Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №502/897/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Суд: Кілійський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №502/897/26

Суддя: Маслеников О. А.

Справа № 502/897/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

про встановлення факту належності та визнання права власності за спадщиною

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Кілійської міської ради про встановлення факту належності та визнання права власності за спадщиною. З позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік/батько позивача/відповідачів ОСОБА_6 . Після смерті ОСОБА_6 залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 . Позивач та відповідачі, відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_6 . Позивач та відповідачі, після смерті ОСОБА_6 прийняли спадщину фактично, оскільки проживали з чоловіком/батьком разом за однією адресою. Позивач, у зв`язку з відсутністю працюючих нотаріусів на постійній основі на території м. Кілія та колишнього Кілійського району, наявними обмеженнями щодо пересування цивільних осіб, які діють під час правового режиму воєнного стану, позбавлені можливості належним чином звернутися до нотаріусів в Кілійській територіальній громаді та оформити належним чином спадкові права, які залишилися після смерті спадкодавця. Незважаючи на дані обставини, позивач, як спадкоємець за законом, незважаючи на віддаленість знаходження Ренійської державної нотаріальної контори, та наявності обмежень під час правового режиму воєнного стану, була змушена поїхати до державного нотаріуса з вимогою оформити спадщину. Під час звернення до нотаріуса, їй нотаріусом було надане усне роз`яснення, що так як правовстановлюючі документи на житловий будинок відсутні, позивач повинна звернутися до Кілійського районного суду за захистом свої прав. На теперішній час вищевказані обставини унеможливлюють оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про захист невизнаних прав. Позивач з відповідачами дійшли усної згоди, щодо того, що останні не претендують та не будуть претендувати на вищевказане майно, котре залишилося після смерті спадкодавця.

В зв`язку з зазначеним, позивач просила суд:

- встановити факт належності житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 - ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1

- визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку - літ. А житловою площею 79,4 кв.м. та загальною площею 166,3 кв.м., кухні – літ. Б, гаражу – літ. В, погрібу – літ. Г, навісу – літ. Д, сараю – літ. Е, навісу – літ. Ж, надвірних споруд - № 1-7 в порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачем було надано заяву, відповідно до якої вона просила розглянути справу за її відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачами було надано заяву, відповідно до якої вони просили розглянути справу за їх відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_6 від 04.05.2023 р., актовий запис № 200, ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно виписки з погосподарської книги виданої виконавчим комітетом Кілійської міської ради № 1444 від 11.10.2023 р., ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 із 1979 року до дня смерті. На день його смерті з ним проживали: дружина - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_4 , син - ОСОБА_5 .

Відповідно до рішення Кілійського районного суду Одеської області № 502/1751/25 від 03.11.2025 р. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадщину – задоволено повністю. Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4139 га з кадастровим номером 5122385900:01:002:0607, площею 2,2703 га з кадастровим номером 5122385900:01:002:0601, та площею 0,41 га, які розташовані на території Шевченківської сільської ради Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія І-ОД № 040950 від 08.12.2004 р., в порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до технічного паспорту, житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 в цілому складається з: житлового будинку - літ. А житловою площею 79,4 кв.м. та загальною площею 166,3 кв.м., кухні – літ. Б, гаражу – літ. В, погрібу – літ. Г, навісу – літ. Д, сараю – літ. Е, навісу – літ. Ж, надвірних споруд - № 1-7.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 82915549 від 16.10.2025 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація в Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_6 відсутня.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 82915571 від 16.10.2025 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація в Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_6 відсутня.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Згідно ст. ст. 293, 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.

Виходячи з наведеного суд вважає доведеним факт належності житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 - ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов – задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту належності та визнання права власності за спадщиною - задовольнити повністю.

Встановити факт належності житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 - ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку - літ. А житловою площею 79,4 кв.м. та загальною площею 166,3 кв.м., кухні – літ. Б, гаражу – літ. В, погрібу – літ. Г, навісу – літ. Д, сараю – літ. Е, навісу – літ. Ж, надвірних споруд - № 1-7 в порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников

Оригінал: reyestr.court.gov.ua