Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №716/754/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Суд: Заставнівський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №716/754/26

Суддя: Вайновська О. Є.

Справа № 716/754/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2026 місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Бортніка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор», від імені якого діє Пуха Наталія Станіславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

01.05.2026 року позивач ТОВ «ФК «Абекор» звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором №2100965 від 02.09.2025 про стягнення заборгованості в розмірі 44083,20 грн, №690648 LP від 25.09.2025 про стягнення заборгованості в розмірі 27955,20 грн, посилаючись на те, що відповідачка не в повному обсязі виконала взяті на себе договірні зобов`язання.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 05.05.2026 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано докази.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового засідання. Відзив на позов не подала, будь яких заяв до суду не подала.

За таких обставин суд ухвалює заочне рішення, на підставі наявних у справ доказів, на що позивач надав згоду, при цьому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Встановлено, що 02.09.2025 року між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи було укладено електронний кредитний договір №2100965, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Абекор» надало відповідачці кредит на суму 24600,00 грн, строком до 20.11.2025 року на 80 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці (Графік платежів) обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до кредитного договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування акційної процентної ставки, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Базова процентна ставка 0,99% в день; основна процентна ставка 0,99% в день; акційна процентна ставка 0,3960% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору 410,94 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору 28740,18 грн (а.с.21-29).

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України.

Також судом встановлено, що додаток № 1 до кредитного договору №2100965 від 02.09.2025 року містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит та погоджений сторонами договору.

Кредитний договір та додаток №1 до договору підписані відповідачкою з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором «w59062», що додатково підтверджує Log file за Кредитним договором №2100965 від 02.09.2025у якому вказані всі дії відповідачки щодо укладення Договору у ІКС (а.с.48).

Також позивач надав Паспорт споживчого кредиту, у якому містилася інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) для продуктів, що надаються під торговою маркою Firstcredit.

До матеріалів справи долучена Анкета клієнта - фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС) у якій містяться надані відповідачкою власні персональні дані в тому числі мобільний номер телефону.

Згідно з п.4.1. кредитного договору строк кредиту може бути продовжено за ініціативою позичальника на кількість днів, запропоновану кредитором.

В подальшому відповідачка уклала додаткові угоди, якими змінювала п.1.3 кредитного договору з кінцевим терміном повернення кредиту, зокрема: 02.10.2025 року сторони погодили кінцевий термін повернення кредиту 21.12.2025 року.

Що стосується кредитного договору №690648LP від 25.09.2025 суд зазначає наступне.

25.09.2025 року між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи було укладено електронний кредитний договір №690648 LP, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Абекор» надало відповідачці кредит на суму 8000,00 грн, строком до 13.12.2025 року на 80 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці (Графік платежів) обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до кредитного договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування акційної процентної ставки, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Базова процентна ставка 0,99% в день; основна процентна ставка 0,99% в день; акційна процентна ставка 0,4455% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору 486,88 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору 9465,20 грн (а.с.11-19).

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 , що емітована банком України.

Також судом встановлено, що додаток № 1 до кредитного договору №690648 LP від 25.09.2025 року містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит та погоджений сторонами договору.

Кредитний договір та додаток №1 до договору підписані відповідачкою з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором «z56113», що додатково підтверджує Log file за Кредитним договором №690648LP від 25.09.2025 у якому вказані всі дії відповідачки щодо укладення Договору у ІКС (а.с.48).

Додаткових угод на продовження строку дії кредитного договору відповідачкою не укладалось.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Стаття 1048 ЦК України, визначає право позикодавця одержати від позичальника проценти від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

В п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Як вбачається з матеріалів справи, саме такі електронні договори №2100965 від 02.09.2025, №690648 LP від 25.09.2025 на умовах пропозиції (оферти) були укладені між позивачем та ОСОБА_1 , акцептовані останньою шляхом підписання електронним підписом з цифровим ідентифікатором w59062, z56113 (а.с.19,29).

Статтями 526, 629, 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України, визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції №20333-1363-269169723 від 02.09.2025 на банківську платіжну картку № НОМЕР_3 , що належить відповідачці зараховано грошові кошти в сумі 24600,00 грн (а.с.54).

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції №20356-1363-285269161 від 25.09.2025 на банківську платіжну картку № НОМЕР_4 , що належить відповідачці зараховано грошові кошти в сумі 8000,00 грн (а.с.53).

Також позивач надав листи ТОВ «ФК «Контрактовий дім» вих. №22731 від 27.04.2026, №22718 від 27.04.2026 про успішно проведену операцію із переказу коштів 02.09.2025 у сумі 24600,00 грн на картку № НОМЕР_3 , 25.09.2025, у сумі 8000,00 грн на картку № НОМЕР_5 , здійснені на підставі договору з ТОВ «АБЕКОР» №28122023/02А від 28.12.2023 (а.с.50,51), інформацію з АТ «А-Банк» про успішне зарахування 02.09.2025 грошових коштів в розмірі 24600,00 грн на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , 25.09.2025 - грошових коштів в розмірі 8000,00 грн на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_4 (а.с.39-42).

Однак відповідачка, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернула.

Відповідно до даних Розрахунку заборгованості за договором №2100965 від 02.09.2025у ОСОБА_1 , з урахуванням часткового погашення заборгованості, наявна заборгованість, станом на 20.11.2025 (дату закінчення дії Договору), у розмірі 44083,20 грн, яка складається з: 24600,00 грн - тіло кредиту; 19483,20 грн - нараховані проценти (а.с.59-60).

Відповідно до даних Розрахунку заборгованості за договором №690648LP від 25.09.2025у ОСОБА_1 , наявна заборгованість, станом на 13.12.2025 (дату закінчення дії Договору), у розмірі 14336,00 грн, яка складається з: 8000,00 грн - тіло кредиту; 6336,00 грн - нараховані проценти (а.с.56-58).

Контррозрахунку відповідачка не надала.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачкою грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2100965 від 02.09.2025 в сумі 44083,20 грн, яка складається з: 24600,00 грн тіло кредиту; 19483,20 грн нараховані проценти, за кредитним договором №690648LP від 25.09.2025 в розмірі 14336,00 грн, яка складається з: 8000,00 грн тіло кредиту; 6336,00 грн нараховані проценти, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про вирішення питання про судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Так, згідно частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3 статті 137 ЦПК України,судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування по справі.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копії договору про надання правничої допомоги №22122025 від 22.12.2025 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 30.04.2026, відповідно до яких витрати позивача на правову допомогу становлять 10000,00 грн та складаються з витрат на консультацію про перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості в розмірі 2000,00 грн, витрат на складання позовної заяви в розмірі 5000,00 грн, підготовки процесуальних документів в розмірі 2000,00 грн, супроводження справи в суді в розмірі 1000,00 грн.

На підтвердження витрат по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн – платіжну інструкцію в національній валюті №693 від 14.04.2026 (а.с.30).

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 10 000,00 грн. є обґрунтованим.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Щодо заяви ТОВ «ФК «Абекор» в частині стягнення з відповідача 162,18 грн. витрат, пов`язаних із розглядом справи, на поштові відправлення процесуальних документів, іншим учасникам справи, суд дійшов до наступного висновку.

Пунктом 4 ч.3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів іншим учасникам справи заявником надано суду копію опису вкладення до цінного листа від 30.04.2026, квитанцію №2040298 на суму 162,18 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що поштові витрати, пов`язані із розглядом справи в розмірі 162,18 грн. підтверджені належними доказами, у зв`язку із чим є підстави для їх стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Абекор».

Враховуючи що позов ТОВ «ФК «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.509,525-526,530,626,628,629,633-634, 638,1048,1049,1054,1055, ЦК України, ст.ст.12,13,81,89,141,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор», від імені якого діє Пуха Наталія Станіславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (ЄДРПОУ 39287145, місцезнаходження: 04080, місто Київ, вулиця Костянтинівська, 75, приміщення 601А) заборгованість за кредитним договором №2100965 від 02.09.2025 року в розмірі 44083,20 грн, за кредитним договором №690648 LP від 25.09.2025 року в розмірі 14336,00 грн, а всього 58419 (п`ятдесят вісім тисяч чотириста дев`ятнадцять) 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (ЄДРПОУ 39287145, місцезнаходження: 04080, місто Київ, вулиця Костянтинівська, 75, приміщення 601А) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, поштові витрати, пов`язані із розглядом справи в розмірі 162,18 грн, а всього 12824 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) гривні 58 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.Є. Вайновська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua