Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №504/1943/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5182/26

Справа № 504/1943/25

Головуючий у першій інстанції Литвинюк А.В.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Драгомерецького М.М., Комлевої О.С.,

розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» на ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 15 січня 2026 року у цивільній справі за позовом Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» до Приватного підприємства «Південьпарксервіс» про стягнення завданої шкоди,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

15 травня 2025 року через систему Електронний суд ГО «Товариство «ВОСТОК», в інтересах якої діє керівник Абрамович О.В. звернулася до Доброславського районного суду Одеської області із позовною заявою до ПП «Південьпарксервіс» про стягнення коштів у сумі 7075200 грн в якості компенсації за завдану шкоду, посилаючись на те, що ПП «Південьпарсервіс» у березні 2015 року без повноважень, шляхом встановлення шлагбауму на в`їзді до гаражів на земельній ділянці, кадастровий номер:5122785800:01:001:0435, площею 12га, з громадянами (власниками гаражів) було укладено договори на «парковку побудованих капітальних гаражів». При цьому під час укладення договорів ПП «Південьпарксервіс» замовчувало відсутність оренди на земельну ділянку (договір оренди на земельну ділянку було укладено тільки через 5 років - 26.10.2020).

Вважає, що договори, укладені ПП «Південьпарксервіс» з власниками гаражів (членами ГО «Товариство «Восток» суперечить інтересам суспільства (ст.ст. 203,215,228,230,236 ЦК України), приписам ст.13 ЦК України та Європейському принципу «Доброго врядування», чим було завдано шкоди громадянам (членам ГО «Товариство «Восток») на суму 7075200 гривень.

При цьому, ГО «Товариство «Восток», звернувшись з цим позовом до суду, реалізувала передбачені її статутними завданнями представницькі функції щодо захисту прав фізичних осіб - членів такої організації, відтак позов у цій справі фактично подано в інтересах фізичних осіб, які є членами товариства, а не на захист власних інтересів позивача, як юридичної особи.

Процесуальні дії у справі у суді першої інстанції.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2025 року прийнято до свого провадження матеріали позовної заяви ГО «Товариство «ВОСТОК», в інтересах якої діє керівник Абрамович О.В. до ПП «Південьпарксервіс» про стягнення завданої шкоди. Клопотання ГО «Товариство «ВОСТОК», в інтересах якої діє керівник Абрамович О.В. про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви залишено без задоволення. Позовну заяву ГО «Товариство «ВОСТОК», в інтересах якої діє керівник Абрамович О.В. до ПП «Південьпарксервіс» (ЄДРПОУ 39534303) про стягнення завданої шкоди залишено без руху і надано заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання позивачем ухвали..

В даній ухвалі зазначено, що в порушення вимог п.2. ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві не вказано ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін - 1100 фізичних осіб, в інтересах яких подано цей позов; поштовий індекс; а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Також не вказано у позовній заяві і обставин, якими ГО «Товариство «ВОСТОК» обґрунтовує свою діяльність та підстави звернення стосовно кожного із 1100 громадян (окремо по кожному з них) з вимогами про визнання права на земельну ділянку; доказів перебування цих 1100 громадян у складі членів (учасників) ГО «Товариство «ВОСТОК» в інтересах яких подано позов; доказів наявності у цих осіб на праві власності (чи іншому законному праві) будинків, гаражів чи інших приміщень, що потребують судового захисту та відновлення порушеного права, як власників вказаних приміщень.

Окрім того, в порушення вимог ст.177 ЦПК України до позовної заяви не додано жодних доказів, що підтверджують направлення 1100 громадянам (в інтересах яких подано позов) копій позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до приписів ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керівник ГО «Товариство «ВОСТОК» (ЄДРПОУ 42238831), ОСОБА_1 , посилаючись на те, що є неприбутковою організацією, у позовній заяві просить витрати у зв`язку із сплатою судового збору покласти на відповідача та звільнити від сплати судового збору за подання позовної заяви.

В обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору посилається на те, що позивач у статусі громадської організації захищає не власні інтереси як юридичної особи, а фактично діє в інтересах фізичних осіб – членів ГО «Товариство «ВОСТОК» число яких складає 1100 членів та представляє їхні інтереси в суді на підставі положень Закону України «Про громадські об`єднання» та відповідно до статутних завдань такої організації, а тому відповідно до приписів ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» підлягає звільненню від сплати судового збору.

Однак суд першої інстанції не вбачав достатньо правових підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору за подання цього позову до суду.

20 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» керівник ГО «Товариство «ВОСТОК», Абрамович О.В. на виконання вимог ухвали суду від 23 жовтня 2025 року звернувся до суду з заявою про усунення недоліків, в якій просив суд звільнити ГО «Товариство «ВОСТОК» від сплати судового збору з посиланням на ч.3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. 24,25 ЗУ «Про об`єднання громадян» та прийняти до розгляду позовну заяву.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 15 січня 2026 року заяву керівника ГО «Товариство «ВОСТОК» - Абрамовича О.В. про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви залишено без задоволення. Позовну заяву ГО «Товариство «ВОСТОК», в інтересах якої діє керівник Абрамович Олексій Володимирович до Приватного підприємства «Південьпарксервіс» про стягнення завданої шкоди вирішено вважати неподаною та повернено позивачу.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» Абрамович О.В.. просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач як громадська організація, представляючи інтереси своїх членів ГО «Товариство «Восток» – фізичних осіб, звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»

Порядок розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України йдеться про те, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У вказаній цивільній справі апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 13, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 18 червня 2026 року.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 15 січня 2026 року позивачем не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 23.10.2025, докази сплати судового збору не надано.

Крім того суд першої інстанції зазначив, що підстави для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору відсутні, та вона не може враховуватися у якості виконання вимог ухвали суду від 23.10.2025 року про залишення без руху позовної заяви, оскільки ст.5 Закону України «Про судовий збір» не надає вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить норми про те, що пільги надають лише за пред`явлення позову, а спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, визначив, що ця пільга надається з метою захисту споживачами їх порушених прав.

Суд першої інстанції зазначив, що ГО «Товариство «Восток» не надано доказів наявності у 1100 осіб (в інтересах яких подано цей позов та які можуть отримати статус позивачів у цій справі) встановлених законом підстав для звільнення від сплати судового збору за подання позову до суду, відтак приписи ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути застосовані до виниклих правовідносин, оскільки позов подано саме юридичною особою ГО «Товариство «Восток», а не учасниками громадської організації, як споживачами певних послуг.

Однак колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що в ухвалі Доброславського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2025 року зазначено, що керівник ГО «Товариство «ВОСТОК» (ЄДРПОУ 42238831), ОСОБА_1 , посилаючись на те, що є неприбутковою організацією, у позовній заяві просив витрати у зв`язку із сплатою судового збору покласти на відповідача та звільнити від сплати судового збору за подання позовної заяви.

В обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору позивач посилається на те, що позивач у статусі громадської організації захищає не власні інтереси як юридичної особи, а фактично діє в інтересах фізичних осіб – членів ГО «Товариство «ВОСТОК» число яких складає 1100 членів та представляє їхні інтереси в суді на підставі положень Закону України «Про громадські об`єднання» та відповідно до статутних завдань такої організації, а тому відповідно до приписів ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» підлягає звільненню від сплати судового збору.

Проте суд першої інстанції не вбачав достатніх правових підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору за подання цього позову до суду, а тому позивачу необхідно було надати суду докази сплати судового збору за подання позову за 1 вимогу майнового характеру в розмірі 106128 грн.

20 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» керівник ГО «Товариство «ВОСТОК» Абрамович О.В. на виконання вимог ухвали суду від 23 жовтня 2025 року звернувся до суду з заявою про усунення недоліків, в якій просив суд звільнити ГО «Товариство «ВОСТОК» від сплати судового збору з посиланням на ч.3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів» та прийняти до розгляду позовну заяву.

В обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору посилається на те, що позивач у статусі громадської організації захищає не власні інтереси як юридичної особи, а фактично діє в інтересах фізичних осіб – членів ГО «Товариство «ВОСТОК» та представляє їхні інтереси в суді на підставі положень Закону України «Про громадські об`єднання» та відповідно до статутних завдань такої організації, а тому відповідно до приписів ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» підлягає звільненню від сплати судового збору.

Відповідно до відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання – це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів; за організаційно-правовою формою воно утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація – це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Згідно з вимогами статті 11 вказаного Закону статут громадського об`єднання, зокрема, має містити відомості про мету (цілі) та напрями його діяльності; повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи).

У частині другій статті 21 цього Закону визначено, що громадське об`єднання зі статусом юридичної особи наділено правами бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства; здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об`єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об`єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об`єднанням включаються до ЄДР.

З матеріалів справи вбачається, що як і у позовній заяві, так і у заяві про усунення недоліків позивач зазначає, що фактично діє в інтересах фізичних осіб – членів ГО «Товариство «Восток» та представляє їхні інтереси в суді, керуючись приписами ЗУ «Про громадські об`єднання» та статутними завданнями такої організації.

Отже, громадська організація, звертаючись з позовом до ПП «Південьпарксервіс», про відшкодування шкоди, реалізувала передбачені її статутними завданнями представницькі функції щодо захисту прав фізичних осіб – членів такої організації, які, на думку позивача, порушив відповідач.

Також у позовній заяві позивач стверджує, що спірні правовідносини між сторонами у справі, що розглядається, виникли на підставі укладених договорів про надання місця під установку гаража і надання послуг на території ПП «Південьпарксервіс» між відповідачем ПП «Південьпарксервіс» та учасниками ГО «Товариство «Восток», а тому позовні вимог ГО «Товариство «Восток» спрямовані на захист прав споживачів.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулюються відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлені права споживачів, а також визначений механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» виконавцем є суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; виробником є суб`єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб`єкта господарювання; або імпортує товар; споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; продукція – будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Як вбачається з наведеного, ГО «Товариство «Восток» в особі його учасників та ПП «Південьпарксервіс» не пов`язані господарськими правовідносинами, а учасники ГО «Товариство «Восток» є фактично споживачами послуг, що надає ПП «Південьпарксервіс» за договором.

Отже, при вирішенні питання про відкриття провадження за позовною заявою ГО «Товариство «Восток», суд першої інстанції не дослідив правової природи цього спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Враховуючи те, що позивач у статусі громадської організації у цій справі захищає не власні інтереси юридичної особи, а фактично діє в інтересах фізичних осіб – членів ГО «Товариство «Восток» та представляє їхні інтереси в суді, які у вказаних правовідносинах є споживачами послуг, а тому підлягає звільненню від сплати судового збору на підстав ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»

Вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до порушення норм процесуального права, а отже висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви у зв`язку із не усуненням недоліків позовної заяви є передчасними.

Таким чином, не можна визнати обґрунтованою ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви з зазначених судом підстав.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, розглядаючи справу, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» задовольнити частково.

Ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 15 січня 2026 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18 червня 2026 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

О.С. Комлева