Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №509/2530/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2530/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в с.-щі Овідіополь в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ :

17 квітня 2026 року, ОСОБА_1 звернулась до суду з названим позовом, в якому просила суд, розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 19.11.2022 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (актовий запис № 1963), в якому у сторін народилась малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що сімейне життя між подружжям не склалось через суперечки з чоловіком, її приниження, сварки, різні характери та погляди на сімейне життя, моральні та духовні цінності, наслідком чого стали непорозуміння по всім життєвим питанням, зокрема щодо сімейних відносин, а також ведення спільного господарства, втрати довіри, почуття любові, що призвело до негативного ставлення один до одного, подружні відносини і шлюбні стосунки між ними фактично припинились, сторони не проживають разом і не ведуть спільного господарства більше 8 місяців, а тому вважає, що шлюб сторін носить формальний характер, подальше збереження шлюбу та примирення між подружжям неможливо, а розірвання шлюбу буде відповідати її свободам та інтересам.

У визначений ухвалою суду від 21.04.2026 р., згідно з якою, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали та матеріалів позову з додатками в порядку ст. 178 ЦПК України, відповідач відзиву на позов, письмових пояснень, заперечень чи зустрічного позову не надав, хоча вказані матеріали позову та ухвалу суду у відповідності до вимог ст.ст. 130,131 ЦПК України, направлялись за відомою позивачці та судові адресою його проживання, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою листоноші «адресат відсутній».

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 10.05.2023 р. № 755/17944/18 (61-185св23) – довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв?язку «відсутній за вказаною адресою» - вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, так як зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що офіційний шлюб між позивачкою та відповідачем був зареєстрований 19.11.2022 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (актовий запис № 1963), в якому у сторін народилась малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.11.2022 р. та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.09.2023 р.

З матеріалів справи вбачається, що сімейне життя між подружжям не склалось через суперечки позивачки з відповідачем, приниження пзивачки, сварки, різні характери та погляди на сімейне життя, моральні та духовні цінності, наслідком чого стали непорозуміння по всім життєвим питанням, зокрема щодо сімейних відносин, а також ведення спільного господарства, втрати довіри, почуття любові, що призвело до негативного ставлення один до одного, подружні відносини і шлюбні стосунки між ними фактично припинились, сторони не проживають разом і не ведуть спільного господарства більше 8 місяців, а тому на думку суду, шлюб сторін носить формальний характер, подальше збереження шлюбу неможливо, і розірвання шлюбу буде відповідати інтересам позивачки.

Статтею 24 СК України передбачено – шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу – не допускається.

Одночасно, статтею 56 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку допомогою фізичного або психічного насильства - є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Статтею 24 СК України передбачено – шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу – не допускається.

Статтею 56 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно із ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу, якою передбачено – позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Статтею 111 СК України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

У відповідності до ст. 112 ч. 2 СК України, суд з?ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та обставини життя подружжя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При таких обставинах, беручи до уваги стійке бажання позивачки розірвати шлюб з відповідачем, що вбачається зі змісту позову, суд приходить до висновку, що сім`я розпалась остаточно і зберегти її неможливо, а збереження сім`ї в даному випадку, з урахуванням встановлених судом обставин – буде суперечити інтересам та свободам позивачки і моральним засадам суспільства, а тому позов підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивачки в порядку ст. 141 ЦПК України суми судового збору за розгляд позовних вимог в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,141,174,191,213,228,229,241-246,258,259,263-268,272,273 ЦПК України, ст.ст. 24,56,104,111,105,109,110,112 СК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити ;

2. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19.11.2022 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (актовий запис № 1963) – розірвати ;

3. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП : НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП : НОМЕР_4 ) судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 18.06.2026 р.

Суддя Гандзій Д.М.