Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №515/1093/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1093/26

Провадження № 1-кп/515/1752/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши обвинувальний акт в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026168240000035 від 04.06.2026 року відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Жовтий Яр Татарбунарського району Одеської області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ :

02 червня 2026 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 знаходячись в домоволодінні АДРЕСА_3 , на грунті раптово виниклого конфлікту з потерпілою ОСОБА_3 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень останній, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно правою рукою стиснутою в кулак нанесла потерпілій ОСОБА_3 один удар по обличчю в область лівого ока та один удар лівою рукою стиснутою в кулак в область правого ока. У результаті своїх умисних, неправомірних дій ОСОБА_2 спричинила потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синця правої очноямкової ділянки з субкон`юктивальним крововиливом у зовнішню частину очного яблука, синця лівої очноямкової ділянки з субкон`юктивальним крововиливом у нижню частину очного яблука. Вказані ушкодження не були небезпечними для життя, мають незначні, скороминучі наслідки, що тривають не більше 6 днів, і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачена беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у зв`язку з чим, прокурором був скерований до суду обвинувальний акт, в якому зазначено клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні, у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 302 КПК України.

До обвинувального акту додані:письмова заява обвинуваченої ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; письмова заява потерпілої ОСОБА_3 щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні зізгодою із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; матеріали досудового розслідування. Також вказана заява обвинуваченої містить відомості щодо беззаперечного визнання останньою своєї винуватості.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_4 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , її згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності.

Крім того, до обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченою своєї винуватості.

Згідно зі ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

У зв`язку з тим, що обвинувачена ОСОБА_2 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності, а прокурором був надісланий до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження і ухвалити вирок.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд доходить висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні нею кримінального правопорушення за ч.1 ст. 125 КК України повністю доведена.

Із долучених до обвинувального акта матеріалів встановлено, що обвинувачена була представлена захисником, беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, їй відомі наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України.

Тим самим обставини вчинення кримінального проступку установлені органом досудового розслідування сприймаються судом, як дійсні.

А тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку та вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Обвинувачена ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, свою вину в скоєнні кримінального проступку визнала повністю, щиро каялась у вчиненому, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, тому суд, з урахуванням зазначених вище обставин, особи обвинуваченої, вважає за необхідне призначити їй міру покарання в межах санкції ст. ч. 1 ст. 125 КК України, а саме - у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 грив, оскільки саме така міра покарання буде необхідною і достатньою для сприяння виправленню ОСОБА_2 та запобігатиме вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені не понесені.

Речові докази у кримінальному проваджені відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 гривень на користь держави.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя