Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №400/12646/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Дата: 06 квітня 2026 р.

Справа: №400/12646/25

Суддя: Птичкіна В.В.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 р. № 400/12646/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарнавської О.О., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Гладун Є.І., за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2025 №0384025-2410-1408-UA48080110000010732, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містить вимоги:

визнати протиправним направлення позивачу Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (далі - Управління або відповідач) податкового повідомлення-рішення від 30.05.2025 № 0384025-2410-1408-UA48080110000019732 на суму 65 269,59 грн.

скасувати податкове повідомлення-рішення Управління від 30.05.2025 № 0384025-2410-1408-UA48080110000019732 на суму 65 269,59 грн.

зобов`язати Управління утриматися від надіслання ОСОБА_1 податкових вимог щодо обов`язку сплати податку на нерухоме майно, що фігурує у вищезазначеному податковому повідомленні-рішенні, та від вжиття заходів, спрямованих на погашення (стягнення) відповідного податкового боргу.

У позові ОСОБА_1 зокрема вказав, що придбане ним у 2022 році нерухоме майно є залишками корівника, які не можуть використовуватися як виробниче приміщення для ведення товарного сільгоспвиробництва і не можуть бути об`єктами оподаткування. Також позивач вказав на те, що площа об`єкта нерухомого майна, яка вказана у спірному рішенні, не відповідає площі, зазначеної у договорі купівлі-продажу.

Управління позов не визнало з підстав, що викладені у відзиві.

Позивач скористався правом подати відповідь на відзив.

Ухвалою від 27.01.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків.

В судовому засіданні позивач вимоги адміністративного позову підтримав, представник Управління просила у задоволенні позову відмовити.

Як встановив суд, податковим повідомленням-рішенням від 30.05.2025 № 0384025-2410-1408-UA48080110000019732 (далі - Рішення) Управління визначило ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за 2024 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 65 269,59 грн. Назва майна у Рішенні - комплекс; адреса - Миколаївська область, Первомайський район, село Генівка, вулиця Центральна, 14а; дата державної набуття права реєстрації - 27.06.2003; площа - 3 064,3 м2; ставка податку - 0,3 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (7 100 грн), за 1 квадратний метр бази оподаткування. Сума податку - 65 269,59 грн: 3 064,3 х 0,3% х 7 100.

На вимогу суду Управління зокрема надало: "Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта" (далі - Реєстр), рішення Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 20.12.2023 № 12 "Про внесення змін до рішення Х сесії 8 скликання сільської ради від 14.07.2021 року № 05 "Про встановлення ставок місцевих податків та зборів на території Мигіївської сільської ради"" з додатком "Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки". Ці документи підтверджують інформацію, що вказана у Рішенні, у тому числі - розрахунок суми податку.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно зі статтею 266 ("Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки") Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зо безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/бо нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) роком.

Також до відзиву Управління додало документи, що стосуються вказаного у Рішенні об`єкта:

заяву (посвідчену нотаріусом) позивача від 28.05.2025 з проханням визнати комплекс нежитлових будівель таким, що підлягає списанню з подальшим зняттям з обліку в реєстраційних та/або комунальних органах; припинити право власності на об`єкт відповідно до статті 346 Цивільного кодексу України та пункту 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127; здійснити державну реєстрацію припинення права власності на вказаний комплекс нежитлових будівель як на об`єкт нерухомого майна, який припинив існування. Підстава - фізичне знищення та непридатність для подальшого використання;

довідка фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 09.05.2025 № 09-05/25, що була видана ОСОБА_1 , про те, що об`єкт нерухомого майна списано з інвентарного обліку;

висновок (з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, далі - ЄДЕССБ) про знищення/знесення майна від 19.09.2025;

витяг з Державного реєстру речових прав від 04.06.2025, в якому вказано про державну реєстрацію 28.05.2025 припинення права власності позивача на об`єкт нерухомості. Підстава - висновок з ЄДЄССБ).

Відповідно, до 28.05.2025 позивач був власником об`єкта нерухомого майна, тому визначення Управлінням податкового зобов`язання за 2024 рік є законним.

У Реєстрі підставою виникнення права власності (дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 27.06.2003) вказаний договір купівлі-продажу від 10.10.2002 № 7604.

У цьому договорі вказана загальна площа об`єкта - 2 064,3 м2 (проти 3 064,3 м2 у Реєстрі), тобто наявні розбіжності між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими документом на право власності.

Позивач мав можливість скористатися наданим йому підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України правом проведення звірки даних, за результатами якої контролюючий орган міг би перерахувати суму податку (надіслати нове податкове повідомлення-рішення, у зв`язку з чим Рішення вважалося би скасованим (відкликаним)). Проте докази звернення позивача до відповідача з цього питання відсутні.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

З урахуванням цього суд визнав, що законним є нарахування податку виходячи із загальної площі об`єкта, вказаної у договорі від 10.10.2002 № 7604, - 2 064,3 м2. Сума податку становить 43 969,59 грн: 2 064,3 х 0,3% х 7 100.

Відповідно, суд дійшов висновку про визнання частково протиправним та скасування Рішення, в сумі 21 300 грн (65 269,59 - 43 969,59).

Визнанням протиправним та скасуванням Рішення (в частині) суд надав оцінку діям Управління, що полягають у направленні позивачу цього Рішення.

Позовна Вимога про зобов`язання Управління утриматися від надіслання позивачу податкової вимоги на суму 65 269,59 грн задоволенню не підлягає. Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково на надсилається (не вручається). Згідно з доданим до позову рішенням Державної податкової служби України від 02.09.2025 № 25491/6//99-00-06-03-03-06, ОСОБА_1 . Управління у 2020 році надіслало податкову вимогу від 06.02.2020 № 1038-54.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Позовні вимоги (у грошовому виразі) були задоволені на 32,6%, тому на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 394,78 грн (1 211 х 32,6%).

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 30.05.2025 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення - рішення № 0384025-2410-1408-UA48080110000010732 частково, в сумі 21300 грн.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 394,78 грн, сплачений квитанцією від 08.10.2025 № 52342285.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна

Рішення складено у повному обсязі 18.06.2026.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua