Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №740/3608/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3608/25

Провадження № 1-кп/740/118/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025270380000130 від 07.02.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжина Чернігівської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2025 року народження, офіційно не непрацевлаштованого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.121 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_7

встановив:

формулювання пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення, відповідно до епізоду злочинної діяльності за ч.4 ст.296 КК України, яке визнане судом недоведеним.

06.02.2025, близько 22 години 02 хвилин, ОСОБА_3 , прибув за адресою: АДРЕСА_3 , на територію « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де на той час також перебував потерпілий ОСОБА_6 .

У подальшому ОСОБА_3 , висловлюючи голосно нецензурну лайку, вийшов з автомобіля, відразу підбіг до приміщення, де знаходились потерпілий ОСОБА_6 та тимчасово виконуючий обов`язки адміністратора автомийки ОСОБА_8 . У ході розмови з ОСОБА_6 , ОСОБА_3 спровокував з потерпілим з незначного приводу конфлікт, а саме з підстав спілкування ОСОБА_6 зі знайомою йому дівчиною, при цьому, використовуючи образливі вислови в бік потерпілого, змусив останніх вийти на вулицю.

ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що знаходиться у громадському місці на відкритій території працюючої автомийки поблизу супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у присутності сторонніх осіб, керуючись хуліганськими спонуканнями, явно виходячи поза межі встановлених норм та правил поведінки у суспільстві, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось винятковим цинізмом до суспільних відносин, продовжив конфлікт з потерпілим, висловлюючи нецензурну лайку та погрози в бік потерпілого, з метою самоутвердитись в очах потерпілого ОСОБА_6 та тимчасового співробітника мийки ОСОБА_8 , та інших осіб, які перебували у зазначеному громадському місці, за рахунок приниження потерпілого ОСОБА_6 , діючи з особливою зухвалістю, що виразилась у насильстві із заподіянням тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_3 , використовуючи при цьому предмет, що спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень - ніж, попередньо прихований в його долоні від зору ОСОБА_6 , як засіб залякування як потерпілого, так і оточуючих, з метою нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, завдав одного різаного удару ножем в область обличчя ОСОБА_6 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді різаної рани обличчя в ділянці лівої щоки з пошкодженням підлеглих жувальних м`язів та вивідного протока лівої привушної слинної залози, та на теперішній час наслідком загоєння вказаних ушкоджень є хронічний сіалоденіт лівої привушної слинної залози та посттравматична деформація лівої щочної та привушно-жувальної ділянок, та внаслідок загоєння даного ушкодження спричинено рубцеву деформацію лівих щочної та привушно-жувальної ділянок.

Після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , у незначний проміжок часу, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на хуліганство, зайшов до приміщенні «Автомийка - АРМАНДО», де знаходились ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , та, використовуючи при цьому предмет, що спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, а саме тримаючи в руці перцевий газ Терен-4, що заздалегідь взяв із собою з метою вчинення хуліганських дій, неодноразово розпилив в обличчя ОСОБА_6 та ОСОБА_8 дратівливу речовину сльозогінної дії, таким чином заподіяв їм фізичного болю.

Таким чином ОСОБА_3 висловив зухвалий виклик соціальному оточенню, очікуючи реакції на власні провокаційні дії від потерпілого та тимчасового співробітника мийки ОСОБА_8 , який на той момент перебував поруч, що могло бути приводом для подальшого насильства.

У результаті умисних хуліганських дій ОСОБА_3 грубо порушено громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, що призвело до зриву нормальної роботи автомийки «АРМАНДО» протягом понад 20 хв, до часу закриття закладу, а також заподіяно шкоду особистим інтересам потерпілого ОСОБА_6 , наданих йому Конституцією України, правам повагу до гідності, свободу та особисту недоторканність. Зокрема, ОСОБА_3 завдано ОСОБА_6 фізичного болю внаслідок застосування перцевого газу Терен-4. Окрім того, ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді різаної рани обличчя в ділянці лівої щоки з пошкодженням підлеглих жувальних м`язів та вивідного протока лівої привушної слинної залози, та на теперішній час як наслідок загоєння вказаних ушкоджень є хронічний сіалоденіт лівої привушної слинної залози та посттравматична деформація лівої щочної та привушно-жувальної ділянок, та внаслідок загоєння даного ушкодження спричинено рубцеву деформацію лівих щочної та привушно-жувальної ділянок.

Сформульоване обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України, визнане судом доведеним.

06.02.2025 близько 22 години 02 хвилин, ОСОБА_3 , будучи на відкритій території працюючої автомийки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , де на той час також перебував потерпілий ОСОБА_6 , спровокував з потерпілим з незначного приводу конфлікт, а саме з підстав спілкування ОСОБА_6 зі знайомою йому дівчиною, у ході якого виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 дістав предмет - ніж, попередньо прихований в його долоні від зору ОСОБА_6 , та, тримаючи його в руці, завдав одного різаного удару ножем в область обличчя ОСОБА_6 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді різаної рани обличчя в ділянці лівої щоки з пошкодженням підлеглих жувальних м`язів та вивідного протока лівої привушної слинної залози, що на теперішній час наслідком загоєння вказаних ушкоджень спричинено хронічний сіалоденіт лівої привушної слинної залози та посттравматичну деформацію лівої щочної та привушно-жувальної ділянок, які у своїй сукупності відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я строком понад 3 тижні (більше ніж 21 добу) (відповідно до п.2.2.1.в, 2.2.2 та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ України №6 від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України»).

Обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість за пред`явленим обвинуваченням визнав частково та суду показав, що він мав відносини з ОСОБА_9 , вони три роки жили разом, сварилися, розлучалися, потім мирилися. З ОСОБА_10 він зустрічався кілька разів в компанії. 06.02.2025 він зустрівся з ОСОБА_11 на вулиці, сіли в машину, розмовляли. Він хотів з нею помиритися, був впевнений, що відносини відновляться. Раніше ОСОБА_12 спеціально казала, йому на зло, що була з бувшим хлопцем. Він вийшов з машини, щоб поговорити з ОСОБА_13 , яка зараз є його дружиною, повернувся ОСОБА_12 розмовляла по телефону, з її розмови дізнався, що ОСОБА_6 перебуває на «Кішені». ОСОБА_11 він не повідомляв, що поїде до ОСОБА_6 . В той день алкогольних напоїв він не вживав. З собою мав ніж, туристичний складний, лезо довжиною приблизно 12 см., шириною приблизно 3 см. На «Кішені» потерпілий був в будці на автомийці з ОСОБА_8 , він його позвав з будки на вулицю, ОСОБА_8 залишився всередині, вони відійшли в сторону, розмовляли на підвищених тонах, він казав: «що йому мало дівчат?», почався конфлікт. ОСОБА_6 не заперечував, що спілкується з ОСОБА_12 , почав грубіянити, нецензурно висловлюватися, спровокував його. На емоціях, спонтанно, він наніс ОСОБА_6 удар правою рукою, в руці був ніж, все відбулося в секунду. Ніж був в правій кишені штанів, як дістав ніж не пам`ятає. Потерпілий був напроти, він замахнувся зверху вниз. Коли ударив, кров побачив потім. Наміру завдавати ОСОБА_6 тілесних ушкоджень не мав, їхав поговорити. Події тривали приблизно 5 хвилин. По зросту ОСОБА_6 як він. Казав ОСОБА_6 «Що ти бігаєш? Поїхали в лікарню», потім сказав ОСОБА_14 викликати швидку, допомогу на місці потерпілому не надавав. Після події він з місця події поїхав, а згодом дізнавався про стан потерпілого та самостійно приїхав до лікарні, де вже перебували працівники поліції. Зазначив, що не переховувався, визнав конфлікт та висловив жаль з приводу події, вибачався, пропонував потерпілому кошти за моральну шкоду і на лікування. В лікарні ОСОБА_6 казав дати йому 15 тисяч доларів, тоді він не буде нічого писати. Зранку наступного дня його затримали. Він розумів, що накоїв. На місці конфлікту мав з собою газовий балончик, не пам`ятає чи застосовував його. Шкоду потерпілому відшкодував. Зробив для себе висновки, жалкує, що так сталося, події можливо було уникнути, прийняти вибір ОСОБА_12 , до цього б не дійшло. Зараз з ОСОБА_11 не зустрічається а ні він, а ні потерпілий. Визнає факт конфлікту між ним і ОСОБА_6 . Визнає, що ініціатор конфлікту був саме він та нанесення потерпілому ножового ушкодження з причини ревнощів. У приміщенні авто мийки він не був, стояв на вулиці, лише відчинив двері і покликав потерпілого. Вважає, що приміщення автомийки це не громадське місце. ОСОБА_15 стоїть далі від автомийки, до автомийки мають доступ громадяни. Сторонніх осіб під час конфлікту не було. Вони були з іншої сторони, в бік до кочегарки. Автомийка була зачинена або зачинялася в цей час доби. Зі слів потерпілого після ушкодження наслідки нормальні, все загоїлося.

Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_3 представлені, а судом допитані потерпілий та свідки.

Потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що з обвинуваченим наглядно знайомий по закладах відпочинку. 06.02.2025 він приїхав зі служби, був в м. Ніжині, вдень був з ОСОБА_11 , ввечері був сам. З ОСОБА_3 не контактував. Близько 22 години він приїхав до знайомого та знаходився у приміщенні адміністратора автомийки. Коли вийшов на вулицю, побачив ОСОБА_3 . Подальші події пам`ятає погано. Зазначив, що отримав удар в область обличчя. Поява ОСОБА_3 була для нього неочікуваною, тривало все близько п`яти хвилин. Конкретного змісту розмови не пам`ятає. Перед цим він телефонував ОСОБА_11 , казав, що скоро приїде до неї додому. Після дзвінка через 10-15 хвилин приїхав ОСОБА_3 . Вважає, що конфлікт відбувся через дівчину ОСОБА_11 , з якою ОСОБА_3 мав стосунки, через ревнощі. Після конфлікту він припинив зустрічатися з ОСОБА_12 . Інших осіб на місці конфлікту не пам`ятає. Крім нього, ОСОБА_3 нікому не погрожував. Все виглядало як приватний конфлікт між двома чоловіками.

Удар був схожий на ляпас рукою в область лівої щоки. Будь-якого ріжучого предмета в руках ОСОБА_3 він не бачив та не відчув поки не побачив кров. Після удару залишався на ногах, інших ударів йому не наносилося. Після удару він забіг в приміщення адміністратора, по шапку закрити рану, був в щоці, побіг в сторону «Велмарта».

Пізніше прибула швидка медична допомога, яку викликав ОСОБА_8 . Йому надали допомогу, а в лікарні зашили рану. Лікарі не повідомляли йому про тяжкі наслідки ушкодження, м`язи зачеплені не були. У перші дні після події він не міг нормально жувати через набряк щоки. Надалі проходив стаціонарне лікування у Ніжині, а потім близько двох місяців перебував на госпіталізації у Києві. Оперативне втручання не проводилося. Було пошкоджено сльозовий канал, однак з часом його функція відновилася. Звертався до лікарів з косметології, робити нічого не потрібно, все зажило.

На даний час стан його здоров`я є добрим, дискомфорту він не відчуває, ушкодження загоїлися природним шляхом. Шрам не змінює риси його обличчя, не заважає йому, болю він не відчуває. Себе покаліченим чи спотвореним - фізично або морально - не вважає. Під час посмішки чи відкривання рота форма обличчя не змінюється, асиметрії немає. Обвинувачений відшкодував моральні та матеріальні збитки, в розмірі який він хотів, вибачився, вони примирилися, претензій до нього не має.

Також зазначив, що ОСОБА_3 щось розпилював, однак не може стверджувати, що саме в його сторону, оскільки подразнення від газового балончика він не відчув.

Свідок ОСОБА_16 , суду показала, що знайома з ОСОБА_3 з 2022 року. У травні минулого року вони припинили стосунки, а восени того ж року вона почала зустрічатися з потерпілим ОСОБА_6 .

Щодо обставин отримання тілесних ушкоджень потерпілим зазначила, що безпосередньо на місці події вона не перебувала. 06 лютого 2025 року вдень вона бачилася з потерпілим ОСОБА_6 , приблизно з 14:00 до 16:00. Того ж дня ввечері, близько 20:00, вона випадково бачилася з ОСОБА_3 , коли гуляла із собакою, а він проїжджав повз. З приводу ОСОБА_6 вони не спілкувалися, однак ОСОБА_3 було відомо про її стосунки з ним.

Пізніше того ж дня ОСОБА_6 зателефонував їй та повідомив, що посварився з ОСОБА_17 і їде до лікарні. Обставин отримання тілесних ушкоджень він їй не пояснював. Коли ОСОБА_6 перебував у лікарні в місті Ніжині, вона приходила до нього. Після цього їхні відносини припинилися. Вважає, що розрив відносин був пов`язаний саме з отриманням потерпілим тілесних ушкоджень.

Після вказаних подій з ОСОБА_3 не бачилася, вважає їхні відносини завершеними.

Не знає, яким чином ОСОБА_3 дізнався про місцезнаходження ОСОБА_6 . Водночас припускає, що ОСОБА_3 міг чути її телефонну розмову з ОСОБА_6 . При ній ОСОБА_3 реальних погроз на адресу потерпілого не висловлював.

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що з ОСОБА_3 має приятельські відносин, з ОСОБА_6 також вони приятелі, дружить з його батьками, знає ОСОБА_11 . Раніше ОСОБА_3 і ОСОБА_11 зустрічалися, мали відносини, потім їх припинили. ОСОБА_11 зустрічалася з ОСОБА_6 . Конфлікт на якому ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження відбувся минулого року, було не холодно, ввечері. В той день він був на мийці, біля «Велмарту». З ОСОБА_3 і ОСОБА_6 не спілкувався. Конфлікту не бачив, чув крик, бійки не було. Хто кричав не знає. Не спілкувався на стоянці з обвинуваченим і потерпілим. В той день він приїздив до ОСОБА_6 в лікарню, він пояснював, що була бійка з ОСОБА_17 , із-за ОСОБА_12 . У нього була зашита щока, казав конфлікт з ОСОБА_17 із ревнощів. Подробиці у нього не питав. ОСОБА_11 і ОСОБА_6 познайомив він, були в одній компанії, про їх відносини не знає. Всім було відомо що ОСОБА_3 зустрічався з ОСОБА_12 . Йому не відомо чи помирилися обвинувачений з потерпілим. В день конфлікту він був на мийці, але самого конфлікту не бачив, але бачив ОСОБА_3 і ОСОБА_6 на місці конфлікту, бачив обох.

Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_3 представлені, а судом досліджені наступні письмові докази:

- протокол огляду (огляду місця події) від 07.02.2025, з фото таблицею до нього, про проведення огляду території торгівельного комплексу «Велмарт», магазинів, парковки, меблевого магазину та мийки автомобільної, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (а.к.п.142-155,т.1);

- протокол обшуку від 07.02.2025 про проведення обшуку у транспортному засобі «BMW» моделі «32ВІ» д.р.н. НОМЕР_1 , котрий розташований поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , із записом проведення обшуку автомобіля (а.к.п.159-163,т.1);

- протокол проведення слідчого експерименту від 07.02.2025, за участю потерпілого ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , з доданим оптичним диском (а.к.п.167-170,т.1);

- довідка КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Ніжинської міської ради, про те, що ОСОБА_6 перебуває на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП ІНФОРМАЦІЯ_5 з 07.02.2025 року і по теперішній час. Діагноз: Різана рана (довжина - 9 см, глибина - 3 см) обличчя в ділянці лівої щоки з пошкодженням жувальних м`язів (а.к.п.174,т.1);

- довідка 268 про звернення до відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги КН « ІНФОРМАЦІЯ_6 » 06.02.25 22:29, що звертався до відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , зі слів чоловік наніс поранення ножем 06.02 приблизно 22.00. Діагноз: Різана рана ділянки лівої щоки з пошкодженням жувальних м`язів (а.к.п.175,т.1);

- протокол проведення слідчого експерименту від 07.02.2025, за участю свідка ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_3 , з доданим оптичним диском (а.к.п.176-179,т.1);

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.02.2025, за яким ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.к.п.228,т.1);

- протокол огляду предмета від 08.02.2025, з ілюстративною таблицею, в ході огляду оглянуто сейф-пакет №0012186, в середині якого містився металевий балончик сірого кольору «ТЕРЕН-4», сейф-пакет №0012187, в середині якого містилися мобільний телефон Iphone 15 pro, сірого кольору в чохлі темно-коричневого кольору з малюнком «Air jordan», кейс з двома навушниками D4VV765247; моделі А2897 EMC8293. «Air pods 3» білого кольору, ID картка (Паспорт громадянина України) на ім`я ОСОБА_19 , зв`язка ключів на 4 ключі, зв`язка ключів на 1 ключ марки «Abus» №DN09642 та з магнітним брелком (магнітним ключем з іммобілайзером), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , банківська картка чорного кольору «Monobank» Visa, № НОМЕР_3 , візитна картка «АВТОБАРЫГА» чорно-оранжевого кольору, грошова купюра номіналом «20 гривень», грошова купюра номіналом «50 гривень», чотири монети номіналом «10 гривень», дві монети номіналом «5 гривень», чотири монети номіналом «2 гривні», одна монета номіналом «50 копійок», вісім монет номіналом «1 гривня» (а.к.п.230-232,т.1);

- протокол перегляду відеозапису від 08.02.2025, з участю потерпілого ОСОБА_6 , про перегляд відеозапису здійсненого 06.02.2025 стаціонарною відеокамерою встановленою на фасаді будинку АДРЕСА_3 записано на DVD-R оптичний компакт-диск для лазерних систем зчитування, з доданим оптичним диском (а.к.п.1-13,т.2);

- висновок експерта № 144 від 14.02.2025, за висновком якого кров громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відноситься до групи 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (а.к.п.77-78,т.2);

- висновок експерта № 145 від 10.03.2025, за висновком якого кров громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відноситься до групи 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0. При судово-медичній експертизі змивів речовини бурого кольору, вилучених під час огляду місця події, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0. Таким чином, кров в даних слідах може походити від особи (осіб) з групою крові 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, в тому числі і від громадянина ОСОБА_6 (а.к.п.80-81,т.2);

- висновок експерта № 146 від 10.03.2025, за висновком якого при судово-медичній експертизі слідів бурого кольору на металевій лопаті (об.№ 1) із дерев`яним держаком червоного кольору та на пластиковому держаку світло-сірого кольору і ручкою (об.№ 2), вилучених під час огляду місця події, знайдено кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлені антиген Н та ізогемаглютиніна анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО. Таким чином, кров в даних слідах може походити від особи (осіб) з групою крови 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, в тому числі і від громадянина ОСОБА_6 (а.к.п.85-86,т.2);

- висновок експерта № СЕ-19-25/10862-БД від 24.04.2025, з ілюстративною таблицею, за висновками якого Встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію потерпілого - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкт № 1) (таблиця 1.1, додаток 1). На клинку наданого на дослідження складаного ножа (об`єкт № 2), виявлено кров людини та встановлено її генетичні ознаки (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки крові, виявленої на клинку складаного ножа (об`єкт № 2), збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкт № 1). Ймовірність походження даних ДНК-профілів від однієї особи становить не менше ніж 99,99999999% (а.к.п.91-102,т.2);

- консультативний висновок спеціаліста від 18.04.2025 пацієнта ОСОБА_6 (а.к.п.144,т.2);

- виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1595 ОСОБА_6 , консультативне заключення відділення щелепно-лицевої хірургії КНП « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 17.03.2025, консультативне заключення КНП « ІНФОРМАЦІЯ_9 » від 28.02.2025 (а.к.п.151-153,т.2);

- консультативний висновок спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_10 від 14.05.2025, консультативне заключення хірурга Медичного центру « ІНФОРМАЦІЯ_11 » від 07.05.2025 (а.к.п.168-170,т.2);

- картка виклику швидкої медичної допомоги від 06.02.2025, картка виїзду швидкої медичної допомоги від 06.02.2025 (а.к.п.192-193,т.2).

У судовому засіданні також були досліджені документи, надані стороною обвинувачення, що стверджують допустимість доказів, здобутих у ході досудового розслідування:

- витяг з ЄРДР за № 12025270380000130 від 07.02.2025 (а.к.п.65,т.2);

- витяг з ЄРДР за № 12025270380000458 від 13.06.2025 (а.к.п.66-68,т.2);

- рапорт, що 06.02.2025 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 2313, 06.02.2025 о 22:21 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 06.02.2025 о 22:19 за адресою: АДРЕСА_3 , Заявник лікар ЕМЛ повідомила, що виїжджали на виклик до пацієнта гр.. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешкає: невідомо, Діагноз: різана рана щоки. Обставини зі слів потерпілого наніс травму наочно відомий ножем, Зараз везуть до ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.к.п.138,т.1);

- рапорт, що 07.02.2025 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 2375 від 07.02.2025, як інші тілесні ушкодження. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: 07.02.2025 о 01:22 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 07.02.2025 о 01:21 за адресою: АДРЕСА_5 , травмпункт, повідомили, що до ЕМД доставлено ОСОБА_6 . Діагноз: різана рана ділянки лівої щоки з пошкодженням жувальних м`язів. Обставини: по АДРЕСА_3 чоловік наніс порання ножем. Госпіталізований до травматології (а.к.п.139,т.1);

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.02.2025, прийнято усну заяву ОСОБА_6 про те, що 06.02.2025 близько 22:00 год. невідома особа завдала йому тілесних ушкоджень у виді різаної рани лівої щоки за адресою: АДРЕСА_3 (а.к.п.140,т.1);

- доручення про проведення досудового розслідування від 07.02.2025, від 13.06.2025 (а.к.п.129,т.1, а.к.п.69,т.2);

- постанова про призначення групи слідчих від 07.02.2025, від 13.06.2025 (а.к.п.130,т.1, а.к.п.70,т.2);

- постанови про призначення групи прокурорів від 07.02.2025 та від 13.06.2025 (а.к.п.131,т.1, а.к.п.71-72,т.2);

- постанова про внесення змін до розслідування кримінального провадження міжвідомчою групою слідчих від 07.02.2025, від 28.05.2025 (а.к.п.132-136,т.1);

- постанова про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 08.02.2025 (а.к.п.136-137,т.1);

- заява ОСОБА_8 про дозвіл на проведення слідчих дій (а.к.п.141,т.1);

- постанови про визнання речей речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 07.02.2025, від 08.02.2025, від 28.03.2025, від 28.03.2025, від 01.05.2025 та квитанції № 24/2025, № 809/2025, № 122/2025, № 102/2025, № 67/2025, № 104/2025 (а.к.п.156-158, 181-183, 229, 237-238, 243-244,т.1, а.к.п.82, 87-88,103-104,т.2);

- постанови про визнання документом від 07.02.2025, 08.02.2025 (а.к.п.164, 171,180,т.1);

- ухвала про дозвіл на обшук слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 08.02.2025 (а.к.п.165-166,т.1);

- запит до керівника КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Ніжинської міської ради від 07.02.2025 (а.к.п.172,т.1);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.02.2025,з фототаблицею (а.к.п.184-187,т.1);

- повідомлення про підозру від 08.02.2025 ОСОБА_3 за ч.4 ст.296 КК України (а.к.п.188-191,т.1);

- запит ст. слідчого СВ Ніжинського РУП ОСОБА_20 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 від 07.02.2025 (а.к.п.222,т.1);

- протокол огляду ІНФОРМАЦІЯ_15 від 07.02.2025 про проведення огляду ОСОБА_3 (а.к.п.224,т.1);

- запит слідчого ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_21 до начальника філії ІНФОРМАЦІЯ_17 від 20.04.2025 (а.к.п.225,т.1);

- ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 10.02.2025 про накладення арешту на майно (а.к.п.239-242,т.1);

- розписка ОСОБА_22 про отримання тимчасово вилученого майна від 28.02.2025 (а.к.п.246,т.1);

- постанова зняття показань з технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, відеозапису та протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 08.02.2025 з стаціонарної відеокамери зовнішнього спостереження встановленої на фасаді будинку АДРЕСА_3 (а.к.п.248-249,т.1);

- постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 16.06.2025 (а.к.п.73,т.2);

- постанова про відібрання зразків для проведення експертизи та протокол отримання зразків від 08.02.2025 (а.к.п.74-76, 105-106,т.2);

- ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 19.02.2025 про примусове відібрання біологічних зразків (а.к.п.107-109,т.2);

- ухвали слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20.02.2025, від 02.04.2025 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів (а.к.п.110,116,т.2);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 03.03.2025, а саме до медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_6 № 1695 та медична карта (а.к.п.113-115,т.2);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 09.04.2025, а саме до медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_6 № 429 за 2025 рік та медична карта (а.к.п.117-121,т.2);

- постанова про продовження строку досудового розслідування від 01.04.2025 (а.к.п.131-135,т.2);

- постанова про здійснення тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 18.04.2025, від 25.04.2025, від 15.05.2025, від 05.06.2025 (а.к.п.138-140, 145-147, 162-164, 186-188, т.2);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 19.04.2025, від 25.04.2025, від 15.05.2025 опис речей і документів, які були вилучені ІНФОРМАЦІЯ_18 (а.к.п.141-143, 148-150, 165-167,т.2);

- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення від 29.04.2025 (а.к.п.155-158,т.2);

- ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 02.05.2025 про продовження строку досудового розслідування (а.к.п.159-160,т.2);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 06.05.2025, опис речей і документів, які були вилучені КНП « ІНФОРМАЦІЯ_19 » (а.к.п.189-191,т.2);

- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення від 16.06.2025, з додатком до повідомлення (а.к.п.194-199,т.2);

- доручення в порядку ст.290 КПК України (а.к.п.200,т.2);

- повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття сторонам матеріалів кримінального провадження від 16.06.2025, з додатком до вручення повідомлення підозрюваному та його захиснику (а.к.п.201-204,т.2);

- ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 18.06.2025 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (а.к.п.205-209,т.2);

- повідомлення про ознайомлення підозрюваного ОСОБА_3 з матеріалами кримінального провадження в приміщенні ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » від 19.06.2025 (а.к.п.210,т.2);

- протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 20.06.2025, від 21.06.2025, від 25.06.2025 (а.к.п.211-217, 219, 222-228, т.2);

- повідомлення про ознайомлення. з матеріалами кримінального провадження захиснику ОСОБА_7 від 20.06.2025, від 23.06.2025, від 24.06.2025 (а.к.п.218, 220, 221, т.2);

Стороною захисту надано, а судом досліджено заяви потерпілого ОСОБА_6 від 02.04.2025 про отримання від обвинуваченого ОСОБА_3 на відшкодування заподіяної скоєнням злочину матеріальної та моральної шкоди 10 000 доларів США, відсутності будь-яких претензій до обвинуваченого та примирення з останнім (а.к.п.154,т.2).

27.04.2026 від потерпілого ОСОБА_6 надійшла про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч.1 ст.121 КК України, оскільки вважає, що спричинені йому тілесні ушкодження не є тяжкими, наявний у нього рубець не змінює його зовнішній вигляд та не є знівеченням обличчя (а.к.п.146,т.3).

27.04.2025 від обвинуваченого ОСОБА_3 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження за ч.1 ст.121 та ст.296 КК України на підставі п.2 ч.2 ст.284 КПК України (а.к.п.147,т.3).

Суд, оцінюючи надані докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, та даючи правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_3 за пред`явленим обвинуваченням за ч.4 ст.296 КК України приходить до наступних висновків.

Вимогами ч.3 ст.62 Конституції України та ч.2 ст.17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Приписом ч.3 ст.373 КПК України передбачено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та, виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо кого їй пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення «Кобець проти України» (заява № 16437/04, 14 лютого 2008 року, п.43); «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, заява № 25657/94, 10 липня 2001 року, п.282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті ст.296 КК визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.

Хоча хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.

Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.

За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Враховуючи показання потерпілого, свідків, письмові докази, зокрема відеозапис подій, судом встановлено, що, перебуваючи на відкритій території поблизу супермаркету та автомийки, обвинувачений діяв не з мотивів явної неповаги до суспільства та не з метою грубого порушення громадського порядку, а на ґрунті особистих неприязних відносин і ревнощів, пов`язаних із спілкуванням потерпілого з особою, з якою обвинуваченого раніше пов`язували близькі стосунки. Конфлікт мав персоніфікований характер, був спрямований виключно проти потерпілого та виник внаслідок особистих взаємин між його учасниками. За таких обставин дії обвинуваченого не були спрямовані на демонстрацію зневаги до суспільства чи протиставлення себе оточуючим, а тому у суда відсутні підстави вважати, що ними було грубо порушено громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, і органом досудового розслідування жодних доказів на підтвердження таких обставин не здобуто.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність виправдання ОСОБА_3 за вказаним епізодом на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діянні складу злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Оцінивши та проаналізувавши доводи сторін кримінального провадження, показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, письмові докази, зокрема висновки судово-медичних експертиз, у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним факт умисного заподіяння обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень. При цьому судом встановлено, що дії обвинуваченого були зумовлені мотивами ревнощів та особистої неприязні до потерпілого. Характер дій обвинуваченого, спосіб їх вчинення, локалізація та наслідки завданого удару свідчать про усвідомлення ним суспільно небезпечного характеру своїх дій, передбачення їх наслідків та бажання їх настання, що вказує на наявність прямого умислу на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.

Разом з тим, досліджені докази не дають суду підстави для кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження за ознакою непоправного знівечення обличчя потерпілого.

Частиною 1 ст.121 КК України, за якою органом досудового розслідування кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_3 та викладені в обвинувальному акті, передбачено, зокрема, відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило непоправне знівечення обличчя.

Пунктом 2.1.8. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6, визначено, що судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження обличчя як знівечення, оскільки це поняття не є медичним. Він визначає вид ушкодження, його особливості та механізм утворення, встановлює, чи є це ушкодження виправним або невиправним.

Під виправністю ушкодження належить розуміти значне зменшення вираженості патологічних змін (рубця, деформацій, порушення міміки, тощо), з часом або під дією не хірургічних засобів. Коли ж для усунення необхідне оперативне втручання (косметична операція), то ушкодження обличчя вважається невиправним.

Коли ушкодження обличчя виправне, ступінь тяжкості його визначається виходячи з критеріїв, викладених у цих Правилах; при не виправності нарівні із визначенням ступеня тяжкості ушкодження звичним порядком експерт зазначає, що ушкодження може бути розцінене як тяжке, якщо буде визнане таким, що знівечило обличчя.

Непоправне знівечення обличчя може бути результатом: обливання обличчя кип`ятком, кислотою чи іншою речовиною; нанесення глибоких чи значної кількості мілких шрамів за допомогою гострих предметів; обрізання вух чи носа. Такі ушкодження надають обличчю страхітливий і такий, що відштовхує, вигляд і, крім фізичної шкоди, спричиняють потерпілому велику психічну травму.

Отже, поняття знівечення обличчя не медичне поняття, тому право кваліфікувати ушкодження обличчя як знівечення належить до компетенції суду, та воно визначається стосовно будь-якої потерпілої особи, виходячи з естетичної оцінки нормального вигляду обличчя. Суд оцінює зовнішній вигляд потерпілого на момент судового розгляду виходячи із загальноприйнятих уявлень про людський вигляд.

Згідно із загальноприйнятими уявленнями про вигляд людини, обличчям є передня частина голови людини, яка виражає її зовнішність, індивідуальність, що за допомогою міміки (руху м`язів обличчя) відображає внутрішній душевний стан, настрої, переживання людини. Знівеченим обличчя вважається тоді, коли воно має неприємний, огидливий вигляд, потворний, відштовхуючий зовнішній вигляд не властивий нормальному людському обличчю.

Матеріалами кримінального провадження, зокрема висновком експерта № 45 від 21.04.2025, на підставі даних, що були отримані під час огляду та дослідження медичної документації громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у нього мались наступні тілесні ушкодження: одна різана рана обличчя в ділянці лівої щоки з пошкодженням жувальних м`язів та вивідного протока лівої привушної слинної залози. По механізму спричинення наявне ушкодження виникло в наслідок дії ріжучого предмету котрий володіє хоча б одним гострим краєм. Дане ушкодження протяжністю 9 см., та як вказано у медичній документації глибиною 3см. По ступеню тяжкості відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2., 2.1.3 «Правил судово-медичного визначенню ступеню тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судової медичної служби України» відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Тілесні ушкодження могли бути заподіяні внаслідок дії ріжучого предмету котрий володіє хоча б одним гострим краєм. Інших тілесних ушкоджень в наданій медичній документації не зазначено. Тілесні ушкодження, що виявлені у ОСОБА_6 , могли виникнути від удару ножем, в тому числі. Дане ушкодження було причинено з силою достатньою для його спричинення. Тілесні ушкодження, які виявлені у ОСОБА_6 , не могли утворитись в результаті падіння з висоти власного зросту. Травмуюча сила діяла з ліва в проекцію обличчя.

На запитання: «Чи є виявлене у ОСОБА_6 тілесне ушкодження невиправним знівеченням обличчя?», експерт зазначила, що дане питання не є в компетенції судово-медичного експерта. «Чи потрібне оперативне медичне втручання для повного усунення недоліків отриманого ОСОБА_6 ушкодження обличчя?», «Чи являються ушкодження, котрі наявні на обличчі потерпілого ОСОБА_6 виправними?» експерт зазначила, що не може рекомендувати або наказувати потерпілому який шлях лікування він повинен обрати. Зважаючи на бурхливий розвиток медицини та косметології, можливе значне зменшення та розсмоктування проявів рубцювання, але повне його зникнення, тобто виправлення цим шляхом, не є можливим (а.к.п.123-130, т.2);

Згідно з висновком експерта № 16 від 28.04.2025, із наданої медичної документації у громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 мались тілесні ушкодження у вигляді різаної рани обличчя в ділянці лівої щоки з пошкодженням підлеглих жувальних м`язів та вивідного протока лівої привушної слинної залози, які були отримані ним 06.02.2025. На теперішній час наслідком загоєння вказаних ушкоджень є хронічний сіалоденіт лівої привушної слинної залози та посттравматична деформація лівої щочної та привушно-жувальної ділянок. Вказаний комплекс тілесних ушкоджень в сукупності, як такий що може бути наслідком одного впливу, що травмував, відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я строком понад 3 тижні (більше ніж 21 добу) відповідно до пунктів 2.2.1.в, 2.2.2 та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України». Однак, враховуючи те, що наслідком загоєння даного ушкодження, в тому числі, є рубцева деформація лівих щочної та привушно-жувальної ділянок, яка згідно наданого слідчим «Консультативного висновку хірурга», потребує «хірургічної корекції», її (деформацію) слід вважати невиправною, і в разі, якщо судом дане ушкодження буде визнане таким, що знівечило обличчя, воно може бути розцінене як тяжке тілесне ушкодження (відповідно до «Примітки» до п. 2.1.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» (а.к.п.173-185,т.2);

Допитані у судовому засіданні судово-медичні експерти, з приводу проведених ними експертних досліджень суду показали наступне.

Так, експерт ОСОБА_23 суду показала, що нею був складений висновок експерта № 45 від 07.02.2025, під час якого вона проводила огляд потерпілого ОСОБА_6 . Як експерт не встановлювала факту знівечення обличчя, це не входить до її компетенції. У потерпілого не було мімічних і жувальних розладів, не змінювалася чутливість обличчя, він відчував холодну руку, оглядала слизову оболонку в середині рота, все було чисто, деформації не було, рубець зажив. Рубець косметичними засобами сприяє приховуванню і розсмоктуванню, зменшення рубця можливо, але зникнення ні. Час впливає на встановлення наслідків тілесних ушкоджень. Тривалість лікування і тривалість розладу здоров`я не тотожні поняття. Перебування в лікарні залежить від лікаря. Факт спотворення встановлюється судом. З висновком комісійної експертизи не знайома. Критерії знівечення встановлює суд, суд бачить людину візуально і розуміє порушення, чи є спотворення, чи є людина візуально прийнятною. Встановила, що ушкодження відносяться до легких, була ознайомлена з медичною документацією. Потерпілий перебував у ІНФОРМАЦІЯ_21 сім днів, лікар зазначав, що рана почала заживати, гранулюється, немає запалення. Після потерпілий потрапив в лікарню м. Києва, з`явилися набряки, тривало перебував у лікарні, його діагноз під запитанням. Нею встановлено тяжкість з самого тілесного ушкодження.

Експерти, які були в складі комісії експертів за висновком експертизи № 16 від 28.04.2025, зокрема:

ОСОБА_24 зазначила, що складала експертний висновок в складі експертної комісії. Як експерт не встановлювала факту знівечення обличчя у потерпілого, згідно наказу № 6, яким керується в роботі, в якому за пунктом 2.18 вказано, що судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження обличчя як знівечення, тому, що це не є медичним поняттям. Експерт кваліфікує ознаки не як знівечення, а як невиправні. Встановлення знівечення обличчя компетенція суду. Під час експертизи згідно консультативних висновків, що надані слідчим додатково, вбачаючи з консультації лікаря-хірурга, у потерпілого малася деформація лівої щоки і нижньої губи. Тобто рубець атрофічний, який деформував м`які тканини щоки і нижньої губи. Асиметрія обличчя в даному випадку можлива. Сам рубець вже деформує обличчя, порушує міміку. В медичній документації вказано формування деформації, що говорить про те, що ушкодження могло бути невиправним. У заключенні лікаря-хірурга вказано, що він рекомендує хірургічну корекцію рубця, тобто рубець є невиправним, під впливом зовнішніх факторів рубець не зменшується. В даному випадку хірург рекомендував шляхом оперативного втручання зменшити деформацію. Огляд потерпілого під час експертизи комісією експертів не проводився, було надано заключення фахівця, з якого робили висновки. Висновок ґрунтується виключно на медичній документації. Рубці можуть зменшуватися або приводити до деформації, в даному випадку у потерпілого була об`ємна травма, велика і глибока рана, яка привела до загоєння і деформації м`яких тканин. Огляд потерпілого на момент проведення експертизи на висновок не випливав. Потерпілий оглядався фахівцем, комісія експертів спиралася на висновок лікаря-хірурга, фахівця в галузі косметологічної хірургії. Тривалість лікування і тривалість розладу здоров`я поняття не тотожні. Потерпілий ОСОБА_6 лікувався 7 днів в ІНФОРМАЦІЯ_21 , потім у військовому шпиталі, загалом більше 50 днів. Розлад здоров`я визначається тривалість загоєння тілесного ушкодження, в даному випадку комісією експертів визначено середній ступень тілесних ушкоджень. Були пошкодженні шкіра, м`язи, біля вушна слинна залоза. Саме загоєння м`язової тканини триває понад 21 день, тому ушкодження кваліфіковане як середнього ступеня тяжкості. У медичній документації чітко визначено – деформація м`яких тканин обличчя, обмеження рухливості, про міміку не вказувалося. На термін загоєння стан імунної системи не впливає. Висновок іншого експерта до уваги не брався, але попередня експертиза входить в протокольну частину експертизи;

ОСОБА_25 зазначив, що під час проведення експертизи потерпілий не оглядався. Експертиза проведення на підставі медичних даних і медичної документації, наданої поліцією. Оцінка загоєнь проводилася на підставі медичної документації, огляд потерпілого для проведення експертизи не є обов`язковим. Поліцією надано достатньої даних для експертизи, перелік документів зазначений у висновку. Попередній висновок експерта був наданий комісії. Знівечення обличчя встановлює суд.

ОСОБА_26 зазначив, що експертиза проведена на підставі медичної документації, без огляду потерпілого. Перед початком відповіді експертам надавалися два заключення спеціалістів, хірургів які оглядали потерпілого. Попередній висновок № 45 ОСОБА_23 врахований комісією. На момент експертизи комісією використовувалися два консультативні висновки спеціалістів. У висновку лікаря-консультанта Шумінського вказано – деформація лівої щічної та жувальної ділянок, хронічний сіалоденіт лівої привушної залози. Лікарем – консультантом ОСОБА_27 зазначено, що на лівій щоці наявний деформований рубець довжиною 9 см., стан після різаної рани обличчя лівої щоки, атрофічний рубець лівої щоки. Висновки свідчать про деформацію обличчя, рубець 9 см., за висновком хірурга потерпілий потребує корекції, відновлення функції жувального м`язу. Якби потерпілий не потребував корекції, комісія могла б сказати що немає деформації обличчя. Спотворення обличчя визначає суд, експерти визначають виправність або невиправність ушкоджень.

Суд, оцінюючи зовнішній вигляд обличчя потерпілого ОСОБА_6 під час судових засідань на протязі серпня та грудня 2025 року, враховуючи всі вищевикладені фактори, а також загальноприйняті уявлення про вигляд людини, наявний на обличчі потерпілого рубець, тобто тілесне ушкодження у вигляді рубця на щоці, не може розцінити його як тяжке тілесне ушкодження, оскільки він не є огидним, страхітливим чи таким, що відштовхує, не надає обличчю потерпілого відразливого чи потворного вигляду, а тому не вважає доведеним те, що дане тілесне ушкодження, заподіяне потерпілому, відноситься до категорії тяжких за ознакою непоправного знівечення обличчя.

Окрім цього, потерпілий ОСОБА_6 протягом судового провадження у своїх показаннях та у письмовій заяві послідовно зазначав, що наявний у нього рубець є незначним, не впливає на міміку та не спричиняє йому фізіологічних чи психічних страждань, не впливає на якість його життя та не створює у нього відчуття спотворення його зовнішності.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ознакою тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому ОСОБА_6 , суд враховує, що у матеріалах кримінального провадження наявні два висновки судово-медичних експертиз, які містять різні висновки щодо ступеня тяжкості отриманого потерпілим тілесного ушкодження.

Відповідно до змісту ст.94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили, а тому кожний доказ підлягає оцінці судом з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На виконання вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України суд проаналізував обидва висновки експертів та встановив, що розбіжності між ними зумовлені різним підходом експертів до оцінки тривалості розладу здоров`я потерпілого на підставі однієї й тієї самої медичної документації.

Надаючи їм відповідну оцінку суд, враховує показання експертів надані у судовому засідання з цього питання.

Так, експерти ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , які входили до складу судово-медичної експертної комісії, зазначили, що при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень керувалися «Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» та виходили із фактичної тривалості розладу здоров`я потерпілого.

Експерт ОСОБА_23 також зазначила, що під час проведення експертизи, огляду та дослідження медичної документації потерпілого керувалася зазначеними Правилами, однак зазначила, що сама по собі тривалість лікування не є безумовним критерієм визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження, а її оцінка потребує врахування особливостей перебігу лікування у конкретному випадку.

Згідно медичної документації, потерпілий ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні відповідно до медичної карти стаціонарного хворого № 1695 у період з 07 лютого по 14 лютого 2025 року, тобто 7 ліжко-днів, а також відповідно до медичної карти № 429 у період з 17 лютого по 27 березня 2025 року, тобто 38 ліжко-днів.

Оцінюючи висновок експерта ОСОБА_23 у сукупності з іншими доказами у справі, суд приходить до висновку, що він не може бути покладений в основу вироку при вирішенні питання про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого. Хоча експерт вказала на можливість невідповідності тривалості лікування характеру ушкодження, вона не навела конкретних медичних даних, які б свідчили про те, що фактична тривалість лікування потерпілого не була обумовлена наслідками отриманої травми або що лікування тривало понад необхідний строк з причин, не пов`язаних із ушкодженням.

При цьому матеріали кримінального провадження не містять відомостей про наявність у потерпілого супутніх захворювань, ускладнень, порушення режиму лікування чи інших обставин, які могли б об`єктивно вплинути на тривалість його перебування на лікуванні. Не встановлено також фактів безпідставного або штучного продовження стаціонарного лікування. Будь-яких доказів того, що лікування потерпілого було необґрунтовано затягнутим або не відповідало характеру отриманих ним ушкоджень, суду не надано.

Натомість висновок експертизи № 16 від 28 квітня 2025 року ґрунтується на фактичних даних медичної документації щодо перебігу лікування потерпілого та узгоджується з іншими дослідженими судом доказами. Зазначений висновок враховує реальний перебіг лікування та наслідки отриманого потерпілим ушкодження.

За таких обставин суд доходить висновку, що розлад здоров`я потерпілого, спричинений отриманим тілесним ушкодженням, мав тривалий характер, оскільки для відновлення його здоров`я знадобився період, що перевищує двадцять один день. Враховуючи наведене, суд визнає висновок судово-медичної експертизи № 16 від 28 квітня 2025 року більш повним, обґрунтованим та таким, що узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження, а тому надає йому перевагу при визначенні ступеня тяжкості тілесного ушкодження, заподіяного потерпілому ОСОБА_6 . Висновок експерта ОСОБА_23 у цій частині суд відхиляє як недостатньо переконливий та такий, що не спростовує встановленого факту тривалого розладу здоров`я потерпілого.

З огляду на наведене, висловлена у клопотанні про закриття кримінального провадження та у судових дебатах позиція захисту про кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.1 ст.125 КК України, судом розцінюється як необґрунтована.

Відповідно до частин 1, 3 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Враховуючи, що в ході судового розгляду прокурором не ставилося питання про зміну правової кваліфікації обвинувачення, суд вважає за необхідне, з метою ухвалення законного та справедливого рішення, вийти за межі висунутого обвинувачення, змінивши правову кваліфікацію, так як обвинувачений вчинив кримінально каране діяння, яке за ступенем тяжкості є менш тяжким злочином, проте за яке він повинен нести відповідальність.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 за його обвинуваченням за ч.1 ст.121 КК України, слід перекваліфікувати на ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд звертається до загальних його цілей, визначених в ч.2 ст.50 КК України, яка встановлює, що покарання переслідує не лише кару, а й виправлення особи, яка вчинила правопорушення, і запобігання вчиненню нею нового злочину.

При цьому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого - раніше несудимого, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, дані, що характеризують обвинуваченого за місцем проживання відсутні, одружений, має малолітню дитину, здійснює догляд з матір`ю - інвалідом І групи, досудову доповідь, згідно якої, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюються як середні, позицію потерпілого.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд враховує добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засуджених та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При цьому суд також враховує і причини, які викликали бажання у обвинуваченого заподіяти тілесні ушкодження потерпілому. Ревнощі як мотив вчинення кримінального правопорушення свідчать про підвищений ступінь суспільної небезпечності дій обвинуваченого, оскільки насильство було застосовано не внаслідок випадкового збігу обставин, а через особисте прагнення вплинути на потерпілого та продемонструвати свою перевагу у конфлікті, пов`язаному з особистими стосунками.

З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі у максимальних межах визначених санкцію статті.

Заборони, щодо неможливості призначення обвинуваченому такого виду покарання, відповідно до ч.3 ст.61 КК України, судом не встановлені.

Підстав для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.02.2025, ОСОБА_3 затримано 07.02.2025 о 16 год. 28 хв.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_13 від 09.02.2025 щодо ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.04.2025.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_13 від 04.04.2025 ОСОБА_3 був продовжений строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08.05.2025.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_13 від 05.05.2025 ОСОБА_3 був продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03.07.2025.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_13 від 27.06.2025 ОСОБА_3 був продовжений строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25.08.2025.

Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_22 від 07.08.2025 до ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до вимог п.«б» ч.1, ч.5 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи зі співвідношення, що два дні обмеження волі відповідають одному дню позбавлення волі. Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

З огляду на наведене, на підставі ч.5 ст.72 КК України суд зараховує ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 07.02.2025 по 07.08.2025 (182 дні) включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі.

Вартість експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

З врахуванням закінчення судового розгляду наявні підстави в порядку ч.4 ст.174 КПК України для скасування арешту майна, накладеного згідно ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 10.02.2025.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.

Станом на день ухвалення вироку у даному кримінальному провадженні до ОСОБА_3 запобіжний захід не застосований та підстави для його застосування до набрання вироком законної сили, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376, ч.15 ст. 615 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі п.«б» ч.1, ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення з 07.02.2025 по 07.08.2025 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі, тобто 364 дні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувати.

Початок строку відбування ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі відраховувати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

ОСОБА_3 визнати невинуватим за пред`явленим за ч.4 ст.296 КК України обвинуваченням та виправдати його на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи у сумі 3 176 грн. 50 коп.

Скасувати арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.02.2025.

Речові докази:

- чотири змиви речовини бурого кольору із поверхні асфальту та тротуарної плитки на ватно-марлеві тампони, металеву лопату з металевим держаком червоного кольору, із речовиною бурого кольору на лезі, пластиковий держак світло-сірого кольору, складний ніж, газовий балончик «Терен 4», зразки букального епітелію ОСОБА_6 - знищити;

- автомобіль марки «BMW 328i», н.з. НОМЕР_4 , сірого кольору, мобільний телефон марки «Iphone 15 pro» сірого кольору в чохлі темно-коричневого кольору з малюнком «Air jordan», кейс з двома навушниками «Air pods 3» білого кольору серії D4VV765247, моделі А2897 ЕМС8293; ID картку (паспорт громадянина України) на ім`я ОСОБА_19 , зв`язку ключів на 4 ключі та зв`язку ключів на 1 ключ марки «Abus» №DN09642 та з магнітним брелком (магнітним ключем з іммобілайзером), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , банківську картку чорного кольору «Monobank» Visa, № НОМЕР_3 , візитну картку « ІНФОРМАЦІЯ_23 », грошову купюру номіналом 20 гривень серія, № АН7905113, грошову купюру номіналом 50 гривень серія, № ЕГ1970091; чотири монети номіналом 10 гривень, дві монети номіналом 5 гривень, чотири монети номіналом 2 гривні, одну монету номіналом 50 копійок, вісім монет номіналом 1 гривня (на загальну суму 136 грн. 50 коп) - залишити у володінні ОСОБА_3 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1