Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №522/4843/23 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №522/4843/23

Суддя: Сєвєрова Є. С.

Номер провадження: 22-ц/813/225/26

Справа № 522/4843/23

Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Сєвєрової Є.С. (суддя-доповідач),

Вадовської Л.М., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач, відповідач за зустрічним позовом – Приватне підприємство «КК «КОІН»,

відповідач, позивач за зустрічним позовом – ОСОБА_1 ,

третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «П`ЄР»,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «КК «КОІН» на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16 жовтня 2023 року у складі судді Шенцевої О.П.,

встановив:

2. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та позову третьої особи

У березні 2023 року, Приватне підприємство «КК «КОІН» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання житлово-комунальні послуги. Позивач просив суд стягнути з відповідача, яка є власницею квартири АДРЕСА_1 на свою користь заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2021 по 31.01.2023 в розмірі 19 866,56 грн., оскільки вона є споживачем житлово-комунальних послуг, але не сплачує за їх користування, що і стало причиною звернення до суду (т. І: а.с. 1-4).

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПП «КК «КОІН», третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «П`ЄР» про визнання договорів не дійсними. В обґрунтування зустрічного позову, ОСОБА_1 посилалась на те, що всі рішення щодо обслуговування будинку повинні прийматися співвласниками. Проте, збори співвласників багатоквартирного будинку щодо затвердження умов оскаржуваних договорів, вибір управителя, визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком, визначення розміру винагороди управителю, визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком співвласниками не приймалось (т. І: а.с. 43-48).

Позиція сторін в суді першої інстанції

У відзиві на позовну заяву ПП «КК «КОІН», ОСОБА_1 просила у задоволенні позовних вимог ПП «КК «КОІН» відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що у бухгалтерській довідці №6 зазначені зовсім інші послуги, ніж ті, перелік яких зазначений у Договорі. Також зазначила, що відсутній обґрунтований розрахунок сум, що стягуються (т.І: а.с. 23-26).

У відповіді на відзив, ПП «КК «КОІН» зазначило, що у бухгалтерській довідці №6 за березень 2023 року зазначені всі види послуг, передбачені договором про відшкодування комунальних витрат від 16.08.2021 (т. І: а.с. 76-78).

У письмових поясненнях, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «П`ЄР» просило позов ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на те, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними. ПП «КК «КОІН» без будь – яких законних підстав заволоділо багатоквартирним будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . ПП «КК «КОІН» виставляє рахунки та стягує кошти за послуги, які не були предметом обговорення на зборах співвласників багатоквартирного будинку (т. І: а.с. 86-95).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 16 жовтня 2023 року позов Приватного підприємства «КК «КОІН» - залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_1 – задоволено. Визнано недійсним договір про надання послуг від 16 серпня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «КК КОІН». Визнано недійсним договір про відшкодування комунальних витрат від 16 серпня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «КК КОІН». Стягнуто з Приватного підприємства «КК «КОІН» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову у розмірі 2147,20 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами надання відповідачу послуг, які передбачені договором про надання послуг від 16.08.2021 та договором про відшкодування комунальних витрат від 16.08.2021. Не доведена також їх вартість, оскільки вартість послуг, перелік яких зазначено у бухгалтерській довідці №1 від 30 серпня 2023 року не відповідає вартості послуг, які зазначені у договорі про надання послуг від 16.08.2021, у зв`язку із чим позовні вимоги ПП «КК «КОІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання житлово-комунальні послуги не підлягають задоволенню. Разом з тим, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП «КК «КОІН», за участю третьої особи ОСББ «П`ЄР» про визнання договорів не дійсними підлягають задоволенню, оскільки договір про надання послуг від 16.08.2021 та договір про відшкодування комунальних витрат від 16.08.2021 укладені з порушенням статей 9 - 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», у зв`язку з чим є недійсними.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, Приватне підприємство «КК «КОІН» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16 жовтня 2023 року скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити первісний позов Приватного підприємства «КК «КОІН», а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відмовляючи у задоволенні позову ПП «КК «КОІН», районний суд взагалі не надав оцінці бухгалтерській довідці №6 від 03.03.2023, в якій зазначені послуги та їх вартість, не вказав у своєму рішенні, чому він залишив поза увагою цей доказ. Також суд не прийняв до уваги меморіальний ордер №PL432605 від 15.02.2022 про оплату ОСОБА_1 на користь ПП «КК «КОІН» 5839,13 грн. в оплату рахунку НОМЕР_1 , що свідчить про те, що послуги були надані Управителем відповідачу і остання розуміючи зміст укладених договорів, виконувала свої обов`язки, але частково. Доказів того, що послугами ПП «КК «КОІН» відповідач ОСОБА_1 за період з 01.10.2021 по 31.01.2023 не користувалась, матеріали справи не містять. Крім того, відомостей про те, що відповідач ОСОБА_1 зверталась до ПП «КК «КОІН» з приводу неналежного виконання останнім обов`язків з управління за період з 01.10.2021 по 31.01.2023 відповідач суду не надала та такі звернення на адресу керуючої компанії не надходили.

Доводи апелянта щодо незаконності рішення суду в частині задоволення зустрічного позову обґрунтовані тим, що норми цивільного законодавства України дозволяють сторонам укладати не типові договори, а договори, умови яких погоджені сторонами. Разом з тим, запропоновані договори є типовими та відповідають положенням Закону України «Про житлово – комунальні послуги». Зокрема, скаржник зазначає, що договір про надання послуг від 16.08.2021 та договір про відшкодування комунальних витрат від 16.08.2021, укладені між ОСОБА_1 та ПП «КК «КОІН» відповідають ознакам типових договорів про надання комунальних послуг. На думку апелянта, суд першої інстанції надав неправильну правову оцінку змісту вищевказаним договорам та дійшов помилкового висновку про їх невідповідність вимогам типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженого Постановою КМУ від 05.09.2018 №172, оскільки вони укладені з додержанням вимог ст. 181 та ч.3 ст. 184 ГК України, шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа. ОСОБА_1 добровільно підписано договір про надання послуг від 16.08.2021 та договір про відшкодування комунальних витрат від 16.08.2021 з ПП «КК «КОІН». Цей договір навіть протягом певного часу виконувався, тобто ОСОБА_1 вказані договори визнавались дійсним, предмет їх зрозумілий та встановлений обсяг зобов`язань. Оскільки послуги нею споживались та частково оплачувалися, на протязі дії договору заяви про зміну умов договору чи розірвання не надходили, тому правочин є укладеним без істотних порушень та не може визнаватися удаваним. Визнавши недійсним договір від 16.08.2021 про відшкодування комунальних витрат, суд першої інстанції не врахував що на цей договір не розповсюджується дія Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово – комунального господарства України від 27.07.2018 №190, оскільки договором передбачено відшкодування комунальних витрат по забезпеченню постачання електроенергії, холодної води та водовідведення, газу та технічне обслуговування електроенергії, холодної води та водовідведення, газу та технічне обслуговування мереж газопроводу квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Тобто предметом договору є товар у вигляді електроенергії, холодної води, газу, а не роботи та послуги. Проте Наказ від 27.07.2018 №190 згідно п.1 регулює надання робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Крім того, скаржник зазначає, що відсутність договору на надання житлово – комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, що викладено в правових позиціях Верховного Суду, сформульованих у постановах від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, від 14.11.2018 у справі №461/12597/15-ц, від 09.08.2019 у справі №459/3958/15-ц.

Доводи скарги також мотивовані тим, що належним позивачем у зустрічному позову ОСОБА_1 мали бути усі співвласники багатоквартирного будинку, натомість рішенням суду здійснено захист прав ОСОБА_1 , які належать лише співвласникам багатоквартирного будинку. Визнання договорів недійними про надання послуг від 16 серпня 2021 року та договору про відшкодування комунальних витрат від 16 серпня 2021 року, які укладені індивідуально між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «КК КОІН» є фактично відкликанням останнього, як управителя, проте таке право згідно ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» належить до повноважень зборів співвласників, а не ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 наділена повноваженнями діяти від імені зборів співвласників на відкликання Приватного підприємства «КК КОІН» від управління багатоквартирного будинку шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсними договорів про надання послуг від 16.08.2021 та договору про відшкодування комунальних витрат від 16.08.2021. Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

Також від ПП «КК «КОІН» надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги, які скаржник просив врахувати при розгляді даної апеляційної скарги.

Позиція сторін в суді апеляційної інстанції

Від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу ПП «КК «КОІН», які остання просила прийняти та стягнути з ПП «КК «КОІН» усі судові витрати. Зазначає, що договір з управління багатоквартирним будинком має право укладати юридична особа, яка прийняла багатоквартирний будинок за актом приймання-передачі та уклала колективні договори із підприємствами, які надають комунальні послуги «Інфокс, ДТЕК, ООЕК». Позивач, стверджуючи, що ним надавались відповідачу послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території повинен був надати до суду наступні докази: дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або договір на експлуатацію ліфтів з організацією, яка має на це дозвіл; договір постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; договір щодо надання послуг з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення з ліцензійною організацією або відповідну ліцензію, у разі надання даної послуги особисто; докази щодо надання щомісячних послуг з Контролю доступу, вивезення сміття, витрат з резервного фонду. В матеріалах справи дані докази відсутні. Позивач звертаючись до суду не довів надання відповідачу комунальних послуг, перелік яких зазначено у договорі про надання послуг та договорі про відшкодування комунальних витрат.

Також від ПП «КК «КОІН» надійшли додаткові пояснення по справі.

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «П`ЄР»не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка сторін в суді апеляційної інстанції

В судове засідання, призначене на 04.06.2026 з`явилися представник ПП «КК «КОІН»- Галаганова М.В. та представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .

Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «П`ЄР» до суду не з`явилися, хоча був повідомлений належним чином, у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.

04.06.2026 суд завершив розгляд справи по суті та перейшов до стадії ухвалення рішення, яке було проголошено 18.06.2026.

У судове засідання, призначене на 18.06.2026 для проголошення рішення, з`явився представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .. Інші учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 128–130 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

3.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства «КК «КОІН» підлягає задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

16.08.2021 між ПП «КК «КОІН» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг та договір про відшкодування комунальних витрат (а.с. 5-7).

Згідно пункту 1.1. Договору про надання послуг, ПП «КК «КОІН» зобов`язується надати послуги, які передбачені у п. 1.2. цього Договору для забезпечення належної експлуатації комплексу ЖК «PIERRE» за адресою: м. Одеса, пров. Успенський, 11, а Замовник (відповідач) своєчасно оплачувати витрати пов`язані із наданням таких послуг у строк та на умовах у відповідності до цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору про надання послуг, позивач забезпечує надання наступного комплексу послуг:

1.2.1. механізоване та ручне прибирання прибудинкової території Об`єкта; прибирання сходових кліток, пожежних переходів, підтримання в належному санітарному та технічному стані конструктивних елементів будинку Об`єкта; прибирання технічних приміщень та покрівлі Об`єкта; технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем Об`єкта (систем холодного водопостачання та водовідведення, зливових каналізацій, дощових стоків); технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж електропостачання та електрообладнання, а також інших внутрішньобудинкових мереж Об`єкта; прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протипожеледними сумішами Об`єкта; поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, зливової каналізації, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на закріпленій у встановленому порядку прибудинкової території Об`єкта; поточний ремонт мереж електропостачання и електрообладнання, а також інших інженерних систем Об`єкта; обслуговування інженерних вузлів насосної, автоматизованих систем.

1.2.2. забезпечення контролю доступу на територію комплексу, до зони паркування/стоянки транспортних засобів;

1.2.3. забезпечення вивезення сміття, твердих побутових відходів; обслуговування автоматизованих систем управління Об`єктом, серверна, відео системи, систем протипожежної автоматики і димовидалення, тощо; -забезпечення технічного обслуговування ліфтового господарства Об`єкта.

1.2.4. комплексне обслуговування зони паркування (користувачів паркомісць).

Згідно пункту 3.1. Договору про надання послуг, ціна послуги розраховується на місяць з розрахунку за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Об`єкті, яке перебуває у користуванні Замовника (Споживача) у тому числі: ціна послуги, що передбачені п. 1.2.1. даного Договору - 13,50 грн/1м.кв.; ціна послуги, що передбачені п. 1.2.2. даного Договору - 7,23 грн/1м.кв.; ціна послуги, що передбачені п. 1.2.3. даного Договору - 1,71 грн/1м.кв.; ціна послуги, що передбачені п. 1.2.4. даного Договору - 350 грн.

Згідно договору про відшкодування комунальних витрат від 16.08.2021 року, відповідач зобов`язується відшкодовувати позивачу комунальні витрати по забезпеченню постачання електроенергії, холодної води та водовідведення, газу та технічне обслуговування мереж газопроводу квартири АДРЕСА_1 .

За умовами договору, загальна кількість забезпеченої електроенергії та холодної води фіксується у реєстрі обліку показників приладів, зазначається у платіжних документах щомісячно, згідно з персональними показниками приладів обліку. Вартість технічного обслуговування мереж газорозподільної системи їх розподіляється пропорційно між співвласниками. Вартість забезпеченої електроенергії, холодної води та послуг з водовідведення зазначається у платіжних документах та дорівнює тарифам, що затверджені постановами Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Станом на 03.03.2023 у відповідача за первісним позовом утворилась заборгованість за період з 01.10.2021 по 31.01.2023, яка становить 19 866,56 грн.

У якості доказу позивачем за первісним позовом надано бухгалтерську довідку №6 від 03.03.2023 (а.с. 8), а також бухгалтерську довідку №1 від 30.08.2023.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПП «КК «КОІН», за участю третьої особи ОСББ «П`ЄР» про визнання вищевказаних договорів від 16.08.2021 не дійсними.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів не може погодитися із висновком суду першої інстанції про залишення без задоволення позову Приватного підприємства «КК «КОІН» та задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 .

Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Залишаючи без задоволення позов ПП «КК «КОІН», суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами факту надання відповідачу послуг, передбачених договором про надання послуг від 16.08.2021 та договором про відшкодування комунальних витрат від 16.08.2021, а також їх вартості. При цьому суд виходив із того, що вартість послуг, зазначена у бухгалтерській довідці № 1 від 30.08.2023, не відповідає вартості послуг, визначеній договором про надання послуг від 16.08.2021, у зв`язку з чим вважав відсутніми підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Проте колегія суддів не може погодитися із такими висновками районного суду, оскільки вони не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Так, відповідно до положень статей 13, 41 Конституції України, статей 11, 319 ЦК України обов`язок власника (житлового чи нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку щодо утримання належного йому майна виникає безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.

Отже, власник квартири в багатоповерховому будинку також несе обов`язок з витрат на утримання квартири.

Згідно зі статтею 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язання.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель та виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 даного Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (частина 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, де Велика Палата погодилася з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані такі послуги та не знайшла підстав для відступу від висновку Верховного Суду України у постанові від 20 квітня 2016 року при розгляді справи № 6-2951цс15 (пункти 19-20).

Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 щодо обов`язковості сплати комунальних послуг незалежно від наявності договору.

Судом встановлено, що 21.09.2022 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано юридичну особу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «П`єр» з місцезнаходженням за адресою: 65045, Одеська область, місто Одеса, пров. Успенський, будинок 11. Номер запису в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань 1005561020000081225 (том І: а.с. 31-32).

Загальними зборами ОСББ «П`єр» від 15.10.2022 співвласниками були прийняті наступні рішення:

1. З 01 листопада 2022 року співвласники відмовляються від послуг з експлуатації житлового комплексу «П`ЄР», за адресом: АДРЕСА_2 , які надає Приватне підприємство «КК «КОЇН», у зв`язку з відмовою від послуг, та прийняттям рішення про зміну форми управління Будинком, розірвати/припинити, з 01 листопада 2022 року, договори про надання послуг з експлуатації житлового комплексу «П`ЄР», за адресом: АДРЕСА_2 та договори про відшкодування витрат, укладені між співвласниками багатоквартирного будинку № 11 та ПП «КК «КОЇН»;

2. З 01 листопада 2022 року усі функції з управління багатоповерховим будинком та прибудинкової території, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_2 , а також належні до Будинку будівлі та споруди, які призначені для задоволення потреб його співвласників передати в управління ОСББ «П`ЄР» (том І: а.с. 33-35).

Згідно ч. 31 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» Замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання до створення об`єднання, протягом 30 календарних днів з дня направлення об`єднанням відповідного звернення забезпечує передачу такому об`єднанню:

одного комплекту проектної документації на будівництво та іншої технічної документації на багатоквартирний будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

інформації та документів щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань тощо.

Також встановлено, що Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 04 грудня 2023 року у справі № 916/584/23 зобов`язано ПП «КК «КОІН» передати ОСББ «П`єр» за актом приймання-передачі документацію на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: 1) щодо технічного стану об`єкта, у тому числі: - документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту; - технічний паспорт на будинок; - паспорт земельної ділянки; - план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений, відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998р. № 56, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.1998 р. за № 393/2833 та рішенням про відведення земельної ділянки під забудову; - паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва; - проектна документація зі схемами влаштування внутрішньо будинкових систем; - проектно-кошторисна документація та виконавчі креслення на будинок та споруду об`єкта, щодо підключення об`єкту до мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення тощо; - акт технічного стану об`єкта на момент приймання-передачі; - схеми внутрішньо будинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення тощо; - виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення); - проектно-кошторисна документація на котельню, технічні паспорти котельні та котельного господарства, котлові книги та книги обліку розходу газу, води, електроенергії, акти виконаних робіт з обслуговування та ремонту обладнання котельні, виконавчі креслення підключення котельні до мереж централізованого постачання холодної та водовідведення, газо- та електропостачання, тощо; - паспорти ліфтового господарства; - кошториси, описи робіт з поточного та капітального ремонту; - журнали заявок мешканців об`єкта; - протоколи виміру опору ізоляції електромереж; - протоколи огляду системи вентиляції; - енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; - технічна документація обладнання котельної; - технічна документація на ліфти; - акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; - паспорти, гарантійні документи, акти випробування, акти технічного огляду, повірки й опломбування та інші технічні документи та систем, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку; - акти планового огляду технічного стану багатоквартирного будинку та його прибудинкової території за 2022 рік (весняний та осінній); - журнал обліку результатів планових та позапланових огляду Будинку; - плани-графіки складу робіт з технічного обслуговування Будинку і терміни їх виконання за весь час (щотижневі, щомісячні, за рік); - річний план поточного ремонту на 2022 рік; 2) щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об`єктом: - обліку мешканців об`єкта, а також власників, співвласників окремих приміщень об`єкта, які у ньому не мешкають; - правовідносин попереднього балансоутримувачу чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг, найму, оренди та користування приміщеннями об`єкта; - планових заходів за попередній та на поточний роки, необхідних для утримання об`єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об`єкта; передати всі наявні копії ключів від усіх службових, допоміжних, технічних і т.д. приміщень будинку; - дані бухгалтерського обліку доходів та витрат на утримання багатоквартирного будинку протягом строку дії договорів управління; - інформацію про виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку та інженерних систем протягом строку дії договору управління, але не більше ніж три останні роки; - інформацію про виникнення аварійних ситуацій і технічних несправностей у розрізі конструктивних елементів та інженерних систем за строк дії договору управління, але не більше ніж три останні роки».

Таким чином, до 04.12.2023, тобто набранням рішенням у справі № 916/584/23 законної сили, послуги надавало ПП «КК «КОІН», доказів на підтвердження здійснення ОСББ «П`ЄР» з 01.11.2022 року послуг з управління багатоквартирним будинком та надання житлово-комунальних послуг надано не було.

Позивач просить стягнути заборгованість у період з 01.10.2021 по 31.01.2023, тобто до набранням рішенням законної сили, а, отже, у період коли саме позивач надавав послуги співвласникам будинку, зокрема ОСОБА_1 .

Так, на підтвердження розміру заборгованості відповідачки ОСОБА_1 , позивач надав бухгалтерську довідку № 6 від 03.03.2023, в якій зазначено, що згідно інвентаризації розрахунків з контрагентами на 31.03.2023 виявлено дебіторську заборгованість за договором про надання послуг від 16.08.2021 та договором про відшкодування комунальних витрат від 16.08.2021(том І: а.с. 8).

Зокрема з бухгалтерської довідки № 6 вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 19866,56 грн., з яких: 1325,82 грн. вода холодна, 120,38 грн. водозабезпечення з/м, 6227,90 грн. електроенергія, 2596,26 грн. електроенергія з/м, 1171,62 грн. оренда землі, 6883,04 грн. безпека комплексу, 12852,00 грн. послуга з управління (з/п персоналу), 1573,85 грн. сервісні послуги. Заборгованість у розмірі 12884,31 грн. ОСОБА_1 була сплачена, у зв`язку з чим залишок заборгованості складає 19866,56 грн.

При цьому, зазначені у бухгалтерській довідці №6 за березень 2023 види послуг таких як: вода холодна, водозабезпечення загального користування, електроенергія, електроенергія загального користування, передбачені договором про відшкодування комунальних витрат від 16.08.2021.

Відповідно до п.1.1. укладеного між Приватним підприємством «КК «КОІН» (як управителем) та ОСОБА_1 (як користувачем) договору №б/н від 16.08.2021 «Про відшкодування комунальних витрат» врегульовані правовідносини, пов?язані з відшкодуванням Користувача на користь Управителя комунальних витрат по забезпеченню постачання електроенергії, холодної води та водовідведення, газу та технічне обслуговування мереж газопроводу, приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками відповідно до статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Управитель багатоквартирного будинку це фізична особа-підприємець або юридична особа-суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

За своїм змістом договір про надання послуг, який укладено між позивачем та відповідачем є договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, оскільки, згідно пункту 5 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг - п. 1 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 19 вказаного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 24 вказаного Закону балансоутримувач зобов`язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна. Однак пунктами 1 та 5 частини 3 ст. 20 вказаного Закону також передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У пункті 5 ч. 1 ст. 20 вказаного Закону вказано, що споживач має права на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством, а не на звільнення від сплати за них.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов`язань.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки ОСОБА_1 не виконує умови укладених договорів, при цьому частково здійснювала оплату за отримані послуги на підставі укладених договорів, що підтверджує визнання нею свого обов`язку оплачувати надані послуги, ПП «КК «КОІН» на законних підставах вимагає усунення порушень, які були допущені відповідачкою при виконанні вищезазначених договорів в частині оплати наданих послуг, шляхом стягнення заборгованості з відповідачки на користь позивача за період з 01.10.2021 по 31.01.2023.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідачка ОСОБА_1 не надала до суду доказів про оплату фактично отриманих комунальних послуг у період з 01.10.2021 по 31.01.2023 іншому постачальнику таких послуг або іншому управителю.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволені позовних вимог за недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 19866,56 грн.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_1 до ПП «КК «КОІН», за участю третьої особи ОСББ «П`ЄР» про визнання договорів не дійсними, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у відповідності до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями частин другої та третьої статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 216 ЦК України, загальним правовим наслідком недійсності правочину є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли у зв`язку із вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Згідно з ч.1 ст.236 ЦК України, правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Посилання позивачки ОСОБА_1 за зустрічним позовом на те, що спірні договори не відповідають типовому договору, укладені без рішення загальних зборів співвласників будинку та не відповідають вимогам законодавства у сфері управління багатоквартирним будинком, самі по собі не свідчать про наявність визначених законом підстав недійсності правочинів.

Так, Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Закон України «Про житлово-комунальні послуги» не містять заборони на укладення індивідуальних договорів між виконавцем житлово-комунальних послуг та окремим власником квартири. Відсутність рішення загальних зборів співвласників сама по собі не свідчить про недійсність укладеного між сторонами індивідуального договору.

Договір про надання послуг від 16 серпня 2021 року та договір про відшкодування комунальних витрат від 16 серпня 2021 року, укладені між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «КК КОІН» відповідають ознакам типових договорів про надання комунальних послуг.

ОСОБА_1 добровільно підписано вищевказані договори з Приватним підприємством «КК КОІН». При цьому, як встановлено судом вказані договори виконувалися ОСОБА_1 протягом певного часу, а отже ОСОБА_1 визнавались дійсними. Оскільки послуги нею споживались та частково оплачувались, на протязі дії договору заяви про зміну умов договору чи розірвання не надходили, правочин є укладеним без істотних порушень та не може визнаватись недійсним.

Також матеріали справи не містять доказів того, що під час укладення договорів волевиявлення позивачки не було вільним або не відповідало її внутрішній волі, чи що вона діяла під впливом помилки, обману, насильства або інших обставин, які відповідно до закону можуть бути підставою для визнання правочину недійсним.

За таких обставин підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що ПП «КК «КОІН» належними та допустимими доказами довело факт надання ОСОБА_1 житлово-комунальних послуг, їх обсяг та розмір утвореної заборгованості, у зв`язку з чим первісний позов підлягає задоволенню. Водночас доводи зустрічного позову не підтверджують наявності передбачених статтями 203, 215 ЦК України підстав для визнання недійсними договору про надання послуг від 16 серпня 2021 року та договору про відшкодування комунальних витрат від 16 серпня 2021 року, а тому підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства «КК «КОІН» є доведеною, тому вона підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового про задоволення позовних вимог Приватного підприємства «КК «КОІН» та відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат

Вирішуючи питання про судові витрати у справі відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, апеляційний суд виходить із такого розрахунку.

Так, відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подачу позовної заяви Приватне підприємство «КК «КОІН» сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №710 від 07.03.2023, а за подачу апеляційної скарги 3222,00 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №1092 від 17.11.2023.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду справи позовні вимоги Приватного підприємства «КК «КОІН» підлягають задоволенню, тому за подання позовної заяви та апеляційної скарги з відповідачки на користь позивача належить стягнути судовий збір у загальному розмірі 5906,00 грн (2684,00 грн. + 3222,00 грн.)

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «КК «КОІН» задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16 жовтня 2023 року скасувати, ухвалити нове.

Позов Приватного підприємства «КК «КОІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово – комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Приватного підприємства «КК «КОІН» (код ЄДРПОУ: 43952383) заборгованість в розмірі 19866 гривень 56 копійок за надання житлово комунальних послуг.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Приватного підприємства «КК «КОІН» (код ЄДРПОУ: 43952383) судовий збір у загальному розмірі 5906,00 гривень сплаченого в суді першої та апеляційної інстанції.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «КК «КОІН», третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «П`ЄР», про визнання договорів недійсними відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.06.2026

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.М. Таварткіладзе

Оригінал: reyestr.court.gov.ua