Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №199/6029/17 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/813/26 Справа № 199/6029/17 Суддя у 1-й інстанції - Якименко Л. Г. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Петешенкової М.Ю., Городничої В.С.

при секретарі – Пікос А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року по справі за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області (Дніпропетровської обласної прокуратури) в інтересах держави, в особі Дніпровської міської ради, до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Тулс», третя особа - Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя», про витребування майна, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2017 року Прокуратура Дніпропетровської області (перейменовано в Дніпропетровську обласну прокуратуру) в інтересах держави, в особі Дніпровської міської ради, звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Тулс», третя особа - Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя», про витребування майна.

Позов мотивовано тим, що в ході здійснення представницьких повноважень прокуратурою області встановлено факт безпідставного вибуття з комунальної власності територіальної громади м.Дніпра об`єктів нерухомого майна шляхом їх відчуження на користь приватних підприємств, в тому числі на користь відповідача ОСОБА_1 нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , а на користь ТОВ «Тулс» приміщення №5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 986178312101; №7, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 986269912101, №8, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 986308312101; №9, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 986474412101; №10, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 986343812101; №11, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 986376812101; №12, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 986434812101; №14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 986491012101, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначені нежитлові приміщення перебували на балансі Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради, перереєстрованого Виконкомом Дніпропетровської міської ради 25.02.2004 року, реєстраційна справа 04052092Ю0040072.

На підставі розпорядження голови Дніпропетровської обласної ради №159-р від 18.08.2003 року, рішення Дніпропетровської обласної ради від 23.10.2003 року №232-10/XXIV, відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 08.05.2013 року проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 117972012101).

На виконання Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста, рішенням Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011 року, об`єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема КЖЕП «Лівобережжя», передано на баланс КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю». Зазначене реформування обґрунтовувалось реорганізацією комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, необхідністю забезпечення ефективності управління комунальним майном та пов`язувалось з визначенням єдиного підприємства наділеного повноваженнями з управління комунальним майном та корпоративними правами територіальної громади міста в особі КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».

Разом з тим, 06.08.2012 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі №38/5005/6636/2012 про банкрутство КЖЕП «Лівобережжя». На час відкриття провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011 року КЖЕП «Лівобережжя» в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства за відсутності правових підстав.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 року у справі №38/5005/6636/2012 КЖЕП «Лівобережжя» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

На підставі вказаної постанови ліквідатором КЖЕП «Лівобережжя» призначено арбітражного керуючого Барановського О.В., яким, всупереч нормам чинного законодавства та рішенням Дніпропетровської міської ради з питань управління об`єктами комунальної власності, нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» торгів з продажу зазначеного нежитлового приміщення.

Згідно з протоколом №21 проведення біржових торгів з купівлі-продажу нежитлового приміщення 31.07.2013 року між КЖЕП «Лівобережжя» та TOB «ТУЛС» укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. та зареєстровано в реєстрі за №5925, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За договором купівлі-продажу №5925 від 31.07.2013 року TOB «ТУЛС» набуло права власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 , загальною площею 467,9 кв.м., яке складалось з приміщень №5, загальною площею 36,3 кв.м., №6 - 60 кв.м., №7 - 34,7 кв.м., №8 - 60,9 кв.м., №9 - 48,7 кв.м., №10 - 40,0 кв.м., №11 - 43,3 кв.м., №12 - 59,6 кв.м. та 14 - 84,4 кв.м.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 року у справі №38/5005/6636/2012 про банкрутство КЖЕП «Лівобережжя», яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року, та постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2017 року, задоволено скаргу прокуратури області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об`єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу укладені на їх підставі.

Зокрема, рішенням суду визнано неправомірними дії ліквідатора КЖЕП «Лівобережжя» арбітражного керуючого Барановського О.В. щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_2 , та продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів, проведених Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» з продажу нерухомого майна, та визнано недійсним договір купівлі-продажу №5925 від 31.07.2013 року, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., укладений між ліквідатором-арбітражним керуючим Саричевою Н.В. та TOB «ТУЛС».

Також зазначається, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №284 від 18.06.2014 року «Про зміну правового режиму майна» статус нежитлових приміщень №№ 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14 по АДРЕСА_2 було змінено на житлові.

В подальшому, 13.08.2014 року за №ДП 14214250169 інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області було зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, подану TOB «ТУЛС» за проектом: «Реконструкція нежитлового приміщення (прим. На першому поверсі №6, №7, №10, №11, №12, прим, на другому поверсі №8, №9, №5, №14) під квартири по АДРЕСА_2 ».

На підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації ДП 14214250169 від 13.08.2014 року, рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №284 від 18.06.2014 та договору купівлі-продажу №5925 від 31.07.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. 29.07.2016 року було закрито відомості про об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 117972012101 - нежитлове приміщення, загальною площею 467,9 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_2 у зв`язку із його поділом, та проведено державну реєстрацію права приватною власності за TOB «ТУЛС» на квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 36,3 кв.м., №6 - 60 кв.м., №7 - 34,7 кв.м., №8 - 60,9 кв.м., №9 - 48,7 кв.м., №10 - 40,0 кв.м., №11 - 43,3 кв.м., №12 - 59,6 кв.м. та №14 - 84,4 кв.м, загальною площею 467,9 кв.м.

Квартиру АДРЕСА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТУЛС» було відчужено на користь ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу №2084 від 06.09.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О.

Враховуючи викладене, позивач просив витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради приміщення №6 по вул. Любарського, 118 в м. Дніпро; витребувати від Товариства з обмеженою відповідальність «ТУЛС» на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради приміщення №5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 986178312101; №7, №8, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 986308312101; №9 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 986474412101; №10, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 986343812101; №11, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 986376812101; №12, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 986434812101; №14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 986491012101, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року позов задоволено. Витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нерухоме майно - приміщення №6 по вулиці Любарського, 118 у місті Дніпрі. Витребувано від ТОВ «ТУЛС» на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нерухоме майно - приміщення №5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 986178312101), №7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 986269912101), №8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 986308312101), №9 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 986474412101), №10 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 986343812101), №11 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 986376812101), №12 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 986434812101), №14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 986491012101), що розташовані за адресою по АДРЕСА_2 . Стягнуто із ОСОБА_1 на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір у розмірі 43741,75 грн. Стягнуто з ТОВ «ТУЛС» на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір у розмірі 43741,75 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що обставини які суд першої інстанції визнав встановленими та мають значення для справи не доведені, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції є невідповідними, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року в частині витребування від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нерухомого майна приміщення № 6 на вул. Любарського, 118 у м. Дніпрі залишив без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 серпня 2025 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 червня 2023 року в частині позовних вимог першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тулс» про витребування майна – скасувати, ухвалити у цій частині нове судове рішення про закриття провадження у справі. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 червня 2023 року в частині позовних вимог першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна – скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, а також з урахуванням постанови Верховного Суду від 13 серпня 2025 року, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Фактичні обставини справи.

Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що нежитлові приміщення №№5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14 по вул. Любарського, 118 у м.Дніпрі перебували на балансі Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради, перереєстрованого Виконкомом Дніпропетровської міської ради 25.02.2004 року, реєстраційна справа 04052092Ю0040072.

Рішенням Дніпропетровської обласної ради №232-10/ХХІУ від 23.10.2003 Про виконання рішення обласної ради від 18.07.2003 року №202-9/ХХIV «Про підвищення ефективності управління майном спільної власності територіальних громад області» в частині передачі обласних комунальних підприємств до власності територіальної громади м.Дніпропетровська, зокрема, затверджено розпорядження Голови Дніпропетровської обласної ради №159-р від 18.08.2003 «Про передачу із спільної власності територіальних громад області до територіальної громади м. Дніпропетровська цілісного майнового комплексу обласного житлово-комунального підприємства «Лівобережжя» (а.с. 13, 14, 15-18, 19-20 т.1).

Рішенням Дніпропетровської міської ради №11/13 від 19.11.2003 «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста обласних житлово-комунальних підприємств «Південне», «Центральний», «Лівобережжя», до комунальної власності прийнято житлово-комунальне підприємство «Лівобережжя» з майном, будівлями і спорудами, що перебували на його балансі, відповідно до актів приймання-передачі від 18.08.2003, від 10.09.2003 та від 12.09.2003 (п. 1 рішення міської ради) (а.с. 21-22 т.1).

З урахуванням положень ст. 128 ЦК УРСР, ст. ст. 31, 35 Закону України «Про власність» (в редакції чинній на час прийняття зазначених вище рішень) територіальна громада міста набула право власності на об`єкти нерухомого майна з часу затвердження актів приймання-передачі, в даному випадку з 18.08.2003 (а.с. 15-18 т.1).

Відповідно до підпункту 2.1 рішення Дніпропетровської міської ради №11/13 від 19.11.2003 року комітету комунальної власності міської ради доручено внести зміни до установчих документів комунального підприємства відповідно до чинного законодавства (а.с. 21 т.1).

Наказом комітету комунальної власності міської ради від 17.02.2004 №15-КВ було затверджено нову редакцію статуту Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради, перереєстрованого Виконкомом Дніпропетровської міської ради 25.02.2004 року, реєстраційна справа №04052092Ю0040072.

На виконання Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста, рішенням Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011 року (а.с. 23-24 т.1), об`єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, КЖЕП «Лівобережжя» передано на баланс КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю». Вказана передача обґрунтовувалась реорганізацією комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, необхідністю забезпечення ефективності управління комунальним майном та пов`язувалось з визначенням єдиного підприємства наділеного повноваженнями з управління комунальним майном та корпоративними правами територіальної громади міста в особі КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».

На підставі розпорядження Дніпропетровської обласної ради №159-р від 18.08.2003 року (т.1 а.с. 13), рішення Дніпропетровської міської ради №11/13 від 19.11.2003 року та рішення Дніпропетровської обласної ради від 23.10.2003 року №232-10/XXIV, відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 08.05.2013 року проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 117972012101) за територіальною громадою в особі Дніпропетровської міської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності від 27.07.2017 року №92990703 (а.с. 25-26 т.1).

Разом з тим, 06.08.2012 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі №38/5005/6636/2012 про банкрутство Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради.

На час відкриття провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011 КЖЕП «Лівобережжя» в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства за відсутності правових підстав.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 року у справі №38/5005/6636/2012 Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

На підставі вказаної постанови ліквідатором КЖЕП «Лівобережжя» призначено арбітражного керуючого Барановського О.В., яким, всупереч нормам чинного законодавства та рішенням Дніпропетровської міської ради з питань управління об`єктами комунальної власності, нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» торгів з продажу зазначеного нежитлового приміщення.

На підставі протоколу №21 проведення біржових торгів з купівлі-продажу нежитлового приміщення (а.с. 36-38 т.1), 31.07.2013 року між КЖЕП «Лівобережжя» та TOB «ТУЛС» укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. та зареєстрований в реєстрі за №5925, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 39-40 т.1). За вказаним договором купівлі-продажу TOB «ТУЛС» набуло права власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 , загальною площею 467,9 кв.м., яке складалось з приміщень №5 загальною площею 36,3 кв.м., №6 - 60 кв.м., №7 - 34,7 кв.м., №8 - 60,9 кв.м., №9 - 48,7 кв.м., №10 - 40,0 кв.м., №11 - 43,3 кв.м., №12 - 59,6 кв.м. та №14 - 84,4 кв.м.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 року у справі №38/5005/6636/2012 про банкрутство КЖЕП «Лівобережжя» (т.1 а.с. 114-124), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року, та постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2017 року, задоволено скаргу прокуратури області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об`єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу укладені на їх підставі.

Зокрема, зазначеним вище рішенням суду визнано неправомірними дії ліквідатора КЖЕП «Лівобережжя» арбітражного керуючого Барановського О.В. щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_2 та продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів, проведених Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» з продажу нерухомого майна, та визнано недійсним договір купівлі-продажу №5925 від 31.07.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., укладений між ліквідатором-арбітражним керуючим Саричевою Н.В. та TOB «ТУЛС».

Разом з тим, рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №284 від 18.06.2014 року «Про зміну правового режиму майна» статус нежитлових приміщень №№ 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14 по АДРЕСА_2 було змінено на житлові (а.с. 45-46 т.1).

В подальшому, 13.08.2014 року за № ДП 14214250169 інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області було зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, подану TOB «ТУЛС» за проектом: «Реконструкція нежитлового приміщення (прим. На першому поверсі №6, №7, №10, №11, №12, прим, на другому поверсі №8, №9, №5, №14) під квартири по АДРЕСА_2 » (а.с. 50-54 т.1).

На підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації ДП 14214250169 від 13.08.2014 року, рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №284 від 18.06.2014 та договору купівлі-продажу №5925 від 31.07.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. 29.07.2016 було закрито відомості про об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 117972012101 - нежитлове приміщення, загальною площею 467,9 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_2 , у зв`язку із його поділом та проведено державну реєстрацію права приватною власності за TOB «ТУЛС» на квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 36,3 кв.м., №6 загальною площею 60 кв.м., №7 - 34,7 кв.м., №8 - 60,9 кв.м., №9 - 48,7 кв.м., №10 - 40,0 кв.м., №11 - 43,3 кв.м., №12 - 59,6 кв.м. та №14 - 84,4 кв.м, загальною площею 467,9 кв.м.

Квартиру АДРЕСА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТУЛС» було відчужено на користь ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу №2084 від 06.09.2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. (а.с. 41-44 т.1).

Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2016 року у справі №201/17998/15 ОСОБА_2 (голова ліквідаційної комісії КЖЕП «Лівобережжя») визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 750 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 12750 гривень з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на підприємствах всіх форм власності строком на два роки. На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у вигляді штрафу в розмірі 750 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 12750 гривень з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на підприємствах всіх форм власності строком на два роки. Вирок набрав чинності 24.05.2016 року (а.с. 7-16 т.2).

Право власності на об`єкт житлової нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 06.09.2016 року (номер відомостей про речове право - 16250932) було зареєстроване за ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №2084 від 06.09.2016 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 986227012101).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи до уваги, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, у зазначеній вище справі №38/5005/6636/2012 встановлено недійсність договору купівлі-продажу, в тому числі, приміщення АДРЕСА_1 , що свідчить про вибуття спірного майна з володіння законного власника - територіальної громади міста з порушенням вимог чинного законодавства та поза його волею, - колегія дійшла висновку, що приміщення АДРЕСА_1 вибуло з власності територіальної громади міста Дніпро (Дніпропетровська) поза волею громади, інтереси якої представляє Дніпровська міська рада, іншим шляхом (шляхом вчинення ліквідатором боржника у справі про банкрутство дій з перевищенням повноважень, про що є відповідна ухвала суду у справі про банкрутство), що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для витребування вказаного майна у ОСОБА_1 , як добросовісного набувача в порядку частини першої статті 388 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Позиція апеляційного суду.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 41 Конституції України та статтею 319 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і право розпоряджатися майном належить лише власникові майна.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 321 ЦК України встановлено принципи непорушності права власності. Відповідно до цієї норми право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 327 ЦК України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді; управління цим майном здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Підстави набуття права власності визначені у статті 328 ЦК України, згідно з якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як правова підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 21 листопада 2016 року у справі N 1522/25684/12).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі N 911/3680/17 (провадження N 12-104гс19) визначено, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Аналогічні висновки також викладені і в постановах Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 205/3243/17-ц (провадження N 61-14763св20), від 07 квітня 2021 року у справі №202/589/18 (провадження N 61-12611св20), від 04 серпня 2021 року у справі №199/8662/16-ц (провадження N 61-6424св20).

Доводи апеляційної скарги щодо позовних вимог про витребування майна від співвідповідача TOB «Тулс» не можуть бути прийняті до уваги судом, адже вказаний учасник справи є юридичною особою, яка наділена цивільною правоздатністю (стаття 91 ЦК України) та цивільною дієздатністю (стаття 92 ЦК України).

Колегія суддів зазначає, що в частині задоволення позовних вимог про витребування нерухомого майна від ТОВ «ТУЛС» на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради - не переглядає, оскільки в цій частині Постановою Верховного Суду від 13 серпня 2025 року провадження закрито.

Також колегія звертає увагу, що місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстроване у квартирі АДРЕСА_4 , що підтверджується даними Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 219 т.2), та доводить, що спірне нерухоме майно не є місцем проживання вказаного відповідача, отже право відповідача на житло, у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскаржуваним судовим рішення не порушене, а тому колегія суддів в повному обсязі погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про витребування нерухомого майна від ОСОБА_1 .

Інші доводи апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що були досліджені в ході розгляду справи судом першої інстанції.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Рішення, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року — залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 09 червня 2026 року.

Повний текст судового рішення складено 18 червня 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді М.Ю. Петешенкова

В.С. Городнича