Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №309/2227/25 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа№ 309/2227/25

Провадження № 1-кп/309/196/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Хуст

в складі головуючого: ОСОБА_1

секретаря судового засідання: ОСОБА_2

з участю прокурора: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

зконного представника: ОСОБА_5

особи, відносно якої ставиться питання щодо

застосування заходів медичного характеру: ОСОБА_6

потерпілої: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хуст клопотання прокурора Хустської окружної прокуратури про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12025071050000258 від 21.04.2024 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадження Хустського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Хустської окружної прокуратури про застосування примусових заходів медичного характеру по матеріалам кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12025071050000258 від 21.04.2024 року, відносно ОСОБА_6 , як до особи, яка на час вчинення злочину не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, і вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене ст. 128 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що 20.04.2025 р. біля 21 години 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи вдома в АДРЕСА_1 , через неприязні відносини, штовхнув руками свою матір ОСОБА_7 , в результаті чого остання впала на підлогу та отримала тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому лівої променевої кістки зі зміщенням, які згідно висновку експерта №72/х від 22.05.2025 р. відносяться до групи відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ст. 128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Посилаючись на те, що суспільно небезпечне діяння, вчинено ОСОБА_6 у стані неосудності, прокурор просить застосувати до нього примусовий захід медичного характеру у вигляді передачі на лікування у спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання, зазначаючи, що є всі законні підстави для застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_6 ..

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечила проти задоволення клопотання прокурора.

В судовому засіданні ОСОБА_6 винним себе у вчиненні суспільно небезпечного діяння визнав, не оспорював фактичні обставини справи.

Захисник ОСОБА_4 також підтримала клопотання прокурора і зазначила, що матеріалами провадження підтверджується вчинення ОСОБА_6 суспільно небезпечного діяння, яке вчинено ним у стані неосудності, а тому, вважає за можливе вказане клопотання задовольнити.

В судовому засіданні шляхом дослідження доказів у кримінальному провадженні, а саме допиту ОСОБА_6 , дослідження висновку судово-психіатричної експертизи № 239 від 29.05.2025 р., інших письмових доказів, дослідження даних про особу підозрюваного, встановлено і знайшло підтвердження, що мало місце суспільно-небезпечне діяння, передбачене ст. 128 КК України, яке вчинено саме ОСОБА_6 ..

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 239 від 29.05.2025 р., ОСОБА_6 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння виявляв ознаки розладу психічної діяльності у вигляді параноїчної шизофренії, безперервний перебіг, про що свідчать дані динамічного спостереження у лікаря-психіатра по місцю проживання, неодноразові стаціонарні обстеження та лікування у психіатричних закладах області, визнання його інвалідом ІІ-ї групи по даному захворюванню, а також клінічними ознаками – паралогічність, розірваність мислення, наявність психотичної симптоматики, емоційна неадекватність, відсутність критики. Ступінь наявних порушень така, що на момент інкримінованого йому діяння, він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Рекомендовано застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керуватися ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

В силу ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Згідно із ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Згідно ч.2 ст. 94 КК України, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров`я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу.

Відповідно до ст. 512 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, а в силу ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами.

Суд при визначенні виду і міри медичного характеру, враховує не тільки характер захворювання ОСОБА_6 та рекомендації експертів, але також і його відношення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про його особу, те що останній не перебуває на обліку у лікаря нарколога, у скоєному щиро розкаявся.

Заслухавши думку прокурора, захисника, законного представника ОСОБА_5 , вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про те, що, оскільки в діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 128 КК України, що підтверджується дослідженими в суді доказами, зазначені дії вчинені ним у стані неосудності, оскільки на період вчинення суспільно небезпечного діяння він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, внаслідок психічного захворювання, та на даний час не видужав і до нього слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із загальним наглядом.

Запобіжний захід до ОСОБА_6 не застосовувався.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази та судові витрати відсутні.

Керуючись ст. 93, п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України, ст.ст. 395, 503, 506, 513 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із загальним наглядом - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із загальним наглядом.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1