Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №605/199/26 — Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/199/26

Провадження №3/605/77/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2026 рокум.Підгайці

Суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Кравчук В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з СПД № 2 (м. Підгайці) ВП № 1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Мужилів, РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працює, посвідчення водія НОМЕР_2 від 20.12.2011, до адміністративної відповідальності не притягався,

за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

08.05.2026 СПД №2 (м.Підгайці) ВП №1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області направлено в Підгаєцький районний суд Тернопільської області матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №620228 від 20.05.2026, 20 травня 2026 року о 12 год. 04 хвилині, в м.Підгайці по вул.Мазепи Підгаєцької ТГ Тернопільського району Тернопільської області гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом SKODA OCTAVIA д.н.з НОМЕР_3 , здійснив господарську діяльність з перевезення пасажирів в режимі таксі, а саме ОСОБА_2 , за грошові кошти в сумі 120 гривень, без отримання ліцензії на здійснення даного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до п.п.24 п.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

У призначене судове засідання 17.06.2026 особа, що притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, про що є підтвердження в матеріалах справи.

12.06.2026 до суду надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій він просить суд розглянути справу без його участі, у зв`язку з тим, що проживає разом з братом ОСОБА_3 , який є особою з інвалідністю першої групи з дитинства внаслідок психічного розладу та потребує постійного стороннього догляду. Вину свою не визнає, оскільки господарської діяльності з перевезення пасажирів в режимі таксі не здійснював. Зазначає, що його брат не може обслуговувати себе самостійно, догляд за ним вимагає безперервної присутності та позбавляє його фізичної можливості займатися будь якими видами діяльності.

На підтвердження своїх заперечень ОСОБА_1 надав довідку з управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Тернопільській області (арк.спр.9) та довідку з МСЕК серії МСЕ №031841 (арк.спр.10).

У ст. 268 КУпАП визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за ч.1 ст. 164 КУпАП до таких не належить.

Дослідивши та перевіривши докази надані по справі на їх належність, допустимість й достатність у їх логічному взаємозв`язку, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, виходячи з такого.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, із урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №620228 від 20.05.2026 працівниками поліції долучено:

- рапорт старшого інспектора чергового відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 20.05.2026 року, адресований начальнику ВП, згідно з яким 20.05.2026 зі служби 102 надійшло повідомлення зі служби 102 від невідомої особи, яка просила перевірити чи законно таксує водій на автомобілі «SKODA OCTAVIA» чорного кольору. Виїздом на місце події в м.Підгайці по вул.Мазепи Підгаєцької ТГ було зупинено даний автомобіль з д.н.з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , який перевозив пасажира ОСОБА_2 в режимі «таксі» з вул.Шевченка м.Підгайці до с.Сільце Підгаєцької ТГ за грошові кошти в сумі 120 гривень, без ліцензії та відповідних документів на господарську діяльність (арк.спр.2);

- пояснення ОСОБА_2 від 20.05.2026, який пояснив, що знаходився біля гімназії в м.Підгайці на вул.Шевченка та зателефонував за номером телефону 0977105899, щоб викликати таксі та проїхати в с.Сільце на АЗС. В 12 год. до нього під`їхав автомобіль «SKODA OCTAVIA» д.н.з НОМЕР_3 . Водій автомобіля сказав, що завезе його в с.Сільце Підгаєцької ТГ і це буде коштувати 120 гривень (арк.спр.3).

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Таким чином, об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, або здійсненні її без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері господарювання.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» від 9 січня 2025 року № 4196-IX під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Обов`язковою ознакою господарської діяльності є її систематичність (не менш ніж три рази протягом одного календарного року) та отримання прибутку (постанова Пленуму Верховного Суду № 3 від 25.04.2003).

У матеріалах справи відсутні будь-які докази передачі грошових коштів та докази вилучення таких коштів, що унеможливлює підтвердження факту отримання прибутку, що є ознакою господарської діяльності.

До загальних ознак господарської діяльності належить не тільки факт надання послуг за винагороду, а й систематичність таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і є суттю господарської діяльності.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164 КУпАП, є особа, яка здійснює господарську діяльність без державної реєстрації або без відповідного дозволу (ліцензії) ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Згідно зі ст. 20 ч. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб`єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 24 ч.1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, як вид господарської діяльності, підлягає ліцензуванню.

Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про автомобільний транспорт» ліцензія на господарську діяльність з надання послуг з внутрішніх перевезень видається на такі види робіт: надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення. Однак, посилання на вказану норму Закону у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №620228 від 20.05.2026, відсутнє.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що пасажирські перевезення - це перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами. Вказаною нормою встановлено, що легковий автомобіль це - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев`ять з місцем водія включно. При цьому розрізняється: транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу), - транспортний засіб загального призначення; транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо), - транспортний засіб спеціалізованого призначення. В свою чергу таксі це легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, з діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.

Таким чином, послуги з перевезення пасажирів на таксі здійснюється на транспортному засобі спеціалізованого призначення і підлягають ліцензуванню.

У той же час, у протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалах відсутні докази того, що ОСОБА_1 20 травня 2026 року керував транспортним засобом спеціалізованого призначення, який би підпадав під ознаки таксі.

Виходячи з наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , є автомобілем загального призначення. Надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковим автомобілем на автомобілі загального призначення підлягає ліцензуванню у разі надання послуг з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення, яким відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», - є перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування, у якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін її виконання та інші положення за домовленістю сторін.

У протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалах відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення.

У протоколі також не відображено період часу, протягом якого ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність, тоді як саме в протоколі мають бути зазначені всі істотні обставини справи, які мають відображати всі елементи складу правопорушення.

Зокрема, за ч. 1 ст. 164 КУпАП необхідно зазначати наступні обставини:

- протягом якого часу особа здійснювала відповідну діяльність (у даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, адже господарська діяльність обов`язково має тривалий, а не одноразовий характер);

- всі задокументовані окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов`язковими для господарської діяльності.

Усі обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Матеріалами адміністративної справи зазначені обставини не підтверджуються.

Натомість, у протоколі про адміністративне правопорушення зафіксовано лише одиничний факт надання послуги з перевезення пасажира ОСОБА_2 . І хоч до матеріалів справи у якості доказу долучено письмове пояснення останнього, однак суд його сприймає критично та не може визнати його неналежним доказом, оскільки він у судовому засіданні не допитувався та не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а тому ці письмові пояснення не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 в справі № 177/525/17(2-а/177/23/17) вказав, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести наявність таких випадків, зв`язати їх, а також довести їх повторність. Однак, матеріали справи жодних доказів, які б свідчили про самостійність, регулярність та тривалість діяльності ОСОБА_1 та отримання ним від такої діяльності прибутку.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення (постанова Верховного Суду у справі № 338/1/17 від 26.04.2018 року).

У протоколі не зазначено точних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не викладено повно фактичних обставин правопорушення, відсутня інформація про самостійність, регулярність та тривалість господарської діяльності, не надано жодного доказу того, що ОСОБА_1 здійснював таку діяльності на регулярній та постійній основі, отримував від такої діяльності прибуток, не зазначено, чи був автомобіль обладнаний як таксі, чи взагалі такі послуги надавалися, що свідчить про формальний підхід працівників поліції до з`ясування фактичних обставин справи та належного оформлення матеріалів справи.Відео з нагрудної камери та автомобільного реєстратора із записом події, що мала місце 20.05.2025 до матеріалів справи не долучено.

Більш того, ОСОБА_1 заперечує факт здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів в режимі таксі та надав докази, що не має можливості її здійснювати.

Отже, достатніх, допустимих та достовірних доказів провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), які б поза розумним сумнівом доводили його вину, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та перебирати на себе функції обвинувача.

Статтею 129 Конституції України передбачено серед іншого, що однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП слід закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , то і судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 40-1, 164, 247, 268, 283-295, 284, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Валентина КРАВЧУК