2023, з 01.12.2023 по 28.12.2023, з 30.12.2023 по 31.12.2023.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 (з урахуванням ухвали суду від 16.12.2024 про виправлення описки) позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в частині правовідносин у період з 19.07.2022 по 31.02.2023 залишено без розгляду.

В частині позовних вимог щодо правовідносин у період з 20.04.2022 по 30.04.2022, з 19.05.2022 по 31.05.2022 розгляд справи продовжено.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 адміністративний позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати таке рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що право позивача на додаткову винагороду є повністю підтвердженим наявними у справі доказами.

Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що у квітні - травні 2022 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо позивача видавалися бойові розпорядження, які є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн.

Зазначає, що відповідачем не надано журналу бойових дій та рапортів на виплату додаткової винагороди за виконані бойові розпорядження протягом квітня - травня 2022 року, проте приписами законодавства, чинним в спірний період, такі документи не є обов`язковими для реалізації військовослужбовцем права на додаткову винагороду у розмірі до 100 000 грн. пропорційно участі у виконанні бойових завдань.

Звертає увагу, що висновки суду першої інстанції про виплату позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, додаткової грошової винагороди у розмірі 30 000 грн., суперечить матеріалам справи, а саме банківській виписці та рапортам, які до 2023 року складались на додаткову винагороду до 100 000 грн.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність вимог скаржника, просив залишити останню без задоволення, а рішення суду без змін.

Позивачем подані додаткові пояснення у справі, згідно яких останній, висловлює незгоду із доводами відповідача, вважаючи останні такими, що не підтверджують правомірність висновків суду першої інстанції.

Відповідачем також подані додаткові пояснення, до яких останнім додані документи на обґрунтування своїх вимог у даній справі.

Протоколом передачі судової справи №520/24434/24 від 16.01.2025 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_2 , судді: Кононенко О.М., Калиновський В.А.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 по справі №520/24434/24.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 , протоколом передачі судової справи від 06.05.2025 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Русанова В.Б., судді: Бегунц А.О., Присяжнюк О.В.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 прийнято до свого провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 по справі №520/24434/24.

У зв`язку з перебуванням у відрядженні судді Присяжнюк О.В., протоколом передачі судової справи від 09.06.2025 визначено склад суду: ОСОБА_3 - головуючий суддя; судді: Бегунц А.О., Калиновський В.А.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №420/27284/24.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_4 , протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026 визначено склад колегії суддів: Русанова В.Б. - головуючий суддя, судді: Бегунц А.О., П`янова Я.В.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2026, у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №420/27284/24, поновлено провадження у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач з 22.07.2021 по теперішній час проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач, вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” за період з 20.04.2022 по 30.04.2022, з 19.05.2022 по 31.05.2022, звернувся з позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” №2011-XII від 20.12.1991 (далі по тексту - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абз.1,2 ч.4 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі по тексту - Порядок №260).

За змістом п.2 Порядку №260 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги).

Пунктом 8 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та №69 “Про загальну мобілізацію” Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 в абзаці першому пункту 1 постанови №168 слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".

В решті зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, у 2022 році не змінювався.

Отже, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до п.21 постанови Кабінету Міністрів України №168, доповненого згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, яка підлягала застосуванню з 24.02.2022 року, порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 06.06.2024 року у справі №400/1217/23 виснував, що окремі рішення Міністром оборони України, прийняті для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінетом Міністрів України №168, у розмірі до 100 000,00 грн.), мають належне юридичне підґрунтя.

Згідно телеграм від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529 та окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29, до відома органів військового управління, з`єднань, військових частин тощо доведені рішення Міністра оборони України, прийняті з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168, зміст яких відтворено в постанові Верховного Суду від 25.01.2024 за № 560/1216/23.

Так, телеграмою від 07.03.2022 №248/1217 Міністр оборони України довів до відома, зокрема, командирів (начальників) військових частин, вимогу щодо виплати військовослужбовцям Збройних Сил України за періоди безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), визначених рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України, додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у розрахунку на місяць (пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Пунктом 2.1 вказаної телеграми передбачено, що порядок документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України 06.03.2022 (додається, далі - Порядок).

Пунктом 4 вказаної телеграми встановлено, що командири військових частин, до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин, щомісяця не пізніше 25 березня і в подальшому щомісячно до 5 числа повідомляють військові частини за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях за минулий місяць.

Згідно з Порядком, затвердженим Головнокомандувачем Збройних Сил України 06.03.2022, для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил України у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів можуть використовуватися такі документи:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- наказ (по стройовій частині);

- журнал бойових дій (вахтовий журнал), журнал ведення оперативної обстановки;

- список особового складу, який залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань.

Крім цього, можуть використовуватися такі документи (за наявності):

- бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань;

- книга служби нарядів та подій, що відбувалися;

- постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад.

У телеграмі Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 був визначений перелік бойових завдань і заходів, які підпадають під поняття “безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів”.

Абзацом третім пункту 3 цієї телеграми наказано здійснювати документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань.

Крім того, абз.4 п.3 і п.4 телеграми від 25.03.2022 №248/1298 на командирів військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), покладено обов`язок надавати довідки про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах та щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цієї телеграми.

Телеграмою Міністра оборони України від 18.04.2022 №248/1529 пункт 4 телеграми від 25.03.2022 №248/1298 і додаток №1 до неї викладено в новій редакції та, зокрема, деталізовано, що в підставах про видання довідки (додаток №1) необхідно обов`язково зазначати документи, визначені абзацами третім або четвертим та абзацом п`ятим пункту 3 телеграми від 25.03.2022 №248/1298.

23.06.2022 Міністр оборони України видав окреме доручення №912/з/29, яке підлягало застосуванню з 01.06.2022, тоді як попередні телеграми Міністра оборони України наказано вважати такими, що з 01.06.2022 не застосовуються (п.п.13, 14 окремого доручення).

У п.1 вищевказаного окремого доручення розширено перелік бойових завдань і заходів, які підпадають під поняття “безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів”.

Водночас визначений в абз.3 і 4 п.3 окремого доручення перелік документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців, у тому числі відряджених, у бойових діях або заходах, залишився таким самим, як у телеграмі Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298.

Аналогічним залишився й обов`язок керівників органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирів військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення (абзац перший пункту 4 окремого доручення).

Алгоритм дій посадових осіб щодо документування безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах наочно розкритий у Методичних рекомендаціях щодо заходів з організації документального підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, які затверджені начальником Генерального штабу Збройних Сил України 18.05.2022 (далі по тексту - Методичні рекомендації), текст яких також наведено у в постанові Верховного Суду від 25.01.2024 за № 560/1216/23.

Так, у вступі до Методичних рекомендацій зазначено, що ці рекомендації визначають механізм дій посадових осіб під час заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, передбачених пунктом 1 рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 25.03.2022 №248/1298, а їхнє застосування сприятиме забезпеченню своєчасної виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168.

Відповідно до Методичних рекомендацій документальне підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях схематично здійснюється в такому порядку:

1) після отримання військовою частиною бойового розпорядження вищого штабу про передачу її в підпорядкування створеного угрупування військ та висування у район виконання бойових завдань: посадова особа, що відповідає за облік особового складу, готує проєкт наказу по стройовій частині щодо вибуття особового складу, який залучено до виконання бойового завдання; командир підрозділу подає рапорт про особових склад підрозділу, який буде виконувати отримане завдання; начальник штабу робить відповідний запис у журналі ведення бойових дій та готує проєкт бойового наказу; командир частини видає бойовий наказ (бойове розпорядження) щодо сил і засобів та порядку виконання поставлених завдань;

2) після прибуття визначених підрозділів до району ведення бойових дій та початку виконання бойових завдань: посадова особа, що відповідає за облік особового складу, готує проєкти наказів по стройовій частині щодо прибуття в район виконання завдань визначеного особового складу; командир підрозділу виконує бойові завдання та подає рапорти (донесення, звіти) про результати виконання бойових завдань; начальник штабу робить відповідні записи у журналі ведення бойових дій; командир частини видає бойові розпорядження щодо виконання бойових завдань;

3) під час здійснення військовою частиною заходів з організації виплати додаткової винагороди за минулий місяць: посадова особа, що відповідає за облік особового складу, перевіряє, зокрема, наявність документальних підстав для видачі довідок про безпосередню участь у бойових діях військовослужбовців приданого підрозділу іншої військової частини та готує проєкти відповідних довідок за формою, визначеною додатком 1 до рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298; начальник штабу підписує відповідні довідки; командир частини підписує наказ про виплату додаткової винагороди підпорядкованому особовому складу.

Таким чином, виплата військовослужбовцю Збройних Сил України додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах.

При цьому, якщо в першій телеграмі Міністра оборони України від 07.03.2022 №248/1217 перелік документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, був визначений альтернативно й передбачав можливість використання з цієї метою насамперед таких документів як бойовий наказ (бойове розпорядження), наказ (по стройовій частині) і журнал бойових дій, а рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або виконанні бойових (спеціальних) завдань - в разі його наявності, то в наступних розпорядчих документах Міністра оборони України, починаючи з 25 березня 2022 року, перелік відповідних документів визначений імперативно та має обов`язково включати: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постову відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад) та рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань.

Наведене вище узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.01.2024 у справі №560/1216/23.

Судом встановлено, що в спірний період (20.04.2022 по 30.04.2022, з 19.05.2022 по 31.05.2022) позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова грошова винагорода у розмірі 30 000 грн., що вбачається з акту №13 від 12.06.2025 звірки зарахувань на рахунок НОМЕР_1 між ХЗВ ВСП та Відділенням №268/21 АБ “Укргзбанк, призначених для зарахування на картковий рахунок позивача (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Також відповідно до довідки №453 від 11.06.2025 грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022-2023 роки:

- 05.05.2022 нараховано додаткову винагороду на період дії воєнного стану за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 у сумі 30 000 грн. та виплачено 10.05.2022;

- 10.06.2022 нараховано додаткову винагороду на період дії воєнного стану за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 у сумі 30 000 грн. та виплачено 13.06.2022.

Відповідно до п.8 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий.

Судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо позивача видавались наступні бойові розпорядження: 20.04.2022 №45/шт/дск, 19.05.2022 №140/ шт/дск, проте документи, що підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, які є підставою для нарахування збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди, зокрема журнал бойових дій, рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях в матеріалах справи відсутні.

Вказані обставини фактично не заперечуються позивачем.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази, зміст яких підтверджує участь позивача у спірний період у бойових завданнях, пов`язаних з безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), виконання яких зумовлює виникнення права на отримання збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди.

Доводи апелянта, що достатніми та належними документами, що підтверджують його право на отримання збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди, є бойові розпорядження 20.04.2022 №45/шт/ дск, 19.05.2022 №140/шт/дск, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду, оскільки зазначені документи є належними, проте не достатніми доказами для виплати позивачу спірної винагороди.

Наведене вище узгоджується з висновкам Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.01.2024 у справі №560/1216/23.

Так, сам по собі факт виконання позивачем службових обов`язків в районах проведення воєнних (бойових) дій під час дії воєнного стану у спірний період не створює для відповідача обов`язку щодо нарахування збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.

Водночас факт безпосередньої участі у таких діях та заходах має бути підтверджений додатковими доказами (наприклад витягом з журналу бойових дій, витягом з журналу ведення оперативної обстановки, копією бойового донесення, копією рапорту начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу), де проходив службу в певні періоди часу військовослужбовець, про його участь у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань - із зазначенням кількості днів такої участі, довідкою про участь у бойових діях чи визначених заходах із зазначенням кількості днів такої участі.

Виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями.

Право на таку винагороду у військовослужбовців виникає виключно за умов та виконання військовослужбовцями завдань із переліку, встановленого телеграмою Міністра оборони України від 07.03.2022 №248/1217, телеграмою від 25.03.2022 №248/1298, Окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29, наказу Міністерства оборони України від 26.09.2023 №566, що підтверджений сукупністю таких документів, як бойовий наказ (розпорядження), журнал бойових дій, рапорт командира, зміст яких відображає суть виконаного завдання та період його виконання.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 05.08.2024 у справі №200/4100/23, перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні цієї постанови означають “безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів” та підтвердження цих обставин відповідними документами.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.06.2024 року у справі №400/249/23 посилання лише на наявність бойових розпоряджень (бойових наказів) не доводить безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у спірний період.

Відтак, доводи апеляційної скарги щодо наявності у позивача права на отримання спірної додаткової винагороди, є непідтвердженими.

Колегія суддів зазначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Незважаючи на встановлений ч.2 ст.77 КАС України обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, позивач не звільняється від свого обов`язку, визначеного частиною 1 згаданої статті щодо доведення тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Наведене вище узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.06.2020 у справі №520/2261/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21.

Обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі.

Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 06.08.2024 у справі №400/10311/23.

Таким чином, оскільки судом не встановлено обставин порушення прав та інтересів позивача щодо призначення і виплати додаткової винагороди, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” за спірний період (20.04.2022 по 30.04.2022, з 19.05.2022 по 31.05.2022).

З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, врахуванню у даній справі підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції вище та які є релевантними до спірних відносин у даній справі.

Згідно ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

З урахуванням вимог ст.139 КАС України, а також того, що наслідками апеляційного перегляду даної справи скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі №520/24434/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова