Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №464/6214/25 — Львівський апеляційний суд

Справа №464/6214/25 Головуючий у 1 інстанції:Тімченко О.В.

Провадження №22-ц/811/178/26 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

розглянувши у порядку письмово провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на додаткове рішення Сихівського районного суду м.Львова в складі судді Тімченко О.В. від 18 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», з участю третіх осіб без самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 18 грудня 2025 року задоволено заяву частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд» на користь ОСОБА_2 1500 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовлено у задоволенні решти заяви.

Вказане рішення оскаржила ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі просить скасувати додаткове рішення Сихівського районного суду м.Львова від 18 грудня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким задоволити повністю заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Вважає оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки суд неправомірно втрутився у договірні відносини сторін і без належних доказів та підстав зменшив документально підтверджений розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає, що позивач на підтвердження понесених витрат подав до суду копію Договору №100/25 про надання правничої допомоги від 09.05.2025, копію акту №1 про надання послуг від 14.11.2025 відповідно до Договору №100/25 про надання правничої допомоги від 09.05.2025. Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що загальний розмір фактично понесених витрат позивачем на професійну правову допомогу пов`язаних із розглядом цієї справи становить 35 000,00 гривень. Щодо недопустимості зменшення судом розміру витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Також повідомляє, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Звертає увагу, що положення цивільного законодавства та судова практика підтверджує, що суд не може самостійно ініціювати зменшення таких витрат без відповідної заяви сторони. Окрім того, наголошує, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а тому сторона не повинна надавати докази на підтвердження обґрунтованості ринкової вартості послуг. Тобто суд не врахував, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судових засіданнях, а й за інші дії поза судовим засіданням (складання позовної заяви, додаткових пояснень, заяви про виклик свідка, клопотання про витребування доказів, надання консультацій, підготовка до розгляду), що підтверджується актами, наданими позивачем.

Відповідно до ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, заяви про ухвалення додаткового рішення, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного додаткового рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 2, 7, 133, 141, 258, 259, 263-265, 270 ЦПК України, та задовольняючи заяву частково, – виходив з того, що позивачем заявлено про відшкодування за рахунок відповідача 35 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у підтвердження чого надано: договір про надання правової допомоги з Адвокатським об`єднанням «Енергія права» в особі керуючого партнера Булат Н.О. від 09 травня 2025 року, акт надання послуг від 14 листопада 2025 року, Достовірність таких доказів позивачем не ставилась під сумнів. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховував: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Суд першої інстанції керувався тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Указані критерії адвокатських витрат є оціночним поняттям. Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними. Суд критично оцінив співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом вказаних вище послуг. Указаний спір належить до справ незначної складності, що визнана малозначною, розгляд справи проводився без повідомлення (виклику) сторін, щодо вирішення спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, існує безліч сталої та послідовної практики Верховного Суду, обсяг юридичної аналітичної й технічної роботи, виходячи з критерію розумності, пропорційності, справедливості співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до переконання, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та необґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає зменшенню. Зважаючи на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500 грн.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, доводи ж скарги таких висновків суду не спростовують.

У вересні 2025 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», з участю третіх осіб без самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому просив:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з Обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором №М01.106.79206 від 28 жовтня 2016 року у розмірі 340744,77 грн., вчинений 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі №3599.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за №3599) про стягнення з позивача (боржника) на користь відповідача (стягувача) як правонаступника АТ «ІДЕЯ БАНК» заборгованості за кредитним договором №М01.106.79206 від 28 жовтня 2016 року за період з 04 грудня 2020 року по 11 грудня 2020 року у розмірі 340244,77 грн. із стягненням плати у відповідності до ст.31 Закону України «Про нотаріат» у розмірі 500,00 грн., загалом 340744,77 грн. Вказував, що даний виконавчий напис вчинений всупереч вимогам чинного законодавства України, з огляду на вчинення такого на кредитному договорі, укладеному в простій письмовій формі, відсутність безспірності заборгованості боржника, невідповідність суми заборгованості, вказаній у виконавчому написі, дійсному розміру заборгованості, що в сукупності свідчить про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 13 листопада 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем (зареєстрований в реєстрі за №3599) про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд» заборгованість в розмірі 340744,77 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд» на корить ОСОБА_2 1816,80 грн. судового збору.

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначала, що 13.11.2025 у справі суд прийняв рішення, яким позовні вимоги задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем (зареєстрований в реєстрі за №3599) про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд» заборгованість в розмірі 340744,77 грн. Вказувала, що у позовній заяві, позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 35 000,00 грн. - оплата правової (професійної правничої) допомоги. Звертала увагу, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Вважала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним, оскільки надання заяв по суті вимагається процесуальним законодавством та є необхідною передумовою реалізації захисту порушеного права, а тому відповідає критерію необхідності, а також розумності таких витрат як і подання додаткових пояснень, процесуальних заяв.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України, Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову – на відповідача;

2) у разі відмови в позові – на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №671/1957/20.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.05.2025 між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «Енергія права» в особі керуючого партнера Булат Н.О. укладено Договір №100/25 про надання правничої допомоги.

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору, Адвокатське об?єднання зобов?язується відповідно до звернень Клієнта на умовах та в порядку, передбаченому цим Договором та чинним законодавством, здійснювати представництво інтересів Клієнта:

- як позивача з усіма правами, наданими ГПК, ЦІК України у справі про визнання виконавчого напису, вчиненого 20.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрованим в реєстрі за №3599 таким, що не підлягає виконанню.

- як сторони виконавчого провадження (стягувача, боржника) з усіма правами, наданими представнику відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»,

- у взаємовідносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п.1.2. вказаного Договору, клієнт надає Адвокатському об?єднанню в особі його учасників (чи у необхідних випадках інших залучених осіб – помічників, технічного персоналу тощо) право на вчинення від імені Клієнта усіх передбачених законодавством дій, які може вчинити Клієнт, в т.ч. (але не виключно) наступні повноваження:

- отримувати інформацію, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи;

- одержувати копії рішень, ухвал, постанов, інших процесуальних документів;

- брати участь у судових засіданнях, судовому провадженні;

- збирати докази, подавати адвокатські запити;

- подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам; брати участь у безпосередній перевірці доказів;

- давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

- оскаржувати рішення і ухвали суду, інші процесуальні документи, дії чи бездіяльність, користуватися іншими процесуальними правами;

- підписувати, подавати, позовну заяву, заперечення, відзиви, відповіді на відзив, додаткові пояснення, заяви, клопотання, зауваження тощо;

- підготовка документів за завданням Клієнта;

- представництво інтересів Клієнта у відносинах з іншими суб?єктами.

Відповідно до п.4.1 вказаного Договору, вартість наданих Адвокатським об?єднанням послуг (гонорар) становить 35 000,00 грн. (тридцять п?ять тисяч гривень 00 коп.). Зазначена оплата здійснюється Клієнтом наступним чином:

- Одноразовий платіж у розмірі 15 000,00 грн. (п?ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) сплачується Клієнтом протягом п?яти робочих днів після підписання даного Договору.

- Залишок вартості наданих Адвокатським об?єднанням послуг у розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) сплачується Клієнтом щомісячними платежами у розмірі 5000,00 грн. (п?яти тисяч гривень 00 копійок) впродовж 4 (чотирьох) наступних місяців, починаючи з вересня 2025 року. Кожен наступний платіж здійснюється не пізніше 9 (дев?ятого) числа відповідного місяця.

Відповідно до п 4.2. вказаного Договору, клієнт додатково оплачує витрати Адвокатського об?єднання, які понесені для виконання доручень Клієнта (оплата нотаріального засвідчення, судового збору, перекладу документів тощо). Зазначена оплата здійснюється Клієнтом протягом п?яти робочих днів після надання Адвокатським об?єднанням підтверджуючих документів або їх копій.

Відповідно до п.5.1 вказаного Договору, Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до повного виконання взаємних зобов`язань.

14 листопада 2025 року між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «Енергія права» в особі керуючого партнера Булат Н.О. складено Акт №1 про надання послуг відповідно до Договору №100/25 про надання правничої допомоги від 09 травня 2025 року.

Відповідно до вказаного Акту, Адвокатське об?єднання «Енергія права» надало, а Клієнт прийняв юридичні послуги, а саме: представництво інтересів Клієнта як позивача у справі №464/6214/25 (провадження №2/464/2711/25) про визнання виконавчого напису, вчиненого 20.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрованим в реєстрі за №3599 таким, що не підлягає виконанню вартістю 35 000,00 грн.

Таким чином, загальна сума витрат на правничу допомогу понесена ОСОБА_2 в суді першої інстанції становить 35 000,00 грн.

Однак, що стосується доводів апеляційної скарги про те, що суд не врахував, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судових засіданнях, а й за інші дії поза судовим засіданням таких як: складання позовної заяви, додаткових пояснень, заяви про виклик свідка, клопотання про витребування доказів, надання консультацій, підготовка до розгляду тощо, то колегія суддів зазначає таке.

З аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією, яка міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Разом з тим, сам по собі факт укладення договору про надання правничої допомоги та складення акта приймання-передачі послуг із визначенням фіксованої суми гонорару не є безумовним підтвердженням співмірності заявлених витрат із фактичним обсягом наданої правничої допомоги у конкретній справі для цілей їх розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом подано Договір про надання правничої допомоги від 09 травня 2025 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «Енергія права» в особі керуючого партнера Булат Н.О., а також Акт надання послуг від 14 листопада 2025 року. У зазначеному Акті визначено загальну (фіксовану) вартість наданих послуг у розмірі 35 000,00 грн., однак відсутній детальний опис виконаних адвокатом робіт, обсяг наданих послуг, їх конкретний зміст, а також розподіл витраченого часу на кожну процесуальну дію.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити співмірність заявлених витрат із фактичним обсягом наданої правничої допомоги кожного виду, його необхідністю у межах цієї справи та розумністю заявленого розміру, що є обов`язковими критеріями для їх розподілу відповідно до статті 141 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява № 19336/04, § 268).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження №11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Тому, колегія суддів вважає, що розмір витрат, визначений п.4.1. Договору про надання правової допомоги укладеного між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «Енергія права» в особі керуючого партнера Булат Н.О. у розмірі 35 000,00 грн. є завищеним, не співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокаткою на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокаткою послуг та виконаних робіт.

Відтак, зважаючи на обсяг виконаних робіт, здійснених адвокаткою, складність справи та підготовку до неї, обґрунтованість та пропорційність наданих послуг до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є правильними, а визначений судом першої інстанції розмір понесених позивачем витрат на правничу професійну допомогу є достатнім.

Враховуючи вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити. Додаткове рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін як таке, що відповідає обставинам, що мають значення та вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Додаткове рішення Сихівського районного суду м.Львова від 18 грудня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 18 червня 2026 року.

Судді: Я.А. Левик

М.М.Шандра

Н.П.Крайник