Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №480/5102/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Суми Справа № 480/5102/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Стислий виклад позицій сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, оскільки під час проходженя служби відповідач не виплачував позивачу поточну індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця підвищення - січня 2008 року, а також індексацію-різницю.

Позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.02.2017 до 28.02.2018 відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2017 до 28.02.2018 позивачу; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.02.2017 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не застосування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 до 18.07.2022; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 до 18.07.2022, із застосуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та нарахувати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, яка складає 4104,73 грн за кожен місяць у період з 01.03.2018 до 18.07.2022 та виплатити належну суму до видачі з урахуванням раніше виплачених сум.

Судом було відкрито провадження у справі 02.07.2025.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивач проходив службу у спірний період. Постановою КМУ № 1013 визначено базовий місяць - грудень 2015 року, з якого необхідно відштовхуватися для проведення індексації до 28.02.2018. Підстави для нарахування позивачу індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, в період з 01.03.2018 до 18.07.2022 відсутні, оскільки дохід позивача у березні 2018 року, в порівнянні з лютим 2018 року, збільшився більше ніж на суму можливої індексації.

Встановлені судом фактичні обставини.

У період з 01.02.2017 до 18.07.2022 позивач проходив військову службу у відповідача, що не заперечується відповідачем та підтверджується документами про нарахування позивачу відповідачем у вказаний період грошового забезпечення.

За період з 01.02.2017 до 30.11.2018 позивачу не здійснювалась індексація грошового забезпечення. За період з 01.12.2018 до 31.07.2018 позивачу здійснено індексацію у загальній сумі 14679,84 грн, з розрахунку 71,08 + 1713,64 + 2647,02 + 5174,45 + 5073,65. Зазначені факти підтверджуються довідками відповідача від 27.05.2025 за № 306/ф, 307/ф, 308/ф, 309/ф та 310/ф.

Грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року складало 7496,15 грн (на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1294 виплачено у березні 2018 року), а у березні 2018 року - 12352,26 грн (на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 виплачено у квітні 2018 року), що підтверджується витягом з картки особового рахунку військовослужбовця на ім`я позивача № 438 за 2018 рік.

Висновки суду та їх мотиви.

1. Щодо поточної індексації.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Тобто, місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є місяцем підвищення при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком № 1 до цієї постанови.

Отже, якщо підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації за період з 01.02.2017 до 28.02.2018, цей місяць і є місяцем підвищення за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін слід проводити з лютого 2008 (наступного місяця після місяця підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець).

Відповідно до положень пункту 10-2 Порядку № 1078 з 01.12.2015 це правило застосовується і для новоприйнятих працівників.

Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018, у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Тому у грудні 2015 року тарифні ставки (оклади) військовослужбовців не змінилися, тому підстави для обчислення індексації грошового забезпечення позивачу з урахуванням місяця підвищення за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін грудня 2015 року, як й інших місяців, відсутні.

Отже, суд дійшов висновку, що поведінка відповідача щодо відсутності нарахування індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.02.2017 до 28.02.2018, не відповідає критеріям правомірності, які визначені нормою ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу сторін, що застосування місяця підвищення - січня 2008 року, для розрахунку індексації з 01.02.2017 до 28.02.2018, не є передчасним у даній справі, оскільки у відповідача відсутня дискреція для застосування іншого місяця підвищення.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.06.2024 у справі № 560/1431/21 та від 29.08.2024 у справі № 200/4082/22, які враховуються судом при ухваленні даного рішення.

Тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині. Визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування індексації, а також зобов`язує відповідача нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2017 до 28.02.2018 із застосуванням для її розрахунку місяця підвищення - січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

2. Щодо індексації-різниці.

З моменту набрання чинності постанови Кабінету мінстрів України від 30.07.2017 № 704 відбулась зміна тарифних ставок військовослужбовців, а саме 01.03.2018.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з наступного місяця.

Тому місяцем підвищення індексації з 01.03.2018 є березень 2018 року.

Відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, індексація не нараховується у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перекриває суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення.

Таким чином, для з`ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року приписів абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з`ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір можливої індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).

Як вбачається з матеріалів справи, грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року складало 7496,15 грн (на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1294 виплачено у березні 2018 року), а у березні 2018 року - 12352,26 грн (на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 виплачено у квітні 2018 року).

Суд враховує саме такі суми грошового забезпечення для обрахунку можливої індексації, оскільки інші розміри основних складових грошового забезпечення виплачувались позивачу саме у квітні 2018 року, а не у березні 2018 року.

Відтак, грошовий дохід позивача збільшився на 4856,11 грн (12352,26 - 7496,15).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30% .

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума можливої індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100. Отже сума можливої індексації становить 4463,15 грн, із розрахунку 1762,00 х 253,30% / 100.

Оскільки розмір підвищення доходу у квітні 2018 року (у зв`язку зі зміною грошового забезпечення відповідно до Постанови № 704) є більшим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то у відповідача не було підстав для нарахування позивачу індексації-різниці.

Крім того, до такого ж висновку дійшов Другий апеляцйний адміністративний суд у постановах від 27.11.2025 № 520/5391/25 та від 28.01.2026 № 520/21394/25.

У зв`язку із чим, поведінка відповідача щодо ненарахування позивачу індексації-різниці в повній мірі відповідає критеріям правомірності, які встановлені нормою ч.2 ст.2 КАС України. Позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Тому суд задовольняє частково позовні вимоги

Судові витрати.

1. Судовий збір.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то його розподіл судом не здійснюється.

2. Правнича допомога.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 ст.134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, в тому числі: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.

Суд звертає увагу, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22, від 29.08.2024 у справі № 560/10132/21 та від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22.

Крім того, у разі, наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою ст.134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої ст.134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 23.07.2023 у справі № 340/4492/22.

Також при визначенні суми відшкодування, то суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин та фінансового стану сторін.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копії наступних документів: договір про надання правничуої допомоги від 20.06.2025 № 69-ТВ; розрахунок витрат на правничу допомогу згідно договору про надання правничої допомоги від 20.06.2025 № 69-ТВ; квитанція до прибуткового касового ордеру від 25.06.2025 на 5000 грн; ордер на надання правничої допомоги від 20.06.2025 серії ВІ № 1311382; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльність від 26.07.2022, яке видано Стегнію А.М.

Суд враховує, що в даних провідносинах наявна стала практика Верховного Суду та Другого апеляційного адміністративного суду. Час розгляду справи пов`язаний не із складністю справи, а пов`язаний саме із безпековою ситуацією у м. Суми, внаслідок постійного оголошення сигналу ''Повітряна тривога''. Справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Засідання у справі не проводились. Представником позивача було складено та подано до суду обов`язковий процесуальний документ - позовну заяву. Подання відповіді на відзив не було обов`язковим. Справа не впливає на репутацію позивача і не викликає публічного інтересу. Позовні вимоги були задоволені судом частково.

Отже, беручи до уваги встановлені вище обставини, то суд дійшов висновку, що розумно обґрунтованими і справедливими є витрати на правничу допомогу в сумі 2500 грн, які і підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. В іншій частині заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, то суд відмовляє, в зв`язку з необґрунтованістю.

Керуючись статтями 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.02.2017 до 28.02.2018.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.02.2017 до 28.02.2018, із встановленням місяця підвищення, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін - січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн витрат на правничу допомогу.

6. У стягненні на користь ОСОБА_1 2500 грн витрат на правничу допомогу - відмовити.

7. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

8. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук