Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №607/9367/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2026 Справа №607/9367/26 Провадження №2-а/607/295/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Багрія Т.Я., з участю секретаря судового засідання Новосад С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сабатюк Наталія Петрівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Адвокат Сабатюк Н.П. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №R491992 від 22 квітня 2026 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.; закрити справу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача в користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення №R491992 від 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. У постанові зазначено, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Позивач вважає дану постанову протиправною та незаконною, оскільки будь-яких повісток, розпоряджень, повідомлень тощо про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 чи іншого ТЦК та СП не отримував. Також позивачу не надходили від АТ «Укрпошта» сповіщення про наявність оформленого на його ім`я поштового відправлення та необхідність з`явитися у відповідне поштове відділення для отримання такого відправлення. Вказані обставини свідчать про відсутність у позивача ОСОБА_1 умислу щодо неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом із застосунку «Резерв+». Позивач згідно з вимогами чинного законодавства пройшов ВЛК та вчасно уточнив свої анкетні дані, зокрема прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, РНОКПП, категорію обліку, адресу проживання, номер телефону, номер в системі Оберіг. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про необґрунтованість мети його можливого виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Поряд з цим зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити, на які саме дату та час позивач викликався згідно із повісткою та в який саме ТЦК та СП він мав з`явитися. Також в оскаржуваній постанові відсутній підпис керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 29 квітня 2026 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Сабатюк Н.П. в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи. Від представника позивача – адвоката Сабатюк Н.П. до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 Перенчук О.В. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. 19 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . У відзиві посилається на те, що згідно з матеріалами адміністративної справи, на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання позивача ОСОБА_1 було надіслано повістку №6880609 щодо його прибуття 27 березня 2026 року о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , для уточнення даних. Позивач у визначений у повістці термін до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, про причини неявки не повідомив та підтверджуючих документів щодо наявності поважних причин неприбуття у встановлений строк не надав. У зв`язку з цим до відповідного відділення Тернопільського РУ ГУНП було надіслано подання щодо його розшуку. Також представник відповідача зазначає, що 21 квітня 2026 року позивач через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста сформував заяву про визнання факту порушення ним законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у якій підтвердив, що не оспорюватиме допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. На підставі поданої позивачем заяви начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 22 квітня 2026 року винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП №R491992, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі 17 000 грн. Вказану постанову позивач отримав через електронний кабінет військовозобов`язаного, призовника та резервіста. За таких обставин представник відповідача вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № R491992 від 22 квітня 2026 року є правомірною та прийнятою з дотриманням вимог чинного законодавства. Просить розглядати справу за його відсутності.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № R491992 від 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн. У постанові зазначено, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

У відповідності до ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію , в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, за відсутності яких провадження слід закрити (п. 1 ст. 247 КУпАП).

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Із копії витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв +», сформованого 05 лютого 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, з 16 червня 2023 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата проходження ВЛК 13 травня 2024 року. Також у ОСОБА_1 наявне право на відстрочку від мобілізації до 03 травня 2026 року.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

У позовній заяві представник позивача також вказує, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 27 березня 2026 року не отримував.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог представник відповідача посилається на те, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені в повістці.

До відзиву на позовну заяву долучено копію повістки виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) № 6880609 про виклик ОСОБА_1 до вказаного ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на 27 березня 2026 року. У повістці вказано адресу позивача ОСОБА_1 , зазначену ним під час уточнення даних: АДРЕСА_2 .

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що постанову винесено за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання факту правопорушення та згоду на притягнення до відповідальності за її відсутності.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву визначений ст. 279-9 КУпАП.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024 (далі – Інструкція).

Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції визначено вичерпний перелік обставин, за наявності яких уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки не складає протокол щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а саме:

- у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, щодо особи, яка не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику;

- у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності (далі - заява про визнання правопорушення).

Заява про визнання правопорушення подається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у строки та способи, передбачені статтею 279-9 КУпАП.

Відповідно до ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Розгляд справ про адміністративне правопорушення, коли особа не заперечує щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не передбачає складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Статтею 283 КУпАП визначено вимоги до змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.

Відповідно до картки адміністративної справи, сформованої ІНФОРМАЦІЯ_5 , адміністративне провадження за частиною третьою статті 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 було розпочато 31 березня 2026 року. Надалі, 21 квітня 2026 року ОСОБА_1 подано заяву до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У картці зазначено, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності визначено його неприбуття за викликом до ТЦК та СП, а також відображено відомості про винесення постанови №R491992, яку винесено 22 квітня 2026 року та підписано ОСОБА_2 , із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. та зазначенням строку його добровільної сплати.

Як згадувалось вище, в оскаржуваній постанові зазначено, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Крім того, вказано, що 21 квітня 2026 року, через електронний кабінет призовника, ОСОБА_1 звернувся із заявою, згідно якої він не оспорює допущене правопорушення та дає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 , вбачається, що позивач не заперечив факт допущеного порушення, яке полягало у неявці до ТЦК та СП за повісткою та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності. Дата та час накладення кваліфікованого електронного підпису 21 квітня 2026 року. Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 підтвердив ознайомлення за статтею 65 Конституції України та попередження про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 336, 337 Кримінального кодексу України. У зв`язку з цим, постанову у справі було винесено того ж дня без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Аналіз досліджених судом доказів свідчить про те, що позивач скористався своїм правом на подання заяви про визнання ним адміністративного правопорушення, яке полягало в неявці за повісткою для уточнення військово-облікових даних, та зазначив, що згідний на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

На переконання суду, позивач у разі незгоди притягнення його до відповідальності мав право скористатися судовим захистом порушеного права до моменту подання заяви про не заперечення факту допущеного порушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності.

Жодних доказів про те, що заява від 21 квітня 2026 року була подана під впливом помилки, примусу, обману чи всупереч волі позивача ОСОБА_1 , матеріали справи не містять. Навпаки, заява сформована через персональний електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, містить усі необхідні відомості, передбачені статтею 279-9 КУпАП, та підписана кваліфікованим електронним підписом позивача.

Відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП) за правовими наслідками прирівнюється до власноручного підпису особи. Процедура авторизації у додатку "Резерв+" та генерація підпису (зокрема, через Дія.Підпис або BankID) передбачає багаторівневу верифікацію особи, виключає випадковий доступ третіх осіб та підтверджує особисте волевиявлення. Позивач ОСОБА_1 , підписуючи заяву в порядку ст. 279-9 КУпАП електронним підписом, діяв усвідомлено, підтвердив свою особу та факт ознайомлення з суттю правопорушення.

Крім того, подання такої заяви свідчить не лише про визнання факту правопорушення, а й про обізнаність особи щодо конкретних обставин його вчинення. Визнаючи факт неприбуття за повісткою, позивач фактично підтвердив, що йому було відомо про виклик до ТЦК та СП та про повістку, за якою він не прибув у визначені дату, час і місце, чим сформував у суб`єкта владних повноважень (ТЦК та СП) законне сподівання на те, що обставини провадження є безспірними. Подальше звернення до суду з позовом, де заперечуються ті самі факти, які позивач добровільно визнав, є виявом суперечливої поведінки, що суперечить принципу правової визначеності та добросовісності. За таких обставин доводи позовної заяви про те, що позивач ОСОБА_1 не отримував жодних повісток та не був обізнаний про необхідність прибуття до ТЦК та СП, суперечать його власному волевиявленню, викладеному у заяві про визнання правопорушення, поданій у порядку статті 279-9 КУпАП.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. На момент винесення оскаржуваної постанови (22 квітня 2026 року) у суб`єкта владних повноважень була наявна належним чином підписана заява ОСОБА_1 про визнання вини. Будь-яких інших відомостей, які б спростовували цей факт, відповідач на момент прийняття рішення не мав і мати не міг. А тому постанова є повністю законною та обґрунтованою.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Постанова КМУ № 560), належним підтвердженням оповіщення у разі надсилання повістки поштою є, зокрема, день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою ТЦК. Ризики не перебування за адресою, яку сам військовозобов`язаний актуалізував у системі "Оберіг", або неотримання поштових сповіщень від АТ "Укрпошта" покладаються виключно на такого громадянина. Особа, яка належним чином виконує свій конституційний обов`язок із захисту Вітчизни (ст. 65 Конституції України), має діяти добросовісно і забезпечити отримання офіційної кореспонденції від органів військового управління. Підписанням цієї заяви від 21 квітня 2026 року ОСОБА_1 підтвердив ознайомлення за статтею 65 Конституції України та попередження про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 336, 337 Кримінального кодексу України. Враховуючи наведене, доводи представника позивача про те, що позивач ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про виклик до ТЦК та СП, суд оцінює критично.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова №R491992 від 22 квітня 2026 року містить відомості, передбачені ч.2 та ч. 5 ст. 283 КУпАП, зокрема у ній зазначено: відомості про особу правопорушника, правову кваліфікацію його дій, обставини вчинення правопорушення, дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вид адміністративного стягнення, його розмір та порядок виконання постанови.

Також суд відхиляє доводи представника позивача щодо відсутності протоколу про адміністративне правопорушення та невручення його другого примірника, оскільки постанова винесена за результатами подання позивачем заяви про визнання правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності в порядку статті 279-9 КУпАП. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції та ч.9 ст.258 КУпАП, у випадку подання особою заяви про визнання правопорушення протокол про адміністративне правопорушення не складається. Таким чином, відсутність протоколу в даному випадку не свідчить про порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, а навпаки відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд критично оцінює доводи представника позивача щодо безпідставності його виклику до ТЦК та СП за наявності у нього права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки наявність такого права не звільняє особу від виконання загального військового обов`язку та дотримання правил військового обліку. Оскільки територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, які ведуть Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, вони наділені повноваженнями здійснювати виклик громадян для актуалізації інформації. Таким чином, наявність відстрочки від призову не нівелює обов`язку громадянина прибути до ТЦК та СП за викликом (повісткою).

Постанова винесена з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу та в порядку ст. 279-9 КУпАП, відповідно до якої керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки протягом трьох днів після отримання заяви зобов`язаний перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і винести постанову по справі.

Судом встановлено, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому прийняте рішення є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення, а тому відсутні підстави для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення із закриттям провадження у справі.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у пар.45 рішення в справі “Бочаров проти України”, пар.53 рішення в справі “Федорченко та Лозенко проти України”, пар.43 рішення в справі “Кобець проти України”, при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення “поза розумним сумнівом”. Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення №R491992 від 22 квітня 2026 року відповідає вимогам закону, досліджені докази підтверджують наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, є обґрунтованою, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 29 квітня 2026 року, після набрання даним рішенням суду законної сили.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сабатюк Наталія Петрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2026 року, після набрання даним рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного судуабо через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, яким повне рішення не було вручене у день його проголошення, у той же строк з дня його вручення.

Реквізити сторін:

- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_3 .

Головуючий суддяТ. Я. Багрій