Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №400/2667/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: охорони здоров’я, з них

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №400/2667/26

Суддя: Лісовська Н. В.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 р. № 400/2667/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н.В. у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаКомунального некомерціного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3", вул. Космонавтів, 97,м. Миколаїв,54028, Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" Центр оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО), пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005,

провизнання протиправними та скасування рішень від 11.11.2025 року № 44/25/2226/Р, від 26.02.2026 року № 3335/26/913; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства ММР «Міська лікарня № 3» (далі по тексту Відповідач 1; КП ММР КЛ № 3 ), до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності міністерства охорони здоров`я України » (далі по тексту - Відповідач 2 ; ЦОФСО) з вимогами про:

- визнання протиправним та скасування рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня № 3» від 11 листопада 2025 року № 44/25/2226/Р (Витяг № 44/25/2226/В) про відмову ОСОБА_1 у встановленні інвалідності;

- визнання протиправним та скасування рішення Експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 26 лютого 2026 року № 3335/26/913 (Витяг № 3335/26/913/ВП), прийняте за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Центр оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» повторно провести оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду у цій справі, під час якого обов`язково:

- повторно надати належну медико-правову оцінку та врахувати висновки профільного лікаря-нейрохірурга ДУ «УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України»

- повторно надати оцінку об`єктивним інструментальним даним медичних досліджень, зокрема результатам ЕНМГ;

- визначити ступінь обмеження здатності до трудової діяльності (міру втрати професійної працездатності) з обов`язковим урахуванням наявності прямих медичних протипоказань до тривалого статичного навантаження та специфіки професійної діяльності Позивача.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що при проведенні оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 . Відповідачем 1 було відмовлено у встановлені інвалідності, через «стан, що не досягає рівня інвалідності, легке порушення пересування…. Може працювати за фахом адвоката». Рішення Відповідача 1 було оскаржено до Відповідача 2, але не зважаючи на додаткове обстеження ОСОБА_1 йому було відмовлено в задоволенні скарги та рішення відповідача 1 залишено без змін. Позивач вважає, що при первинному розгляді відповідачем 1 його медичних документів, комісією був порушений порядок проведення оцінювання його стану, а саме оцінювання проведено без залучення нейрохірурга. А при повторному проведенні оцінювання його стану відповідачем 2 не взято до уваги висновки нейрохірурга, які надав Позивач, окрім того, не надано оцінку МРТ та нейрографії, в рішенні Відповідача 2 не зазначив обов`язкових критеріїв, а саме не зазначено відсоток втрати працездатності, в Рішенні Відповідача 2 деякі графи залишилися не заповненими, та експертна команда відповідача 2 зробила висновок, що Позивач може працювати офісним працівником, що протирічить основній діяльності Позивача, позивач не є офісним працівником, а є адвокатом, що на думку Позивача є суттєвою різницею.

Ухвало суду від 18.03.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позивного провадження (а.с. 57-58)

Ухвалою суду від 25.03.2026 року визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 22.04.2026 року (а.с.91-92)

22.04.2026 року від представника Позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення по справі. Де представник Позивача наголошує, що Відповідач при винесенні оскаржуваних рішень було грубо порушено положення Наказу № 420 МОЗ, не враховані приписи п. 6.3 Таблиці 1 та п. 1.3 Таблиці 9. Позивач вважає, що через ці порушення експертна команда дійшла хибних висновків, що у позивача «легкі порушення». Також Відповідачами порушено приписи Постанови КМУ № 1338, де у п. 3 додатку 5 в «критеріях інвалідності» зазначено, що ІІІ група інвалідності встановлюється особам з помірними порушеннями функціями організму. Так у Позивача саме «помірні порушення функцій організму», а не «легкі» як це зазначено в оскаржуваних рішеннях. (а.с.98-99)

08.05.20026 року від Відповідача 1 (КП МЛ № 3) надійшов Відзив на позовну заяву, де зазначено, що відповідач 1 позовні вимоги не визнає, та вважає, що прийняте ним рішення про відмову у встановлені ОСОБА_1 інвалідності є обґрунтованим та правомірним. Окрім того це рішення переглянуто Відповідачем 2 (ДУ «Український НДІ МСП інвалідності») та залишено без змін. (а.с.111-113)

11.05.2026 року від Позивача надійшла Відповідь на Відзив, де позивач наголошує, що підміна понять «помірне» «легким» не є інтерпретацією одного й того ж стану здоров`я, а є навмисне спотворення медичних даних, що й призвело до невірних висновків про не підтвердження інвалідності. Також Позивач загострює увагу суду, на тому що відповідачі не надали оцінки об`єктивним інструментальним даним, так жоден з відповідачів не навів мотивів, чому ознаки органічного уражання нервової системи та хребта були проігноровані, що й дало змогу звести до «легких» порушень розладів здоров`я. Позивач вважає, що сам факт перегляду Рішення експертної команди КП МЛ № 3 вище стоячою установою не підтверджує, що винесене рішення Відповідачем 1 є законим. (а.с.126-128)

21.05.2026 року від Відповідача 1 (КП МЛ № 3) надійшли Заперечення на відповідь на відзив Позивача, де Відповідач 1 висловив свою незгоду з позицією Позивача (а.с.134-136)

22.05.2026 року від представника Позивача надійшли додаткові пояснення по справі. (а.с. 149-151)

Вислухав пояснення сторін в судовому засіданні , дослідив докази , що містяться у матеріалах справи, судом встановлено :

ОСОБА_1 визначався особою з інвалідністю ІІІ групи «загальне захворювання» до 01.11.2025 року.

11 листопада 2025 року Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи (, утвореною при КНП ММР «Міська лікарня № 3» (Відповідач 1), було проведено оцінювання стану здоров`я ОСОБА_1 .

За результатами оцінювання було прийнято рішення № 44/25/2226/Р (оформлене Витягом № 44/25/2226/В), яким Позивачу було відмовлено у встановленні інвалідності. (а.с.6-8)

Не погодившись з Рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП ММР «Міська лікарня № 3», ОСОБА_1 оскаржив дане рішення до Центру оцінювання функціонального стану особи Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (Відповідач 2) .

Позивача було направлено на дообстеження до ДУ "УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України" (м. Дніпро). Позивача було обстежено ДУ "УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України" (м. Дніпро)-висновок долучено до матеріалів справи.

26 лютого 2026 року Експертною командою ЦОФСО (Відповідач 2) за результатами розгляду скарги було прийнято рішення № 3335/26/913 (оформлене Витягом № 3335/26/913/ВП), яким рішення Відповідача 1 було підтверджено, а скаргу залишено без задоволення. (а.с.27-28)

В обґрунтуванні рішення експертної комісії (п. 18 Рішення № 3335/26/913) експертна комісія ЦОФСО зазначила " ОСОБА_1 1990 р.н . офісний працівник. Визнавався особою з інвалідністю третьої групи «загальне захворювання » до 01.11.2025 року. При черговому перегляді, рішенням ЕК ЗОЗ від 11.11.2025 року особою з інвалідністю не визнаний . Дане рішення оскаржується до ЦОФСО. Задля уникнення експертних помилок та уточнення ступеню функціональних порушень гр. ОСОБА_1 був викликаний та пройшов обстеження в ДУ «НДІ МСПІ МОЗ України » м. Дніпро (виписка додається ). До розгляду справи долучено профільного спеціаліста – невролога. На підставі аналізу медичної документації , матеріалів справи , даних очного огляду ЕК ЗОЗ у складі травматолога , невролога, хірурга та беручи до уваги дані обстеження у гр. ОСОБА_1 наявна патологія опорно-рухового апарату призводить до легкого порушення статико-динамічної функції та легких обмежень життєдіяльності, що згідно з Постановою КМУ № 1338 від 15.11.2024 року не дає підстав для встановлення групи інвалідності . Рішення ЕК ЗОЗ від 11.11.2025 року- підтверджене. При прогресуванні обмежень життєдіяльності , неефективності лікувальних та реабілітаційних заходів – повторне звернення для оцінювання ЕКОПФО»

Релевантні джерела права:

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст.2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. №875-XII (далі - Закон №875-XII) передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до ст.3 Закону №875-XII, інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону №875-XII, громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю.

Постановою КМУ №1338 від 15.11.2024 затверджені, зокрема, Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а також установлено, що з 01.01.2025 експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до затверджених Положення та Порядку. Також зазначено, що перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Пунктом 40 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), фіксації причин та часу настання відповідно до документів, що підтверджують цей факт, та періоду, на який його встановлено; наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному сторонньому догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації (у тому числі засобів для пересування з електроприводом) та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 року № 1268 Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я; ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого.

За однією причиною, встановленою військово-лікарською, медичною (військово-лікарською), лікарсько-експертною комісією, може встановлюватися інвалідність або ступінь втрати професійної працездатності.

Пунктом 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ №1338, передбачено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями.

Пунктами 57-60, 68 Положення передбачено, що рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку.

Скарга на рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником): у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи; в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив (в разі наявності технічної можливості).

Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

Скарга може бути подана протягом 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику).

За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про: підтвердження оскарженого рішення; скасування оскарженого рішення; формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Висновки суду :

Як встановлено судом, за результатами огляду позивача відповідачем 1 прийнято рішення та відмовлено в становленні групи інвалідності. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся із скаргою до Центру оцінювання функціонального стану особи. В обґрунтування своєї скарги Позивачем було зазначено що до складу експертної команди КП МЛ № 3 не входив профільний спеціаліст – невролог-хірург, а входив лише Хірург, що при його захворюванні не є профільним спеціалістом, а від так дослідження проведено не повноважним складом експертної комісії, що й призвело до хибних висновків.

За результатом розгляду скарги Відповідачем 2 поведено додатково очне обстеження Позивача в клінічних умовах з залученням профільного лікаря невролога, який надав свої висновки.

Центр оцінювання функціонального стану особи дійшов висновку, що за результатами обстеження та представленими медичними документами клініко - функціональний стан - у гр. ОСОБА_1 наявна патологія опорно-рухового апарату призводить до легкого порушення статико-динамічної функції та легких обмежень життєдіяльності, що згідно з Постановою КМУ № 1338 від 15.11.2024 року не дає підстав для встановлення групи інвалідності . Рішення ЕК ЗОЗ від 11.11.2025 року- підтверджене.

Позивач наполягає, що експертними комісіями не була надана медико –правова оцінка медичним дослідженням (які проведені Позивачем до проведення експертного дослідження ), зокрема результатам ЕНМГ та незалучення до складу ЕК лікаря нейрохірурга.

Суд вважає, що обраний шлях захисту порушеного права Позивачем виходить за межі компетенції експертних комісій при проведенні експертного дослідження повсякденного функціонування особи. Метою проведення експертного дослідження КНП МЛ № 3 від 11.11.2025 року та повторно експертного дослідження 26.02. 2026 року Експертною командою ЦОФСО було оцінювання стану повсякденного функціонування Саченко А.П. з врахуванням наявності раніше встановлених йому медичних діагнозів, самопочуття особи під час проходження експертного оцінювання, а не надання медико-правової оцінці висновків попередніх медичних оглядів Позивача.

Висновки лікарів під час звернення особи за медичною допомогою, мають бути дослідження експертними комісіями під час проведення оцінювання але не мають преюдиційного характеру для надання групи інвалідності, оскілки експерта команда оцінює самопочуття особи та стан його функціонування який впливає на повсякденне життя за результаатми сукупності проведення власних досліджень: вивчення мед документів, власного метисного огляду особи, за результатами власних кінничних досліджень особи.

Водночас, суд звертає увагу, що до компетенції суду не відноситься проведення власної оцінки прийнятого відповідачами рішення щодо наявності або відсутності підстав для визначення позивачу групи інвалідності, оскільки це є дискреційним повноваженням відповідача.

Верховний Суд у постановах від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.12.2018 у справі №819/3211/15, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі №160/12235/19 висловив правову позицію, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень експертних команд, суд може перевірити законність рішення Експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи лише в межах дотримання процедури прийняття цього рішення.

В обґрунтування процедурних порушень з боку Відповідачів Позивач вказує , що Рішення Відповідача 1 є протиправним , оскільки прийнято не належним складом експертної комісії ( в складі відсутній нейрохірург, а висновки в довідці нейрохірурга, яка ним була представлено до ЕК не було взято до уваги)

Позивач зазначає, що Рішення Відповідача 2, є протиправним, через те, що в Рішенні заповненні не всі графи та не зазначено відсоток втрати працездатності (що на думку Позивача є обов`язковим), та фах діяльності Позивача зазначений не вірно не «адвокат», а «офісний працівник».

Що стосується оскарження Рішення ЕК КП МЛ№3, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення Відповідачем 1 не було допущено порушення процедури проведення експертного дослідження. Не включення до складу експертної комісії нейрохірурга ніяким чином не свідчить про те, що висновок Хірурга (який був у складі експертної комісії) є фахово не вірним.

Окрім того, як встановлено в судовому засіданні в КП КП МЛ№3 відсутній такий фахівець як нейрохірург.

Нейрохірург — це вузькопрофільний лікар-хірург, який спеціалізується на діагностиці та оперативному лікуванні захворювань і травм центральної та периферичної нервової системи.

На підставі вищевикладеного суду приходить висновку, що Рішення КП ММР МЛ 3 від 11.11.2025 року є правомірним.

Щодо оскарження Рішення Відповідача 2, суд зазначає, що не зазначення в графі оскаржуваного рішення відсотка втрати Позивачем працездатності не впливає на правильність прийнятого рішення та не є процесуальним порушенням проведення експертного дослідження яке тягне за собою скасування Рішення в цілому. Окрім того, оскільки Рішення № 3335/26/913/ВП приймалося Відповідачем 2 за результатами розгляду скарги, питання про відсоток втрати працездатності не досліджувався експертною комісією. Суд дійшов висновку, що Рішення № 3335/26/913/ВП від 26.0-2.2026 року прийнято з дотримання процедури прийняття відповідних рішення.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не належать задоволенню.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3", вул. Космонавтів, 97,м. Миколаїв,54028, Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" Центр оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 18.06.2026 р.

Суддя Н.В. Лісовська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua