Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №380/6243/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 рокусправа № 380/6243/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) про зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій позивач просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання Управлінню Державної казначейської служби у Шевченківському районі міста Львова подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого згідно з квитанцією від 10.05.2024 № 9341-7398-2025-8382 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі операції купівлі нерухомого майна в розмірі 24 540 грн 00 коп. (1% від вартості нерухомого майна) за реквізитами: Установа банку: AT "УНІВЕРСАЛ БАНК", МФО Банку 322001, Отримувач платежу: ОСОБА_1 , IBAN: НОМЕР_2 , код РНОКПП: НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при придбанні квартири вперше ним було сплачено до державного бюджету збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ним майна. Вважаючи, що такій збір сплачено помилково, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо повернення суми збору шляхом формування відповідного подання до органу казначейської служби. Проте, відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача, мотивуючи відсутністю підстав. Вказане стало підставою для звернення із позовом до суду.

Ухвалою суду від 08.04.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 08.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.

По суті позову вказує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866, яка набрала чинності 26.09.2020, внесено зміни до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Цією Постановою саме на нотаріусів покладено обов`язок щодо звільнення громадян від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Вказує, що згідно підпункту «в» пункту 15-2 Порядку «особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року)».

Проте, позивачем не надано доказів, визначених підпунктів «в» пункту 15-2 Порядку.

Вважає, що питання звільнення від сплати збору повинно було з`ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. До компетенції органів Пенсійного фонду України не належить питання підтвердження факту придбання особою житла вперше. Отже, вимоги позивача є безпідставними і не ґрунтуються на чинному законодавстві. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

10.05.2024 між ОСОБА_2 (продавець) та позивачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Матвєєвою Ю.В., зареєстрований в реєстрі за №1998.

Відповідно до пункту 5 договору купівлі-продажу квартири, продаж квартири вчинено за ціною 2454000,00 грн.

Позивач під час укладання договору позивачем сплачено до державного бюджету збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 24540,00 грн., що підтверджується копією квитанції АТ КБ «Приватбанк» до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3634622647.1 від 10.05.2024.

10.03.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 24540,00 грн. (1% від вартості нерухомого майна).

Листом від 19.03.2026 № 1300-0604-8/44171 відповідач відмовив позивачу у задоволенні заяви про повернення сплаченого збору, оскільки до заяви не долучено відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, та даних про невикористання житлових чеків для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, що охоплюють, період з 1992 року та мають бути надані з усіх місць проживання з 1992 року по дату укладення договору купівлі-продажу, тому немає підстав для формування подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.

Вважаючи, що має право на повернення безпідставно сплаченого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно п. 15-2 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

У постанові від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20 Верховний Суд зазначив, що якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом в пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

Вказані у підпункті в пункту 15-2 Порядку № 1740 документи, позивач, при державній реєстрації об`єкта нерухомого майна, не подав, внаслідок чого сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу.

Суд встановив, що позивач 10.03.2026 звернувся до відповідача із заявою щодо повернення сплаченої суми збору шляхом формування відповідного подання до органу казначейської служби.

До заяви позивач додав, зокрема: копію договору купівлі-продажу від 10.05.2024; копію квитанції про сплату збору від 10.05.2024; власну заяву про відсутність раніше набутого права власності на житло; Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №464874084 від 19.02.2026; копію довідки Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 23.02.2026 №35-вих-24045; копію довідки №59273/111.40/065-17-2026 від 25.02.2026, виданої ТВБВ №10013/065 філією Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк»; копію довідки №7865 від 27.02.2026, виданої ТВБВ №10013/065 АТ «Ощадбанк»; копію паспорта та РНОКПП; копію довідки про реєстрацію місця проживання.

Відповідно до довідки ТВБВ №10013/065 АТ «Ощадбанк» №59273/111.40/065-17-2026 від 25.02.2026, позивач не значиться в списках громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою Львівська обл., Золочівський р-н, с. Бортків, вул. Бічна Медова, 11.

Згідно довідки ТВБВ №10013/065 АТ «Ощадбанк» №7865 від 27.02.2026, позивач не числиться у списках громадян для використання коштів приватизаційних депозитних рахунків за номінальною вартістю житлового чека, за адресами: м. Львів, вул. Вол. Великого, 33; вул. Лукаша, 4.

Таким чином, позивач подав відповідачу усі документи, передбачені підпунктом «б» пункту 15-2 Порядку № 1740. При цьому, інформацією, яка зазначена у цих документах підтверджується той факт, що позивач придбав житло вперше.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №464874084, сформованою 19.02.2026, позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 10.05.2024, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Матвєєвою Ю.В. та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 1998.

При цьому, відповідач до суду не подав будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд робить висновок, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного позивачем нерухомого майна сплачений ним помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим кошти в сумі 24540,00 грн., сплачені позивачем при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Відповідно до пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на наведене, вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та подати відповідно до приписів Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 24540,00 грн., сплаченого згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3634622647.1 від 10.05.2024.

Щодо твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно матеріалів справи, позивач 10.03.2026 звернувся до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 24540,00 грн. (1% від вартості нерухомого майна).

Листом від 19.03.2026 № 1300-0604-8/44171 відповідач відмовив позивачу у задоволенні заяви про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Отже, позивач дізнався про порушення своїх прав після отримання листа відповідача від 19.03.2026.

До суду із даним позовом позивач звернувся 30.03.2026, тобто в межах встановленого шестимісячного строку звернення, встановленого ч. 2 ст. 122 КАсУкраїни, внаслідок чого твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду є безпідставним та необґрунтованим.

Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) сформувати та подати, відповідно до приписів Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 24540 (двадцять чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп., сплаченого згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3634622647.1 від 10.05.2024.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) 1331,20 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 18.06.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович