Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №730/433/26 — Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 730/433/26

провадження№ 2-др/732/4/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.06.2026 м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої – судді Бойко А. О., у присутності секретаря судового засідання – Пінчук С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня заяву представника позивача – адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Городнянського районного суду Чернігівської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2025 року позов задоволено повністю, стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» заборгованість за кредитним договором №8511750625 від 12.06.2025 у розмірі 38096,00 грн, з яких: 20000,00 грн – загальна сума боргу по тілу кредиту, 18096,00 грн – загальна сума боргу по відсотках, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

05 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача – адвоката Андрущенка М.В. надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій останній просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, понесені позивачем у зв`язку з розглядом вищевказаної справи.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, уповноважений представник в судове засідання не з`явився. У заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача просив розглянути заяву за його відсутності (а. с. 92).

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Заяв та клопотань від відповідачки на адресу суду не надходило.

Згідно із ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи.

Оскільки ТОВ «Іннова Нова» подана заява про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судовій витрати, а тому сторони у судове засідання судом не викликалися.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки заява розглядалася за відсутності всіх учасників справи, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, суд встановив таке.

У провадженні Городнянського районного суду Чернігівської області перебувала цивільна справа № 730/433/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 29 травня 2026 року судом ухвалено заочне рішення у вказаній справі, яким позовні вимоги задоволені повністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не ухвалено рішення стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення.

Як убачається з позовної заяви, представник позивача заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи: 2662,40 грн – витрати по сплаті судового збору, 5000,00 грн – витрати на професійну правничу допомогу та останній у позові зробив заяву про намір подати докази понесення судових витрат позивачем у строк, визначений частиною 8 статті 141 ЦПК України.

При ухваленні заочного рішення судом питання щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

Заява про ухвалення додаткового рішеннящодо стягнення судових витрат з додатками була подана представником позивача 05.06.2026, тобто у строк, визначений частиною 8 статті 141 ЦПК України.

Як убачається із поданої представником позивача заяви, останній просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з відповідачки на користь позивача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та на підтвердження заявлених вимог подав відповідні докази.

Відповідно до ч.1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному ч. 2 ст. 246 ЦПК України, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України).

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи. Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076-VI) договір про надання правничої допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19) зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають

значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що в разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи долучено: копію договору про надання правничої допомоги №06-05/2025 від 06 травня 2025 року, укладеного між адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем та ТОВ «Іннова Фінанс» (а. с. 7-9); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №6216 (а. с. 11-11 зворот); копію заявки про надання послуг №3705402822 від 02.03.2026 (а. с. 95); Акт приймання-передачі наданих послуг до договору №06-05/2025 про надання правничої допомоги №3705402822 (а. с. 94); платіжну інструкцію №74 від 04.06.2026 (а. с. 100).

З інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що було змінено найменування юридичної особи з ТОВ «Іннова Фінанс» на ТОВ «Іннова Нова».

Як вбачається з Акту приймання-передачі наданих послуг №3705402822 від 03.06.2026 до договору №06-05/2025 від 06.05.2025 про надання правничої допомоги, адвокатом Андрущенком М.В. надані ТОВ «Іннова Нова» (до перейменування ТОВ «Іннова Фінанс») послуги з написання позовної заяви до ОСОБА_1 та супроводу процесу розгляду справи №730/433/26 в суді з питань, пов`язаних із правами та інтересами замовника, щодо боржника ОСОБА_1 . Вартість послуг склала 5000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №74 від 04.06.2026 ТОВ «Іннова Нова» згідно заявки про надання послуг №3705402822 від 02.03.2026 до договору про надання правничої допомоги №06-05/2025 сплачено адвокату Андрущенку М.В. 5000,00 грн.

При вирішенні питання розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачки, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від

13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24), в якій виснувано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Відповідачкою не надані суду заперечення щодо розміру стягнення з неї витрат на правничу допомогу чи клопотання про зменшення такого розміру з належним на це обґрунтуванням.

Враховуючи надані адвокатом докази про понесені позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, а також те, що такі витрати позивача є співмірними із складністю справи, ціною позову та значенням справи для позивача, а також відповідають обсягу виконаної адвокатом роботи і часом, витраченим адвокатом на надання послуг, з огляду на відсутність будь-яких заперечень відповідачки щодо необґрунтованості та неспівмірності заявлених витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про задоволення заяви та стягнення з відповідачки на користь позивача понесених ним витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 133, 134, 137, 141, 270, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача – адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення, задовольнити повністю.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Додаткове рішення складне та підписане 17.06.2026.

Відомості про сторін справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» (адреса: вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 44127243).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Суддя А. О. Бойко