Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №501/5003/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Суд: Чорноморський міський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання батьківства

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №501/5003/25

Суддя: Пушкарський Д. В.

Дата документу 16.06.2026

Справа № 501/5003/25

2/501/242/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Карпової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа: Чорноморський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Одеського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) про визнання батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

До Чорноморського міського суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 звернулась з позовом, в якому просить:

- визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати внести зміни в актовий запис цивільного стану №136 від 18.03.1993, про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складений Чорноморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому в графі «батько» вказати - ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову позивач вказує, що ОСОБА_2 протягом деякого часу мав стосунки з її матір`ю ОСОБА_3 , та у них народилась спільна донька - ОСОБА_1 . Однак, відомості про ОСОБА_2 не було внесено до графи «батько», оскільки вони проживали в цивільному шлюбі. Таким чином, запис про батька у Книзі реєстрації народження проводилось за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові було вказано зі слів матері. Після народження спільної доньки сторони прийняли рішення проживати окремо. Вихованням ОСОБА_1 переважно займалися бабуся, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дідусь, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - батьки ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 .

Відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приймав участь у вихованні доньки ОСОБА_1 , що свідчить про його визнання себе батьком та фактичне виконання ним батьківських обов`язків.

У зв`язку з викладеним, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає, не заперечує проти задоволення позову.

Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі представника Чорноморського відділу ДРАЦС.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги заяви сторін, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками записані: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , актовий запис про народження №136 від 18.03.1993, що підтверджується виданим повторно свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно наданого повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 02.06.2026, відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , внесені відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України (зі слів матері), батьком вказано ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , його батьками записані: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Позивачем, як доказ, були надані письмові заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в яких вказано, що їх син ОСОБА_2 іноді цікавився життям своєї доньки, виявляв інтерес до неї. Мати та батько ОСОБА_7 не перебували в шлюбі, проживали окремо. Мати ОСОБА_7 залишала дитину у них дома, коли ходила на роботу.

Відповідно до ч.2 ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Статтею 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Статтею 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до роз`яснень п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2008 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено) (п.9 вищевказаної постанови).

Як вбачається з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №373/2257/18, предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Тлумачення норм ст.130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства; підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (ст. 128 СК України).

Встановлення батьківства на підставі ст.128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства, з урахуванням визнання відповідачем заявлених позовних вимог, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для задоволення позову в цій частині, та вважає можливим визнати батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, підставою для внесення змін до актового запису цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про внесення змін до актового запису №136 від 18.03.1993 про народження ОСОБА_1 також підлягають задоволенню.

На підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження (ст. 134 СК України).

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа: Чорноморський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Одеського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) про визнання батьківства, - задовольнити.

Визнати громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м.Іллічівська, Одеської області, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_1 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки міста Іллічівська, Одеської області, НОМЕР_3 .

Внести зміни до актового запису №136 від 18.03.1993, складеного Чорноморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , зазначивши батьком дитини громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м.Іллічівська, Одеської області, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua