Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №441/922/26 — Городоцький районний суд Львівської області

441/922/26 2-о/441/85/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

08.06.2026 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Яворської Н.І.,

присяжних Виздри М.М., Феденка М.Б.,

при секретарі судового засідання Цап І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Городоцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою,-

в с т а н о в и в:

23.04.2026 до Городоцького районного суду Львівської області надійшла заява адвоката Цебака І.С. в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Городоцький відділ реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Долиняни, Городоцького району, Львівської області, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті Ямпіль, Донецької області, під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Заяву обґрунтовує тим, що згідно копії військового квитка ОСОБА_1 , він упродовж жовтня 2022 року пройшов фахову підготовку за ВОС-124 навідник ВРДМ-2 при в/ч НОМЕР_2 . Заявниця ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_1 , який згідно інформації загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області під час мінометно-артилерійського обстрілу.

Під час проведення службового розслідування у військовій частині НОМЕР_1 , в складі якої був ОСОБА_1 , встановлено, що він зник безвісти, також відкрито кримінальне провадження № 12023141440000080 від 11.04.2023 по вказаному факту, до теперішнього часу місцезнаходження ОСОБА_1 не відоме.

Згідно ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Як вбачається з фактів викладених в акті службового розслідування наявні обставини, що загрожували смертю фізичній особі та дають підставу припускати загибель військовослужбовця ОСОБА_1 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Заявником у цій справі є ОСОБА_1 , матір військовослужбовця ОСОБА_1 .

Необхідність оголошення особи померлою в судовому порядку пов`язана із неможливістю у позасудовому порядку встановити (підтвердити) факт загибелі (смерті) військового, а також потреба отримання свідоцтва про смерть, у врегулюванні майнових відносин. Просить заяву задовольнити.

Ухвалою від 27.04.2026 заяву прийнято до розгляду за правилами окремого провадження.

Заявниця ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, її представник – адвокат Цебак І.І. подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, вимоги заяви підтримує в повному обсязі.

06.05.2026 представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України подав заяву, за змістом якої заперечень щодо задоволення заяви по суті не висловив, просив про розгляд справи за відсутності їх представника.

Представник військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належно.

Представник Городоцького ВРАЦС у Львівському районі Львівської області ЛМУ МЮУ в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належно.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України "Про оборону України").

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Основними видами бойових дій є оборона та наступ.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Суд зауважує, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Водночас частиною другою статті 20 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час вирішення цієї справи судом встановлено, що 09.04.2023 матір ОСОБА_1 – ОСОБА_1 сповіщено, що її син зник безвісти 05.04.2023 під час артилерійського обстрілу в районі н.п. Ямпіль Донецької області.

Згідно акта службового розслідування затвердженого 28.05.2023 за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_1 видно, що з метою уточнення обставин та причин зникнення безвісти 05.04.2023 солдата ОСОБА_1 проведено службове розслідування, в ході якого було встановлено, що останній 05.04.2023 виконував бойове завдання в районі населеного пункту Діброва Луганської області, близько 14 год. 05.04.2024 на позиції ПВ «Муха» ВОП «Яструб-2» з іншими військовослужбовцями вів бій із збройними формуваннями російської федерації, ворог вів щільний мінометно-артилерійський вогонь та штурм позицій і під час захисту визначеного району ОСОБА_1 , скоріш за все отримав тяжку акубаротравму, бо неподалік від його позицій вибухнула міна. Під час бою з ним було втрачено зоровий та голосовий контакт. Під час завершення мінометно-артилерійського обстрілу та штурмів ворога відбулись пошуки солдата ОСОБА_1 , знайти його не вдалося, інформація про самовільне залишення військової частини чи потрапляння в полон солдата ОСОБА_1 не надходила, що підтверджується поясненнями інших солдатів та сержантів.

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 04.03.2025, щодо розшуку ОСОБА_1 11.04.2026 порушено кримінальне провадження № 12023141440000080.

З урахуванням приписів статті 46 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що вказані обставини з достатньою вірогідністю підтверджують загибель під час виконання бойового завдання у районі воєнних (бойових) дій сина заявниці та існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення ОСОБА_1 загиблим (померлим) під час виконання військового обов`язку із захисту Батьківщини від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області.

Суд зазначає, що з урахуванням конкретних обставин справи оголошення фізичної особи померлою можливе після спливу шести місяців з дня настання відповідної події - загибелі під час виконання бойового завдання, під час виконання якого ОСОБА_1 загинув, що підтверджується належними та допустимими доказами, наведеними вище.

Згідно п.13 постанови Пленуму Верхового Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим, у разі неможливості встановлення факту його смерті, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце за певний час та за певних обставин.

Таким чином, докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, не містять жодних суперечностей щодо обставин зникнення військовослужбовця ОСОБА_1 , дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області.

З моменту вказаної події 05.04.2023 до моменту звернення до суду з цією заявою минуло понад три роки. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії держави-окупанта проти України залежить виникнення та реалізація спадкових прав, а також особистих майнових та немайнових прав заявниці як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

У своїй постанові 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22 виклала Велика Палата Верховного Суду зазначила що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

При цьому судом взято до уваги, що як було встановлено актом службового розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_1 , безпосереднім місцем його зникнення є район ведення бойових дій.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003 ).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити заявниці, що згідно ст. 309 ЦПК України, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо буде одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 293, 215, 309, 318, 319 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

заяву задовольнити.

Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця с. Долиняни Городоцького району Львівської області, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті Ямпіль Донецької області, під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Роз`яснити заявникові, що згідно ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою. Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Яворська Н.І.

Присяжні Виздра М.М.

Феденко М.Б.