Суд: Підволочиський районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 14 червня 2026 р.
Справа: №604/563/26
Суддя: Федорович І. В.
604/563/26 3/604/183/26
ПОСТАНОВА
іменем України
15 червня 2026 року селище Підволочиськ
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Федорович І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -
В С Т А Н О В И В:
на адресу суду надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №233612 від 12 травня 2026 року: 28 квітня 2026 року о 11:39 год в АДРЕСА_2 , у будинку вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого братат ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, чим завдав шкоди моральному та психологічному здоров`ю потерпілого. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
У суді ОСОБА_1 надав пояснення, відповідно до яких вину не визнає, вказує, що дійсно 28.04.2026 він домовився з братом ОСОБА_2 зустрітися у батьківській хаті, через спадщину по якій мають конфлікт. Під час розмови між братами виникла суперечка.
Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи був належним чином повідомлений.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з пунктом 14 статті 1 вказаного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
При цьому важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Таким чином, самі по собі, зокрема, погрози чи словесні образи, лайка з приводу конкретної виниклої підстави не складають домашнє насильство.
З дослідженого відеозапису вбачається, що дійсно 28 квітня 2026 року об 11:30 год ОСОБА_2 перебував у житловому будинку в АДРЕСА_2 та конфліктував із ОСОБА_1 , на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 конфліктували, висловлювалися нецензурною лексикою.
Сам лише факт наявності конфліктної ситуації між братами, які разом не проживають, домовилися про спільну зустріч, на якій поконфліктували через спадщину, не може свідчити про вчинення домашнього насильства, в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому та/чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства.
На підставі наведеного, суд робить висновок, що відсутні докази, які би підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що під час розгляду справи в діях ОСОБА_1 не було встановлено ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, то провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи.
Керуючись статтями 173-2, 247, 251, 252, 256, 269, 278, 279, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області.
Суддя І. В. Федорович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua