Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №512/39/26 — Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/39/26

Провадження № 2-о/512/20/26

"17" червня 2026 р. с-ще Саврань

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Брюховецького О.Ю.,

присяжних Сивак-Машевської Н.І., Бабенко О.А.,

за участю секретаря Тімановського А.Г.,

заявниці - ОСОБА_1 ,

представника заявниці (в режимі відеоконференції) - адвоката Кравченко О.С.,

заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області, про оголошення особи померлою, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Саврань, Подільського району Одеської області, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 - померлим.

ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_4 , зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_3 , актовий запис №72 від 16.11.2013, видане Відділом ДРАЦС реєстраційної служби Савранського районного управління юстиції в Одеській області.

Заявниця отримала сповіщення сім?ї №71 датоване 29.04.2022 від ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому зазначено про те, що 11.03.2022 року водій комендантського відділення, вірний військовій присязі, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зник безвісти у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність в районі населеного пункту Старомлинівка Волноваського району Донецької області при виконанні бойового завдання в зоні проведення ООС.

Відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (зі змінами), на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 26.04.2022 N?313 «Про призначення службового розслідування», комісією у складі: голова комісії - заступник командира військової частини НОМЕР_2 полковник ОСОБА_5 , члени комісії - заступник командира роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту з морально-психологічного забезпечення в/ч НОМЕР_2 старший лейтенант ОСОБА_6 та офіцер відділення з морально-психологічного забезпечення в/ч НОМЕР_2 капітан ОСОБА_7 було проведено службове розслідування з метою встановлення причин та умов, що сприяли зникненню безвісті водія комендантського відділення комендантського взводу в/ч НОМЕР_2 солдата ОСОБА_4 та недопущення подібних випадків у майбутньому.

Згідно Акту службового розслідування за фактом зникнення безвісти за особливих обставин солдата ОСОБА_4 : - «В ході проведення службового розслідування в своєму поясненні начальник штабу-перший заступник командира в\ч НОМЕР_2 , полковник ОСОБА_8 зазначив, що солдат ОСОБА_4 був у складі групи майора ОСОБА_9 . Дану групу військовослужбовців, яка убуває, було проінструктовано особисто полковником ОСОБА_8 , введено в обстановку та вказано маршрут по карті. По прибуттю в район н.п.Старомлинівки та відпрацювання визначених питань, майор ОСОБА_9 доповів по телефону засобами мобільного зв?язку близько 12 години 00 хвилин 11.03.2022, зазначивши, що всі питання робочої поїздки відпрацьовано, але ще залишається в районі РТГР, щоб протягом 2-х годин більш детально попрацювати з командирами підрозділів РТГР по імовірному характеру дій противника. Близько 13 години зв?язатися засобами мобільного зв?язку з майором ОСОБА_9 було уже неможливо. В подальшому, близько 18 години того ж дня, один із військовослужбовців групи повідомив, що був бій, автомобіль на якому вони рухалися, знищено, вони опинилися позаду військ противника та продовжують рух і виходять двома групами, солдат ОСОБА_10 виходить з ними. Далі, полковник ОСОБА_8 по телефону сказав цьому військовослужбовцю напрямок подальшого руху і повідомив те, що їх будуть чекати наші підрозділи, у визначеній точці до 01 години 00 хвилин. Однак, у визначений час дана група в указану точку не вийшла, а в районі 23 години 40 хвилин на зв?язок вийшов один із членів групи і сказав, що їх обстріляли з БТР. Зв?язок перервався. Потім цей же військовослужбовець зателефонував йому і він знову вказав їм напрямок руху і точку зустрічі. Після цього сеансів зв?язку більше не було. Всі абоненти групи були поза зоною досяжності. В подальшому вийти з ними на зв`язок не вдавалося. В своєму поясненні командир комендантського взводу в\ч НОМЕР_2 ОСОБА_11 пояснив, що 11.03.2022 водію другого комендантського відділення комендантського взводу в\ чНОМЕР_2 солдату ОСОБА_4 був наданий наказ для виконання бойового завдання в населеному пункті Старомлинівка Волноваського району Донецької області та під час його виконання він потрапив у засідку та зник безвісти. Інших свідків та очевидців обставин, у які потрапила робоча група під командуванням ОСОБА_9 не встановлено.

В мережі інтернет у багатоплатформовому клауд-месенджері з яких дозволяють обмінюватися відеоповідомленнями та фотографіями, - Телеграм-каналі «Опознай хохла по чубу», де публікують інформацію про українських воїнів, які потрапили в полон, з?явилося фото із зображенням першої сторінки військового квитка, виданого на ім?я ОСОБА_4 з дописом «Документи загинувших із 56 бригади в районі Зачатовки ДНР. Залишились в ДНР назавжди». Переглянувши фото, члени комісії дійшли згоди, що таке фото не викликає сумнівів у тому, що військовий квиток дійсно належить ОСОБА_4 ».

Останнім відомим місцем знаходження солдата ОСОБА_4 являється населений пункт Старомлинівка Волноваського району Донецької області.

Щодо факту зникнення безвісти ОСОБА_4 , 16.04.2022 до ВП №3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від командира в/ч НОМЕР_2 , яке зареєстровано та на його підставі відкрито кримінальне провадження №12022052620000085 від 16.04.2022 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 2 пункту 1 статті 115 КК України, та передано 16.04.2022 за підслідністю до ВП №1 Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області

Крім того, 21.04.2022 слідчим відділенням ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню №12022162360000088 за ознаками кримінального правопорушення за частиною 1 статті 115 КК України, за фактом безвісного зникнення військовослужбовця в/ч НОМЕР_5 ОСОБА_4 .

Обидва кримінальні провадження об`єднанні в одне провадження №12022052620000085 від 16.04.2022.

Згідно відповіді Державного підприємства «Український Національний Центр Розбудови Миру», яке виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 22.12.2025 щодо відомостей безвісти зниклого ОСОБА_4 - внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні.

Згідно копії Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250324-3929 від 24.03.2025, ОСОБА_4 , зник на території бойових дій, дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 15.03.2024.

Об?єднаний центр з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України на адвокатський запит щодо військовослужбовця ОСОБА_4 за вихідним №34.7 від 23.12.2025 проінформовано, що встановленого місце знаходження та підтвердженої інформації про утримання в полоні військовослужбовця інформація відсутня. Звернення до Центрального агентства з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста з міжнародного збройного конфлікту між російською федерацією та Україною також не надано інформації щодо зниклого військовослужбовця ОСОБА_4 .

Крім того, зазначаємо, що відповідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», с. Старомлинівка Старомлинівська громада, Волноваського району Донецької області, визначена як територія активних бойових дій, територія окупована.

На підставі викладених фактичних обставин ОСОБА_1 , вважає за необхідне звернутися до суду з метою оголошення її чоловіка ОСОБА_4 померлим внаслідок події, що сталося ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме під час виконання бойового завдання, захисту Вітчизни, в зоні проведення бойових дій поблизу населеного пункту Старомлинівка Волноваського району Донецької області внаслідок обстрілу з БТР зник безвісти військовослужбовець водій комендантського відділення комендантського взводу в/ч НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 .

Встановлення цього юридичного факту створює умови щодо реалізації майнових та немайнових прав, в тому числі для оформлення права на спадщину відповідно до Цивільного кодексу України, отримання передбачених законодавством соціальних виплат, в тому числі компенсацій і допомоги сім?ї загиблого військовослужбовця та реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтво про смерть, що є необхідним для реалізації вищезазначених прав.

Окрім заявниці ОСОБА_1 , особисту, в тому числі цивільно-правову заінтересованість, у зміні правового статусу ОСОБА_4 має його батько ОСОБА_3 , та матір ОСОБА_2 .

Крім того, заявниця просить оголосити загиблим ОСОБА_4 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, що відповідає висновку, викладеному в постанові об?єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 в справі №490/6057/19-ц, в якому йдеться мова про те, що встановлення факту загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв?язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення обставин, при яких загинув військовослужбовець при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявників як членів сім?ї загиблого військовослужбовця.

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 02.02.2026 провадження у справі відкрито, справа призначена до судового розгляду на 25.02.2026.

Разом з тим, вказаною ухвалою було витребувано з Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відомості з книг реєстрації народжень про наявність або відсутність у ОСОБА_4 дітей та відомості про його батьків.

Також, зазначеною ухвалою витребувано з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані , що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі щодо ОСОБА_4 .

Також, витребувано з Державної прикордонної служби України (м. Київ, вул. Володимирська, обов?язки сі Запр 26, 01601) інформацію чи здійснювався виїзд за межі України у будь-якому напрямку громалянином України ОСОБА_4 .

Також, витребувано із слідчого відділення Волноваського РУП ГУНП у Донецькій області інформацію про результати кримінального провадження №12022052620000085 від 16.04.2022 за ознаками частини 1 статті 115 Кримінального кодексу України за фактом зникнення безвісті військовослужбовця в/ч НОМЕР_6 ОСОБА_4 .

Також, витребувано із Савранської селищної ради, Подільського району, Одеської області інформацію - про осіб, які є близькими родичами ОСОБА_4 та про осіб, які фактично проживали та були зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з 11.03.2022 року по даний час.

Також, витребувано з Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань, осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України інформацію з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставини за фактом зникнення безвісті ОСОБА_4 .

Також, витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відомості, чи перебуває на обліку громадянин України ОСОБА_4 та у разі наявності, надати суду належним чином засвідчену копію пенсійної справи останнього. ???

Також, витребувано у військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) з направленням через Міністерство оборони України інформацію про наявність (чи відсутність) нових додаткових відомостей, документів, фактів, рапортів, пояснень чи інших даних щодо обставини зникнення безвісті або ймовірного перебування у полоні держави-агресора солдата ОСОБА_4 та відповідні підтверджуючі документи інформацію про місце зникнення безвісті солдата ОСОБА_4 , а саме підтвердження, що місцем зникнення безвісті є населений пункт Старомлинівка, Волноваського району, Донецької області; копію - наказу (витяг з наказу) командира військової частини НОМЕР_2 , за яким наказано вважати ОСОБА_4 таким, що з 11.03.2022 безвісно зник за особливих обставин. ???

Також, витребувано у Міністерства оборони України інформацію про те, з якого часу припинені активні бойові дії в районі населеного пункту Старомлинівка Волноваського району Донецької області.

10.02.2026 представником Міністерства оборони України ОСОБА_16 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» було скеровано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.74).

12.02.2026 до суду надійшла інформація в.о. начальника Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області (а.с.79).

23.02.2026 до суду надійшла інформація Слідчого управління національної поліції України Головного управління національної поліції в Донецькій області згідно якого вбачається, що СУ ГУНП в Донецькій області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022052620000085 від 16.04.2022 за частиною 1 статті 115 КК України за фактом безвісного зникнення військовослужбовця. На теперішній час місцезнаходження зниклого не встановлено, а інформація про збіги ДНК-профілів його родичів із ДНК-профілями невпізнаних тіл в Електронному реєстрі геномної інформації людини відсутня (а.с.85).

Слухання справи відкладено на 18.03.2026.

24.02.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" надійшло заперечення представника Міністерства оборони України - ОСОБА_16 з якого вбачається, що на думку Міноборони подана заява є передчасною і відсутні підстави для її задоволення.

Так, представник Міністерства оборони України вважає, що оголошення померлим чоловіка заявниця ОСОБА_1 пов?язує із наміром реєстрації факту його смерті отримання свідоцтва про смерть та отримання одноразової грошової допомоги і пільг передбачених для членів сімей загиблих військовослужбовців. Відповідно до частини першої статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Крім того, представник зіслався на статтею 47 ЦК України якою визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місцем перебування якої невідоме.

Таким чином, представник Міністерства оборони України вважає, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами унеможливлює оголошення особи померлою та буде передчасним (а.с.90-94).

У зв`язку з тривалою відсутністю у розпорядженні суду запитуваної інформації, розгляд даної справи неодноразово відкладався на 16.04.2026, 30.04.2026, 14.05.2026 та 17.06.2026.

03.03.2026 до суду надійшла інформація Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг головного управління пенсійного фонду України в Одеській області згідно якої вбачається, що ОСОБА_4 на обліку не перебуває (а.с.112).

04.03.2026 до суду надійшов витяг Управління з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин згідно якого вбачається, що ОСОБА_4 зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій) (а.с.116).

05.03.2026 до суду надійшла інформація Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області згідно якої вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрований з 29.12.2010 за адресою АДРЕСА_2 (а.с.117).

13.05.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення представника військової частини НОМЕР_2 - ОСОБА_17 згідно яких вбачається, що ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді водія автомобільного відділення комендантського взводу зазначеної військової частини.

11.03.2022 ОСОБА_4 був залучений до виконання бойового завдання в районі населеного пункту Старомлинівка Донецької області. Село Старомлинівка входить до складу Старомлинівської сільської територіальної громади Волноваського району Донецької області. Старомлинівська сільська територіальна громада, код НОМЕР_8 , віднесена до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України з 05.03.2022.

Отже, станом на 11.03.2022, тобто на дату зникнення ОСОБА_4 , район населеного пункту Старомлинівка вже належав до території, яка була віднесена до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Первинні відомості про зникнення ОСОБА_4 зафіксовані у довідці-доповіді про безвісти зниклих військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 від 15.03.2022 №01/0989/830нт. У зазначеній довідці-доповіді відображено, що військовослужбовці військової частини НОМЕР_2 , у тому числі солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та після виконання зазначеного завдання до військової частини не повернулися, їх місцеперебування стало невідомим.

Надалі ці обставини були відображені у витязі з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.03.2022 №151, яким солдата ОСОБА_4 , водія комендантського відділення комендантського взводу військової частини НОМЕР_2 , з 15.03.2022 визнано таким, що безвісно зник, знято з усіх видів забезпечення та припинено виплати. Підставою для видання наказу від 15.03.2022 №151 зазначено довідку-доповідь про безвісти зниклих військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 від 15.03.2022 №01/0989/830нт.

26.04.2022 командиром комендантського взводу військової частини НОМЕР_2 головним сержантом ОСОБА_11 було подано рапорт, зареєстрований за вхідним №4639, про призначення службового розслідування у зв?язку зі зникненням безвісти водія комендантського відділення комендантського взводу військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_4 .

За результатами службового розслідування запропоновано вважати солдата ОСОБА_4 , водія автомобільного відділення комендантського взводу військової частини НОМЕР_2 , таким, що з 11.03.2022 по теперішній час зник безвісти за особливих обставин під час воєнного стану в умовах ведення бойових дій до моменту його повернення у розташування військової частини або до моменту встановлення об?єктивних обставин події в повному обсязі.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 20.07.2022 №169 службове розслідування за фактом зникнення безвісти ОСОБА_4 визнано закінченим, матеріали службового розслідування наказано направити до територіального органу Національної поліції, що здійснює досудове розслідування, а відповідним посадовим особам військової частини доручено підготувати документи, необхідні для реалізації членами сім?ї особи, зниклої безвісти, права на соціальний захист та для оголошення службового становища.

Крім того, представник військової частини зазначив, що у військової частини НОМЕР_2 не має підтверджуючих відомостей про те, що ОСОБА_4 перебуває у полоні, в іншому місці несвободи, за місцем проживання чи в будь-якому іншому місці (а.с.137-140).

10.06.2026 заявниця та її представник - адвокат Кравченко О.С. (в режимі відеоконференції) у судовому засіданні заяву підтримали в повному обсязі та просили суд її задовольнити.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Представник заінтересованої особи Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області надала заяву про розгляд справи у відсутність представника (а.с.79).

Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_2 надав заяву про розгляд справи у відсутність представника заінтересованої особи (а.с.140).

17.06.2026 представник Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно.

Крім того, матеріали справи містять довідку про доставку електронного документа (судової повістки) до Електронного кабінету Міністерства оборони України в автоматизованій системі документообігу суду (ЄСІТС). Згідно з вказаною довідкою, повістку про виклик у судове засідання на 17.06.2026 було доставлено до електронного кабінету позивача 20.05.2026 (а.с.162).

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд доходить наступного висновку.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав

Згідно приписів пункту 3 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Суд встановив, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та є громадянином України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта громадянина України НОМЕР_9 виданого Савранським РВ ГУМВС України в Одеській області від 29.12.2010 (а.с.16).

Згідно інформації Відділу надання адміністративних послуг Савранської селищної ради Одеської області №07-14/221 від 03.12.2025 вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с.18).

Відповідно до довідки №537 від 25.06.2025 Савранської селищної ради вбачається, що до складу сім`ї ОСОБА_1 входять: чоловік - ОСОБА_4 , донька - ОСОБА_12 , син - ОСОБА_3 (а.с.19).

З акту Виконавчого комітету Савранської селищної ради Одеської області №864 від 11.12.2024 вбачається, що ОСОБА_4 проживав без реєстрації з 2019 року за адресою АДРЕСА_1 (а.с.20).

Як вбачається зі свідоцтва про народження серія НОМЕР_10 виданого повторно Савранським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 13.05.2022, батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , актовий запис про народження №43 (а.с.21).

Окрім того в матеріалах справи міститься копія Сповіщення №71 про зникнення безвісти водія комендантського відділення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 у районі населеного пункту Старомлинівка Донецької області при виконанні завдання в зоні проведення ООС (а.с.22).

Матеріали справи містять копію посвідчення серія НОМЕР_11 виданого військовою частиною НОМЕР_12 згідно якого ОСОБА_4 є військовослужбовцем (а.с.23).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни №20250326-00017341 від 26.03.2025 вбачається, що ОСОБА_4 має статус учасника бойових дій (а.с.24).

Матеріали справи містять копію свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 від 16.11.2013 згідно якого вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_13 зареєстрували шлюб, актовий запис №72 (а.с.25).

Окрім того, матеріали справи містять копії свідоцтва про народження дітей ОСОБА_12 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_13 ) та ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_14 ) (а.с.26, 27).

В матеріалах справи міститься копія наказу командира військової частини НОМЕР_2 про результати службового розслідування згідно якого вбачається, що службове розслідування проведене з метою встановлення причин та умов, що сприяли зникненню безвісті водія комендантського відділення комендантського взводу військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_4 та недопущення подібних випадків у майбутньому вважати закінченим.

Причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісті солдата ОСОБА_4 необхідно вважати - соціальний конфлікт (неоголошена війна, терористичний акт, протиправні дії третіх осіб) (а.с.28-30).

З акту службового розслідування вбачається, що 11 березня 2022 року група військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 у складі керівника групи майора ОСОБА_9 , водія солдата ОСОБА_4 та двох розвідників (сержанта ОСОБА_14 і старшого солдата ОСОБА_15 ) вибула на автомобілі для виконання бойового завдання. Перед виїздом полковник ОСОБА_8 особисто провів інструктаж та визначив маршрут за картою.

Близько 12 години 00 хвилин майор ОСОБА_9 телефоном доповів, що завдання в районі населеного пункту Старомлинівка виконано, але група залишається ще на дві години для уточнення дій противника з командирами підрозділів РТГР. Однак, о 13 годині 00 хвилин зв`язок із ним зник.

О 18 годині 00 хвилин один із бійців групи повідомив телефоном, що вони потрапили в бій, їхній автомобіль знищено, і вони двома групами (разом із солдатом ОСОБА_4 ) виходять із тилу ворога. Полковник ОСОБА_8 визначив їм точку зустрічі до 01 години 00 хвилин.

Так, о 23 годині 40 хвилин цей же військовослужбовець встиг повідомити про обстріл їхньої групи з ворожого БТР, після чого зв`язок перервався. Полковник ще раз скоригував їхній рух телефоном, проте після цього сесії зв`язку повністю припинилися, а всі мобільні номери групи опинилися поза зоною досяжності. У визначену точку зустрічі група не вийшла.

Командир комендантського взводу головний сержант ОСОБА_11 підтвердив, що 11 березня 2022 року солдат ОСОБА_4 отримав наказ на виконання бойового завдання у населеному пункті Старомлинівка Донецької області, під час якого потрапив у засідку та зник безвісти. Інших очевидців подій, що відбулися з групою майора ОСОБА_9 , не виявлено.

Згодом у Telegram-каналі «Опознай хохла по чубу», де розміщують дані про українських полонених, було знайдено фото першої сторінки військового квитка на ім`я ОСОБА_4 . Допис до фото стверджував: "Документы загинувших із 56 бригади в районі Зачатовки ДНР. Залишились в ДНР назавжди". Члени комісії перевірили це фото та визнали його автентичним, підтвердивши, що документ дійсно належить солдату ОСОБА_4 . Службове розслідування завершено (а.с.31-36).

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 16 квітня 2022 року Відділом поліції №3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області за № 12022052620000085 було зареєстровано кримінальне провадження з правовою кваліфікацією за ч. 2 п. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство двох або більше осіб). Підставою для внесення відомостей стало офіційне повідомлення командира військової частини НОМЕР_2 (а.с.37)

Матеріали справи містять витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин "20250324-3929 від 27.03.2025 згідно якого вбачається, що ОСОБА_4 зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій) (а.с.39).

Крім того, матеріали справи містять копію сторінки (довідкового/інформаційного матеріалу) з картою окупованих населених пунктів Старомлинської територіальної громади (а.с.41).

На адвокатський запит № 111 від 11.12.2025 т.в.о. начальника Подільського районного управління поліції №1 повідомив, що кримінальне правопорушення №12022052620000085 не порушувалося та до провадження не приймалося згідно до підсистеми ЄРДР (а.с.44).

На адвокатський запит № 112 від 11.12.2025 директор Державного підприємства "Український національний центр розбудови миру" повідомила, що відомості про перебування ОСОБА_4 у полоні - відсутні (а.с.47-48, 49).

На адвокатський запит № 113 від 11.12.2025 керівник об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України повідомив, що факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_4 , а також фотоматеріал про можливе потрапляння його в полон держави-агресора, отриманий рідними з месенджеру «Telegram». Під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями фактичні дані про місце знаходження ОСОБА_4 , перебування його у полоні держави-агресора тощо Об`єднаним центром не отримувались (а.с.52).

На адвокатський запит № 114 від 11.12.2025 Національний комітет Товариство Червоного Хреста повідомило, що за базою даних Служби розшуку ТЧХУ прізвище зазначені в запиті не значиться (а.с.56).

На адвокатський запит № 116 від 11.12.2025 слідчий відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи Волноваського районного відділу поліції повідомив, що на підставі заяви ОСОБА_1 21.04.2022 розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженні №12022162360000088 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, за фактом безвісного зникнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 (а.с.61).

Матеріали справи містять інформацію Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області згідно якого вбачається, про наявність актового запису про народження №43 від 24.02.1989 складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Савранського районного управління юстиції у Одеській області відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10, батьками якого зазначені ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 . Актовий запис складено відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України.

Також з вказаної інформації вбачається про наявність актових записів про народження дітей: актовий запис №151 від 23.10.2014 року складеного відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Савранського районного управління юстиції в Одеській області відносно ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_8 ; актовий запис №58 від 24.05.2016 року складеного Савранським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.79).

З інформації Слідчого управління Головного управління національної поліції в Донецькій області вбачається, що СУ ГУНП в Донецькій області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022052620000085 від 16.04.2022 за частиною 1 статті 115 КК України за фактом безвісного зникнення військовослужбовця. На теперішній час місцезнаходження зниклого не встановлено, а інформація про збіги ДНК-профілів його родичів із ДНК-профілями невпізнаних тіл в Електронному реєстрі геномної інформації людини відсутня (а.с.85).

З інформації Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг головного управління пенсійного фонду України в Одеській області вбачається, що ОСОБА_4 на обліку не перебуває (а.с.112).

З інформації Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрований з 29.12.2010 за адресою АДРЕСА_2 (а.с.117).

Матеріали справи містять інформацію стосовно зареєстрованих осіб за адресою АДРЕСА_2 , а саме стосовно ОСОБА_3 який зареєстрований за вказаною адресою з 13.12.2011 року по теперішній час, ОСОБА_2 , яка зареєстрована з 16.07.2003 року по теперішній час та ОСОБА_4 , який зареєстрований з 13.12.2011 по теперішній час (а.с.126).

Разом з тим матеріали справи містять інформацію щодо останнього місця проживання ОСОБА_4 яким є АДРЕСА_2 (а.с.127).

Матеріали справи містять копію титульної сторінки справи військової частини про службове розслідування згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 26.04.2022 №313 за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 (ак.с.143).

Матеріали справи містять копію наказу командира військової частини НОМЕР_2 №313 від 26.04.2022 про призначення службового розслідування (а.с.144).

Згідно рапорту командира комендантського взводу військової частини НОМЕР_2 вбачається, що солдат ОСОБА_4 11.03.2022 був направлений для виконання бойового завдання до населеного пункту Старомлинівка Донецької області та під час його виконання потрапив у засідку та зник безвісти (а.с.145).

Матеріали справи містять довідку доповідь про безвісти зниклих військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 (а.с.146).

Окрім того, матеріали справи містять копію витягу з наказу про призначення ОСОБА_4 на посаду водія комендантського відділення взводу військової частини НОМЕР_2 (а.с.146 на звороті).

Згідно з копією витягу з наказу вбачається, що ОСОБА_4 вважати таким, що безвісно зниклим та зняти з усіх забезпечення та припинити виплати (а.с.147).

Матеріали справи містять бланк отримання пояснень (а.с.148, 149).

Крім того, матеріали справи містять копію військового квитка виданого на ім' я ОСОБА_4 (а.с.150 на звороті - 151).

Згідно приписів частини 1 статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини 2 статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

На підставі частини 3 статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов`язана.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини 2 статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц (провадження № 61-35636св18).

Суд враховує, що приписи частини 2 статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).

За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» - воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

- бойові дії форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

- воєнні дії організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

- район воєнних (бойових) дій визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.

Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина 2 статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині 2 статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України, окупації частини території України, зокрема з 24.02.2022 року, є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно з положеннями частини 3 статті 82 ЦПК України. Правовий режим воєнного стану триває по теперішній час.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Бойові дії це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зауважила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України. Також зроблено висновок, що шість місяців, які визначені в реченні 2 частини 2 статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Наведене тлумачення відповідає і європейським стандартам. Так, відповідно до Рекомендації CM/Rec(2009)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів, які стосуються осіб, зниклих безвісти, та презумпції смерті (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 09 грудня 2009 року на 1073-му засіданні заступників міністрів), якщо обставини зникнення безвісти особи є такими, що дають підстави для висновку про ймовірність її загибелі, то для подання запиту бажано, щоб час, що минув з моменту зникнення або з моменту отримання останньої звістки про те, що особа жива, становив не більше одного року (пункт 2 принципу четвертого).

Згідно приписів частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Швидкоплинні зміни суспільних відносин та життєвих обставин, зокрема на території активних бойових дій, впливають на можливість встановлення фактичного місця перебування зниклої особи. Тому, застосовуючи телеологічний підхід до тлумачення досліджуваної норми права, можна зробити висновок, що строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах.

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Інше, звужувальне, тлумачення правила другого речення частини 2 статті 46 ЦК України було б проявом надмірного формалізму і суперечило б завданням цивільного судочинства.

Отже, телеологічне тлумачення норми права дозволяє врахувати специфіку випадків зникнення фізичних осіб під час активних бойових дій і акцентувати увагу на суспільній потребі у встановленні справедливості та визначеності щодо статусу зниклої особи, але лише після спливу розумного строку для її пошуку.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Наказ Міністерства розвитку громад та території України Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією № 376 від 28.02.2025 року.

У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, у зв`язку з чим суди можуть використовувати дані з відповідного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 № 755/11021/22 наголошено на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні 2 ч. 2ст. 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій правовій визначеності. Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням 2 частини 2 статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України. У частині 2 статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною 2 статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 11.03.2022 року зник безвісти при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Старомлинівка Волноваського району Донецької області.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (наказ № 376 від 28 лютого 2025 року) на території населеного пункту Старомлинівка Волноваського району, активні бойові дії велись з 24.02.2022 по 04.03.2022.

Враховуючи вищевикладене, територія, на якій зник безвісти ОСОБА_4 є така, на якій не ведуться активні боєві дії із 04.03.2022, тобто на момент із зверненням до суду із даною заявою сплив шестимісячний строк від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи.

Водночас обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій правовій визначеності.

Україна є соціальною, правовою державою (стаття 1); людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч. 1 ст. 3 Конституції України).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України). Цей принцип є однією з основних засад цивільного судочинства (п. 1 ч. 3 ст. 2 ЦПК України). Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права (ч. 1 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 10 ЦПК України), на якому має бути засноване судове рішення (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності. Він вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

У Доповіді «Верховенство права», схваленій Європейською комісією «За демократію через право» на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25 26 березня 2011 року) (CDL-AD(2011)003rev), зазначено, що держава зобов`язана дотримуватись законів, які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю; передбачуваність означає, що закон має бути … проголошений наперед до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку (пункт 44); юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (пункт 46); юридична визначеність також означає, що держава загалом повинна дотримуватись узятих на себе певних зобов`язань, виконувати покладені на неї певні функції чи виголошені нею перед людьми певні обіцянки (поняття «законні очікування») (пункт 48).

Отже, під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

А тому, відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Таким чином, у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.

При цьому, суд зазначає, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про його смерть. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

У даній справі суд виснує, що надані заявником письмові матеріали доводять той факт, що солдат ОСОБА_4 був у складі групи майора ОСОБА_9 . Дану групу військовослужбовців, яка убуває, було проінструктовано особисто полковником ОСОБА_8 , введено в обстановку та вказано маршрут по карті. По прибуттю в район населеного пункту Старомлинівки та відпрацювання визначених питань, майор ОСОБА_9 доповів по телефону засобами мобільного зв?язку близько 12 години 00 хвилин 11.03.2022 року, зазначивши, що всі питання робочої поїздки відпрацьовано, але ще залишається в районі РТГР, щоб протягом 2-х годин більш детально попрацювати з командирами підрозділів РТГР по імовірному характеру дій противника. Близько 13 годин зв?язатися засобами мобільного зв?язку з майором ОСОБА_9 було уже неможливо. В подальшому, о 18 годині того ж дня, один із військовослужбовців групи повідомив, що був бій, автомобіль на якому вони рухалися, знищено, вони опинилися позаду військ противника та продовжують рух і виходять двома групами, солдат ОСОБА_10 виходить з ними. Далі, полковник ОСОБА_8 по телефону сказав цьому військовослужбовцю напрямок подальшого руху і повідомив те, що їх будуть чекати наші підрозділи, у визначеній точці до 01 години 00 хвилин. Однак, до 01 годин 00 хвилин дана група в указану точку не вийшла, а в районі 23 години 40 хвилин на зв?язок вийшов один із членів групи і сказав, що їх обстріляли з БТР. Зв?язок перервався. Потім цей же військовослужбовець зателефонував йому і він знову вказав їм напрямок руху і точку зустрічі. Після цього сеансів зв?язку більше не було. Всі абоненти групи були поза зоною досяжності. В подальшому вийти з ними на зв`язок не вдавалося.

В своєму поясненні командир комендантського взводу в\ чНОМЕР_2 ОСОБА_11 пояснив, що 11.03.2022 року водію другого комендантського відділення комендантського взводу в\ч НОМЕР_2 солдату ОСОБА_4 був наданий наказ для виконання бойового завдання в населеному пункті Старомлинівка Волноваського району Донецької області та під час його виконання він потрапив у засідку та зник безвісти. Інших свідків та очевидців обставин, у які потрапила робоча група під командуванням ОСОБА_9 не встановлено.

В мережі інтернет у багатоплатформовому клауд-месендері з яких дозволяють обмінюватися відеоповідомленнями та фотографіями, - Телеграм-каналі «Опознай хохла по чубу», де публікують інформацію про українських воїнів, які потрапили в полон, з?явилов фото із зображенням першої сторінки військового квитка, виданого на ім?я ОСОБА_4 з дописом «Документи загинувших із 56 бригади в районі Зачатовки ДНР. Залишились в ДНР назавжди». Переглянувши фото, члени комісії дійшли згоди, що таке фото не викликає сумнівів у тому, що військовий квиток дійсно належить ОСОБА_4 .

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, а саме витягу із наказу №151 від 15.03.2022 Міністерства оборони України, виданого командиром Військової частини НОМЕР_2 , вирішено вважати зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 , водія комендантського відділення комендантського взводу військової частини НОМЕР_2 , таким, що зник безвісно.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія наказу командира військової частини НОМЕР_2 про результати службового розслідування згідно якого вбачається, що службовим розслідуванням встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі групи майора ОСОБА_9 з метою виконання бойового завдання, щодо уточнення бойового та чисельного складу, дійсного положення підрозділів ротної тактичної групи та реального стану справ в районі населеного пункту Старомлинівка Донецької області, відповідно до розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 був направлений водій комендантського відділення комендантського взводу військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 проте, під час виконання бойового розпорядження останній потрапив у засідку та до командного пункту військової частини НОМЕР_2 не повернувся, місце знаходження його не відоме.

Причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісті солдата ОСОБА_4 необхідно вважати - соціальний конфлікт (неоголошена війна, терористичний акт, протиправні дії третіх осіб) (а.с.28-30).

Відтак, суд виснує, що шестимісячний строк, передбачений частини 2 статті 46 ЦК слід обраховувати з моменту настання відповідної події, а саме з 11.03.2026 року.

Згідно з частин 3-4 статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частини першої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Як роз`яснено у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи. За наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Даний висновок викладений у постанові ВП ВС у постанові від 13.03.2024 року з розгляду справи № 506/358/22, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Згідно приписів частини 2 статті 20 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Заявниця просить оголосити померлим ОСОБА_4 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії РФ проти України, що відповідає висновку, викладеному у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 в справі № 490/6057/19-ц, в якому йдеться мова про те, що встановлення факту загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії РФ проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення обставин, при яких загинув військовослужбовець при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії РФ проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Згідно приписів статті 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 , та дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання в інтересах військової частини поблизу населеного пункту Старомлинівка, Донецької області.

За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності.

Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 (провадження № 61-15733св23), від 25 квітня 2024 року у справі № 278/970/23 (провадження № 61-16074св23).

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що згідно статті 309 ЦПК України, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо буде одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Щодо вимоги заявниці зобов`язати Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області видати свідоцтво про смерть ОСОБА_4 .

Відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України існує чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті305,309 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті305,309 ЦПК України).

Відповідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Отже, правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті і, як наслідок, судове рішення, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою, з моменту набрання законної сили є підставою для припинення правосуб`єктності такої фізичної особи.

На підставі рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану видається Свідоцтво про смерть особи, у зв`язку з чим відсутні підстави для окремого зазначення в резолютивній частині рішення суду про оголошення особи померлою зобов`язання відділу державної реєстрації актів цивільного стану видати свідоцтво про смерть особи.

Щодо заперечення представника Міністерства оборони України - ОСОБА_16.

В запереченні представник Міністерства оборони України зазначив, що не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв?язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об?єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв?язок з різних причин, пов?язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк до забезпечує можливість з?ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Однак суд не погоджується з твердженням представника виходячи з того, що законодавче регулювання інституту оголошення особи померлою ґрунтується на презумпції високої вірогідності загибелі особи, яка перебувала в епіцентрі подій, що несли пряму, явну та невідворотну загрозу для її життя. Встановлення шестимісячного строку є правовим компромісом та пільговим інструментом, покликаним захистити права членів сімей захисників України, не змушуючи їх роками перебувати у стані правової невизначеності до моменту юридичного чи фактичного завершення війни.

Згідно зі сталою правовою практикою Верховного Суду (зокрема, Постанови від 21 січня 2026 року у справі № 127/11048/24 та від 20 травня 2026 року у справі № 405/6164/24), якщо матеріали справи містять індивідуалізовані, беззаперечні докази перебування особи у конкретному місці, у конкретний час та в умовах, які практично виключали можливість вижити (наприклад, пряме влучання важкого озброєння в позицію без можливості евакуації тіла), суд має право та обов`язок обчислювати передбачений законом строк саме від дня цієї події (імовірної загибелі).

Штучне відтермінування початку відліку цього строку до «абстрактної дати припинення бойових дій у регіоні» нівелює сутність частини 2 статті 46 ЦК України та позбавляє родичів загиблого воїна права на соціальний захист від держави.

Матеріалами справи, а саме: витягом з Єдиного реєстру осіб зниклих безвісти за особливих обставин №20250324-3929 від 24.03.2025; випискою з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора згідно якої ОСОБА_4 не значиться; актом службового розслідування військової частини НОМЕР_2 ; наказом командира військової частини НОМЕР_2 №313 від 26.04.2022 про призначення службового розслідування; витягом із наказу Міністерства оборони України №151 від 15.03.2022 про визнання безвісти відсутнім ОСОБА_4 ; письмовими поясненнями начальника штабу першого заступника командира військової частини ОСОБА_8 та командира комендантського взводу військової частини ОСОБА_11 - повністю підтверджується факт того, що 11.03.2022 солдату ОСОБА_4 був наданий наказ для виконання бойового завдання в населеному пункті Старомлинівка Донецької області та під час його виконання він потрапив у засідку та зник безвісті.

З моменту вказаного бою минуло більше шести місяців, будь-які відомості про перебування ОСОБА_4 в полоні, на лікуванні чи серед живих осіб відсутні, що підтверджено довідками СБУ та витягами з державних реєстрів.

Аналізуючи надані докази у їх сукупності за правилами статті 89 ЦПК України, суд приходить до переконання про наявність високого ступеня вірогідності загибелі особи. Оскільки передбачений частиною 2 статті 46 ЦК України шестимісячний строк від дня події сплив, заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями ст. ст. 89, 95, 258, 259, 263 - 265, 317, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 46, 47 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області про оголошення особи померлою - задовольнити.

Оголосити померлим громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Саврань, Подільського району, Одеської області, Україна, який був реєстрований по АДРЕСА_2 та проживав за адресою АДРЕСА_1 , який загинув в районі населеного пункту Старомлинівка, Волноваського району, Донецької області, внаслідок безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, при виконанні обов`язків військової служби.

Датою смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати день набрання рішенням суду законної сили, місце смерті населений пункт населений пункт Старомлинівка, Волноваського району, Донецької області.

Після набрання законної сили рішення Савранського районного суду Одеської області направити його на виконання до Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області.

Роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.Ю. Брюховецький

Присяжна: Н.І. Сивак-Машевська

Присяжна: О.А. Бабенко