Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №604/505/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Суд: Підволочиський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №604/505/26

Суддя: Сташків Н. Б.

Справа №604/505/26

Провадження №1-кп/604/122/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську Тернопільської області кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 120242216100000141 від 16 грудня 2024 року відносно обвинуваченого :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Підволочиськ Тернопільської області, українця, громадянина україни, проживаючого АДРЕСА_1 , працюючого сторожем ТОВ «Україна», інваліда 3-ої групи, одруженого, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних проступків передбачених ч.3, ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 31 грудня 2024 року, який перебував по місцю свого проживання у АДРЕСА_1 і достовірно знав, що посвідчення водія є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні подія, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, порядок видачі якого затверджений Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, а форма та реквізити затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.1992 № 47, з метою незаконного набуття права на керування транспортними засобами категорії «В», «СІ», «С», знайшов через соціальну мережу «Facebook» оголошення від невстановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, про виготовлення посвідчення водія, виник протиправний умисел вступити в злочинну змову із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на виготовлення підробленого посвідчення водія.

Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, ОСОБА_4 31 грудня 2024 року, без реєстрації в сервісному центрі МВС України, всупереч вимогам про порядок і обов`язковість проходження теоретичного та практичного іспитів для отримання права керування транспортними засобами, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» від 08.05.1993 №340 га наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів, що регламентують порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів у закладах, що проводять таку діяльність, їх державну акредитацію та атестацію спеціалістів, а також допуску громадян до керування транспортними засобами, видачі (обміну) посвідчень водія» від 07.12.2009 № 515 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2010 за № 72/17367, вступив у злочини} змову із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та замовив у неї через застосунок «Viber» виготовлення посвідчення водія на своє ім`я.

Надалі, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, надіслав через застосунок «Viber» невстановленій особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, власні паспортні (анкетні) дані, зразок свого підпису та цифрову фотографію обличчя для виготовлення посвідчення водія на його ім`я з відкритими категоріями «В», «СІ», «С», на право керування транспортними засобами, зокрема легковим автомобілем.

В подальшому 16 січня 2025 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 на мобільний телефон надійшло повідомлення з «Нової пошти» про те, що посилка (з посвідченням водія) прибула у відділення №1 «Нової пошти» в селищі Підволочиськ. Прибувши у дане відділення, ОСОБА_4 отримав для подальшого використання посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 11.01.2025, видане нібито ГСЦ 8041 на ім`я ОСОБА_4 , з відкритими категоріями «В», «СІ», «С» на право керування транспортними засобами, заплативши за нього невстановленій особі грошові кошти в сумі 15000 гривень.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. З ст. 358 КК України, тобто підроблення посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавали та посвідчувати такий документ, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Окрім того. 05 березня 2026 року, приблизно о 10:03 год., у ОСОБА_4 , який перебував поблизу буд. №64, що по вул. Тернопільська в селищі Підволочиськ Тернопільського району Тернопільської області, виник протиправний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_1 , заповненого на його ім`я.

Реалізуючи свій протиправний умисел, 05 березня 2026 року, приблизно об 10:03 год., ОСОБА_4 перебуваючи за кермом автомобіля марки «PEUGEOT 407» р.н. НОМЕР_2 , був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції ГУНП в Тернопільській області, поблизу буд. № 64, що по вул. Тернопільській у с. Підволочиську Тернопільського району Тернопільської області, у зв`язку з порушенням правил дорожнього руху.

Під час перевірки працівниками СРПП ВП № 1 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області документів, що посвідчують право на керування транспортним засобом, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане на його ім`я є завідомо підробленим, оскільки він його не отримав від невстановленої особи без проходження теоретичного та практичного іспитів для отримання права керування транспортними засобами, порядок і обов`язковість яких визначені законодавством, шляхом використання пред`явив вищевказане посвідчення водія на своє ім`я серії НОМЕР_1 , що видане 11.01.2025 територіальним сервісним центром 8041 з відкритими категоріями «В», «С1», «С», яке виготовлене не на підприємстві, яке повинно здійснювати випуск таких документів.

Таким чином. Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа – посвідчення водія.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що в один із днів грудня 2024 року, знайшов в мережі «Інтернет» оголошення про виготовлення посвідчення водія та в подальшому відправив невстановленій досудовим розслідуванням особі свої анкетні дані, фото паспорта громадянина України, своє фото та підпис. Оплативши послуги отримав посвідчення водія та почав їх використовувати. 05.03.2026 року був зупинений працівниками поліції, знаючи, що посвідчення водія є підробленим, пред`явив його на вимогу поліцейським, котрі під час перевірки виявили що вони підроблені. Просить суворо не карати, подібне не повториться.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_4 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні кримінальних правопорушень, згідно обвинувального акту за ч.ч.3, 4 ст. 358 КК України, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З`ясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані докази в їх повній сукупності, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні правопорушень та вважає, що його дії кваліфіковано вірно за ч.3, ч. 4 ст. 358 КК України, тобто підроблення посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавали та посвідчувати такий документ, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб використання завідомо підробленого документа, а також використання завідомо підробленого документа – посвідчення водія.

При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним правопорушень, котрий відповідно до ст. 12 КК України відносяться до кримінальних проступків, наслідків, що наступили, особу обвинуваченого, те, що він не притягувався до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Також, беручи до уваги наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин що обтяжують покарання, з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч.3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті наближене до мінімального, звільнивши останнього від відбування покарання на піставі ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк та поклавши обовязки, що передбачені ст. 76 КК України. За ч.3 ст. 358 КК України пизначити покарання у виді штрафу, який виконувати самостійно, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обрався, клопотань зі сторони обвинувачення не було.

Долю процесуальних витрат та речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100, 124 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370,371,374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст. 358 КК України та призначити покарання :

за ч. 3 ст. 358 КК України - у виді 3 років позбавлення волі.

за ч.4 ст. 358 КК України - у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточну міру покарання ОСОБА_4 призначити у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк, терміном 1 (один) рік.

З метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, слід покласти обов`язок періодично з`являтись до реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обрався, клопотань зі сторони обвинувачення не було.

Цивільного позову у даному кримінальному провадженні заявлено не було .

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь держави процесуальні витрати, а саме - 3119,90 грн за проведення технічної експертизи документів від 12.03.2026 № СЕ-19\120-26/2992-ДД.

Речові докази, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 11.01.2025, видане ТСЦ 8041 на ім`я ОСОБА_4 , яке поміщено у сейф пакет «національна поліція України» № ICR № 0195771, скасувавши арешт, застосований ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2026 року.

На вирок може бути подано апеляцію до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом 30-ти днів з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою протягом цього ж строку з моменту вручення копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право у суді отримати копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження який не був присутнім під час судового засідання, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua