Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №301/851/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/851/26

1-кп/301/201/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іршава кримінальне провадження, що внесене 16 лютого 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026071100000069 відносно

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, одруженого, на утриманні має троє неповнолітніх дітей,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови Виноградівського районного суду Закарпатської області №299/4311/24 від 28 червня 2024 року, яка набрала законної сили, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, до ОСОБА_3 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 років.

Маючи реальну можливість виконати вищевказану постанову суду, ОСОБА_3 біля 10 години 20 хвилин 16 лютого 2026 року умисно, всупереч забороні, керував автомобілем марки «ВАЗ 21063», державний номерний знак « НОМЕР_1 » по вулиці Незалежності с. Заріччя, Хустського району, Закарпатської області.

Таким чином, у порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, ОСОБА_3 умисно не виконав постанову Виноградівського районного суду №299/4311/24 від 28 червня 2024 року.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, фактичні обставини справи не оспорював та показав, що ніколи не отримував посвідчення водія, крім того був позбавлений права керування рішенням суду. Однак, у зв`язку з необхідністю утримувати сім`ю та використовуючи транспортний засіб для заробітку, 16.02.2026 року сів за кермо свого авто, поїхав в с. Заріччя, де і був зупинений працівниками поліції.У вчиненому щиро покаявся, обіцяв більше не порушувати закон, просив суворо не карати.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. Учасникам судового провадження було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Заслухавши покази обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, та дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.382 КК України.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Те, що обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, суд враховує як обставини, що пом`якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , по справі не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд враховує особу винного, а саме: ОСОБА_3 вину визнав, у вчиненому щиро покаявся, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, постійного місця роботи не має, а також конкретні обставини справи.

Враховуючи наведене, а також, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. Суд вважає, що покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, що передбачений санкцією ч.1 ст.382 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, визначених ст. 76 ч.1 КК України, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Враховуючи, що обвинувачений не має постійного місця роботи та доходів, в суді зазначив, що не зможе виконати покарання у виді штрафу, призначення покарання у виді штрафу є недоцільним. Суд також вважає, що підстав для призначення більш суворого покарання, не має.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речові докази:

- оптичний диск із відеозаписами з бодікамер поліцейських від 29.11.2025 року та 16.02.2026 року, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили суд вважає залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- автомобіль марки «ВАЗ 21063», державний номерний знак « НОМЕР_1 », який належить ОСОБА_6 та переданий на зберігання ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили суд вважає повернути ОСОБА_3 .

Керуючись ст. 368-370, 374, 615 ч.15 КПК України,

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити покарання у виді 1 (один) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього на підставі ч.1 ст.76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази:

- оптичні диски з відеозаписами з бодікамер поліцейських - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- автомобіль марки «ВАЗ 21063», державний номерний знак « НОМЕР_1 », який переданий на зберігання ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_3 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд.

Копія вироку суду після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.

Захисник має право отримати копію вироку в суді.

Головуюча: ОСОБА_1