Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №400/4941/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 р. № 400/4941/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168), у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 03.11.2022 по 21.11.2022;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 03.11.2022 по 21.11.2022.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що під час проходження військової служби у відповідача він отримав 17.04.2022 тяжке поранення під час захисту Батьківщини. У період з 03.11.2022 по 21.11.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні. За вказаний період, як стверджує позивач, відповідач протиправно не нарахував і не виплатив йому додаткову грошову допомогу, встановлену Постановою № 168, у збільшеному розмірі до 100000,00 гривень.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

07.05.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви, про відкриття провадження в адміністративній справі, а також про її правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі.

Позовна заява та ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 про відкриття провадження надіслані відповідачу в його електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримана ним відповідно 05.05.2026 і 07.05.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

У встановлений судом строк відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Згідно з військовим квитком позивача він проходив у період з26.02.2022 по 18.08.2023 військову службу у відповідача.

17.04.2022 позивач отримав поранення за безпосередньої участі у бойових діях під час виконання бойових завдань, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 26.01.2023 № 642/647.

Внаслідок отриманої травми позивач перебував на стаціонарному лікуванні, зокрема відповідно до Виписки із медичної картки стаціонарного хворого хірургічного відділення КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради від 21.11.2022 № 6483 у період з 03.11.2022 по 21.11.2022.

У листі від 13.08.2024 № 1371 військова частина НОМЕР_2 зазначила, що за ступенем тяжкості травма позивача, вказана у довідці військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 02.08.2022 № 1968, відноситься до тяжких

Згідно з Довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 16.09.2023 № 240 поранення позивача, отримане ним 17.04.2022, є тяжким і пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до Довідки відповідача від 24.10.2024 № 642/4020 про доходи позивачу було виплачено за листопад 2022 року грошове забезпечення у розмірі 16624,88 грн та інші нарахування в розмірі 45343,08 гривні.

06.02.2026 представник позивача надіслала до відповідача адвокатський запит, в якому просив, зокрема, нарахувати та виплати позивачу додаткову грошову винагороду, встановлену Постановою № 168, у розмірі до 100000,00 грн за період з 03.11.2022 по 21.11.2022.

У листі від 12.02.2026 № 642/ВихЗВГ/326 відповідач повідомив, що питання нарахування позивачу додаткової винагороди за час перебування на лікуванні після поранення, знаходиться на перевірці в медичній роті, після чого у разі позитивного розгляду, запит буде направлений на опрацювання в адміністративну групу штабу для внесення змін і доповнень до відповідних наказів щодо виплати вказаної винагороди.

Вважаючи, що відповідач протиправно не нарахував і не виплатив додаткову грошову допомогу, встановлену Постановою № 168, у розмірі 100000,00 грн, за період перебування позивача у стаціонарному лікуванні, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки звернення до суду у справах щодо недотримання законодавства про оплату праці встановлені статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

Враховуючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 524/39/15-а, від 03.08.2023 у справі № 280/6779/22 та рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22.

Відповідно до частини першої та другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, – у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Таким чином, право на звернення до суду щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовців становить три місяці з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні з військової служби.

У постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Суд встановив, що в матеріалах справи відсутні докази ознайомлення позивача про розмір нарахованих і виплачених сум грошового забезпечення (із деталізацією по кожному виду грошового забезпечення) при його звільненні з військової служби.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач звернувся до суду з цим позовом з дотриманням строків звернення до адміністративного суду.

Щодо безпосередньо спірних правовідносин суд зазначає таке.

Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців – діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (абзац перший частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з абзацом першим пункту 8 Постанови № 704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу постановлено здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерства юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Абзацами один-чотири пункту 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі – Порядок № 260), встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців включає:

щомісячні основні види грошового забезпечення;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту);

допомоги (абзаци п`ятнадцять-сімнадцять пункту 2 розділу І Порядку № 260 (у редакції, чинній з 30.06.2020 по 30.01.2023).

Абзацом першим пункту 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), – розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 5 Постанови № 168 ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Тобто відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) відповідна додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану щомісячно, а тому вона відносилася до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 400 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» пункт 1 Постанови № 168 доповнено новими абзацами, а постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» внесено до них зміни.

Зазначені постанови Кабінету Міністрів України застосовуються з 24.02.2022.

Згідно з абзацами четвертим і п`ятим пункту 1 Постанови № 168 (в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 400 і від 07.07.2022 № 793 – чинній з 19.07.2022 по 19.01.2023, яка застосовується з 24.02.2022) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту – із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Таким чином, військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з тяжким пораненнями (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, у період дії воєнного стану додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, повинна виплачуватись у збільшеному до 100000,00 грн розмірі, пропорційно часу перебування в таких закладах.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» Постанову № 168 доповнено пунктом 21 такого змісту:

« 21. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».

Порядок і умови виплати цієї допомоги військовослужбовцям у Збройних Силах України визначено наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», який набрав чинності 31.01.2023.

Тобто у період з 24.02.20222 по 31.01.2023 Міністерством оборони України не було визначено порядок і умови виплати цієї допомоги.

Відтак у період з 24.02.20222 по 31.01.2023 додаткова винагорода, як одноразовий додатковий вид грошового забезпечення, у розмірі до 100000,00 грн підлягала виплаті військовослужбовцям Збройних Сил України, які проходять військову службу безпосередньо у військових частинах, відповідно до абзаців четвертого і п`ятого пункту 1 Постанови № 168 (в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 400 і від 07.07.2022 № 793 – чинній з 19.07.2022 по 19.01.2023, яка застосовується з 24.02.2022) у випадках, зокрема:

перебування військовослужбовця Збройних Сил України на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з тяжким пораненнями (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Натомість у період перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 24.08.2022 по 13.10.2022 законодавством не було визначено, які документи є підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн у зв`язку з перебуванням військовослужбовця Збройних Сил України на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненнями (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Суд встановив, що 17.04.2022 позивач отримав поранення за безпосередньої участі у бойових діях під час виконання бойових завдань, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 26.01.2023 № 642/647.

У листі від 13.08.2024 № 1371 військова частина НОМЕР_2 зазначила, що за ступенем тяжкості травма позивача, вказана у довідці військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 02.08.2022 № 1968, відноситься до тяжких

Згідно з Довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 16.09.2023 № 240 поранення позивача, отримане ним 17.04.2022, є тяжким і пов`язане з проходженням військової служби.

Внаслідок отриманої травми позивач перебував на стаціонарному лікуванні, зокрема відповідно до Виписки із медичної картки стаціонарного хворого хірургічного відділення КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради від 21.11.2022 № 6483 у період з 03.11.2022 по 21.11.2022ю

Згідно з протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 08.10.2024 № 3537 поранення позивача, отримане 17.04.2022, пов`язане із захистом Батьківщини.

Таким чином, за період перебування позивача з 03.11.2022 по 21.11.2022 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з тяжким пораненням, отриманим ним в зоні проведення бойових дій, і яке пов`язане із захистом Батьківщини, відповідач зобов`язаний був виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн пропорційно часу перебування в таких закладах.

Зі змісту листа відповідача від 12.02.2026 № 642/ВихЗВГ/326 слідує, що за вказаний період додаткова винагорода у розмірі 100000,00 грн, установлена Постановою № 168, виплачена не була.

З огляду на вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пунктів 1 і 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи в суді, а тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю.

2. Визнати визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 03.11.2022 по 21.11.2022.

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 (Сто тисяч) гривень 00 копійок у розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 03.11.2022 по 21.11.2022 з врахуванням раніше виплачених сум.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

7. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

8. Повний текст рішення суду складений 18.06.2026.

Суддя В.Г.Ярощук