Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №577/2603/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2603/26

Провадження № 2/577/1570/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Діджи фінанс” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ “Діджи фінанс” Романенко М.Е. звернувся до суду із даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №05451-04/2024 від 04.04.2024 р. у розмірі 40000 грн. Вимоги обгрунтовує тим, що 04.04.2024 р. між ТОВ “АВАНС КРЕДИТ” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №05451-04/2024. Відповідачу було перераховано кошти на картковий рахунок в сумі 10000 грн. 14.08.2024 р. ТОВ “Аванс Кредит” та ТОВ “Діджи фінанс” уклали договір факторингу №14082024, останнє набуло права вимоги за вказаним кредитним договором. Умови кредитного договору ОСОБА_1 не виконувались і утворилась заборгованість на суму 40000 грн., з яких: 10000 грн. — сума заборгованості за основною сумою боргу; 30000 грн. - сума заборгованості за відсотками, що і змусило звернутися до суду.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити, винесенню заочного рішення не заперечує.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлений.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін в порядку заочного розгляду справи на підставі зібраних у справі доказів, згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 282 ЦПК України.

Встановлено судом, що 04.04.2024 р. між ТОВ “АВАНС КРЕДИТ” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №05451-04/2024, згідно якого останній отримав кошти в сумі 10000 грн., строком до 01.08.2024 р.,з денною процентною ставкою 2,50 % (а.с.8-17). 14.08.2024 р. ТОВ “АВАНС КРЕДИТ” та ТОВ “Діджи Фінанс” уклали договір факторингу №14082024 (а.с.19-22).

Ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов”язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Ст. 526 ЦК України передбачено зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір,укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору,укладеного у письмовій Формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ч.6 ст. Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. За ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконував належним чином умови договору, тому слід стягнути з нього на користь позивача заборгованість за кредитним договором №05451-04/2024 на суму 40000 грн., з яких: 10000 грн. — заборгованість по основному боргу; 30000 грн. - заборгованість по відсоткам (а.с.18).

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі за вищевказаних підстав.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн, суд вважає такий розмір завищеним та таким, що є неспівмірним із складністю справи та не відповідає обсягу наданої адвокатським об`єднанням правової допомоги, виходячи з наступного.

За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 137 та ч.8 ст. 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 р. у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02.12.2020 р. у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03.02.2021 р. у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17.02.2021 р. у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 р. у справі № 751/3840/15, провадження № 14-280цс18).

Позивачем на підтвердження понесених витрат надано копію договору про надання правової допомоги № 42649746/01 від 02.01.2026 р., укладений між ТОВ «Діджи фінанс» та ФОП ОСОБА_3 (а.с.23-25); додаткова угода №05451-04/2024 до договору № 42649746/01 від 02.01.2026 р. (а.с.26); детальний опис робіт (наданих послуг) від 10.04.2026 р. (а.с.27).

Згідно детального опису від 10.04.2026 р. сторони погодили надання наступних правових послуг: усна консультація клієнта щодо спірних правовідносин час 1,5 год, вартість 300 грн., правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ “Діджи фінанс” час 1 год., вартість 500 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач, час 3 год., вартість 4500 грн., формування додатків до позовної заяви (письмові докази) час 1 год., вартість 700 грн.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих ФОП ОСОБА_4 послуг, суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

На підставі ст.141 ЦПК України, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Діджи Фінанс” 2662,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.4, 15, 16, 509, 512, 526, 1046, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст.3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 137, 263-265, 273, 280, 282, 354-355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Діджи фінанс”, код ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, (рахунок (IBAN) НОМЕР_2 а АТ “ПУМБ”) заборгованість в сумі 40000 (сорок тисяч) грн. за кредитним договором №05451-04/2024 від 04.04.2024 року, судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю “Діджи фінанс”, код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Представник позивача Романенко Михайло Едуардович, юридична адреса м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Гетьман В. В.