Суд: Миколаївський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил утримання собак і котів
Дата: 17 червня 2026 р.
Справа: №447/1988/26
Суддя: Головатий А. П.
Провадження №3/447/721/26
Справа №447/1988/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.06.2026 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Головатий А.П.,
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 154 КУпАП,
в с т а н о в и в:
24.04.2026 близько 11:00 год. ОСОБА_1 не забезпечив належних умов для утримання свого собаки, внаслідок чого він вирвався з подвір`я та вкусив за ліву руку ОСОБА_2 , заподіявши шкоду її здоров`ю. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 154 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав, просив суворо не карати.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Диспозиція частини 3 статті 154 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.
Частиною 1 статті 154 КУпАП регламентовано відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері ветеринарної безпеки та охорони здоров`я населення.
Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: 1) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях (формальний склад); 2) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну (матеріальний склад).
Умовою настання адміністративної відповідальності є: наявний причинний зв`язок між порушенням правил тримання собак і котів та настанням наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.
Фізичні та юридичні особи, що утримують тварин, зобов`язані суворо дотримуватись вимог Законів України «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про ветеринарну медицину», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1402 «Про затвердження Правил транспортування тварин» та інших нормативно-правових актів України, санітарно-гігієнічних і ветеринарних правил та норм, не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних та юридичних осіб і не створювати загрози безпеці людей, а також тварин, у тому числі через жорстоке поводження з ними або їх жорстоке умертвіння.
Крім того, власник домашньої тварини зобов`язаний забезпечувати безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною.
За своєю природою ст. 154 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативних актів, у даному випадку Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», Переліку небезпечних порід собак, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1164, а також Правил утримання домашніх тварин, які установлюються конкретними органами місцевого самоврядування.
Згідно з положеннями ст. 1, 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», собаки відносяться до домашніх тварин. Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», Особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана: забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.
Домашніх тварин дозволяється утримувати у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №211578 від 15.05.2026; поясненнями ОСОБА_1 , наведеними у спеціально відведеній графі вказаного протоколу, відповідно до яких вину у вчиненому визнає, наданими поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні; поясненнями ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 15.05.2026, долучених до справи; довідкою, виданою 08.05.2026 лікарем-хірургом КНП «Новороздільська міська лікарня» Новороздільської міської ради Львівської області ОСОБА_3 , про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24.04.2026 зверталася до хірурга поліклініки з приводу «рваної рани лівої кисті, нанесеної укусом собаки» та іншими долученими до справи матеріалами.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Встановлюючи додаткове стягнення у виді конфіскації тварини за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, законодавець переслідує мету превенції запобігти вчиненню нових правопорушень, оскільки утримання собаки, яка є джерелом підвищеної небезпеки, здатне в майбутньому повторно заподіяти шкоду здоров`ю інших людей.
У зв`язку з тим, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, враховуючи особу правопорушника та матеріали адміністративної справи, до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією тварини.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок з конфіскацією тварини.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Головатий А. П.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua