Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №353/747/25 — Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/747/25

Провадження № 1-кп/353/54/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тлумач в режимі відео конференції кримінальне провадження № 12025091240000091, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, не військовозобов`язаного, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, депутатом не обирався, учасника бойових дій, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 вчинив умисні дій, які виразилися у підробленні посвідчення водія, яке видається установою і надає право на керування транспортними засобами, з метою особистого використання, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; у використанні завідомо підробленого документа.

Вказані кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

У кінці листопада 2024 року ОСОБА_4 перебуваючи у невстановленому слідством місці, у зв`язку із відсутністю в нього посвідчення водія вирішив придбати підроблене посвідчення водія, з метою його особистого використання.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 , та уникнення від передбаченої законодавством відповідальності за керуванням транспортними засобами без передбаченого дозволу – посвідчення водія, в порушення вимог постанови КМУ № 340 від 08.05.1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», а саме п. 16, згідно якого посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів та програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС, діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою подальшого використання підробленого посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за невстановлених слідством обставин умисно вступив у злочинну змову із невстановленою особою та домовився з нею про виготовлення йому за грошову винагороду у сумі 5000 гривень посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій «А», «В», «С».

При цьому ОСОБА_4 , виступив співучасником злочинних дій та будучи об`єднаним з невстановленою слідством особою єдиним злочинним умислом на виготовлення підробленого посвідчення водія, діючи як співвиконавець, достовірно знаючи, що його паспортні дані та фотокартка будуть використані для виготовлення підробленого офіційного документу посвідчення водія на право керування транспортними засобами, у грудні 2024 році ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, зустрівся із невстановленою досудовим розслідуванням особою та надав даній особі свої паспортні дані, фотокартку та зразок свого підпису, тобто реалізував свою участь у підробленні офіційного документу та сприяв його підробленню.

У подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа за невстановлених обставин, місці і часі, у грудні 2024 року, на бланку серії ВХН № 902133, яке офіційно видане 19.10.2024 року ТСЦ 8046 громадянину ОСОБА_6 , струминним способом друку, виготовила ОСОБА_4 підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , датоване 09.12.2024 року на право керування транспортними засобами категорій «А», «В», «С», та передала його ОСОБА_4 за грошову винагороду у розмірі 5000 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 358 КК України, тобто підробив посвідчення водія, яке видається установою і надає право на керування транспортними засобами, з метою особистого використання, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, 29.07.2025 року близько 09 год 25 хв ОСОБА_4 , рухаючись ділянкою автодороги державного значення Р-20 «Івано-Франківськ - Тернопіль» у с. Нижнів Нижнівського старостинського округу Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, через ДУ КПП №29 (с. Нижнів), будучи учасником дорожнього руху в якості водія мотоцикла марки «BMW GS-1200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був зупинений працівниками поліції на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», строк якого неодноразово продовжувався, та п.11 розпорядження КМУ №181-р від 24.02.2022 року «Питання запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні», згідно яких працівники поліції мають право проводити перевірки документів в осіб, а в разі потреби огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією та законами України, де під час перевірки документів, виконуючи законну вимогу працівника поліції, достовірно знаючи, що посвідчення водія з серією та номером НОМЕР_1 від 09.12.2024 року є підробленим, усвідомлюючи свої протиправні дії, з метою уникнення встановленої законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу, пред`явив для перевірки завідомо підроблене посвідчення, а саме посвідчення водія серією та номером НОМЕР_1 від 09.12.2024 року, тим самим використав його.

Посвідчення водія з серією та номером НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_4 , за способами нанесення зображень та первинними елементами захисту не відповідає посвідченням водія, які знаходяться в офіційному обігу. Всі зображення у даному посвідчені водія виконанні струминним способом друку. Бланк посвідчення водія серія НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_4 , за способом друку та первинними елементами захисту, не відповідає бланкам, які здійснює організація їх виготовлення.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України, тобто використав завідомо підроблений документ.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами ст. 337 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 та ч.4 ст. 358 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень відповідно до викладеного та за обставин, наведених у обвинувальному акті та надав показання про те, що він дійсноу кінці листопада 2024 року вирішив придбати підроблене посвідчення водія для власного використання та, познайомившись по інтернету, домовився з незнайомою особою про виготовлення за 5000 грн посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій «А», ОСОБА_7 , «С». У грудні 2024 році він зустрівся з невідомим йому чоловіком та надав йому свої паспортні дані, фотокартку та зразок свого підпису, а вже пізніше отримав це посвідчення. Також 29.07.2025 року близько 10 год він їхав на мотоциклі марки «BMW GS-1200», реєстраційний номер НОМЕР_2 через с. Нижнів, де на КПП його зупинили працівники поліції і під час перевірки документів, останні виявили, що посвідчення водія є підробленим. Щиро кається у вчиненому, просив його суворо не карати.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд суворо не карати обвинуваченого та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, враховуючи його особу, а саме те, що він є молодого віку, особою з інвалідністю 2 групи та отримав дане захворювання внаслідок захисту Батьківщини, щиро кається та сприяв активному розкриттю кримінальних правопорушень.

Прокурор у судовому засіданні просив визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованих діянь та призначити покарання за ч.3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік, за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп. На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити остаточне покарання у виді 1 рік позбавлення волі.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд, враховуючи викладене, заслухавши учасників судового засідання та оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у діях, які виразились у підробленні посвідчення водія, яке видається установою і надає право на керування транспортними засобами, з метою особистого використання, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує його дії за ч.3 ст. 358КК України, а також у використанні завідомо підробленого документа та кваліфікує його дії за ч.4 ст.358 КК України.

Згідно статті 50 КК України встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами», а згідно статті 65 КК України встановлено, що «особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень», а тому суд враховуючи вищезазначене, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, всі пом`якшуючі покарання обставини, вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у порядку п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, вчинені обвинуваченим і передбачені – за ч. 3 ст. 358 КК України класифікується як нетяжкий злочин та за ч.4 ст.358 КК України є проступком.

Виходячи з вищенаведеного, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень та його особу, а саме те, що обвинувачений є молодий за віком, має місце проживання та реєстрації, позитивно характеризується по місцю проживання та є співзасновником ГО «Бас Ту Бразерс», яка опікується підрозділом ППО в м.Києві, на обліку у лікаря нарколога не перебуває та перебуває на обліку у лікаря психіатра, є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок внутрішньочерепної травми та дане захворювання пов`язане із захистом Батьківщини, а також обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обтяжуючих обставин.

Суд враховує висновок експерта № 94 за результатами судово-психіатричної експертизи від 17.03.2026 року, відповідно до якого, ОСОБА_4 будь-якими психічними розладами, в тому числі і тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, виявляє ознаки змішаного тривожно-депресивного розладу, що згідно МКХ 10 F 41.2.; на період часу, що відноситься до інкримінованих йому злочинів, так і на даний час, перебуває у стані, при якому здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд бере до уваги і стан здоров`я останнього, який вказано у вищезгаданому висновку експерта, а саме те, що обвинувачений був учасником бойових дій, внаслідок чого 12.07.2022 року та 27.12.2022 року отримав вибухову травму, з приводу чого лікувався стаціонарно з діагнозом: «Стан після мінно-вибухової травми, закрита черепно-мозкова травма середнього ступеня важкості. Струс головного мозку зі стійким цефалічним, вестибуло-тактичним синдромом, синдромом вегето-судинної дистонії. Дисцикуляторна енцефалопатія 1 ст. Баротравма без порушення барабанних перетинок. Гостра двобічна сенсоневральна приглухуватість». 07.12.2023 року встановлено діагноз: «Стійкий різко виражений тривожно-депресивний розлад складу ґенезу на фоні органічного ураження головного мозку з проявами емоційно-вольової нестійкості, інсомнічним компонентом, когнітивними порушеннями та явищами логоневрозу, який проявляється симптомами тривоги та депресії. (а.к.п.149-159).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16.10.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.02.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, позицію обвинуваченого та його захисника, суд вважає, що встановлені по справі пом`якшуючі обставини, перебувають у такому співвідношенні, що в цілому значно зменшують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, а тому призначення останньому навіть мінімального покарання, в межах санкції ч.3 ст.358 КК України в даному випадку є явно недоцільним і дані про особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують покарання, дають можливість дійти обґрунтованого висновку про те, що призначення в даному конкретному випадку іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції даної статті, із застосуванням ст. 69 КК України, є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винуватого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.

При призначенні покарання суд, враховуючи вищевказані обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також стан здоров`я останнього, приходить до переконання, що саме покарання за ч.3 ст.358 КК України у виді штрафу буде дійсно справедливим щодо досягненням мети покарання.

Також слід призначити обвинуваченому покарання, передбачене у межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України, у виді штрафу.

Остаточне покарання ОСОБА_4 слід визначити на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено та учасниками розгляду відповідних клопотань не заявлялось.

Керуючись ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 358 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн 00 коп.

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у видіштрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн 00 коп.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази по даному кримінальному провадженню, а саме:

- посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 09.12.2024 року, видане на ім`я ОСОБА_4 , яке зберігається у кімнаті зберігання речових доказів ВП №5 (м.Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити.

- мотоцикл марки «BMW GS-1200», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 – повернути власнику.

- DVD-R диск марки «НР» з двома відеофайлами, які знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати за проведення експертизи в кримінальному провадженні в сумі 3392 (три тисячі триста дев`яносто два) грн 64 коп стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

ГоловуючийОСОБА_8